Спосіб і пристрій для забезпечення каскадних кодів для каналів радіомаяка
Номер патенту: 97580
Опубліковано: 27.02.2012
Автори: Кхандекар Аамод Д., Паланкі Раві, Бхушан Нага, Лін Дексу
Формула / Реферат
1. Спосіб кодування керуючого радіосигналу, який включає етапи, на яких:
приймають набір інформаційних бітів,
кодують набір інформаційних бітів за допомогою першого перешкодостійкого коду для створення першого набору закодованих бітів,
кодують перший набір закодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого коду для створення другого набору закодованих бітів,
модулюють другий набір закодованих бітів в формі множини тонів радіомаяка, і
передають множину тонів радіомаяка, причому кожний з множини тонів радіомаяка передається з відповідним рівнем сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, які відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка.
2. Спосіб за п. 1, причому щонайменше один з першого і другого етапів кодування також включає в себе визначення того, чи розділяти інформаційні біти або перший набір закодованих бітів на множину потоків бітів.
3. Спосіб за п. 2, причому щонайменше один з першого або другого етапів кодування також включає в себе розділення інформаційних бітів або першого набору закодованих бітів на множину потоків бітів, причому множина потоків бітів включає в себе щонайменше перший потік бітів і другий потік бітів, причому щонайменше один біт в наборі інформаційних бітів або в першому наборі закодованих бітів включається як в перший потік бітів, так і у другий потік бітів.
4. Спосіб за п. 2, який також включає етап, на якому встановлюють необхідну імовірність помилкового сигналу для інформаційних бітів і розділення інформаційних бітів або першого набору закодованих бітів як функцію необхідної імовірності помилкового сигналу.
5. Спосіб за п. 4, причому щонайменше один з першого і другого етапів кодування також включає в себе виконання одного з алгоритму хешування і алгоритму з повтореннями.
6. Спосіб за п. 1, причому інформаційні біти належать до каналу керування.
7. Спосіб за п. 6, в якому інформаційні біти є керуючими бітами, що відповідають повідомленню зменшення взаємних перешкод.
8. Пристрій кодування керуючого радіосигналу, який містить:
приймальний компонент, причому цей приймальний компонент виконаний з можливістю прийому набору керуючих бітів,
перший компонент кодування, причому цей перший компонент кодування виконаний з можливістю кодування набору керуючих бітів за допомогою першого перешкодостійкого коду для створення першого набору закодованих бітів,
другий компонент кодування, причому цей другий компонент кодування виконаний з можливістю кодування першого набору закодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого коду для створення другого набору закодованих бітів,
модулюючий компонент, причому цей модулюючий компонент виконаний з можливістю модуляції другого набору закодованих бітів в формі множини тонів радіомаяка, і
передавальний компонент, причому цей передавальний компонент виконаний з можливістю передачі множини тонів радіомаяка, причому кожний з множини тонів радіомаяка передається з відповідним рівнем сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка.
9. Пристрій за п. 8, причому щонайменше один з першого і другого компонентів кодування також виконаний з можливістю реалізації коду Ріда-Соломона або згорткового коду.
10. Пристрій за п. 8, причому щонайменше один з першого і другого компонентів кодування також виконаний з можливістю визначення того, чи розділяти керуючі біти або перший набір закодованих бітів на множину потоків бітів.
11. Пристрій за п. 10, причому щонайменше один з першого або другого компонентів кодування також виконаний з можливістю розділення керуючих бітів або першого набору закодованих бітів так, щоб множина потоків бітів включала в себе щонайменше перший потік бітів і другий потік бітів, причому щонайменше один біт в наборі керуючих бітів або в першому наборі закодованих бітів включався як в перший потік бітів, так і у другий потік бітів.
12. Пристрій за п. 8, який також містить компонент перемежовувача, причому цей компонент перемежовувача виконаний з можливістю перемежовування щонайменше одного з набору керуючих бітів, першого набору закодованих бітів і другого набору закодованих бітів.
13. Пристрій за п. 12, причому компонент перемежовувача виконаний з можливістю забезпечення щонайменше однієї з функцій перемежовування часу або частоти.
14. Щонайменше один процесор, виконаний з можливістю кодування керуючого радіосигналу, який містить:
перший модуль для прийому набору керуючих бітів,
другий модуль для кодування набору керуючих бітів за допомогою першого перешкодостійкого коду для створення першого набору закодованих бітів,
третій модуль для кодування першого набору закодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого коду для створення другого набору закодованих бітів,
четвертий модуль для модуляції другого набору закодованих бітів в формі множини тонів радіомаяка, і
п'ятий модуль для передачі множини тонів радіомаяка, причому кожний з множини тонів радіомаяка передається з відповідним рівнем сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка.
15. Машиночитаний носій, який містить:
перший набір кодів для наказування комп'ютеру приймати набір керуючих бітів,
другий набір кодів для наказування комп'ютеру кодувати набір керуючих бітів за допомогою першого перешкодостійкого коду для створення першого набору закодованих бітів,
третій набір кодів для наказування комп'ютеру кодувати перший набір закодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого коду для створення другого набору закодованих бітів,
четвертий набір кодів для наказування комп'ютеру модулювати другий набір закодованих бітів в формі множини тонів радіомаяка, і
п'ятий набір кодів для наказування комп'ютеру передавати множину тонів радіомаяка, причому кожний з множини тонів радіомаяка передається з відповідним рівнем сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка.
16. Пристрій кодування керуючого радіосигналу, який містить:
засіб для прийому набору керуючих бітів,
засіб для кодування набору керуючих бітів за допомогою першого перешкодостійкого коду для створення першого набору закодованих бітів,
засіб для кодування першого набору закодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого коду для створення другого набору закодованих бітів,
засіб для модуляції другого набору закодованих бітів в формі множини тонів радіомаяка, і
засіб для передачі множини тонів радіомаяка, причому кожний з множини тонів радіомаяка передається з відповідним рівнем сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка.
17. Спосіб декодування керуючого радіосигналу, який включає етапи, на яких:
приймають множину основаних на радіомаяку тонів керування, що відповідають набору керуючих бітів, причому кожний з множини тонів радіомаяка передається з використанням каскадного коду, що детектується як такий, що має відповідний рівень сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка, і
демодулюють множину тонів радіомаяка для встановлення набору декодованих бітів.
18. Спосіб за п. 17, причому етап демодуляції також включає етапи, на яких:
демодулюють множину тонів радіомаяка для встановлення набору демодульованих бітів,
декодують набір демодульованих бітів за допомогою першого перешкодостійкого декодера для встановлення першого набору декодованих бітів, і
декодують перший набір декодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого декодера для встановлення другого набору декодованих бітів, причому цей другий набір декодованих бітів включає в себе набір керуючих бітів.
19. Спосіб за п. 18, причому щонайменше один з першого і другого етапів декодування також включає в себе визначення того, чи представляють демодульовані біти або перший набір декодованих бітів неповне кодове слово.
20. Спосіб за п. 19, причому щонайменше один з першого і другого етапів декодування також включає в себе ідентифікацію присутності щонайменше одного надмірного біта.
21. Спосіб за п. 20, причому щонайменше один з першого і другого етапів декодування також включає в себе об'єднання неповного кодового слова із збереженим неповним кодовим словом, причому цей етап об'єднання є функцією щонайменше одного надмірного біта.
22. Спосіб за п. 18, причому щонайменше один з першого і другого етапів декодування також включає в себе декодування демодульованих бітів або першого набору декодованих бітів як функцію того, чи був прийнятий щонайменше один з повторного варіанта демодульованих бітів або першого набору декодованих бітів.
23. Спосіб за п. 18, причому щонайменше один з першого і другого етапів декодування також включає в себе декодування демодульованих бітів або першого набору декодованих бітів як функцію того, чи був прийнятий щонайменше один з хешованого варіанта демодульованих бітів або першого набору декодованих бітів.
24. Пристрій кодування керуючого радіосигналу, який містить:
приймальний компонент, причому цей приймальний компонент виконаний з можливістю прийому множини основаних на радіомаяку тонів керування, що відповідають набору керуючих бітів, причому кожний з множини тонів радіомаяка детектується як такий, що має відповідний рівень сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка,
компонент демодулятора, причому цей компонент демодулятора виконаний з можливістю демодуляції множини тонів радіомаяка для встановлення набору демодульованих бітів,
перший перешкодостійкий декодер, причому цей перший перешкодостійкий декодер виконаний з можливістю декодування набору демодульованих бітів згідно з першим перешкодостійким кодом для встановлення першого набору декодованих бітів, і
другий перешкодостійкий декодер, причому цей другий перешкодостійкий декодер виконаний з можливістю декодування першого набору декодованих бітів згідно з другим перешкодостійким кодом для встановлення другого набору декодованих бітів, причому цей другий набір декодованих бітів включає в себе набір керуючих бітів.
25. Пристрій за п. 24, причому щонайменше один з першого і другого перешкодостійких декодерів також виконаний з можливістю визначення того, чи представляють демодульовані біти або перший набір декодованих бітів неповне кодове слово.
26. Пристрій за п. 25, причому щонайменше один з першого і другого перешкодостійких декодерів також виконаний з можливістю ідентифікації присутності щонайменше одного надмірного біта і об'єднання неповного кодового слова із збереженим неповним кодовим словом як функції щонайменше одного надмірного біта.
27. Пристрій за п. 24, причому щонайменше один з першого і другого перешкодостійких декодерів також виконаний з можливістю декодування демодульованих бітів або першого набору декодованих бітів як функції того, чи був прийнятий щонайменше один з хешованого варіанта або повторного варіанта демодульованих бітів, або першого набору декодованих бітів.
28. Пристрій за п. 24, який також містить компонент зворотного перемежовувача, причому цей компонент зворотного перемежовувача виконаний з можливістю усунення перемежовування щонайменше одного з набору демодульованих бітів, першого набору декодованих бітів або другого набору декодованих бітів.
29. Пристрій за п. 24, причому щонайменше один з першого і другого перешкодостійких декодерів також виконаний з можливістю декодування коду Ріда-Соломона або згорткового коду.
30. Щонайменше один процесор, виконаний з можливістю декодування керуючого радіосигналу, який містить:
перший модуль для прийому множини основаних на радіомаяку тонів керування, що відповідають набору керуючих бітів, причому кожний з множини тонів радіомаяка детектується як такий, що має відповідний рівень сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка,
другий модуль для демодуляції множини тонів радіомаяка для встановлення набору демодульованих бітів,
третій модуль для декодування набору демодульованих бітів за допомогою першого перешкодостійкого декодера для встановлення першого набору закодованих бітів, і
четвертий модуль для декодування першого набору декодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого декодера для встановлення другого набору декодованих бітів, причому цей другий набір декодованих бітів включає в себе набір керуючих бітів.
31. Машиночитаний носій, який містить:
перший набір кодів для наказування комп'ютеру приймати множину основаних на радіомаяку тонів керування, що відповідають набору керуючих бітів, причому кожний з множини тонів радіомаяка детектується як такий, що має відповідний рівень сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка,
другий набір кодів для наказування комп'ютеру демодулювати множину тонів радіомаяка для встановлення набору демодульованих бітів,
третій набір кодів для наказування комп'ютеру декодувати набір демодульованих бітів згідно з першим перешкодостійким алгоритмом для встановлення першого набору декодованих бітів, і
четвертий набір кодів для наказування комп'ютеру декодувати перший набір декодованих бітів згідно з другим перешкодостійким алгоритмом для встановлення другого набору декодованих бітів, причому цей другий набір декодованих бітів включає в себе набір керуючих бітів.
32. Пристрій кодування керуючого радіосигналу, який містить:
засіб для прийому множини основаних на радіомаяку тонів керування, що відповідають набору керуючих бітів, причому кожний з множини тонів радіомаяка детектується як такий, що має відповідний рівень сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка,
засіб для демодуляції множини тонів радіомаяка для встановлення набору демодульованих бітів,
засіб для декодування набору демодульованих бітів за допомогою першого перешкодостійкого декодера для встановлення першого набору закодованих бітів, і
засіб для декодування першого набору декодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого декодера для встановлення другого набору декодованих бітів, причому цей другий набір декодованих бітів включає в себе набір керуючих бітів.
