Спосіб отримання електроенергії зі стабільними технічними характеристиками на гідровітрових електростанціях

1. Спосіб отримання електроенергії зі стабільними технічними характеристиками на гідровітрових електростанціях, який включає вироблення електроенергії генератором, сполученим із гідротурбіною, що працює при постійному гідростатичному тиску, що дорівнює глибині її занурення, з відведенням витрати води після турбіни в прийма 3 Між сукупністю відмітних ознак способу технічного вирішення, що заявляється, і технічним результатом, що досягається, існує наступна система причинно-наслідкових зв'язків. З'єднана з електрогенератором гідротурбіна працює під впливом гідростатичного тиску, рівного глибині занурення турбіни, що забезпечує сталість напору на гідротурбіні і її потужність, за умови відведення води з витратних ємностей. Відведення води з витратних ємностей забезпечується водяними насосами з приводами від вітродвигунів. Одна гідротурбіна має кілька витратних ємностей, обладнаних водяними насосами з приводом від вітродвигунів, сумарна потужність яких більше, ніж потужність гідротурбіни, що забезпечує відкачування води з витратних ємностей, не створюючи підпору в приймальній камері. З'єднання витратних ємностей між собою трубопроводами забезпечує вирівнювання рівня води у всіх витратних ємностях і не залежить від різниці швидкості обертання вітродвигуна або його зупинки, а установлення витратних ємностей нижче позначки приймальної камери забезпечує злив води з приймальної камери, не створюючи в ній підпору. В умовах відсутності вітрового впливу вироблення електроенергії буде здійснюватися до повного заповнення витратних ємностей. Після подачі на електродвигуни насосів електроенергії від інших джерел, проводиться відкачування води з витратних ємностей і установка працює як гідроакумулююча електростанція без вітродвигунів. Ознаки, що відрізняють заявлене технічне вирішення, відсутні в інших аналогічних рішеннях при вивченні даної та суміжної галузей техніки, що забезпечує, на думку авторів, відповідність критеріям "новизна" і "винахідницький рівень". Пропоноване технічне вирішення пояснюється кресленнями, де на фіг. 1 показаний поздовжній розріз по вітродвигунам і гідротурбіні, на фіг. 2 план розміщення елементів установки і комунікацій до них, де: 1 - вітродвигун, 2 - гідротурбіна, 3 - електрогенератор, 4 - відвідна труба, 5 - приймальна камера, 6 - відвідний трубопровід, 7 - водяний насос з приводом від вітродвигуна, 8 - водяний насос з приводом від електродвигуна, 9 - скидні трубопроводи від водяних насосів, 10 - всмоктувальні трубопроводи водяних насосів, 11 - витратна ємність, 12 - щогла вітродвигуна, 13 - опірна площадка, 65184 4 14 - стійки опірної площадки, 15 - штанга вітродвигуна, 16 - платформа гідротурбінної установки, 17 - шахта, 18 - сполучні трубопроводи, 19 - рівень води в акваторії. Пропоноване технічне вирішення реалізується наступним чином. Гідротурбіна 2 з платформи гідротурбінної установки 16 встановлюється на акваторії на глибину її робочого тиску Н. Вода, проходячи через гідротурбіну 2, обертає її і через відвідну трубу 4 направляється в приймальну камеру 5, з якої через відвідні трубопроводи 6 надходить у витратні ємності 11, розташовані нижче приймальної камери 5. Приймальна камера 5 і витратні ємності 11 ізольовані від навколишнього водного середовища. Над витратними ємностями 11 встановлені стійки опірної площадки 14, на яких монтується опірна площадка 13. На опірній площадці 13 встановлюється щогла 12 вітродвигуна 1, який під впливом вітру приводить в рух штангу 15, і зусилля від вітродвигуна 1 через штангу 15 передається до водяних насосів 7. Водяні насоси 7 за допомогою всмоктувальних трубопроводів 10 і скидних трубопроводів 9 відкачують воду з витратних ємностей 11, звільняючи їх для надходження об'єму води, що проходить через гідротурбіну 2, яка обертає електрогенератор 3, що виробляє електричний струм для споживачів. Нерівномірність обертання вітродвигунів не впливає на якість електроенергії, потужність її залишається постійною, так як тиск Н від рівня води в акваторії 19 до осі гідротурбіни 2 не змінюється. Сумарний об'єм витратних ємностей 11 і сумарна потужність вітродвигунів більші, ніж об'єм приймальної камери 5 і потужності гідротурбіни 2. Це дозволяє виробляти електроенергію і при непрацюючих вітродвигунах, і при їх роботі на неповну потужність. При непрацюючих вітродвигунах час роботи установки: T=W p.k/Qt, дe: Wp.k. - сумарний об'єм витратних ємкостей, Qt - витрати гідротурбіни. В витратних ємностях 11 встановлені водяні насоси 8 з приводом від електродвигуна. При роботі цих насосів і непрацюючих вітродвигунів установка працює в гідроакумулюючому режимі. При надлишку електроенергії вода відкачується з витратних ємностей (11), споживаючи електроенергію з інших джерел, а в піковий період виробляється електроенергія і заповнює витратні ємності об'ємом води, що пройшла через гідротурбіну. 5 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 65184 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601