Спосіб сівби сільськогосподарських культур і післяпосівного обробітку ґрунту

1. Спосіб сівби сільськогосподарських культур і післяпосівного обробітку ґрунту, який включає C2 2 93437 1 3 який включає висівання насіння у ґрунт та дворазовий післяпосівний обробіток ґрунту - коткування поверхні посіву та послідуючий його обробіток зубовою бороною (кн. Краткий справочник агронома. - М. - Колос. - 1972. - с.125). Цей спосіб сівби сільськогосподарських культур і післяпосівного обробітку ґрунту є найближчим аналогом і прийнятий за прототип. Доповнення післяпосівного обробітку ґрунту додатковою операцією - коткуванням поверхні посіву, яка проводиться першою і забезпечує ущільнення надпосівного шару ґрунту, в тому числі частково в зоні розташування насіння, в результаті чого частково покращується контакт насіння з ґрунтом і надходження вологи із нижчерозміщеного шару ґрунту. Однак послідуючий обробіток закаткованого ґрунту зубовою бороною нівелює попереднє коткування, оскільки зубами борони ущільнений надпосівний шар ґрунту знову розпушується, причому деформація ґрунту зубами борони частково розповсюджується і на зону розміщення насіння. Це призводить до зменшення надходження вологи із нижчерозміщеного шару ґрунту до насіння і зниження контакту насіння з ґрунтом, а також до збільшення товщини і зниження вологості надпосівного шару ґрунту. Тому насіння повільного проростає і розвивається на початковій стадії, а також збільшується строк росту паростка у надпосівному шарі ґрунту через збільшення його товщини, в результаті чого сходи появляються пізніше, ослабленими і малопродуктивними. Ці фактори збільшують строки вегетації рослин від посіву до збирання. Тому урожай формується значно пізніше, як правило, в умовах недостатньої вологості, що негативно впливає на урожайність рослин. Крім того, при обробітку ґрунту зубовою бороною знищується лише частина паростків бур'янів, тільки ті, які безпосередньо контактують з її зубами, що обумовлює підвищену забур'яненість посіву і відповідне зниження забезпеченості культурних рослин поживними речовинами, що також негативно впливає на їх урожайність. Два останні фактори обумовлюють зниження урожайності сільськогосподарських культур. Задачею винаходу є спосіб сівби сільськогосподарських культур і післяпосівного обробітку ґрунту, в якому шляхом заміни одної операції обробітку посіву новою і запровадження іншої послідовності виконання операцій збільшується щільність ґрунту в зоні розташування насіння, що обумовлює покращення його контакту з насінням та надходження вологи до насіння з нижчерозміщених шарів ґрунту, а також зменшується товщина надпосівного шару ґрунту та збільшується його вологість. Це забезпечує кращі умови проростання насіння та розвитку паростків рослин, а також знищення бур'янів. В результаті цього сходи сільськогосподарських культур появляються раніше і міцнішими, з яких розвиваються високопродуктивні рослини, що забезпечує вегетацію рослин в кращих умовах та прискорення їх дозрівання і збільшення урожайності сільськогосподарських культур. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що в способі сівби сільськогосподарських культур і 93437 4 післяпосівного обробітку ґрунту, який включає висівання насіння у ґрунт та післяпосівний дворазовий обробіток надпосівного шару ґрунту, відповідно до винаходу, післяпосівний обробіток надпосівного шару ґрунту здійснюють плоскорізальними лапами на глибину меншу глибини загортання насіння з наступним коткуванням його поверхні, причому насіння висівають на глибину 5-8см, а обробіток надпосівного шару ґрунту плоскорізальними лапами здійснюють на глибину, яка становить 0,6-0,7 від глибини загортання насіння, тобто на глибину 3-5,6см, при цьому післяпосівний обробіток ґрунту здійснюють через 1-3 доби після сівби і виконують його плоскорізальними лапами стрілчастого типу з шириною захвату 27-40см, кутом різання 8-12°, висотою підйому скиби 1-3см, кутом розхилу різальних кромок 60-120°, а коткування проводиться гладенькими котками діаметром 70см, причому післяпосівний обробіток ґрунту виконують при швидкості руху агрегату 6-12км/год. Завдяки виконанню таких операцій післяпосівного обробітку і такій послідовності спочатку надпосівний шар ґрунту розрізається по горизонталі плоскорізальними лапами, в результаті чого лезами лап перерізаються паростки однорічних і корені багаторічних бур'янів, а їх нижніми частинами гарантовано (надійно) ущільнюється шар ґрунту, в якому знаходиться висіяне насіння. Це забезпечує повне знищення бур'янів, що знаходяться над насінням, та гарантоване надходження вологи із нижчерозміщеного шару ґрунту до насіння, що обумовлює оптимальні умови проростання насіння і початкового розвитку паростка. Послідуюче коткування обробленого плоскорізними лапами надпосівного шару ґрунту гладенькими котками забезпечує вирівнювання поверхні посіву, зменшення глибини загортання насіння на 40-50% за рахунок ущільнення ґрунту і сприяє підніманню капілярної вологи із нижчерозміщеного