Текст
1. Спосіб кодування керуючого радіосигналу, який включає етапи, на яких: приймають набір інформаційних бітів, кодують набір інформаційних бітів за допомогою першого перешкодостійкого коду для створення першого набору закодованих бітів, кодують перший набір закодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого коду для створення другого набору закодованих бітів, модулюють другий набір закодованих бітів в формі множини тонів радіомаяка, і передають множину тонів радіомаяка, причому кожний з множини тонів радіомаяка передається з відповідним рівнем сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, які відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка. 2. Спосіб за п. 1, причому щонайменше один з першого і другого етапів кодування також включає в себе визначення того, чи розділяти інформаційні біти або перший набір закодованих бітів на множину потоків бітів. 3. Спосіб за п. 2, причому щонайменше один з першого або другого етапів кодування також включає в себе розділення інформаційних бітів або першого набору закодованих бітів на множину потоків бітів, причому множина потоків бітів включає в себе щонайменше перший потік бітів і другий потік бітів, причому щонайменше один біт в наборі 2 (19) 1 3 виконаний з можливістю реалізації коду РідаСоломона або згорткового коду. 10. Пристрій за п. 8, причому щонайменше один з першого і другого компонентів кодування також виконаний з можливістю визначення того, чи розділяти керуючі біти або перший набір закодованих бітів на множину потоків бітів. 11. Пристрій за п. 10, причому щонайменше один з першого або другого компонентів кодування також виконаний з можливістю розділення керуючих бітів або першого набору закодованих бітів так, щоб множина потоків бітів включала в себе щонайменше перший потік бітів і другий потік бітів, причому щонайменше один біт в наборі керуючих бітів або в першому наборі закодованих бітів включався як в перший потік бітів, так і у другий потік бітів. 12. Пристрій за п. 8, який також містить компонент перемежовувача, причому цей компонент перемежовувача виконаний з можливістю перемежовування щонайменше одного з набору керуючих бітів, першого набору закодованих бітів і другого набору закодованих бітів. 13. Пристрій за п. 12, причому компонент перемежовувача виконаний з можливістю забезпечення щонайменше однієї з функцій перемежовування часу або частоти. 14. Щонайменше один процесор, виконаний з можливістю кодування керуючого радіосигналу, який містить: перший модуль для прийому набору керуючих бітів, другий модуль для кодування набору керуючих бітів за допомогою першого перешкодостійкого коду для створення першого набору закодованих бітів, третій модуль для кодування першого набору закодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого коду для створення другого набору закодованих бітів, четвертий модуль для модуляції другого набору закодованих бітів в формі множини тонів радіомаяка, і п'ятий модуль для передачі множини тонів радіомаяка, причому кожний з множини тонів радіомаяка передається з відповідним рівнем сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка. 15. Машиночитаний носій, який містить: перший набір кодів для наказування комп'ютеру приймати набір керуючих бітів, другий набір кодів для наказування комп'ютеру кодувати набір керуючих бітів за допомогою першого перешкодостійкого коду для створення першого набору закодованих бітів, третій набір кодів для наказування комп'ютеру кодувати перший набір закодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого коду для створення другого набору закодованих бітів, четвертий набір кодів для наказування комп'ютеру модулювати другий набір закодованих бітів в формі множини тонів радіомаяка, і п'ятий набір кодів для наказування комп'ютеру передавати множину тонів радіомаяка, причому 97580 4 кожний з множини тонів радіомаяка передається з відповідним рівнем сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка. 16. Пристрій кодування керуючого радіосигналу, який містить: засіб для прийому набору керуючих бітів, засіб для кодування набору керуючих бітів за допомогою першого перешкодостійкого коду для створення першого набору закодованих бітів, засіб для кодування першого набору закодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого коду для створення другого набору закодованих бітів, засіб для модуляції другого набору закодованих бітів в формі множини тонів радіомаяка, і засіб для передачі множини тонів радіомаяка, причому кожний з множини тонів радіомаяка передається з відповідним рівнем сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка. 17. Спосіб декодування керуючого радіосигналу, який включає етапи, на яких: приймають множину основаних на радіомаяку тонів керування, що відповідають набору керуючих бітів, причому кожний з множини тонів радіомаяка передається з використанням каскадного коду, що детектується як такий, що має відповідний рівень сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка, і демодулюють множину тонів радіомаяка для встановлення набору декодованих бітів. 18. Спосіб за п. 17, причому етап демодуляції також включає етапи, на яких: демодулюють множину тонів радіомаяка для встановлення набору демодульованих бітів, декодують набір демодульованих бітів за допомогою першого перешкодостійкого декодера для встановлення першого набору декодованих бітів, і декодують перший набір декодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого декодера для встановлення другого набору декодованих бітів, причому цей другий набір декодованих бітів включає в себе набір керуючих бітів. 19. Спосіб за п. 18, причому щонайменше один з першого і другого етапів декодування також включає в себе визначення того, чи представляють демодульовані біти або перший набір декодованих бітів неповне кодове слово. 20. Спосіб за п. 19, причому щонайменше один з першого і другого етапів декодування також включає в себе ідентифікацію присутності щонайменше одного надмірного біта. 21. Спосіб за п. 20, причому щонайменше один з першого і другого етапів декодування також включає в себе об'єднання неповного кодового слова із збереженим неповним кодовим словом, причому цей етап об'єднання є функцією щонайменше одного надмірного біта. 5 22. Спосіб за п. 18, причому щонайменше один з першого і другого етапів декодування також включає в себе декодування демодульованих бітів або першого набору декодованих бітів як функцію того, чи був прийнятий щонайменше один з повторного варіанта демодульованих бітів або першого набору декодованих бітів. 23. Спосіб за п. 18, причому щонайменше один з першого і другого етапів декодування також включає в себе декодування демодульованих бітів або першого набору декодованих бітів як функцію того, чи був прийнятий щонайменше один з хешованого варіанта демодульованих бітів або першого набору декодованих бітів. 24. Пристрій кодування керуючого радіосигналу, який містить: приймальний компонент, причому цей приймальний компонент виконаний з можливістю прийому множини основаних на радіомаяку тонів керування, що відповідають набору керуючих бітів, причому кожний з множини тонів радіомаяка детектується як такий, що має відповідний рівень сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка, компонент демодулятора, причому цей компонент демодулятора виконаний з можливістю демодуляції множини тонів радіомаяка для встановлення набору демодульованих бітів, перший перешкодостійкий декодер, причому цей перший перешкодостійкий декодер виконаний з можливістю декодування набору демодульованих бітів згідно з першим перешкодостійким кодом для встановлення першого набору декодованих бітів, і другий перешкодостійкий декодер, причому цей другий перешкодостійкий декодер виконаний з можливістю декодування першого набору декодованих бітів згідно з другим перешкодостійким кодом для встановлення другого набору декодованих бітів, причому цей другий набір декодованих бітів включає в себе набір керуючих бітів. 25. Пристрій за п. 24, причому щонайменше один з першого і другого перешкодостійких декодерів також виконаний з можливістю визначення того, чи представляють демодульовані біти або перший набір декодованих бітів неповне кодове слово. 26. Пристрій за п. 25, причому щонайменше один з першого і другого перешкодостійких декодерів також виконаний з можливістю ідентифікації присутності щонайменше одного надмірного біта і об'єднання неповного кодового слова із збереженим неповним кодовим словом як функції щонайменше одного надмірного біта. 27. Пристрій за п. 24, причому щонайменше один з першого і другого перешкодостійких декодерів також виконаний з можливістю декодування демодульованих бітів або першого набору декодованих бітів як функції того, чи був прийнятий щонайменше один з хешованого варіанта або повторного варіанта демодульованих бітів, або першого набору декодованих бітів. 28. Пристрій за п. 24, який також містить компонент зворотного перемежовувача, причому цей компонент зворотного перемежовувача виконаний 97580 6 з можливістю усунення перемежовування щонайменше одного з набору демодульованих бітів, першого набору декодованих бітів або другого набору декодованих бітів. 29. Пристрій за п. 24, причому щонайменше один з першого і другого перешкодостійких декодерів також виконаний з можливістю декодування коду Ріда-Соломона або згорткового коду. 30. Щонайменше один процесор, виконаний з можливістю декодування керуючого радіосигналу, який містить: перший модуль для прийому множини основаних на радіомаяку тонів керування, що відповідають набору керуючих бітів, причому кожний з множини тонів радіомаяка детектується як такий, що має відповідний рівень сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка, другий модуль для демодуляції множини тонів радіомаяка для встановлення набору демодульованих бітів, третій модуль для декодування набору демодульованих бітів за допомогою першого перешкодостійкого декодера для встановлення першого набору закодованих бітів, і четвертий модуль для декодування першого набору декодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого декодера для встановлення другого набору декодованих бітів, причому цей другий набір декодованих бітів включає в себе набір керуючих бітів. 31. Машиночитаний носій, який містить: перший набір кодів для наказування комп'ютеру приймати множину основаних на радіомаяку тонів керування, що відповідають набору керуючих бітів, причому кожний з множини тонів радіомаяка детектується як такий, що має відповідний рівень сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка, другий набір кодів для наказування комп'ютеру демодулювати множину тонів радіомаяка для встановлення набору демодульованих бітів, третій набір кодів для наказування комп'ютеру декодувати набір демодульованих бітів згідно з першим перешкодостійким алгоритмом для встановлення першого набору декодованих бітів, і четвертий набір кодів для наказування комп'ютеру декодувати перший набір декодованих бітів згідно з другим перешкодостійким алгоритмом для встановлення другого набору декодованих бітів, причому цей другий набір декодованих бітів включає в себе набір керуючих бітів. 32. Пристрій кодування керуючого радіосигналу, який містить: засіб для прийому множини основаних на радіомаяку тонів керування, що відповідають набору керуючих бітів, причому кожний з множини тонів радіомаяка детектується як такий, що має відповідний рівень сигналу радіомаяка, причому кожний з відповідних рівнів сигналу радіомаяка вищий, ніж 7 97580 8 кожний з множини рівнів сигналу, що відповідають кожному з множини тонів не радіомаяка, засіб для демодуляції множини тонів радіомаяка для встановлення набору демодульованих бітів, засіб для декодування набору демодульованих бітів за допомогою першого перешкодостійкого декодера для встановлення першого набору закодованих бітів, і засіб для декодування першого набору декодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого декодера для встановлення другого набору декодованих бітів, причому цей другий набір декодованих бітів включає в себе набір керуючих бітів. По даній заявці на патент домагається пріоритет по даті подачі попередньої заявки США, серійний № 61/025,666, озаглавленої «METHOD AND APPARATUS FOR CODING CONTROL INFORMATION IN WIRELESS COMMUNICATIONS)), поданої 1 лютого 2008 року. Дана заявка також стосується заявки на патент, що одночасно розглядається в США, серійний № 12/163,812 (№ справи 080266), згаданої «BEACON-BASED CONTROL CHANNELS)), поданої 27 червня 2008 року. Вищезазначені заявки повністю включені в цей документ по посиланню. I. Галузь техніки, до якої належить винахід Наступний опис загалом стосується бездротового зв'язку, а більш конкретно способів і пристроїв для кодування керуючої інформації. II. Рівень техніки Для забезпечення різних типів зв'язку широко застосовуються системи бездротового зв'язку, наприклад, за допомогою таких систем бездротового зв'язку можуть забезпечуватися мова і/або дані. Типова система бездротового зв'язку, або мережа, може забезпечувати доступ множини користувачів до одного або декількох загальних ресурсів (наприклад, смуга пропускання, потужність передавача і т.