Спосіб формування об’ємних ділянок деталей одягу

Винахід відноситься до швейної промисловості, а саме до способів формування деталей одягу. Відомий спосіб формування деталей одягу шляхом переводу волокон тканини у високоеластичний стан: пропарюванням, дією вібрації через подушку на обробляємий напівфабрикат в площині перпендикулярній до дії основного навантаження, пресуванням, сушкою та стабілізацією (а.с. СССР №237087, МКИ Д0620/0, 1961). Недоліком даного способу є низька формостійкість відформованих об'ємних ділянок одягу, шля хом обробки тканини рідинно-повітряною сумішю та видавленням пресуючою поверхнею, що викликає суттєве видовження волокон, ниток і тканини в цілому, а це, як правило, в подальшому призводить до значних релаксаційних процесів. Відомо також спосіб по а.с. СССР №739159 МКИ Д0671/04 1980р., за яким формування деталей одягу виконується вібрацією до пресування тільки на об'ємних ділянках у вільному стані напівфабрикату, а пропарювання починається через 4-6 сек після початку вібрації. Недоліком способу є низька формостійкість відформованих об'ємних деталей, так як віброформування починається до розвитку міжмолекулярних зв'язків волокон тканини - до пропарювання, що призводить до накопичення залишкових деформацій і неповного отримання необхідної об'ємної форми, внаслідок чого подальше пресування виконується за рахунок розтягу волокон тканини, що й викликає після обробки їх значну релаксацію. Найбільш близьким рішенням є спосіб формування об'ємних ділянок деталей на вібропресі (а.с. СССР №1342953, МКИ Д06F71/18, 1986), по якому перехідна зона від плоскої до об'ємної поверхні обробляємого напівфабрикату в процесі вібрації по всьому периметру притискається до віброподушки з зусилям 0,232г, обробляється паром, гарячим повітрям та вібрацією. Загальним недоліком способів формування є використання рідинно-повітряної суміші для переводу волокон тканини у високоеластичний стан, що не забезпечує достатньої активності тканини при формоутворенні і в подальшому призводить до значних релаксацій отриманих форм. Завданням винаходу є підвищення стійкості деформацій формування. Задача вирішується за рахунок використання рідинно-активного середовища -води, яка 100% зволожує тканину, тим самим зменшує дію молекулярних сил, виступає в якості мастила, котре зменшує коефіцієнт тертя між волокнами в нитках і нитками в тканині, і покращує активність тканини в формоутворенні, а також виконує функцію верхньої пресуючої подушки яка діє на напівфабрикат з зусилям не більше 2г/см 2 і за рахунок зміни сітьових кутів облягає та повторює форму нижньої подушки, яка вібрує з амплітудою 0,2-2мм при частоті 10-20Гц. Сутність ефективності використання способу показано на графіках фіг.1 та 2. На фіг.1 приведено залежності залишкової деформації тканини різного ступеню зволоження при одновісному розтягу. Фіг.2 - приведено залежності залишкової циклічної деформації тканини різного ступеню зволоження від кількості циклів. Спосіб формування об'ємних ділянок деталей одягу виконується слідуючим чином. Напівфабрикат який належить формувати, розміщається на нижній подушці, об'ємна поверхня якої виконана будь якої форми з склопластика, і заповнюється водою котра своєю масою не більше 2г/см 2 притискає по всій площі напівфабрикат і 100% зволожує, після чого на нижню подушку подається вібрація з амплітудою 0,2-2мм при частоті 10-20Гц а після закінчення формування в зону обробки подається горяче повітря для сушки.