Спосіб діагностики перетренованості у спортсменів

1. Спосіб діагностики перетренованості у спортсменів, заснований на відтворенні фізіологічних показників, що визначають функціональний стан спортсмена, і подальшому порівнянні їх з преморбідними показниками, який відрізняється тим, що як фізіологічні показники використовують точність виконання комплексу доступних фізичних вправ в спрощених і ускладнених умовах, а по завершенні даних вправ визначають індекс поми. . п-100.. лок за наступним співвідношенням: Ind = %, m де: Ind - індекс помилок при виконанні зазначених вправ, %, п - кількість виконаних спроб без помилок при ви конанні вправ, шт., m - пропонована кількість можливих спроб при виконанні вправ, шт., і при наявності індексу помилок від 95 % до 50 % в спрощених умовах виконання вправ і від 90 % до 40 % - в ускладнених умовах - діагностують першу стадію перетренованості, а при наявності зазначеного індексу менше ніж 50 % - в спрощених умовах виконання вправ і менше ніж 40 % - в ускладнених умовах - діагностують другу стадію перетренованості. 2. Спосіб діагностики за п. 1, який відрізняється тим, що як комплекс фізичних вправ використовують стрибкові вправи на доріжці кінематометра з контролем і розрахунком приземлення спортсмена із заступом на бічні, передню та задню станки прямокутового контуру з ротацією в момент стрибка на 90° в ускладнених умовах виконання вправ і без ротації - в спрощених умовах виконання. со Корисна модель відноситься до медицини, а саме - до функціональної діагностики у спортивній медицині та може бути використана для оцінювання перетренованості у спортсменів, які займаються, переважно, видами спорту, що засновані на виконанні циклічних монотонних рухів, таких як легка атлетика, плавання тощо. Синдром перетренованості - визначений комплекс психофізіологічних відповідних реакцій організму на надмірне тренувальне навантаження і недостатній час на його відновлення після інтенсивного фізичного навантаження. У спортсменів з даним синдромом спостерігається порушення стану імунної системи, наслідком якого є посилена схильність їх до інфекційних захворювань. Розвивається патологічний стан, при якому має місце порушення співвідношень процесів збудження і гальмування в корі великих півкуль, наслідком яких у спортсменів починає розвиватися таке тяжке захворювання нервової системи як невроз. Тому визначення початкових стадій (першої та другої) перетренованості у спортсменів, коли різко порушується регулююча роль нервової системи на функції усіх систем організму, має велике значення для збереження потенційних можливостей спортсменів і своєчасного лікування цього захворювання. Відомий спосіб діагностики перетренованості у спортсменів, заснований на відтворенні фізіологічний показників, що визначають функціональний стан спортсмена, і порівнянні їх з преморбідними показниками [Спортивная медицина Справочник для врача и тренера, М, изд. Терра Оюрт, 2003, с 62-64]. Як фізіологічні показники функціонального стану спортсмена використовують гормональні (підвищений рівень епінефрину і нор-епінефрину, кортизону, адренокортикотропного гормону) і імунологічні показники крові (лімфоцитоз, кількість циркулюючих імунних комплексів, фагоцитоз та інші). Однак, ці показники не є специфічними у діагностиці перетренованості, тому що такі зсуви вище перелічених показників крові можуть спостерігатися при інших патологічних станах, наприклад захворюваннях крові (лейкози), аутоімунних за (О ю со ої 6561 хворюваннях (ревматизм, тиреоідит, алергічні стани), психоемоційних напруженнях та стресових станах Для вивчення цих показників потрібні складна апаратура та реактиви, які багато коштують, що значно підвищує вартість діагностики Спортсмени, як правило, не дуже сприятливо відносяться до забору крові з вени, що приводить часто до негативних наслідків, що в значній мірі ускладнює процес проведення діагностики Крім того, ці показники функціонального стану спортсмена виявляють тільки побічні ознаки розвинутої перетренованості, коли значно порушується неврологічний стан у спортсмена, в той час як вони не фіксують порушення координаційних можливостей спортсменів і розрахунку ними амплітуди рухів, які є відбитками основних змін у функції центральної нервової системи і які являються характерними на початкових стадіях перетренованості у спортсменів Це знижує вірогідність діагностики, тому що при цьому не забезпечується можливість визначення перетренованості на початкових (першій і другій) стадіях захворювання Завдання даної корисної моделі полягає у створенні способу діагностики перетренованості у спортсменів, який дозволяє