д.). Наприклад, система може використовувати множину способів множинного доступу, наприклад, мультиплексування з частотним розділенням (FDM), мультиплексування з розділенням часу (TDM), мультиплексування з кодовим розділенням (CDM), мультиплексування з ортогональним частотним розділенням (OFDM), високошвидкісна пакетна передача даних (HSPA, HSPA+) і інші. Крім того, системи бездротового зв'язку можуть проектуватися для реалізації одного або декількох стандартів, наприклад, IS-95, CDMA2000, IS-856, W-CDMA, TD-SCDMA і т.п. При проектуванні надійної системи бездротового зв'язку повинна приділятися спеціальна увага конкретним параметрам передачі даних. Наприклад, в мережі з щільним розміщенням вузлів, в якій спектр повторно використовується різними секторами, і зони обслуговування цих секторів перекриваються, сигнали можуть часто стикатися через те, що різні передавачі одночасно одержують доступ до ідентичного спектра, що викликає значні взаємні перешкоди. Наприклад, розглянемо бездротову систему з передавачем TXA і приймачем RX_A. Передавач ТХ_А може бути сектором або базовою станцією. Приймач RX_A може бути мобільною станцією або ретрансляційною станцією (і навпаки, передавач TXA може бути мобільною станцією, а приймач RX_A може бути базовою станцією). Передавач TXA звичайно передає комбінацію каналів передачі даних і каналів керування в RX_A і інші приймачі. Канали керування можуть включати в себе, не обмежуючись цим, наприклад, канали передачі підтвердження, канали керування потужністю, канали призначення ресурсів і т. д. У деяких випадках взаємні перешкоди, викликані ТХ_В, можуть бути дуже високими, відповідно, погіршувати відношення сигнал/шум в RX_A до такої міри, що він не зможе приймати свої канали керування з ТХ_А. Такі високі рівні взаємних перешкод поширені в бездротових технологіях, в яких розгортання не плануються. Приклади можуть включати в себе розгортання фемтостільника, розгортання WiFi і т.д. Ця проблема є особливо гострою в системах з «обмеженим зв'язком», в яких приймачу не забезпечують можливість з'єднання з радіолінією з самим сильним рівнем сигналу. Наприклад, користувач WiFi не може сполучитися з Точкою доступу WiFi свого сусіда, навіть якщо рівень сигналу з точки доступу цього сусіда значно вищий, ніж рівень сигналу з його власної точки доступу. Простим принципом, щоб справитися з такими високими рівнями взаємних перешкод, є запобігання взаємним перешкодам. У цьому випадку TXA і TXB може видаватися команда для передачі в різний час або частотні інтервали, щоб ТХ_В і ТХ_А більше не створювали взаємних перешкод. Однак, якщо або ТХ_А, або TXB знаходиться в такій зоні, що відношення сигнал/шум є низьким, то прийом керуючих даних, які включають в себе таку інформацію для запобігання взаємним перешкодам, сам може бути важким. Відповідно, потрібний спосіб і пристрій для стійкого до помилок кодування/декодування керуючих даних, що передаються в бездротовому середовищі з перешкодами. Вищеописані недоліки сучасних систем бездротового зв'язку наведені тільки для того, щоб дати загальний огляд деяких проблем звичайних систем, і не є вичерпними. Інші проблеми, пов'язані із звичайними системами, і відповідні переваги різних ілюстративних варіантів здійснення, описаних в цьому документі, можуть також стати очевидними після перегляду наступного опису. Суть винаходу Далі представлений спрощений короткий виклад одного або декількох варіантів здійснення для забезпечення розуміння, по суті, таких варіантів здійснення. Цей короткий виклад не є вичерпним коротким оглядом всіх передбачуваних варіантів здійснення і не призначений ні для 9 ідентифікації ключових або критичних елементів всіх варіантів здійснення, ні для встановлення меж об'єму будь-якого або всіх варіантів здійснення. Його єдиною метою є представлення деяких понять одного або декількох варіантів здійснення в спрощеній формі як вступу до більш докладного опису, який представлений далі. Згідно з одним або декількома варіантами здійснення і відповідним розкриттям їх предмета винаходу, описані різніаспекти в зв'язку із забезпеченням каскадних кодів для каналів радіомаяка. У одному аспекті, основана на радіомаяку сигналізація розкрита як така, що має, зокрема, необхідні характеристики для передачі даних в бездротовому середовищі з перешкодами, причому каскадування перешкодостійких кодів забезпечує передачу таких основаних на радіомаяку сигналів більш точно і ефективно. У одному аспекті розкриті спосіб, пристрій і комп'ютерний програмний продукт для кодування керуючого радіосигналу. У такому варіанті здійснення набір інформаційних бітів приймається і кодується за допомогою першого перешкодостійкого коду для створення першого набору закодованих бітів. Перший набір закодованих бітів після цього кодується за допомогою другого перешкодостійкого коду для створення другого набору закодованих бітів. Другий набір закодованих бітів після цього модулюється в формі тонів радіомаяка і далі передається в приймальний блок. У іншому аспекті розкриті спосіб, пристрій і комп'ютерний програмний продукт для декодування керуючого радіосигналу. У такому варіанті здійснення тони радіомаяка, які відповідають набору керуючих бітів, приймаються і далі де модулюються для встановлення набору демодульованих бітів. Демодульовані біти після цього декодуються за допомогою першого перешкодостійкого декодера для встановлення першого набору декодованих бітів. Перший набір декодованих бітів після цього декодується за допомогою другого перешкодостійкого декодера для встановлення другого набору декодованих бітів, який включає в себе набір керуючих бітів. Для виконання вищезазначених і пов'язаних частин, один або декілька варіантів здійснення включають ознаки, повністю описані далі в цьому документі і конкретно вказані в формулі винаходу. У подальшому описі і прикладених кресленнях детально викладені певні ілюстративні аспекти одного або декількох варіантів здійснення. Однак ці аспекти вказують тільки на деякі різні шляхи можливого застосування принципів різних варіантів здійснення, і мається на увазі, що описані варіанти здійснення включають всі такі аспекти і їх еквіваленти. Короткий опис креслень Фіг. 1 - приклад системи бездротового зв'язку згідно з різними аспектами, викладеними в цьому документі. Фіг. 2 - приклад ілюстративного середовища бездротового зв'язку, яке можна застосовувати разом з різними системами і способами, описаними в цьому документі. На фіг. 3 зображений сигнал радіомаяка згідно 97580 10 з деякими аспектами. На фіг. 4 зображений інший сигнал радіомаяка, який може бути використаний з одним або декількома розкритими прикладами. На фіг. 5 зображений ще один сигнал радіомаяка, який може бути використаний з одним або декількома розкритими прикладами. Фіг.6 - блок-схема послідовності операцій, на якій зображений ілюстративний спосіб кодування і декодування основаних на радіомаяку керуючих сигналів згідно з одним аспектом опису предмета винаходу. На фіг. 7 зображена блок-схема ілюстративної системи, яка забезпечує кодування і декодування основаних на радіомаяку керуючих сигналів згідно з одним аспектом опису предмета винаходу. Фіг. 8 - блок-схема послідовності операцій, що ілюструє показовий спосіб кодування керуючих сигналів в формі радіомаяків за допомогою каскадних кодів для забезпечення меншої імовірності помилкового сигналу. Фіг. 9 - блок-схема послідовності операцій, що ілюструє показовий спосіб декодування основаних на радіомаяку керуючих сигналів з каскадними кодами для забезпечення меншої імовірності помилкового сигналу. На фіг. 10 зображений ілюстративний процес кодування і декодування для забезпечення меншої імовірності помилкового сигналу при обробці двох наборів семплів (дискретних значень сигналу) керуючих бітів згідно з одним аспектом опису предмета винаходу. Фіг. 11 - блок-схема послідовності операцій, що ілюструє показовий спосіб кодування керуючих сигналів в формі радіомаяків за допомогою каскадних кодів для забезпечення збільшення кількості керуючих бітів для кожного кодового слова. Фіг. 12 - блок-схема послідовності операцій, що ілюструє показовий спосіб декодування основаних на радіомаяку керуючих сигналів за допомогою каскадних кодів для забезпечення збільшення кількості керуючих бітів для кожного кодового слова. На фіг. 13 зображений ілюстративний процес кодування і декодування, який використовує один кодер/декодер для обробки великого керуючого кодового слова. На фіг. 14 зображений ілюстративний процес кодування і декодування, який використовує каскадні коди для обробки великого керуючого кодового слова згідно з одним аспектом опису предмета винаходу. Фіг. 15 - приклад ілюстративної системи зв'язку, реалізованої згідно з різними аспектами, що включає в себе множину стільників. Фіг. 16 - приклад ілюстративної базової станції згідно з різними аспектами, описаними в цьому документі. Фіг. 17 - приклад ілюстративного бездротового термінала згідно з різними аспектами, описаними в цьому документі. Фіг. 18 - приклад ілюстративного зв'язку електричних компонентів, які виконують кодування керуючого сигналу в формі радіомаяка в середовищі бездротового зв'язку з використанням каскадних 11 кодів. Фіг. 19 - приклад ілюстративного зв'язку електричних компонентів, які виконують декодування основаного на радіомаяку керуючого сигналу в системі бездротового зв'язку. Докладний опис Далі описуються різні варіанти здійснення згідно з кресленнями, в яких використовується крізна нумерація. У подальшому описі з метою пояснення викладені численні конкретні деталі для забезпечення повного розуміння одного або декількох варіантів здійснення. Однак може бути очевидно, що такий(і) варіант(и) здійснення можна застосовуватися без цих конкретних деталей. У інших випадках загальновідомі структури і пристрої представлені у вигляді блок-схеми для забезпечення опису одного або декількох варіантів здійснення. Способи, описані в цьому документі, можуть використовуватися для різних систем бездротового зв'язку, наприклад, для множинного доступу з кодовим розділенням (CDMA), множинного доступу з часовим розділенням (TDMA), множинного доступу з частотним розділенням (FDMA), множинного доступу з ортогональним частотним розділенням (OFDMA), множинного доступу з частотним розділенням і передачею на одній несучій (SC-FDMA), високошвидкісної пакетної передачі даних і інших систем. Терміни «система» і «мережа» часто використовують як синоніми. У системі CDMA може бути реалізована така радіотехнологія, як універсальний наземний радіодоступ (UTRA), CDMA2000 і т. д. UTRA включає в себе широкосмуговий CDMA (W-CDMA) і інші різновиди CDMA. CDMA2000 охоплює стандарти IS-2000, IS95 і IS-856. У системі TDMA може бути реалізована така радіотехнологія, як глобальна система мобільного зв'язку (GSM). У системі OFDMA може бути реалізована така радіотехнологія, як вдосконалений UTRA (Evolved UTRA, E-UTRA), ультрамобільний широкосмуговий зв'язок (Ultra Mobile Broadband, UMB), IEEE 802.11 (Wi-Fi), IEEE 802.16 (WiMAX), IEEE 802.20, Flash-OFDM і т. д. UTRA і EUTRA є частиною універсальної мобільної телекомунікаційний системи (UMTS). Проект довгострокового розвитку (LTE) 3GPP є планованим випуском UMTS, який використовує E-UTRA, який застосовує OFDMA на низхідній лінії зв'язку і SCFDMA на висхідній лінії зв'язку. Множинний доступ з частотним розділенням і передачею на одній несучій (SC-FDMA) використовує модуляцію однієї несучої і компенсацію в частотній області. SC-FDMA має аналогічні характеристики і, по суті, його загальна складність ідентична загальній складності системи OFDMA. Сигнал SC-FDMA має більш низький рівень відношення пікової і середньої потужностей (PAPR) внаслідок властивої йому структури з однією несучою. SC-FDMA може використовуватися, наприклад, в передачі інформації по висхідній лінії зв'язку, де низький PAPR дуже корисний для терміналів доступу з точки зору ефективності потужності передавача. Відповідно, SC-FDMA може бути реалізований як схема множинного доступу на висхідній лінії зв'язку в проекті довгострокового розвитку (LTE) 3GPP (3GPP long term evolution) 97580 12 або у вдосконаленому UTRA (Evolved UTRA). Високошвидкісна пакетна передача даних (HSPA) може включати в себе технологію високошвидкісної пакетної передачі даних по низхідній лінії зв'язку (HSDPA) і технологію високошвидкісної пакетної передачі даних по висхідній лінії зв'язку (HSUPA) або вдосконаленій висхідній лінії зв'язку (EUL) і може також включати в себе технологію HSPA+. HSDPA, HSUPA і HSPA+ є частиною специфікацій Проекту партнерства третього покоління (ЗGPP), Випуск 5, Випуск 6 і Випуск 7, відповідно. Високошвидкісна пакетна передача даних по низхідній лінії зв'язку (HSDPA) оптимізує передачу даних з мережі в абонентське обладнання (UE). Як використовується в цьому описі, передача з мережі в абонентське обладнання UE може називатися «низхідна лінія зв'язку» (DL). Способи передачі можуть допускати швидкості передачі даних декілька Мбіт/с. Високошвидкісна пакетна передача даних по низхідній лінії зв'язку (HSDPA) може збільшити пропускну здатність мобільних радіомереж. Високошвидкісна пакетна передача даних по висхідній лінії зв'язку (HSUPA) може оптимізувати передачу даних з термінала в мережу. Як використовується в цьому описі, передача з термінала в мережу може називатися «висхідна лінія зв'язку» (UL). Способи передачі по висхідній лінії зв'язку можуть допускати швидкості передачі даних декілька Мбіт/с. HSPA+ забезпечує додаткові удосконалення як на висхідній лінії зв'язку, так і на низхідній лінії зв'язку, як задано в Випуску 7 специфікації ЗGPP. Способи високошвидкісної пакетної передачі