ґрунту і відповідного зволоження надпосівного шару ґрунту. Тому паростки сільськогосподарських рослин проростають через меншу товщину і більш вологого шару ґрунту. В результаті цього сходи появляються раніше і більш міцними, оскільки проростання насіння і розвиток паростків відбувається в кращих умовах. Це є основою розвитку високопродуктивних рослин і забезпечення високого урожаю сільськогосподарських культур. При відсутності опадів післяпосівний обробіток ґрунту проводили через одну добу після посіву, а при наявності після сівби опадів цей термін збільшували до трьох діб. Обробіток надпосівного шару на посівах гороху, з глибиною загортання насіння на 8см, плоскорізними лапами здійснювали на глибину 5см, при цьому товщина ущільненого над насінням шару ґрунту становила 3см, а на посівах ячменю відповідно 7см, 4,5см і 2,5см. На середніх чорноземах зони Лісостепу кращі показники по перерізанню бур'янів і вирівнюванню поверхні посіву забезпечують плоскорізальні лапи стрілчастого типу з шириною захвату 27-40см, кутом різання 8-12°, висотою підйому скиби 1-3см, кутом розхилу різальних кромок 60-120°. 5 93437 При наступному коткуванні надпосівного шару ґрунту, після обробітку плоскорізними лапами, кращі результати на середніх чорноземах зони Лісостепу забезпечують гладенькі котки з діаметром 70см. При післяпосівному обробітку ґрунту оптимальними швидкостями руху агрегату є 6-12км/год. При швидкості агрегату меншою 6км/год не забезпечується надійне перерізання проскорізними лапами прив'ялених коренів багаторічних бур'янів, а при швидкості більше 12км/год інтенсивно розкидається лапами ґрунт, попадаючи вздовж лінії суміжних проходів на закатковану смугу, та недостатньо ущільнюється ґрунт плоскорізальними лапами і котками. Приклад виконання способу сівби сільськогосподарських культур і післяпосівного обробітку ґрунту Для визначення ефективності даного способу в дослідному господарстві ННЦ «ІМЕСГ» протягом трьох років (2006-2008pp.) проводилося його випробування. Для цього кожного із вищенаведених років виділялось два поля і одне з них засівалось горохом, а друге ячменем. Сівба здійснювалась серійною сівалкою СЗ-3,6 з шириною міжрядь 15см, глибина загортання гороху встановлювалась 8см, а ячменю 7см. Після цього кожне поле розділялось на дві рівні ділянки і на одній із них післяпосівний обробіток ґрунту здійснювався згідно з прототипом (контроль), а на другому згідно з способом, що заявляється. При відсутності опадів післяпосівний обробіток ґрунту проводили через одну добу після посіву, а при наявності після сівби опадів цей термін збільшували до трьох діб. Обробіток надпосівного шару ґрунту на посівах гороху плоскорізними лапами здійснювали на глибину 5см при цьому товщина ущільненого над насінням шару ґрунту становила 3см, а на посівах ячменю відповідно 4,5 і 2,5см. Пошукові дослідження показали, що на середніх чорноземах зони Лісостепу країни найкращі Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 показники по перерізуванню бур'янів і вирівнюванню поверхні посівів забезпечують плоскорізальні лапи стрілчастого типу з шириною захвату 2740см, кутом різання 8-12°, висотою підйому скиби 1-3см, кутом розхилу різальних кромок 60-120°. Тому післяпосівний обробіток надпосівного шару ґрунту здійснювали плоскорізними лапами стрілчастого типу з шириною захвату 27-40см, кутом різання 8-12°, висотою підйому скиби 1-3см, кутом розхилу різальних кромок 60-120°. Наступним, після обробітку надпосівного шару ґрунту плоскорізними лапами, здійснювали коткування поверхні посівів. Для цього використовували гладенькі котки діаметром 70см. Такі котки найкраще вирівнюють ґрунт і забезпечують оптимальне його ущільнення для росту паростків сільськогосподарських культур. Післяпосівний обробіток ґрунту здійснювали при швидкості руху агрегату 6-12км/год. При швидкостях агрегату менших 6км/год, не забезпечувалось надійне перерізання плоскорізальними лапами прив'ялених коренів багаторічних бур'янів, а при швидкостях більших 12км/год інтенсивно розкидається ґрунт, попадаючи вздовж лінії суміжних проходів на закотковану смугу попереднього проходу та недостатньо ущільнюється ґрунт. Візуальні спостереження за посівами на дослідних ділянках, де випробовувався спосіб, що заявляється, і на контрольних, показали, що на дослідних ділянках сходи гороху з'явилася на 6 днів, а ячменю на 5 днів раніше ніж на контрольних, причому сходи на дослідних ділянках були міцнішими, а забур'яненість посівів меншою, ніж на контролі. При цьому на дослідній ділянці рослини вегетували швидше і урожай гороху дозрів на 11 днів, а ячменю на 10 днів ніж на контролі. Окреме збирання урожаю з кожної ділянки і його облік показали, що середня за три рок урожайність на дослідній ділянці гороху становила 26ц/га, а на контрольній 22ц/га, ячменю відповідно 37,4 і 33,2ц/га. При цьому прибавка урожаю гороху становила 4ц/га або 16,6%, а ячменю відповідно 4,2ц/га або 12,6%. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601