Каркасна конструкція та самофіксуючий вузол для встановлення зв’язків в ній

Винахід стосується будівництва і може бути використаний в засобах підмощування, зокрема в риштуваннях для провадження різних будівельних робіт, а також в несучих елементах при влаштуванні опалубок, тимчасових споруд на зразок трибун, павільйонів і тому подібних. Відома каркасна конструкція, що містить стояки рамного типу, утворені вертикальними і горизонтальними елементами, горизонтальні та діагональні зв'язки, які встановлені на закріплених на вертикальних елементах стояка фіксуючих вузлах, причому вертикальні і горизонтальні елементи стояків та горизонтальні зв'язки лежать на ребрах уявного паралелепіпеда (патент України на корисну модель №2065, кл E04G1/06, E04G7/00, опуб. 15.10.2003р., Бюл. №10, прототип). У відомій конструкції горизонтальні і діагональні зв'язки встановлені на заздалегідь визначеному місці. Таке виконання не забезпечує можливості перестановки при виникненні необхідності на інший рівень, а також не дає можливості встановити у разі необхідності додатковий горизонтальний чи діагональний зв'язок. Це зумовлено тим, що фіксуючі вузли, на яких встановлені горизонтальні і діагональні зв'язки, нероз'ємно з'єднані з елементами стояків, переважно приварені до них, і не мають можливості бути переставленими на елементах стояків при необхідності. В процесі експлуатації каркасних конструкцій важливим є максимальне забезпечення геометричної незмінності каркасної конструкції. Однак, в процесі експлуатації в результаті зміни величини і місця прикладання корисних навантажень каркасні конструкції одержують деформацію в вигляді переміщення в вертикальній площині, які виявляються досить значними по величині і впливають на стійкість конструкції. Також в результаті дії вітрових навантажень приставні каркасні конструкції мають горизонтальне переміщення, відсутність обмежень яких також приводить до зменшення стійкості конструкції. Отже, для підвищення геометричної незмінності каркасної конструкції в процесі експлуатації виникає необхідність у введенні в існуючу конструкцію додаткових, пересувних зв'язків в цілком неочікуваному місці, або перенесення цих пересувних зв'язків на інше місце для обмеження горизонтальних і вертикальних переміщень елементів конструкції до допустимих значень і максимального забезпечення геометричної незмінності каркасної конструкції. Відомий самофіксуючий вузол для встановлення зв’язків в каркасній конструкції, що містить корпус, поворотну планку, встановлену на осі в пазу, виконаному на одному з кінців корпуса [патент України на корисну модель №2065, кл.E04G1/06, E04G7/00, опуб. 15.10.2003р., Бюл. №10, прототип]. Відомий самофіксуючий вузол є невід'ємною частиною несучих елементів стояка каркасної конструкції, переважно приварені до них, і не мають можливості бути переставленими на елементах стояків при необхідності. Таке виконання не дозволяє змінити схему розташування зв'язків в необхідному положенні для конкретних умов експлуатації для підвищення геометричної незмінності каркасної конструкції. Задачею винаходу є створення каркасної конструкції, а також самофіксуючого вузла для встановлення зв'язків в каркасній конструкції, які б забезпечили можливість установки частини зв'язків або введення додаткових зв'язків в необхідному довільному місці і обмеження горизонтальних і вертикальних переміщень елементів конструкції в процесі експлуатації, і тим самим призвести до підвищення геометричної незмінності каркасної конструкції. Поставлена задача вирішується тим, що в каркасній конструкції, що містить стояки рамного типу, утворені вертикальними і горизонтальними елементами, горизонтальні та діагональні зв'язки, які встановлені на закріплених на вертикальних елементах стояка фіксуючих вузлах, причому вертикальні і горизонтальні елементи стояків та горизонтальні зв'язки лежать на ребрах уявного паралелепіпеда, відповідно до винаходу, принаймні, один горизонтальний або/і