даних (HSPA) звичайно допускають більш швидкі взаємодії між низхідною лінією зв'язку і висхідною лінією зв'язку в службах даних, що передають великі об'єми даних, наприклад, в додатках мобільний офіс, відеоконференцзв'язок і передача голосу по IP-мережах (VoIP). Швидкі протоколи передачі даних, наприклад, гібридний автоматичний запит на повторну передачу (HARQ), можуть використовуватися на висхідній лінії зв'язку і низхідній лінії зв'язку. Такі протоколи, наприклад, гібридний автоматичний запит на повторну передачу (HARQ), забезпечують можливість одержувачу автоматично запитувати повторну передачу пакета, який міг бути прийнятий з помилкою. У цьому документі описані різні варіанти здійснення застосовно до термінала доступу. Термінал доступу також може називатися системою, абонентським блоком, терміналом абонента, мобільною станцією, мобільним телефоном, віддаленою станцією, віддаленим терміналом, мобільним пристроєм, терміналом користувача, терміналом, пристроєм радіозв'язку, агентом користувача, пристроєм користувача або абонентським обладнанням (UE). Термінал доступу може бути стільниковим телефоном, радіотелефоном, телефоном з протоколом ініціації сеансів (SIP), станцією бездротового локального шлейфа (WLL), персональним цифровим секретарем (PDA), малогабаритним пристроєм, що має засіб бездротового з'єднання, обчислювальним пристроєм або іншим пристроєм обробки, сполученим з бездротовим модемом. Крім того, в цьому документі описані 13 різні варіанти здійснення, пов'язані з базовою станцією. Базова станція може використовуватися для обміну інформацією з терміналом(ами) доступу і може також називатися точкою доступу, вузлом В, вдосконаленим вузлом В (eNodeB) або деяким іншим терміном. Згідно з фіг. 1, зображена система 100 бездротового зв'язку згідно з різними варіантами здійснення, представленими в цьому описі. Система 100 містить базову станцію 102, яка може включати в себе множину груп антен. Наприклад, одна група антен може включати в себе антени 104 і 106, інша група може включати антени 108 і 110 і додаткова група може включати в себе антени 112 і 114. Для кожної групи антен зображені дві антени, однак для кожної групи може бути використана більша або менша кількість антен. Базова станція 102 може додатково містити канал передавача і канал приймача, кожний з яких може в свою чергу містити множину компонентів, пов'язаних з прийомом і передачею сигналу (наприклад, процесори, модулятори, мультиплексори, демодулятори, демультиплексори, антени і т. д.), як буде зрозуміло фахівцеві в даній галузі техніки. Базова станція 102 може обмінюватися інформацією з одним або декількома терміналами доступу, наприклад, терміналом 116 доступу і терміналом 122 доступу, однак повинно бути зрозуміло, що базова станція 102 може обмінюватися інформацією по суті з будь-якою кількістю терміналів доступу, аналогічних терміналам 116 і 122 доступу. Термінали 116 і 122 доступу можуть бути, наприклад, стільниковими телефонами, смартфонами, портативними комп'ютерами, кишеньковими пристроями зв'язку, кишеньковими обчислювальними пристроями, супутниковим радіо, глобальними системами визначення місцеположення, пристроями PDA і/або будь-яким іншим відповідним пристроєм для обміну інформацією через систему 100 бездротового зв'язку. Як зображено, термінал 116 доступу пов'язаний з антенами 112 і 114, де антени 112 і 114 передають інформацію в термінал 116 доступу по прямій лінії зв'язку 118 і приймають інформацію з термінала 116 доступу по зворотній лінії зв'язку 120. Крім того, термінал 122 доступу пов'язаний з антенами 104 і 106, де антени 104 і 106 передають інформацію в термінал 122 доступу по прямій лінії зв'язку 124 і приймають інформацію з термінала 122 доступу по зворотній лінії зв'язку 126. У системі з дуплексним зв'язком з частотним розділенням (FDD) пряма лінія зв'язку 118 може використовувати відмінну смугу частот від тієї, яку використовує зворотна лінія зв'язку 120, і пряма лінія зв'язку 124 може використовувати відмінну смугу частот від тієї, яку використовує зворотна лінія зв'язку 126, наприклад. Крім того, в системі з дуплексним зв'язком з часовим розділенням (TDD) пряма лінія зв'язку 118 і зворотна лінія зв'язку 120 можуть використовувати загальну смугу частот, і пряма лінія зв'язку 124 і зворотна лінія зв'язку 126 можуть використовувати загальну смугу частот. Кожна група антен і/або зона, для зв'язку в якій вони призначені, може називатися сектором базової станції 102. Наприклад, групи антен можуть 97580 14 бути призначені для обміну інформацією з терміналами доступу в секторі зон, охоплених базовою станцією 102. При зв'язку по прямих лініях зв'язку 118 і 124 передавальні антени базової станції 102 можуть використовувати формування головної пелюстки діаграми спрямованості антени для поліпшення відношення сигнал/шум прямих ліній зв'язку 118 і 124 для терміналів 116 і 122 доступу. Крім того, незважаючи на те, що базова станція 102 використовує формування головної пелюстки діаграми спрямованості антени для передачі в термінали 116 і 122 доступу, розкидані випадковим чином по всій зоні охоплення, що стосується її, термінали доступу в сусідніх стільниках можуть піддаватися меншому впливу перешкод в порівнянні з базовою станцією, що передає через одну антену у всі свої термінали доступу. На фіг. 2 зображена ілюстративна система 200 радіозв'язку. Скорочено в системі 200 бездротового зв'язку зображені одна базова станція 210 і один термінал 250 доступу. Однак потрібно розуміти, що система 200 може містити декілька базових станцій і/або декілька терміналів доступу, причому додаткові базові станції і/або термінали доступу можуть бути по суті подібними ілюстративній базовій станції 210 і терміналу 250 доступу, описаним нижче, або відмінними від них. Крім того, потрібно розуміти, що базова станція 210 і/або термінал 250 доступу можуть використовувати системи і/або способи, описані в цьому документі, для забезпечення бездротового зв'язку між ними. У базовій станції 210 дані трафіку для декількох потоків даних забезпечують з джерела 212 даних в процесор 214 даних передавача (TX). Згідно з одним прикладом, кожний потік даних може передаватися через відповідну антену. Процесор 214 даних TX форматує, кодує і здійснює перемежовування потоку даних трафіку на основі конкретної схеми кодування, вибраної для цього потоку даних, для забезпечення закодованих даних. З використанням способів мультиплексування з ортогональним частотним розділенням (OFDM) закодовані дані для кожного потоку даних можуть бути мультиплексовні з даними пілот-сигналу. Додатково або як альтернатива, символи пілотсигналу можуть бути мультиплексовні з частотним розділенням (FDM), мультиплексовні з часовим розділенням (TDM) або мультиплексовні з кодовим розділенням (CDM). Дані пілот-сигналу, як правило, є відомою комбінацією даних, яка обробляється відомим способом і може використовуватися в терміналі 250 доступу для оцінки характеристики каналу. Мультиплексування пілот-сигналу і закодовані дані для кожного потоку даних можуть модулюватися (наприклад, відображатися в символи) на основі конкретної схеми модуляції (наприклад, двопозиційної фазової маніпуляції (BPSK), квадратурної фазової маніпуляції (QSPK), багаторівневої фазової маніпуляції (M-PSK) або багаторівневої квадратурної амплітудної модуляції (M-QAM) і т.д.), вибраної для цього потоку даних, для забезпечення символів модуляції. Швидкість передачі даних, кодування і модуляція для кожного потоку даних можуть визначатися командами, виконуваними або забезпечуваним процесором 230. 15 Символи модуляції для потоків даних можуть забезпечуватися в процесор 220 MIMO TX, який також може обробляти символи модуляції (наприклад, для OFDM). Процесор 220 MIMO TX далі забезпечує NT потоків символів модуляції в N1 передавачів (TMTR) з 222а по 222t. У різних варіантах здійснення процесор 220 MIMO TX застосовує ваги формування головної пелюстки діаграми спрямованості антени до символів потоків даних і до антени, з якої передається символ. Кожний передавач 222 приймає і обробляє відповідний потік символів для забезпечення одного або декількох аналогових сигналів, і далі перетворює (наприклад, посилює, фільтрує і перетворює з підвищенням частоти) аналогові сигнали для забезпечення модульованого сигналу, придатного для передачі по каналу МІМО. Крім того, NТ модульованих сигналів з передавачів з 222а по 222t передаються з NT антен з 224а по 224t, відповідно. У терміналі 250 доступу передані модульовані сигнали приймаються NR антенами з 252а по 252r, і прийнятий сигнал з кожної антени 252 забезпечується у відповідний приймач (RCVR) з 254а по 254r. Кожний приймач 254 перетворює (наприклад, фільтрує, посилює і перетворює з пониженням частоти) відповідний сигнал, оцифровує перетворений сигнал для забезпечення семплів і далі обробляє семпли для забезпечення відповідного «прийнятого» потоку символів. Процесор 260 даних RX може приймати і обробляти NR прийнятих потоків символів з NR приймачів 254 на основі конкретного способу обробки приймача для забезпечення NT «детектованих» потоків символів. Процесор 260 даних RX може демодулювати, усувати перемежовування і декодувати кожний детектований потік символів для відновлення даних трафіку для потоку даних. Обробка процесором 260 даних RX є доповнюючою до тієї, яка виконується процесором 220 MIMO TX і процесором 214 даних TX в базовій станції 210. Процесор 270 може періодично визначати, яку доступну технологію використовувати, як обговорювалося вище. Крім того, процесор 270 може формулювати повідомлення зворотної лінії зв'язку, що містить частину з індексами матриці і частину зі значенням рангу. Повідомлення зворотної лінії зв'язку може містити різні типи інформації відносно лінії зв'язку і/або потоку даних, що приймаються. Повідомлення зворотної лінії зв'язку може оброблятися процесором.238 даних TX, який також приймає дані трафіку для декількох потоків даних з джерела 236 даних, модулюватися модулятором 280, перетворюватися передавачами з 254а по 254r і передаватися зворотно в базову станцію 210. У базовій станції 210 модульовані сигнали з термінала 250 доступу приймаються антенами 224, перетворюються приймачами 222, демодулюються демодулятором 240 і обробляються процесором 242 даних RX для витягання повідомлення зворотної лінії зв'язку, переданого терміналом 250 доступу. Крім того, процесор 230 може обробляти витягнуте повідомлення для визначення того, яку матрицю попереднього кодування використовувати для визначення ваг формування головної 97580 16 пелюстки діаграми спрямованості антени. Процесори 230 і 270 можуть керувати (наприклад, контролювати, координувати, організовувати і т. д.) функціонуванням в базовій станції 210 і терміналі 250 доступу, відповідно. Відповідні процесори 230 і 270 можуть бути пов'язані з пам'яттю 232 і 272, в якій зберігаються коди програм і дані. Процесори 230 і 270 також можуть виконувати обчислення для одержання оцінок частотних і імпульсних характеристик для висхідної лінії зв'язку і низхідної лінії зв'язку, відповідно. У деяких аспектах даного розкриття предмета винаходу використовуються радіомаяки для передачі каналів керування (в тому числі, наприклад, повідомлень для запобігання взаємним перешкодам). У звичайній системі OFDMA символ OFDM радіомаяка (або просто радіомаяк) може бути символом OFDM, в якому велика частина (можливо, вся) потужності передається на одній піднесучій, яка називається піднесучою радіомаяка. Оскільки велика кількість потужності передається на цій піднесучій, то її легко детектувати навіть при низьких відношеннях сигнал/шум (SNR). Отже, радіомаяки забезпечують дуже корисний механізм сигналізації невеликої кількості бітів в приймачі при дуже низьких SNR. Наприклад, послідовність радіомаяків може використовуватися для сигналізації SectorID (ідентифікатора сектора) даного сектора. Піднесучі, що модулюються у вищезазначеній послідовності, можуть змінюватися від одного символу радіомаяка до наступного. Одним результатом використання радіомаяків в сценаріях з домінуючими джерелами перешкод є те, що рівень сигналу домінуючого джерела перешкод більше не має значення, оскільки радіомаяки домінуючого джерела перешкод з високою імовірністю займають іншу піднесучу. Отже, радіомаяки є необхідним способом передачі каналів керування, в тому числі повідомлень для запобігання взаємним перешкодам. У одному аспекті даного розкриття предмета винаходу не вся потужність в символі OFDM повинна бути витрачена. Наприклад, для передачі радіомаяка може бути розподілений сегмент радіомаяка, який є підмножиною всіх доступних піднесучих. У цьому підсегменті приймач RX_A може передавати послідовність радіомаяка із запитом для дозволу цієї перешкоди. Після декодування послідовності радіомаяка сусідні передавачі можуть приймати рішення про те, здійснювати або не здійснювати передачу протягом періоду часу, для зменшення перешкод для RX_A. Сегмент радіомаяка може бути загальним для всіх секторів в розгортанні. У деяких аспектах сегмент радіомаяка може співіснувати з існуючою передачею даних визначених передавачів або може бути на вільному сегменті, виділеному для сигналізації радіомаяка. У одному прикладі сегмент радіомаяка може використовуватися макростільниками для передачі даних, в той час як фемтостільники використовують його для передачі повідомлення для запобігання взаємним перешкодам. Розмір сегмента