Спосіб моделювання токсичного ураження тонкої кишки кадмія хлоридом

Спосіб моделювання кадмієвого токсикозу, що включає внутрішньочеревне введення білому щуру сполуки кадмію, який відрізняється тим, що через серединну лапаротомію виділяють петлю тонкої кишки, на поверхню якої спрямовують потік низькотемпературної плазми від апарата для локальної дарсонвалізації при експозиції 30 с за дистантним способом, і одночасно внутрішньочеревно тварині вводять розчин кадмію хлориду в дозі 6 мг/кг маси тварини, після чого післяопераційну рану пошарово зашивають. (19) (21) u201105263 (22) 26.04.2011 (24) 12.12.2011 (46) 12.12.2011, Бюл.№ 23, 2011 р. (72) КОТЛЯРЕНКО ЛІДІЯ ТЕОДОРІВНА, РУЖИЦЬКА ОЛЕНА ЮРІЇВНА, ГНАТЮК МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ (73) ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО" 3 ліоцитів у клубовій кишці білого щура при кадмієвій інтоксикації. Гематоксилін-еозин. Ок. х2,5; об. х20. Фіг. 2. Дистрофічні і некробіотичні зміни гладких м'язових клітин, розширення венул, стаз, набряки у м'язовій оболонці тонкої кишки білого щура при кадмієвій інтоксикації. Гематоксилін-еозин. Ок. Х7; об. Х10. Спосіб здійснюють наступним чином. Білому щуру в умовах кетамінового наркозу з дотриманням правил асептики й антисептики здійснюють серединну лапаротомію, у рану виводять порожню та клубову кишки, поверхню яких упродовж 30 с обробляють потоком низькотемпературної плазми і ультрафіолетовими променями від апарата для локальної дарсонвалізації типу «Корона», внутрішньочеревно тварині вводять розчин кадмію хлориду в дозі 6 мг/кг маси тіла, після чого післяопераційну рану пошарово зашивають. На 7 добу розчин хлориду кадмію у вказаній дозі вводять повторно. Через 14 днів тварину виводять із експерименту шляхом кровопускання в умовах кетамінового наркозу. Ізольовану кишку піддають аналізу відповідно до завдання дослідження. Приклад 1. Білому непородному щуру-самцю масою 200 г під кетаміновим наркозом здійснили серединну лапаротомію, в рану вивели петлю тонкої кишки і протягом 30 с стінку кишки обробляли потоком низькотемпературної плазми і ультрафіолетовими променями від апарата для локальної дарсонвалізації типу «Корона». Внутрішньочеревно тварині ввели 1,2 мл розчину кадмію хлориду, що відповідало дозі 6 мг/кг, після чого післяопераційну рану пошарово зашили. На 7 добу розчин хлорид кадмію у вказаній дозі ввели повторно. Через 14 днів тварину вивели із експерименту шляхом кровопускання в умовах кетамінового наркозу. Ізольовану кишку досліджували відповідно до завдання експерименту. Приклад 2. За допомогою запропонованого способу відтворили ураження тонкої кишки кадмію 65462 4 хлоридом у 14 білих щурів. Про наявність позитивного результату моделювання патологічного процесу свідчили дані патогістологічного аналізу. У всіх 14 випадках у стінці тонкої кишки виявлено стромальні та периваскулярні набряки, дистрофію епітеліоцитів, їх вогнищеву десквамацію, посилення інфільтрації слизової оболонки і підслизової основи лімфоїдними та плазматичними клітинами, розширені і переповнені кров'ю судини мікрогемоциркуляторного русла. На фіг. 1 наведені виражені альтеративні та деструктивні процеси, набряк слизової оболонки, підслизової основи та м'язової оболонки на фоні розширених кровоносних судин, як прояв патологічних змін внаслідок експериментальної кадмієвої інтоксикації. У судинах мікрогемоциркуляторного русла (фіг. 2) виявлено розлади мікрогемодинаміки у вигляді стазу, діапедезних крововиливів. Строма підслизової основи та слизової оболонки інфільтровані клітинними елементами, межі між окремими клітинами нечіткі, цитоплазма епітеліоцитів набрякла, поширені явища вогнищевої десквамації покривних епітеліоцитів. Слід зауважити, що всі тварини при даному моделюванні залишилися живими, придатними для подальшого дослідження як, власне, розвитку і особливостей патологічного процесу, так і оцінки ефективності його експериментальної терапії. Таким чином, запропонований спосіб забезпечує вищий, ніж за способом-прототипом, рівень відтворюваності моделі кадмієвого токсикозу та його інформативності. Джерела інформації, які слід взяти до уваги: 1. Матолінець О. М. Корекція антиоксидантної та імунної систем при експериментальному кадмієвому токсикозі за допомогою ліпосом // Вісник наукових досліджень. - 2000. - № 2. - С. 72-74. 2. Пряхин Е. А., Аклеев А. В. Влияние неионизирующих электромагнитных излучений на животных и человека: монография. Челябинск: Полиграф-Мастер, 2006. - 220 с. 5 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 65462 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601