діагональний зв'язок встановлений на знімних самофіксуючих вузлах. Переважно на знімних самофіксуючих вузлах встановлений нижній дальній горизонтальний зв'язок. Крім того, на знімних самофіксуючих вузлах може бути встановлений додатковий горизонтальний або\і діагональний зв'язок. Суттєвим є також те, що додатковий діагональний зв'язок може бути встановлений на знімних самофіксуючих вузлах, розташованих на вертикальних елементах стояків, що знаходяться в площині головної діагоналі паралелепіпеда. Поставлена задача вирішується також тим, що в самофіксуючому вузлі для встановлення зв'язків в каркасній конструкції, що містить корпус, поворотну планку, встановлену на осі в пазу, виконаному на одному з кінців корпуса, відповідно до винаходу другий кінець корпуса забезпечений рознімним з'єднанням у вигляді хомута. Винахід пояснюється кресленнями, на яких зображено: На Фіг.1 - загальний вигляд каркасної конструкції. На Фіг.2 - самофіксуючий вузол для встановлення зв'язків в каркасній конструкції. На Фіг.3 - вид А на Фіг.2. На представлених кресленнях умовно не пронумеровані однотипні елементи конструкції, і до них не винесені позиції. Каркасна конструкція містить стояки 1 рамного типу, утворені вертикальними 2-13 і горизонтальними 14-22 елементами, горизонтальні 23-34 та діагональні 35-38 зв'язки, які встановлені на закріплених на вертикальних елементах стояка фіксуючих вузлах 39-60. На представлених схематично кресленнях вертикальні 2-13 і горизонтальні 14-22, елементи стояків та горизонтальні 23, 24-29, 31-34 зв'язки каркасної конструкції лежать на ребрах уявного паралелепіпеда. На представленому кресленні каркасна конструкція складена із елементів, що утворюють дві сполучені секції з двома ярусами, розташованими один на одному, горизонтальні і вертикальні елементи та горизонтальні зв'язки яких утворюють уявні паралелепіпеди. Горизонтальні 23, 24-29, 31-34 зв'язки каркасної конструкції та діагональні 36, 37 зв'язки встановлені на незнімних фіксуючих вузлах. Нижні дальні горизонтальні зв'язки 24, 30 встановлені на знімних самофіксуючих вузлах 42, 43, 44. ^ Діагональні зв'язки 35, 38 встановлені на знімних самофіксуючих вузлах 57-60. Додатковий діагональний зв'язок 38 може бути встановлений на знімних самофіксуючих вузлах 57,58, розташованих на вертикальних елементах стояків 9, 12, що знаходяться в площині головної діагоналі паралелепіпеда. Винахід не обмежує встановлення горизонтальних або/і діагональних зв’язків на знімних самофіксуючих вузлах в точках, показаних в описаних прикладах виконання. Вони можуть бути встановлені додатково або замість встановлених на незнімних фіксуючих вузлах у довільних точках, зумовлених конкретним призначенням та умовами експлуатації каркасної конструкції. Виконання самофіксуючого вузла для встановлення зв'язків в каркасній конструкції пояснюється на прикладі самофіксуючого вузла 42, що встановлений на вертикальному елементі 2 стояка 1. Самофіксуючий вузол 42 для встановлення зв'язків в каркасній конструкції містить корпус 61, поворотну планку 63, встановлену на осі 62 в пазу 64, виконаному на одному з кінців корпуса, а другий кінець корпуса забезпечений рознімним з'єднанням 65 у вигляді хомута. При необхідності установки зв'язків на знімних самофіксуючих вузлах корпус 61 фіксуючого вузла 42 приєднують за допомогою хомута 65 до елементів стояка у необхідному місці і жорстко закріпляють болтом 66. Виконання запропонованої конструкції дозволяє встановити додаткові горизонтальні і діагональні з'єднувальні елементи в одній із площин, що обмежують простір каркасної конструкції, тобто, на уявних гранях паралелепіпеда. Крім того виникає можливість встановити додаткові горизонтальні і діагональні з'єднувальні елементи, які розташовані всередині риштувань. Спосіб кріплення самофіксуючого вузла до стояків не потребує прикладання динамічних зусиль при його установці і таким чином виключає деформацію елементів конструкції при установці фіксуючих вузлів.