може змінюватися по всіх різних класах сектора. Присутність радіомаяка всередині сегмента 17 радіомаяка ідентифікується на основі їх більш високого рівня сигналу відносно іншої піднесучої. Закодована інформація може переноситися в позиції радіомаяків. Може виконуватися оцінка взаємних перешкод для оцінки рівня фонових перешкод, щоб можна було встановити поріг для ідентифікації присутності символу радіомаяка. Наприклад, якщо потужність на піднесучій дорівнює Р, і оцінений рівень перешкод дорівнює І, то вважається, що піднесуча містить радіомаяк, якщо Р/І>=Т, а інакше не містить радіомаяк, де T - порогове значення. На фіг. 3 зображений сигнал 300 радіомаяка в ілюстративній системі мультиплексування з ортогональним частотним розділенням (OFDM) сигналів згідно з різними аспектами, описаними в цьому документі. Перша і друга (або більша кількість) підмножини широкомовної інформації можуть передаватися з використанням спеціального сигналу або схеми сигналізації, що називається сигналом радіомаяка. Горизонтальна вісь 302 представляє час, і вертикальна вісь 304 представляє частоту. Вертикальний стовпець представляє символ OFDM (або сегмент піднесучих всередині символу OFDM), причому кожний символ OFDM містить множину тонів, розділених по частоті. Кожний маленький блок, наприклад, блок 308, представляє символтон, який є степенем вільності в символі OFDM. Сигнал 300 радіомаяка включає в себе послідовність інформаційних пакетів радіомаяка, які передаються послідовно у часі. Інформаційний пакет радіомаяка включає в себе один або декілька (наприклад, невелику кількість) символів радіомаяка. Кожний символ радіомаяка може бути сигналом, що передається в одному степені вільності з набагато більш високою потужністю передачі, ніж середня потужність передачі для кожного степеня вільності за відносно великий інтервал часу. Зображені чотири маленьких чорних блоки 310, кожний з яких представляє символ сигналу радіомаяка. Потужність передачі кожного символу сигналу радіомаяка набагато вища (наприклад, щонайменше приблизно на 10 або 15 дБ вища), ніж середня потужність передачі символу для кожного тону за інтервал 312 часу. Кожний символ 314, 316, 318, 320 OFDM включає в себе інформаційний пакет радіомаяка. У цьому прикладі кожний інформаційний пакет радіомаяка включає в себе один символ 310 радіомаяка за один період 306 передачі символу, причому інтервал 312 часу включає в себе чотири періоди 306 символу передачі. На фіг. 4 зображений інший сигнал 400 радіомаяка, який може бути використаний з одним або декількома розкритими прикладами. Сигнал 400 радіомаяка є аналогічним сигналу 300 радіомаяка по вищезгаданому кресленню. Відмінність між цими двома сигналами 300, 400 радіомаяка полягає в тому, що сигнал 400 радіомаяка включає в себе два символи радіомаяка ідентичного одного тону за два послідовних символи OFDM. Зокрема, інформаційний пакет радіомаяка включає в себе два послідовних символи 412, 414, 416, 418 OFDM. Загалом, в асинхронній мережі прийом 97580 18 послідовностей радіомаяка може бути поліпшений з повтором кожного символу OFDM деяку кількість разів в передавачі. На фіг. 5 зображений ще один сигнал 500 радіомаяка, який може бути використаний з одним або декількома розкритими прикладами. Цей сигнал 500 радіомаяка є аналогічним вищезазначеним сигналам 300, 400 радіомаяків. Відмінність полягає в тому, що в цей сигнал 500 радіомаяка включається множина символів радіомаяка за один символ OFDM. Зокрема, для цього прикладу, пари символів 510 радіомаяка включаються за кожний з символів 514, 516, 518 і 520 OFDM. Для подолання впливу помилково ідентифікованих радіомаяків може використовуватися перешкодостійке кодування для захисту радіомаяків так, що інформаційні біти, що переносяться радіомаяками, можуть бути декодовані при наявності взаємних перешкод і шуму. Одним способом кодування послідовностей радіомаяка є використання кодів Ріда-Соломона. У одному аспекті коди РідаСоломона перетворюють вихідну послідовність радіомаяка довжини К, яка переносить визначену кількість бітів керуючої інформації, в нову послідовність довжини N (N>K). У такому варіанті здійснення введена надмірність може служити щонайменше двом цілям. По-перше, вона сприяє захисту від шуму і взаємних перешкод, так що навіть коли деякі з радіомаяків прийняті з помилкою, може бути відновлена правильна інформація. І, подруге, вона сприяє розділенню множини послідовностей радіомаяка, що передаються одночасно (операція, звана «усунення неоднозначності»), де надмірність сприяє визначенню декодером того, які комбінації прийнятих радіомаяків формують дійсні кодові слова (і, отже, переносять закодовану інформацію). У деяких аспектах даного розкриття предмета винаходу ідентичний код Ріда-Соломона може використовуватися всіма секторами (або мобільними телефонами). У такому випадку в закодоване повідомлення може бути включений SectorID або хеш (hash) SectorID, що змінюється у часі для сприяння тому, щоб мобільні телефони розпізнавали різні сектори. З іншого боку, різні сектори можуть використовувати різні коди. Однією можливістю є використання скрембльованого коду RS, де дане кодове слово Ріда-Соломона множиться на послідовність, яка стосується сектора, що представляє інтерес, по алфавіту. Скрембльоване кодове слово після цього використовується для вибору місцеположень радіомаяків в сегменті радіомаяка. Тут незважаючи на те, що цей опис стосується прямої лінії зв'язку, повинно бути зрозуміло, що аналогічні коди також можуть бути застосовані до зворотної лінії зв'язку. Для поліпшення характеристик декодування і усунення неоднозначності послідовностей радіомаяка може бути використана випадкова інформація детектованих радіомаяків. Вона включає в себе значення потужності і фази тонів радіомаяка, а також оцінку рівня сигналу всіх піднесучих. Для конкретних додатків, однак, може бути потрібна більш складна схема кодування. Наприклад, в деяких додатках може бути потрібне збі 19 льшення кількості керуючих бітів, яку кодове слово радіомаяка може переносити. Загалом, розмір алфавіту (Q) і кількість інформаційних символів (K) визначають кількість керуючих бітів, яка переносить кожне кодове слово радіомаяка. Однак дуже велике збільшення значень Q і K може вимагати понадміру складної схеми декодування, що в свою чергу означає, що кількість керуючих бітів, яку кожне кодове слово радіомаяка може переносити, є обмеженим. Для інших додатків більш складна схема кодування може також може бути потрібна для зменшення імовірності помилкового сигналу. Крім того, незважаючи на те, що алгоритм декодування радіомаяка може бути спроектований з метою досягнення визначеної імовірності помилкового сигналу, може виявитися, що для деяких послідовностей радіомаяка потрібна значно менша імовірність помилкового сигналу, ніж для інших. Наприклад, може бути необхідна передача керуючого повідомлення, яке «вимагає особливої уваги», причому це повідомлення намагається очистити чергування або бланкувати сегмент керування на відносно тривалий період часу. Оскільки помилковий сигнал такого повідомлення може дорого обійтися, то може бути потрібно кодувати особливо чутливі повідомлення для одержання більш низької імовірності помилкового сигналу в порівнянні з іншими менш чутливими керуючими повідомленнями. У одному аспекті забезпечені належно спроектовані каскадні коди для значного збільшення кількості керуючих бітів і зменшення імовірності помилкового сигналу для повідомлень-радіомаяків. Крім того, замість одного рівня кодування (наприклад, коди Ріда-Соломона) в проекті каскадного коду до модуляції закодованих символів в формі радіомаяків керуючі біти кодуються за допомогою зовнішнього коду, за яким йде внутрішній код. Внутрішній код і зовнішній код можуть бути різними кодами або ідентичним кодом, вибраними з набору доступних перешкодостійких кодів. Однією з можливостей є залишити внутрішній код ідентичним вищезазначеному однорівневому проекту (наприклад, використання коду Ріда-Соломона) і зосередити увагу на проекті зовнішнього коду (тобто другому рівні кодування). Такий проект може бути переважним в тому розумінні, що алгоритм усунення неоднозначності радіомаяка залишається незмінним. На фіг. 6 представлена блок-схема, на якій зображений ілюстративний спосіб для кодування і декодування основаного на радіомаяку керуючого сигналу з каскадними кодами. Як зображено, процес 600 включає в себе послідовність етапів, що виконуються передавачем 605, за якими іде послідовність етапів, що виконуються приймачем 610. У одному аспекті процес 600 починається з набору керуючих бітів, що приймаються на етапі 615. Тут повинно бути зрозуміло, що керуючі біти можуть виходити з самого передавача (наприклад, через інтерфейс користувача), або керуючі біти можуть виходити ззовні, при цьому передавач може ретранслювати керуючу інформацію. Далі на етапі 625 керуючі біти кодуються зовнішнім кодером, причому такий код може включати в себе 97580 20 будь-яку з множини схем кодування, відомих в даній галузі техніки. Після того, як керуючі біти закодовані на етапі 625, процес 600 переходить до етапу 635, де закодовані керуючі біти кодуються за допомогою другого рівня коду внутрішнім кодером. Багато разів закодовані керуючі біти після цього модулюються і передаються в формі радіомаяків на етапі 645, як зображено. Радіомаяки, що відправляються на етапі 645, далі на етапі 620 приймаються приймачем. Після прийому радіомаяків процес 600 переходить до демодуляції в приймачі радіомаяків на етапі 630. Демодульований потік даних після цього декодується внутрішнім декодером на етапі 640 і далі на етапі 650 декодується зовнішнім декодером для відновлення початкового набору керуючих бітів. Тут повинно бути зрозуміло, що, незважаючи на те, що етапи 605 передавача представлені так, що кодування керуючих бітів зовнішнім кодером 625 має місце до їх кодування внутрішнім кодером 635, в інших варіантах здійснення внутрішнє кодування може мати місце до зовнішнього кодування. Наприклад, якщо зовнішній кодер використовує перешкодостійкий код X, а внутрішній кодер використовує перешкодостійкий код Y, то етапи 605 передавача можуть включати в себе порядок кодування або XY, або YX, при умові, що етапи 610 приймача включають в себе узгоджену схему декодування. На фіг. 7 представлена блок-схема ілюстративної системи, яка забезпечує кодування і декодування основаних на радіомаяку керуючих сигналів з каскадними кодами. У одному аспекті система 700 може бути використана в бездротовій мережі зв'язку для забезпечення можливості мобільним пристроям здійснювати зв'язок один з одним і/або з базовими станціями. Як зображено, система 700 включає в себе один або декілька блоків 705 передавача, що передають закодовані, основані на радіомаяку керуючі дані в один або декілька блоків 710 приймача. Блок 705 передавача і/або блок 710 приймача можуть бути базовими станціями, мобільними пристроями або іншими компонентами системи, які передають інформацію. У одному аспекті блок 705 передавача може включати в себе компонент 715 процесора, компонент 725 пам'яті, приймальний компонент 735, перший компонент 745 кодера, другий компонент 755 кодера, компонент 765 перемежовувача, компонент 775 модулятора і компонент 785 передачі. У одному аспекті компонент 715 процесора виконаний з можливістю виконання машиночитаних команд, що стосуються виконання будь-якої з множини функцій. Компонент 715 процесора може бути одним процесором або множиною процесорів, виділених для аналізу інформації, що передається з блока 705 передавача, і/або формування інформації, яка може бути використана компонентом 725 пам'яті, приймальним компонентом 735, першим компонентом 745 кодера, другим компонентом 755 кодера, компонентом 765 перемежовувача, компонентом 775 модулятора і/або компонентом 785 передачі. Крім того, або як альтернатива, компонент 715 процесора може бути виконаний з можливістю керування одним 21 або декількома компонентами блока 705 передавача. У іншому аспекті компонент 725 пам'яті сполучений з компонентом 715 процесора і виконаний з можливістю зберігання машиночитаних команд, що виконуються компонентом 715 процесора. Компонент 725 пам'яті може також бути виконаний з можливістю зберігання даних будь-якого з множини інших типів, що включають в себе керуючі дані, які приймаються через приймальний компонент 735, а також дані, які формується будь-яким з першого компонента 745 кодера, другого компонента 755 кодера, компонента 765 перемежовувача, компонента 775 модулятора і/або компонента 785 передачі. Компонент 725 пам'яті може бути виконаний в декількох різних конфігураціях, в тому числі як оперативний запам'ятовуючий пристрій, пам'ять з резервним батарейним живленням, жорсткий диск, магнітна стрічка і т. д. На компоненті 725 пам'яті також можуть бути реалізовані різні ознаки, наприклад, стиснення і автоматичне створення резервної копії (наприклад, використання конфігурації надмірного масиву з незалежних дисків). У ще одному аспекті приймальний компонент 735 і компонент 785 передачі також сполучені з компонентом 715 процесора і виконані з можливістю забезпечення інтерфейсу блока 705 передавача із зовнішніми об'єктами. Наприклад, приймальний компонент 735 може бути виконаний з можливістю прийому закодованих основаних на радіомаяку керуючих даних, що передаються з інших пристроїв (наприклад, з інших блоків 705 передавача для ретрансляції таких даних в