зафіксувати основні зміни у функції центральної нервової системи шляхом визначення порушень координаційних можливостей і в розрахунку амплітуди руху без використання складної апаратури та реактивів, які багато коштують, а також виключити психологічне травмування спортсменів і, таким чином, підвищити вірогідність виявлення ознак перетренованості вже на початкових (першої та другої) и стадіях і зменшити його вартість Поставлене завдання вирішується тим, що в способі діагностики перетренованості у спортсменів, заснованому на відтворенні фізіологічних показників, що визначають функціональний стан спортсмена і подальшому порівнянні їх з преморбщними показниками, згідно до корисної моделі у які фізіологічні показники використовують точність виконання комплексу доступних фізичних вправ в спрощених і ускладнених умовах, а по виконанню даних вправ визначають індекс помилок за наступним співвідношенням lnd= П 100 О/ % m де Ind - індекс помилок при виконанні зазначених вправ, %, п - КІЛЬКІСТЬ виконаних спроб без помилок при виконанні справ, шт, m - пропонуєма кількість можливих спроб при виконанні вправ, шт, і при наявності індексу помилок від 95% до 50% в спрощених умовах виконання вправ і від 90% до 40% - в ускладнених змовах діагностують першу стадію перетренованості, а при визначенні зазначеного індексу менш ніж 50% - в спрощених умовах виконання вправ і менш ніж 40% - в ускладнених умовах виконання діагностують другу стадію перетренованості У якості комплексу фізичних вправ використовують стрибкові вправи на доріжці кінемачатометру з контролем і розрахунком приземлення спортсмена із заступом на бічні, передню та задню стінки прямокутового контуру з ротацією в момент стрибка в ускладнених умовах виконання вправ і без ротації - в спрощених умовах виконання завдання Порівняння способу діагностики перетренованості у спортсменів, що пропонується, з відомим (прототипом) свідчить, що новими ознаками тут є такі 1 Використання як фізіологічні показники функціонального стану спортсменів точності виконання комплексу доступних фізичних вправ в спрощених і ускладнених умовах, а по виконанні даних вправ визначення індексу помилок по наступному співвідношенню . . п 100.. Ind = %, m де Ind - індекс помилок при виконанні зазначених вправ, %, п - кількість виконаних спроб без помилок при виконанні справ, шт, m - пропонуєма КІЛЬКІСТЬ МОЖЛИВИХ спроб при виконанні вправ, піт, і подальше визначення первинних стадій перетренованості наступним чином при індексу помилок 95-50% в спрощених умовах відтворення вправ і 90-40% - в ускладнених умовах діагностують першу стадію перетренованості, а при зазначеному індексу менш ніж 50% - в спрощених умовах виконання вправ і менш ніж 40% - в ускладнених умовах діагностують другу стадію перетренованості, 2 Використання як комплекс фізичних вправ стрибкових вправ на доріжці кінематометру з контролем і розрахунком приземлення спортсмена із заступом на бічні, передню та задню стінки прямокутового контуру з ротацією в момент стрибка на 90° в ускладнених умовах виконання вправ і без ротації - в спрощених умовах Використання як фізіологічні показники функціонального стану спортсмена точності виконання комплексу доступних фізичних вправ в спрощених і ускладнених умовах, визначення індексу помилок при виконанні даних вправ і порівняння його з преморбщними показниками ВІДПОВІДНО ДО вищезазначених співвідношень дозволяє визначити порушення координаційних можливостей і в розрахунку амплітуди руху вже на початкових стадіях перетренованості, які характеризують основні зміни у функції центральної нервової системи і, таким чином, підвищують вірогідність виявлення ознак перетренованості вже на початкових (першій та другій) Гі стадіях Використання стрибкових вправ на доріжці кінематометру з контролем і розрахунком приземлення спортсмена із заступом на бічні, передню та задню стінки прямокутового контуру з ротацією в момент стрибка на і 90° в ускладнених умовах виконання вправ і без ротації - в спрощених умовах як комплексу фізичних вправ значно спрощує визначення основних показників, які характеризують зсуви в центральній нервовій системі на початкових стадіях її захворювання, знижує собівартість діагностики і попереджує психологічне травмування спортсменів при її виконанні Аналогічних технічних рішень зі схожими ознаками при патентно-інформаційних шуканнях не виявлено, що свідчить про те, що спосіб діагности 6561 ки перетренованості у спортсменів, що пропонується, є новим, промислово і клінічно придатним. Спосіб діагностики перетренованості у спортсменів, які займаються видами спорту, що засновані на виконанні циклічних монотонних рухів (легка атлетика, плавання і т.