Спосіб прогнозування рецидиву хронічних дерматозів

Спосіб прогнозування рецидиву хронічних дерматозів, що заявляється, відноситься до галузі медицини, зокрема, до дерматології, і може бути використаний для оцінки можливості рецидиву хронічного запального процесу. Відомий спосіб прогнозування затяжного перебігу гострої пневмонії [1] обраний в якості аналогу. Сутність способу полягає в тому, що в перші 14 днів захворювання вимірюють кількість 2,3-діфосфогліцеринової кислоти, і при її зниженні менш 15,4мкм/м гемоглобіну прогнозують затяжний перебіг гострої пневмонії. Відомий спосіб забезпечує прогнозування завершення гострої пневмонії і базується на обліку метаболізму клітин периферичної крові - еритроцитів. Недоліки способу полягають у низькій інформативності запропонованого показника, який не дозволяє проаналізувати саногенетичні і патогенетичні механізми регуляції функціональної активності клітин крові, що реалізують запальний процес в органах. Основна причина цього бачиться в тому, що еритроцити крові не приймають особистої участі в запальній реакції. Найбільш близьким за технічною сутністю до способу, що заявляється, є спосіб діагностики запалення шкіри [2], обраний в якості прототипу. Сутність способу полягає в тому, що на однакові за площею ділянки шкіри впливають підвищеним і зниженим парціальним тиском, через 25-30 хвилин із цих ділянок вилучають кров, підраховують число лімфоцитів у мазках, розраховують показник процентного співвідношення лімфоцитів з ділянки шкіри зі зниженим тиском до числа лімфоцитів з ділянки шкіри з підвищеним тиском і за різницею цих показників від 0,02 до 0,6 діагностують запалення шкіри. Відомий спосіб забезпечує діагностику і прогнозування перебігу запалення в шкірі, що базується на аналізі клітин крові - кількості лімфоцитів. Недоліки способу полягають у тому, що, ви вчається лише кількість клітин у вогнищі запалення, тоді як більш інформативним є функціональний стан лімфоцитів, що беруть участь у відновній стадії запалення. Очевидно, що перехід до відновної стадії є можливим тільки після завершення попередньої стадії запалення - розв'язання, що реалізується завдяки фагоцитозу моноцитами/макрофагами зруйнованих власних тканинних елементів сполучної тканини. Імовірність рецидиву запалення пов'язана з незавершеністю програми запалення, зокрема, стадії розв'язання, і базується на низькій резервній фагоцитарній активності моноцитів/макрофагів. Таким чином, відомий спосіб не дозволяє точно оцінити механізми регуляції фагоцитозу, а, отже, прогнозувати результат запалення і можливість рецидиву хронічних дерматозів. Так, за нашими даними, імовірність прогнозування рецидиву екземи й атонічного дерматиту за описаним вище способом не перевищує 60%. В основу винаходу покладена задача створення способу прогнозування рецидиву хронічних дерматозів, у якому підвищення ефективності прогнозу забезпечується уточненням внутрішньоклітинних механізмів регуляції фагоцитозу шляхом кількісної оцінки метаболізму арахідонової кислоти в моноцитах крові. Поставлена задача вирішується таким чином, що в способі прогнозування рецидиву хронічних дерматозів шляхом вивчення клітин периферичної крові, відповідно до винаходу, досліджують внутрішньоклітинні механізми регуляції фагоцитозу в моноцитах на 5-7-у добу лікування, для чого суспензію клітин пацієнтів розділяють на три проби, в які додають мікробну суміш і кальцієвий іонофор А23187, додатково у другу пробу вводять нордігідрогуаретикову кислоту, а в третю - фактор активації тромбоцитів та індометацин, після інкубації визначають значення фагоцитарного індексу (ФІ) в пробах і розраховують відношення К=ФІ 1-2/ФІ1-3 , де ФІ1-2 різниця значень індексу в першій і другій пробах, ФІ1-3 - різниця значень індексу в першій і третій пробах, і якщо К>1, то прогнозують можливість рецидиву хронічних дерматозів. Новим у способі, що заявляється, є те, що досліджують внутрішньоклітинні механізми регуляції фагоцитозу в моноцитах на 5-7-у добу лікування, для чого суспензію клітин пацієнтів розділяють на три проби, в які додають мікробну суміш і кальцієвий іонофор А23187, додатково у другу пробу вводять нордігідрогуаретикову кислоту, а в третю - фактор активації тромбоцитів та індометацин, після інкубації визначають значення фагоцитарного індексу (ФІ) в пробах і розраховують відношення К=ФІ1-2/ФІ1-3 , де ФІ1-2 - різниця значень індексу в першій і другій пробах, ФІ1-3 - різниця значень індексу в першій і третій пробах, і якщо К>1, то прогнозують можливість рецидиву хронічних дерматозів. Розробка способу, що заявляється, стала можливою завдяки наступним науковим фактам. По-перше, у пацієнтів на хронічні дерматози (екзема, алергічний дерматит) має місце інтенсивна продукція простаноїдів у вогнищах запалення, основним джерелом яких є моноцити/макрофаги. Причому простаноїди, зокрема, ПГЕ2 мають інгібуючий вплив на фагоцитоз моноцитів/макрофагів. Нами раніше в експерименті встановлено, що високий рівень ендогенного ПГЕ2 у суспензії моноцитів (5,91±0,16пг/1×106 клітин проти 2,15±0,07пг/1×106 клітин у здорових осіб - контроль) супроводжується значимим зниженням значень фагоцитарного індексу клітин - на 38,67% (р