блок 710 приймача), тоді як компонент 785 передачі може бути виконаний з можливістю передачі закодованих основаних на радіомаяку керуючих даних в блок 710 приймача. Повинно також бути зрозуміло, що, оскільки керуючі дані, які повинні бути передані, можуть вийти з блока 705 передавача, то компонент 735 приймача може бути виконаний з можливістю прийому вхідних даних з інших компонентів всередині блока 705 передавача. Згідно з конкретним варіантом здійснення, керуючі дані, які повинні бути передані, проходять через кожний з першого компонента 745 кодера і другого компонента 755 кодера для кодування керуючих даних за допомогою двох рівнів коду. Тут повинно бути зрозуміло, що будь-який з множини перешкодостійких кодів може бути використаний для виконання будь-якого з множини проектних завдань. Крім того, незважаючи на те, що приклади, забезпечені в цьому описі, використовують кодери Ріда-Соломона, фахівцеві в даній галузі техніки буде зрозуміло, що можуть також бути реалізовані інші схеми кодування. У деяких аспектах блок 705 передавача може також включати в себе компонент 765 перемежовувача, який може бути виконаний з можливістю виконання функції перемежовування за часом і/або частотою на керуючих даних до, після і/або між двома етапами кодування. Компонент 775 модулятора може також міститися і бути виконаний з можливістю модуляції закодованих/перемежовуваних даних в формі тонів радіо 97580 22 маяка, причому тони радіомаяка далі передаються в блок 710 приймача через компонент 785 передачі. Як зображено, блок 710 приймача може включати в себе будь-який з множини компонентів, в тому числі компонент 720 процесора, компонент 730 пам'яті, приймальний компонент 740, перший компонент 760 декодера, другий компонент 770 декодера, компонент 780 зворотного перемежовувача і компонент 750 демодулятора. У одному аспекті приймальний компонент 740 виконаний з можливістю прийому тонів радіомаяка, що передаються з блока 705 передавача, і компонент 720 процесора і компонент 730 пам'яті виконані з можливістю забезпечення функцій, звичайно аналогічних компонентам 715 і 725, їх доповнюючої частини в блоці 705 передавача. Відносно компонентів блока 710 приймача, що залишилися, повинно бути зрозуміло, що ці компоненти звичайно виконані з можливістю виконання функцій, які доповнюють компоненти доповнюючої їх частини в блоці 705 передавача. Наприклад, перший компонент 760 декодера виконаний з можливістю декодування кодування першого компонента 745 кодера, другий компонент 770 декодера виконаний з можливістю декодування кодування другого компонента 755 кодера, компонент 780 зворотного перемежовувача виконаний з можливістю усунення перемежовування перемежовування компонента 765 перемежовувача, і компонент 750 демодулятора виконаний з можливістю демодуляції модуляції компонента 775 модулятора. У подальшому обговоренні забезпечені конкретні приклади того, як забезпечується вищезазначений спосіб/система для використання каскадних кодів. Зокрема, забезпечені варіанти здійснення кодування/декодування для демонстрації того, як каскадні коди можуть бути використані для регулювання імовірності помилкового сигналу і збільшення кількості керуючих бітів, яку кодове слово радіомаяка може переносити. Тут повинно бути зрозуміло, що такі варіанти здійснення забезпечені тільки з метою ілюстрації і не повинні розглядатися як вичерпний список можливих застосувань. На фіг. 8 забезпечена блок-схема, що ілюструє показовий спосіб кодування керуючих сигналів в формі радіомаяків за допомогою каскадних кодів для забезпечення множини рівнів імовірності помилкового сигналу. Як зображено, процес 800 починається на етапі 805, на якому приймаються керуючі дані. Після прийому керуючих даних вони вміщуються в буфер для зовнішнього кодера на етапі 810, причому зовнішній код може бути кодом з повтореннями і/або хеш-функцією. Далі, на етапі 815 приймається рішення відносно чутливості керуючих даних. Зокрема, приймається рішення відносно того, чи повинні керуючі дані бути закодовані за допомогою заданої за умовчанням ймовірнісної схеми помилкового сигналу на етапі 825 або за допомогою користувацької ймовірнісної схеми на етапі 820. Тут потрібно зазначити, що прийняття рішення про «чутливість» на етапі 815 може включати в себе встановлення 23 того, чи повинна імовірність помилкового сигналу керуючих даних бути нижчою або вищою ніж задана за умовчанням імовірність помилкового сигналу. Насправді, оскільки задана за умовчанням схема імовірності помилкового сигналу може вже бути дуже стійкою до помилок, то деякі варіанти здійснення можуть включати в себе визначення того, які набори керуючих даних є менш чутливими в порівнянні з іншими керуючими повідомленнями, і можуть бути закодовані за допомогою схеми, яка використовує менше обчислювальних ресурсів, ніж задана за умовчанням схема. Для цього конкретного прикладу потрібно зазначити, що, якщо K інформаційних бітів повинні бути передані зі значно більш низькою імовірністю помилкового сигналу, ніж звичайні повідомлення радіомаяка (як у випадку з «вимагаючим особливої уваги» керуючим повідомленням, описаним раніше), то зовнішній кодер може приєднати K бітів до інших K бітів, які є хешируваним варіантом перших K бітів. Може бути зроблена більша кількість хешируваних піків, що в результаті приведе до n*К закодованих бітів. Відповідно, в процесі 800 керуючі дані кодуються в формі n потоку(ів) по K бітів на етапі 830, причому значення n визначається або на етапі 820, або на етапі 825 залежно від чутливості керуючих даних. На етапі 835 процес 800 далі продовжується з n потоком(ами) зовні закодованих керуючих бітів, що вміщуються в буфер для внутрішнього кодера. У одному аспекті внутрішній код може бути кодом Ріда-Соломона, причому на етапі 840 внутрішній кодер кодує n потік(ів) по K бітів в формі n потоку(ів) по N бітів. Кожний з n потоку(ів) закодованих даних після цього на етапі 845 модулюється в формі радіомаяків і далі передається на етапі 850. Тут, нарівні із зовнішнім/внутрішнім кодуванням керуючих даних, потрібно зазначити, що також може бути доданий етап перемежовування (не зображений), причому такий етап перемежовування може бути доданий перед, після і/або між етапами зовнішнього/внутрішнього кодування. Згідно з фіг. 9, забезпечена блок-схема, що ілюструє показовий спосіб декодування радіомаяків, сформованих процесом 800. Як зображено, процес 900 починається з радіомаяків, що приймаються приймачем на етапі 905. Радіомаяки після цього на етапі 910 демодулюються в формі n потоку(ів) по N закодованих бітів і далі на етапі 915 вміщуються в буфер для внутрішнього декодера. Далі, на етапі 920 внутрішній декодер декодує кожний з n потоку(ів) по N закодованих бітів в формі n потоку(ів) по K зовні закодованих бітів, які далі на етапі 925 вміщуються в буфер для зовнішнього декодера. На етапі 930 кожний з n потоку(ів) по K зовні закодованих бітів далі декодується згідно зі схемою зовнішнього кодування, що використовується в процесі 800. Для цього конкретного прикладу передбачається, що керуючі дані були закодовані за допомогою схеми зовнішнього кодування хешфункцією і/або кодом з повтореннями. Крім того, для мінімізації імовірності помилкового сигналу конкретний набір керуючих даних може бути закодований з включенням в себе множини хеширува 97580 24 них варіантів керуючих даних (наприклад, n хешваріантів). По суті, на етапі 935 приймається рішення відносно того, чи прийнята правильна кількість хешируваних варіантів. Якщо це так, то передбачається, що керуючі дані не є помилковим сигналом, при цьому керуючі дані далі виводяться на етапі 940. Інакше дані не виводяться, як зображено на етапі 945. Згідно з фіг. 10, представлений ілюстративний процес кодування і декодування для забезпечення більш низької імовірності помилкового сигналу. Як зображено, процес 1000 включає в себе обробку двох наборів керуючих даних, M і D, причому керуючі дані M передаються з блока 1010 передавача в приймальний блок 1020, а керуючі дані D передаються з блока 1030 передавача в приймальний блок 1040. Для цього прикладу на конкретних етапах процесу 1000 наведений ілюстративний розмір в бітах для кожного з керуючих даних M і D. У одному аспекті керуючі дані M можуть включати в себе десять бітів, які вводяться у зовнішній кодер 1012, як зображено. Для цього конкретного прикладу зовнішній кодер 1012 кодує керуючі дані M в формі n потоків по K даних (наприклад, перший 10-бітовий потік Км і другий 10-бітовий потік K(M)HASH). Кожний з Км і K(M)HASH після цього вводиться у внутрішній кодер 1014, в якому вони кодуються в формі n потоків по N даних (наприклад, перший 40-бітовий потік NM І другий 40-бітовий потік N(M)HASH)- БЛОК 1010 передавача після цього модулює NM і N(M)HASH в формі радіомаяків, які відправляються в приймальний блок 1020 і приймаються приймальним компонентом 1022. Після демодуляції прийнятих радіомаяків в формі NM і N (M)HASH внутрішній декодер 1024 декодує NM і N(M)HASH В формі Км і K(M)HASH. КОЖНИЙ З KM І K(M)HASH після цього вводиться у зовнішній декодер 1026, як зображено. Тут, якщо передбачається, що зовнішній декодер 1026 виконаний з можливістю декодування Км, тільки якщо K(M)HASH також прийнятий, то Км декодується в формі керуючих даних М, оскільки насправді були прийняті як Км, так і K(M)HASH. Для цього конкретного прикладу керуючі дані D можуть так само включати в себе десять бітів і вводяться у зовнішній кодер 1032, як зображено. Зовнішній кодер 1032 може після цього кодувати керуючі дані D в формі n потоків по K даних (наприклад, перший 10-бітовий потік KD і другий 10бітовий потік K(D)HASH). Кожний з KD і K(D)HASH після цього вводиться у внутрішній кодер 1034, в якому вони кодуються в формі n потоків по N даних (наприклад, перший 40-бітовий потік ND і другий 40бітовий потік N(D)HASH). БЛОК 1030 передавача після цього модулює ND І N(D)HASH В формі радіомаяків, які відправляються в приймальний блок 1040. Тут в ілюстративних цілях передбачається, що сталася така помилка, що радіомаяки, прийняті приймальним компонентом 1042, помилково демодульовані в формі NM І N(D)HASH, ЯКІ вводяться у внутрішній декодер 1044. Як зображено, внутрішній декодер 1044 після цього декодує NM І N(D)HASH В формі Км і K(D)HASH, які вводяться у зовнішній декодер 1046. Тут, якщо зовнішній декодер 1046 вико 25 наний з можливістю декодування КМ, тільки якщо K(M)HASH також прийнятий, то КМ не буде декодуватися в формі керуючих даних М, оскільки K(M)HASH не був прийнятий. Насправді, для цього конкретного прикладу приймальний блок 1040 не виводить ні керуючі дані М, ні керуючі дані D. Відповідно, схема каскадного кодування, описана в цьому документі, запобігла виведенню помилкового сигналу керуючих даних М. Згідно з фіг. 11, забезпечена блок-схема, що ілюструє показовий спосіб кодування керуючих сигналів в формі радіомаяків за допомогою каскадних кодів для забезпечення збільшення кількості керуючих сигналів для кожного кодового слова. Як зображено, процес 1100 починається на етапі 1105, на якому приймаються керуючі дані. Після прийому керуючих даних вони вміщуються в буфер для зовнішнього кодера на етапі 1110, причому зовнішній код може бути кодом Ріда-Соломона. Далі, на етапі 1115 приймається рішення відносно відносного розміру в бітах прийнятих керуючих даних. Зокрема, приймається рішення відносно того, чи перевищують керуючі дані поріг розміру, щоб визначити, на яку кількість сегментів n повинні бути розділені, якщо взагалі повинні бути розділені, керуючі дані. Якщо керуючі дані не перевищують поріг розміру, то на етапі 1120 приймається рішення відносно того, чи вимагають керуючі дані «доповнення» на етапі 1122 (наприклад, якщо розмір керуючих даних є дуже маленьким, то до керуючих даних можуть бути додані «доповнюючі» біти). У одному аспекті після або визначення того, що доповнення не потрібно, на етапі 1120, або доповнення керуючих даних на етапі 1122, процес 1100 переходить до етапу 1125, на якому кількість сегментів n встановлюється в 1. Однак, якщо на етапі 1115 приймається рішення про те, що керуючі дані дійсно перевищують поріг розміру, то процес 1100 переходить до етапу 1130, на якому встановлюється відповідна кількість сегментів n. В одному аспекті для подолання можливих проблем усунення неоднозначності розділення керуючих даних включає в себе достатню величину надмірності для визначення того, як відновлювати n сегментів при декодування. Тут потрібно відмітити те, що відповідне значення n залежить від необхідної величини надмірності в бітах, причому більше значення n звичайно в результаті приводить до більшої надійності декодування. Після визначення належного значення n або з етапу 1125, або з етапу 1130 процес 1100 переходить до кодування керуючих даних в формі n потоку(ів) по K бітів на етапі 1135. На етапі 114On потік(ів) зовні закодованих керуючих бітів далі вміщують в буфер для внутрішнього кодера. У одному аспекті внутрішній код може бути кодом Ріда-Соломона, причому на етапі 1145 внутрішній кодер кодує n потік(ів) по K бітів в формі n потоку(ів) по N бітів. Кожний з n потоку(ів) закодованих даних після цього на етапі 1150 модулюється в формі радіомаяків і далі передається на етапі 1155. Тут, нарівні із зовнішнім/внутрішнім кодуванням керуючих даних, потрібно зазначити, що також може бути доданий етап перемежовування (не 97580 26 зображений), причому такий етап перемежовування може бути доданий