п.) здійснюють наступним чином. На доріжці кінематометру з лінолеуму темного кольору довжиною 8м і шириною 1,5м, на відстані 3,5м від переднього його краю проведена стартова лінія, з якої спортсмени (після розминки) роблять два стрибка з міста підряд на дальність з урахуванням їх результатів. Потім береться 50% від найбільш довгого з них і відмічається від стартової лінії по напрямку до переднього краю кінематометру. Досліджуваний становиться на 1,5см далі відмітки, з'єднав ступні. Навколо них за допомогою лінійки малюється крейдою прямокутовий контур з відстанню його до ступнів 1,5см. Потім досліджуваний зі стартової лінії поштовхом обома ногами стрибає з міста, стараючись попасти ступнями у контур, не заступив на його сторони - задню, передню та бічні Стрибки повторюються з інтервалами 30-бОс, кожний раз замірюючи при цьому точність приземлення у прямокутовий контур. При цьому стрибкові вправи виконуються в спрощених умовах, тобто без ротації спортсмена під час стрибка і в ускладнених умовах, тобто з ротацією його на 90°. Прогнозуєма кількість можливих спроб при виконанні зазначених вправ в спрощених умовах складає 10 спроб. Наступного дня повторюється теж саме, але стрибки виконують в ускладнених умовах, тобто з ротацією спортсмена на 90°. Прогнозуєма кількість можливих спроб при виконанні вправ таким чином складає вже 20 спроб. У випадку перетренованості у спортсменів виникають визначні зміни у функції центральної нервової системи, які характеризуються порушенням координаційних можливостей їх і розрахунків ними амплітуди рухів при виконанні даних вправ, що фіксується точністю приземлення спортсменів після стрибка в прямокутовий контур- По завершенню вправ визначають індекс помилок за наступним співвідношенням: %, m де: Ind - індекс помилок при виконанні зазначених вправ, %; п - кількість виконаних спроб без помилок при виконанні справ, шт.; m - пропонуємо кількість можливих спроб при виконанні вправ, шт. Як правило, преморбідними показниками по відношенню до індексу помилок у здорових спортInd = Комп'ютерна верстка Н. Лисенко 6 сменів даний індекс в спрощених умовах виконання стрибкових вправ складає 100-95%, а в ускладнених умовах - від 100% до 90%. При наявності індексу помилок від 95% до 50% в спрощених умовах виконання у досліджуваних спортсменів і від 90% до 40% - в ускладнених умовах виконання діагностують першу стадію перетренованості, а при наявності зазначеного індексу менш ніж 50% в спрощених умовах виконання вправ і менш ніж 40% - в ускладнених умовах діагностують більш тяжку фазу захворювання - другу стадію перетренованості. Таке використання як фізіологічні показники функціонального стану спортсмена точності виконання комплексу доступних фізичних вправ в спрощених і ускладнених умовах, визначення індексу помилок при виконані даних вправ і порівняння його з преморбідними показниками відповідно до вищезазначених співвідношень дозволяє визначити порушення координаційних можливостей і розрахунку амплітуди рухів у спортсмена, що характеризують певні зміни в його центральній нервовій системі вже на початкових стадіях перетренованості і підвищити, таким чином, вірогідність виявлення ознак початкових ступенів перетренованості. Це дозволяє заздалегідь виявити первинні симптоми захворювання центральної нервової системи, що викликані перетренованістю у спортсмена і призначити йому своєчасний курс лікування. Практика по використанню пропонуємого способу діагностики перетренованості у спортсменів, які займаються видами спорту, що засновані на виконанні циклічних монотонних рухів, показує, що строк реабілітації спортсменів скорочується в 2,53,5 разів за рахунок своєчасного виявлення цього захворювання і передбаченого їх лікування. В той час, використання стрибкових вправ на доріжці кінематометру з контролем і розрахунком приземлення спортсмена із заступом на бічні, передню та задню стінки прямокутового контуру з ротацією в момент стрибка на 90° і без неї як комплексу доступних фізичних вправ значно спрощує визначення основних показників, які характеризують зсуви у центральній нервовій системі на початкових стадіях захворювання, знижує в 12-15 разів собівартість діагностики і попереджує психологічне травмування спортсменів при їївиконанні, тому що при цьому не потрібні забори крові з вени. Спосіб діагностики перетренованості у спортсменів перевірений на великій їх групі. Похибки при виконанні даної діагностики не перевищують при цьому 1,5%, що підтверджує вищеназвані висновки щодо позитивних його переваг. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601