перед, після і/або між етапами зовнішнього/внутрішнього кодування. Згідно з фіг. 12, забезпечена блок-схема, що ілюструє показовий спосіб декодування радіомаяків, сформованих процесом 1100. Як зображено, процес 1200 починається з радіомаяків, що приймаються приймачем на етапі 1205. Радіомаяки після цього на етапі 1210 демодулюються в формі n потоку(ів) по N закодованих бітів і далі на етапі 1215 вміщуються в буфер для внутрішнього декодера. Далі на етапі 1220 внутрішній декодер декодує кожний з n потоку(ів) по N закодованих бітів в формі n потоку(ів) по K зовні закодованих бітів, які далі на етапі 1225 вміщуються в буфер для зовнішнього декодера. На етапі 1230 кожний з n потоку(ів) по K зовні закодованих бітів далі декодується згідно з схемою зовнішнього кодування, що використовується в процесі 1100. У цьому прикладі, наприклад, на етапі 1235 може прийматися рішення відносно того, чи відповідає конкретний потік з K бітів всьому кодовому слову радіомаяка. Якщо це так, то на етапі 1255 приймається рішення відносно того, чи включають в себе K бітів доповнюючі біти, які далі можуть бути видалені на етапі 1260. У одному аспекті після або визначення на етапі 1255, що доповнюючі біти не присутні, або видалення доповнюючих бітів на етапі 1260, процес 1200 завершується на етапі 1265, на якому кодове слово декодоване і виводиться в формі керуючих даних. Однак, якщо на етапі 1235 визначено, що конкретний потік з K бітів відповідає тільки частині кодового слова радіомаяка, то процес 1200 на етапі 1240 визначає, чи може неповне кодове слово бути доповнене раніше збереженим неповним кодовим словом, що приймається з етапу 1245. Якщо неповне кодове слово не можна доповнити жодним з раніше збережених неповних кодових слів, то воно зберігається в пам'яті на етапі 1245. Однак, якщо на етапі 1240 визначено, що неповне кодове слово насправді може бути доповнено збереженим неповним кодовим словом, то на етапі 1250 визначається, чи одержується в результаті об'єднання згаданих доповнюючих неповних кодових слів «повне» кодове слово. Якщо об'єднані неповні кодові слова дійсно представляють повне кодове слово, то процес 1200 завершується на етапі 1265, на якому кодове слово є декодованим і виводиться в формі керуючих даних. Інакше, якщо об'єднані неповні кодові слова не представляють повне кодове слово, то вони зберігаються в пам'яті на етапі 1245. Для кращої ілюстрації корисності реалізації схеми каскадного кодування відносно збільшення кількості керуючих бітів, яку кодове слово може переносити, на фіг. 13 забезпечений ілюстративний процес кодування/декодування, який використовує один кодер/декодер для обробки «великого» керуючого кодового слова. Для цього конкретного прикладу передбачається, що обмеження на декодування внутрішнього декодера забезпечують те, що тільки 40 бітів закодованих керуючих даних (N) можуть бути декодовані в будь-який даний час. 27 Також передбачається, що розмір алфавіту (Q) дорівнює 32 і що внутрішній кодер кодує 10 керуючих бітів (K) в формі 40 закодованих бітів (N). Відповідно, обмеження на декодування цієї однієї системи кодера/декодера не допускають кодування керуючих даних К, довжина яких більша ніж два інформаційних символи (тобто два 5-бітових інформаційних символи), оскільки декодер не може декодувати кодові слова N, довжина яких більша ніж вісім закодованих символів (тобто вісім 5бітових інформаційних символів). Як зображено, процес 1300 включає в себе кожний з блоків 1310 і 1320 передавача при спробі відповідно передати керуючі дані А і В в блок 1330 приймача. Однак, оскільки довжина кожного з керуючих даних А і В становить 20 бітів, то внутрішні кодери 1312 і 1322 намагаються відповідно розділити А і В на два 10-бітових потоки даних (тобто А розділяється на А1 і A2, тоді як В розділяється на B1 і B2). Приймальний компонент 1332 тоді приймає закодовані 40-бітові варіанти A1, A2, B1 і B2, як зображено, причому А1 A2, B1 і B2 можуть прийматися асинхронно. Тут, однак, внутрішній декодер не може усувати неоднозначність A1, A2, В1 і B2 для належного відновлення кожних з керуючих даних А і В. Крім того, через цю проблему усунення неоднозначності процес 1300 може помилково відновлювати керуючі дані А і В в формі A1B2 і B1A2, як зображено. Згідно з фіг. 14, забезпечений ілюстративний процес, який використовує каскадні коди для кодування/декодування керуючих даних А і В процесу 1300. Тут знов передбачається, що обмеження на декодування внутрішнього декодера забезпечують те, що тільки 40 бітів закодованих керуючих даних N можуть бути декодовані в будь-який даний час і що розмір алфавіту Q знову дорівнює 32. Як зображено, аналогічно процесу 1300, процес 1400 включає в себе кожний з блоків 1410 і 1420 передавача при спробі відповідно передати керуючі дані А і В в блок 1430 приймача. Тут, однак, керуючі дані А і В відповідно вводяться у зовнішні код ери 1412 і 1422, в яких вони розділяються на три 10-бітових потоки даних (тобто А розділяється на A1, A2 і A3, тоді як В розділяється на B1, B2 і B3). Крім того, керуючі дані А і В, довжина кожного з яких становить 20 бітів, відповідно кодуються в формі 30 бітів (тобто три 10-бітових потоки даних для кожного з керуючих даних А і В), які включають в себе набір надмірних бітів. Як затверджувалося раніше, незважаючи на те, що кількість сегментів n тут зображена такою, що дорівнює трьом, можуть бути додані додаткові сегменти для збільшення надмірності. Після кодування керуючих даних А і В зовнішніми кодерами 1412 і 1422, A1, A2 і A3 послідовно вводяться у внутрішній кодер 1414, і B1, B2 і B3 послідовно вводяться у внутрішній кодер 1424. Процес 1400 переходить до прийому приймальним компонентом 1332 закодованих 40-бітових варіантів A1, A2, A3, В1 B2 і B3, як зображено, причому A1, A2, A3, B1, B2 і B3 можуть прийматися асинхронно. Після цього внутрішній декодер 1434 послідовно декодує ці 40-бітові варіанти (не обов'язково в цьому порядку) для одержання 10-бітових варіан 97580 28 тів A1, A2, A3, B1, B2 і B3, які далі вводяться у зовнішній декодер 1436. Зовнішній декодер 1436 після цього використовує ззовні закодовану надмірність A1, A2, A3, В1 B2 і B3 для належного усунення неоднозначності керуючих даних А і В (тобто керуючі дані А відновлюються за допомогою об'єднання A1, A2 і A3, тоді як керуючі дані В відновлюються за допомогою об'єднання В1 B2 і B3). Відповідно, кількість керуючих бітів, яку кодове слово радіомаяка може переносити, була збільшена з десяти до двадцяти за допомогою розкритої схеми каскадного кодування/де кодування. Згідно з фіг. 15, забезпечена ілюстративна система зв'язку 1500, реалізована згідно з різними аспектами, що включає в себе множину стільників: стільник І 1502, стільник M 1504. Тут потрібно зазначити, що сусідні стільники 1502, 1504 дещо перекриваються, як визначено граничною зоною 1568 стільника, отже, зі створенням потенційної можливості для взаємних перешкод сигналів між сигналами, що передаються базовими станціями в сусідніх стільниках. Кожний стільник 1502, 1504 системи 1500 включає в себе три сектори. Згідно з різними аспектами також можливі стільники, які не були поділені на множину секторів (N=I), стільники з двома секторами (N=2) і стільники з більшою кількістю секторів, ніж 3 сектори (N>3). Стільник 1502 включає в себе перший сектор, сектор І 1510, другий сектор, сектор II 1512, і третій сектор, сектор III 1514. Кожний сектор 1510, 1512, 1514 має дві граничних зони сектора, причому кожна гранична зона спільно використовується двома суміжними секторами. Граничні зони сектора забезпечують потенційну можливість для взаємних перешкод сигналів між сигналами, що передаються базовими станціями в сусідніх секторах. Лінія 1516 представляє граничну зону сектора між сектором І 1510 і сектором II 1512, лінія 1518 представляє граничну зону сектора між сектором II 1512 і сектором III 1514, лінія 1520 представляє граничну зону сектора між сектором III 1514 і сектором 1 1510. Аналогічно, стільник M 1504 включає в себе перший сектор, сектор І 1522, другий сектор, сектор II 1524, і третій сектор, сектор III 1526. Лінія 1528 представляє граничну зону сектора між сектором І 1522 і сектором II 1524, лінія 1530 представляє граничну зону сектора між сектором II 1524 і сектором III 1526, лінія 1532 представляє граничну зону між сектором III 1526 і сектором І 1522. Стільник І 1502 включає в себе базову станцію (BS), базову станцію І 1506 і множину кінцевих вузлів (EN) в кожному секторі 1510, 1512, 1514. Сектор 11510 включає в себе EN(1) 1536 і EN(X) 1538, сполучені з BS 1506 через лінії 1540, 1542 радіозв'язку, відповідно, сектор II 1512 включає в себе EN(1') 1544 і EN(X') 1546, сполучені з BS 1506 через лінії 1548, 1550 радіозв'язку, відповідно, сектор III 1514 включає в себе EN(1") 1552 і EN(X") 1554, сполучені з BS 1506 через лінії 1556, 1558 радіозв'язку, відповідно. Аналогічно, стільник M 1504 включає в себе базову станцію M 1508 і множину кінцевих вузлів (EN) в кожному секторі 1522, 1524, 1526. Сектор І 1522 включає в себе EN(1) 1536' і EN(X) 1538', сполучені з BS M 1508 через лінії 1540', 1542' ра 29 діозв'язку, відповідно, сектор II 1524 включає в себе EN(1') 1544' і EN(X') 1546', сполучені з BS M 1508 через лінії 1548', 1550' радіозв'язку, відповідно, сектор (III) 1526 включає в себе EN(1") 1552' і EN(X") 1554', сполучені з BS 1508 через лінії 1556', 1558' радіозв'язку, відповідно. Система 1500 також включає в себе вузол 1560 мережі, який сполучений з BS І 1506 і BS M 1508 через мережеві з'єднання 1562, 1564, відповідно. Вузол 1560 мережі також сполучений з іншими вузлами мережі, наприклад, іншими базовими станціями, вузлами сервера AAA, проміжними вузлами, маршрутизаторами і т. д., і Internet через мережеве з'єднання 1566. Мережеві з'єднання 1562, 1564, 1566 можуть бути, наприклад, оптоволоконними кабелями. Кожний кінцевий вузол, наприклад EN 1 1536, може бути бездротовим терміналом, що включає в себе передавач, а також приймач. Бездротові термінали, наприклад EN(1) 1536, можуть переміщуватися через систему 1500 і можуть здійснювати зв'язок через лінії радіозв'язку з базовою станцією в стільнику, в якому EN в цей час знаходиться. Бездротові термінали (WT), наприклад EN(1) 1536, можуть здійснювати зв'язок з рівноправними вузлами, наприклад, іншими WT в системі 1500 або поза системою 1500 через базову станцію, наприклад BS 1506, і/або вузол 1560 мережі. WT, наприклад EN(1) 1536, можуть бути мобільними пристроями зв'язку, наприклад, стільниковими телефонами, кишеньковими персональними комп'ютерами з бездротовими модемами і т. д. Відповідні базові станції виконують розподіл підмножин тонів з використанням способу для періодів символу-смуги, відмінного від способу, що застосовується для розподілу тонів, і з визначенням стрибкоподібної перебудови частоти тонів в інші періоди символу, наприклад, в періоди, відмінні від періодів символ-смуги. Бездротові термінали використовують спосіб розподілу підмножин тонів разом з інформацією, прийнятою з базової станції, наприклад, ID нахилу базової станції, інформація про ID сектора для визначення тонів, які вони можуть використовувати для прийому даних і інформації в конкретні періоди символу-смуги. Конструюється послідовність розподілу підмножин тонів згідно з різними аспектами для розкидання міжсекторних і міжстільникових взаємних перешкод по всіх відповідних тонах. Незважаючи на те, що система, яка є предметом заявки, була описана, в основному, в контексті режиму стільникового зв'язку, повинно бути зрозуміло, що може бути доступною і застосовною множина режимів згідно з аспектами, описаними в цьому документі. На фіг. 16 зображена ілюстративна базова станція 1600 згідно з різними аспектами. Базова станція 1600 реалізовує послідовності розподілу підмножин тонів, причому формуються інші послідовності розподілу підмножин тонів для відповідних інших типів сектора стільника. Базова станція 1600 може використовуватися як будь-яка з базових станцій 1506, 1508 системи 1500 за фіг. 15. Базова станція 1600 включає в себе приймач 1602, передавач 1604, процесор 1606, наприклад, CPU, інтерфейс 1608 введення/виведення і пам'ять 1610, сполучені разом шиною 1609, по якій 97580 30 різні елементи 1602, 1604, 1606, 1608 і 1610 можуть обмінюватися даними і інформацією. Розділена на сектори антена 1603, сполучена з приймачем 1602, використовується для прийому даних і інших сигналів, наприклад звітів про канал, з передач бездротових терміналів з кожного сектора в стільнику базової станції. Розділена на сектори антена 1605, сполучена з передавачем 1604, використовується для передачі даних і інших сигналів, наприклад, керуючих сигналів, пілотсигналу, сигналів радіомаяка і т. д., в бездротові термінали 1700 (див. фіг. 17) в кожному секторі стільника базової станції. У різних аспектах базова станція 1600 може застосовувати множину приймачів 1602 і множину передавачів 1604, наприклад, окремі приймачі 1602 для кожного сектора і окремий передавач 1604 для кожного сектора. Процесор 1606 може бути, наприклад, універсальним центральним процесором (CPU). Процесор 1606 керує функціонуванням базової станції 1600 під керуванням однієї або декількох стандартних програм 1618, що зберігаються в пам'яті 1610, і реалізовує способи. Інтерфейс 1608 I/O (введення-виведення) забезпечує з'єднання з іншими вузлами мережі із з'єднанням BS 1600 з іншими базовими станціями, маршрутизаторами доступу, вузлами сервера AAA і т. д., іншими мережами і Internet. Пам'ять 1610 містить стандартні програми 1618 і дані/інформацію 1620. Дані/інформація 1620 включають в себе дані 1636, інформацію 1638 про послідовності розподілу підмножин тонів, що включає в себе інформацію 1640 про час символу-смуги низхідної лінії зв'язку і інформацію 1642 про тони низхідної лінії зв'язку, і дані/інформацію (info) 1644 про бездротовий термінал (WT), що включає в себе множину наборів інформації про WT: інформацію 1646 про WTl і інформацію 1660 про WT N. Кожний набір інформації про WT, наприклад інформація 1646 про WTl, включає в себе дані 1648, ID 1650 термінала, ID 1652 сектора, інформацію 1654 про канал висхідної лінії зв'язку, інформацію 1656 про канал низхідної лінії зв'язку і інформацію 1658 про режим. Стандартні програми 1618 включають в себе стандартні програми 1622 передачі інформації і стандартні програми 1624 керування базовою станцією. Стандартні програми 1624 керування базовою станцією включають в себе модуль 1626 планувальника і стандартні програми 1628 сигналізації, що включають в себе стандартну програму 1630 розподілу підмножин тонів для періодів символу-смуги, іншу стандартну програму 1632 стрибкоподібної перебудови частоти розподілу тонів низхідної лінії зв'язку для інших періодів символу, наприклад, періодів, відмінних від періоду символу-смуги, і стандартну програму 1634 радіомаяка. Дані 1636 включають в себе дані, які повинні бути передані, які відправляються в кодер 1614 передавача 1604 для кодування до передачі в термінали WT, і прийняті дані з терміналів WT, які обробляються через декодер 1612 приймача 1602 після прийому. Інформація 1640 про час символусмуги низхідної лінії зв'язку включає в себе інфор 31 мацію про структуру синхронізації кадру, наприклад, інформацію про структуру ультрачасового інтервалу, часового інтервалу радіомаяка і суперчасового інтервалу, і інформацію, яка задає те, чи є даний період символу періодом символу-смуги, і, якщо це так, то індекс періоду символу-смуги, і чи є символ-смуги точкою повернення в вихідне положення для зрізання послідовності розподілу підмножин тонів, що використовується базовою станцією. Інформація 1642 про тони низхідної лінії зв'язку включає в себе інформацію, що включає в себе частоту несучої, призначену базовій станції 1600, кількість і частоту тонів і набір підмножин тонів, які повинні бути розподілені періодам символу-смуги, і інші специфічні значення сектора і стільника, наприклад, нахил, індекс нахилу і тип сектора. Дані 1648 можуть включати в себе дані, які WTl 1700 прийняв з рівноправного вузла, дані, які WTl 1700 потрібно передати в рівноправний вузол, і інформацію зворотного зв'язку звіту про якість каналу низхідної лінії зв'язку. ID 1650 термінала є ID, який призначений базовою станцією 1600, який ідентифікує WTl 1700. ID 1652 сектора включає в себе інформацію, що ідентифікує сектор, в якому функціонує WTl 1700. ID 1652 сектора може використовуватися, наприклад, для визначення типу сектора. Інформація 1654 про канал висхідної лінії зв'язку включає в себе інформацію, що ідентифікує сегменти каналу, які розподілені планувальником 1626 для використання терміналом WTl 1700, наприклад, сегменти інформаційного каналу висхідної лінії зв'язку для даних, виділені канали керування висхідної лінії зв'язку для запитів, регулювання потужності, керування таймінгом і т. д. Кожний канал висхідної лінії зв'язку, призначений WTl 1700, включає в себе один або декілька логічних тонів, причому кожний логічний тон виходить логічно з послідовності стрибкоподібної перебудови частоти висхідної лінії зв'язку. Інформація 1656 про канал низхідної лінії зв'язку включає в себе інформацію, що ідентифікує сегменти каналу, які розподілені планувальником 1626 для перенесення даних і/або інформації в WTl 1700, наприклад, сегменти інформаційного каналу низхідної лінії зв'язку для даних користувача. Кожний канал низхідної лінії зв'язку, призначений WTl 1700, включає в себе один або декілька логічних тонів, причому кожний виходить логічно з послідовності стрибкоподібної перебудови частоти низхідної лінії зв'язку. Інформація 1658 про режим включає в себе інформацію, що ідентифікує стан функціонування WTl 1700, наприклад, режим очікування, утримання лінії, «включено». Стандартні програми 1622 керують базовою станцією 1600 для виконання різних операцій для передачі інформації і реалізовують різні протоколи зв'язку. Стандартні програми 1624 керування базовою станцією використовуються для керування базовою станцією 1600 для виконання основних функціональних задач базової станції, наприклад, прийом і формування сигналу, планування, і для реалізації етапів способу декількох аспектів, що включають в себе передачу сигналів в бездротові термінали з використанням послідовностей розпо 97580 32 ділу підмножин тонів протягом періодів символусмуги. Стандартна програма 1628 сигналізації керує функціонуванням приймача 1602 за допомогою його декодера 1612 і передавача 1604 за допомогою його кодера 1614. Стандартна програма 1628 сигналізації відповідає за керування формуванням даних 1636, що передаються, і керуючої інформації. Підпрограма 1630 розподілу підмножин тонів конструює підмножину тонів, яка повинна використовуватися в періоді символу-смуги, з використанням способу аспекту і з використанням даних/інформацій 1620, що включають в себе інформацію 1652 про час символу-смуги низхідної лінії зв'язку і ID 1640 сектора. Послідовності розподілу підмножин тонів низхідної лінії зв'язку є різними для кожного типу сектора в стільнику і різними для суміжних стільників. WT 1700 приймають сигнали в періоди символу-смуги згідно з послідовностями розподілу підмножин тонів низхідної лінії зв'язку, причому базова станція 1600 використовує ідентичні послідовності розподілу підмножин тонів низхідної лінії зв'язку для формування сигналів, що передаються. Інша стандартна програма 1632 стрибкоподібної перебудови частоти розподілу тонів низхідної лінії зв'язку конструює послідовності стрибкоподібної перебудови частоти тонів низхідної лінії зв'язку з використанням інформації, що включає в себе інформацію 1642 про тони низхідної лінії зв'язку і інформацію 1656 про канал низхідної лінії зв'язку, для періодів символу, відмінних від періодів символу-смуги. Послідовності стрибкоподібної перебудови частоти тонів даних низхідної лінії зв'язку синхронізовані по всіх секторах стільника. Стандартна програма 1634 керує передачею сигналу радіомаяка, наприклад, сигналу відносно високої потужності, зосередженого на одному або декількох тонах, які можуть використовуватися з метою синхронізації, наприклад, для синхронізації структури таймінгу кадру сигналу низхідної лінії зв'язку, і, отже, послідовності розподілу підмножин тонів відносно межі ультрачасового інтервалу. На фіг. 17 зображений ілюстративний бездротовий термінал (кінцевий вузол) 1700, який може використовуватися як будь-який з бездротових терміналів (кінцевих вузлів), наприклад EN(1) 1536, системи 1500, зображеної на фіг. 15. Бездротовий термінал 1700 реалізовує послідовності розподілу підмножин тонів. Бездротовий термінал 1700 включає в себе приймач 1702, що включає в себе декодер 1712, передавач 1704, що включає в себе кодер 1714, процесор 1706 і пам'ять 1708, які сполучені разом шиною 1710, по якій різні елементи 1702, 1704, 1706, 1708 можуть обмінюватися даними і інформацією. Антена 1703, що використовується для прийому сигналів з базової станції (і/або нерівноправного бездротового термінала), сполучена з приймачем 1702. Антена 1705, що використовується для передачі сигналів, наприклад, в базову станцію (і/або в нерівноправний бездротовий термінал), сполучена з передавачем 1704. Процесор 1706, наприклад, CPU керує функціонуванням бездротового термінала 1700 і реалізо 33 вує способи за допомогою виконання стандартних програм 1720 і з використанням даних/інформації 1722 в пам'яті 1708. Дані/інформація 1722 включають в себе дані 1734 користувача, інформацію 1736 користувача і інформацію 1750 про послідовність розподілу підмножин тонів. Дані 1734 користувача можуть включати в себе дані, призначені для рівноправного вузла, які маршрутизуються в кодер 1714 для кодування до передачі передавачем 1704 в базову станцію, і дані, прийняті з базової станції, які оброблені декодером 1712 в приймачі 1702. Інформація 1736 користувача включає в себе інформацію 1738 про канал висхідної лінії зв'язку, інформацію 1740 про канал низхідної лінії зв'язку, інформацію 1742 про ID термінала, інформацію 1744 про ID базову станцію, інформацію 1746 про ID сектора і інформацію 1748 про режим. Інформація 1738 про канал висхідної лінії зв'язку включає в себе інформацію, що ідентифікує сегменти каналів висхідної лінії зв'язку, які призначені базовою станцією для використання бездротовим терміналом 1700 при передачі в базову станцію. Канали висхідної лінії зв'язку можуть включати в себе інформаційні канали висхідної лінії зв'язку, виділені канали керування висхідної лінії зв'язку, наприклад, канали запиту, канали керування потужністю і канали керування таймінгом. Кожний канал висхідної лінії зв'язку включає в себе один або декілька логічних тонів, причому кожний логічний тон виходить логічно з послідовності стрибкоподібної перебудови частоти тонів висхідної лінії зв'язку. Послідовності стрибкоподібної перебудови частоти висхідної лінії зв'язку відрізняються між кожним типом сектора стільника і між суміжними стільниками. Інформація 1740 про канал низхідної лінії зв'язку включає в себе інформацію, що ідентифікує сегменти каналу низхідної лінії зв'язку, які призначені базовою станцією WT 1700 для використання, коли базова станція передає дані/інформацію в WT 1700. Канали низхідної лінії зв'язку можуть включати в себе інформаційні канали низхідної лінії зв'язку і канали призначення, причому кожний канал низхідної лінії зв'язку включає в себе один або декілька логічних тонів, причому кожний логічний тон виходить логічно з послідовності стрибкоподібної перебудови частоти низхідної лінії зв'язку, яка синхронізована між кожним сектором стільника. Інформація 1736 користувача також включає в себе інформацію 1742 про ID термінала, яка є ідентифікацією, призначеною базовою станцією, інформацію 1744 про ID базову станцію, яка ідентифікує конкретну базову станцію, з якою WT встановив зв'язок, і інформацію 1746 про ID сектора, яка ідентифікує конкретний сектор стільника, в якому WT 1700 знаходиться в цей час. ID 1744 базової станції забезпечує значення нахилу стільника, і інформація 1746 про ID сектора забезпечує тип індексу сектора, причому значення нахилу стільника і тип індексу сектора можуть використовуватися для одержання послідовностей стрибкоподібної перебудови частоти тонів. Інформація 1748 про режим, також включена в інформацію 1736 користувача, ідентифікує те, чи знаходиться WT 1700 в режимі очікування, режимі утримання 97580 34 лінії або в режимі «включено». Інформація 1750 про послідовність розподілу підмножин тонів включає в себе інформацію 1752 про час символу-смуги низхідної лінії зв'язку і інформацію 1754 про тони низхідної лінії зв'язку. Інформація 1752 про час символу-смуги низхідної лінії зв'язку включає в себе інформацію про структуру синхронізації кадру, наприклад, інформацію про структуру ультрачасового інтервалу, часового інтервалу радіомаяка і суперчасового інтервалу, і інформацію, яка задає те, чи є даний період символу періодом символу-смуги, і, якщо це так, то індекс періоду символу-смуги, і чи є символ-смуги точкою повернення в вихідне положення для зрізання послідовності розподілу підмножин тонів, використовуваних базовою станцією. Інформація 1754 про тони низхідної лінії зв'язку включає в себе інформацію, що включає в себе частоту несучої, призначену базовій станції, кількість і частоту тонів і набір підмножин тонів, які повинні бути розподілені періодам символу-смуги, і інші специфічні значення сектора і стільника, наприклад, нахил, індекс нахилу і тип сектора. Стандартні програми 1720 включають в себе стандартні програми 1724 передачі інформації і стандартні програми 1726 керування бездротовим терміналом. Стандартні програми 1724 передачі інформації керують різними протоколами зв'язку, що використовуються WT 1700. Стандартні програми 1726 бездротового термінала керують основними функціональними можливостями бездротового термінала 1700, що включають в себе керування приймачем 1702 і передавачем 1704. Стандартні програми 1726 керування бездротового термінала включають в себе стандартну програму 1728 сигналізації. Стандартна програма 1728 сигналізації включає в себе стандартну програму 1730 розподілу підмножин тонів для періодів символу-смуги і іншу стандартну програму 1732 стрибкоподібної перебудови частоти розподілу тонів низхідної лінії зв'язку для інших періодів символу, наприклад, періодів, відмінних від періоду символу-смуги. Стандартна програма 1730 розподілу підмножин тонів використовує дані/інформацію 1722 користувача, що включають в себе інформацію 1740 про канал низхідної" лінії зв'язку, інформацію 1744 про ID базову станцію, наприклад, індекс нахилу і тип сектора, і інформацію 1754 про тони низхідної лінії зв'язку, для формування послідовностей розподілу підмножин тонів низхідної лінії зв'язку згідно з деякими аспектами і обробки прийнятих даних, переданих з базової станції. Інша стандартна програма 1730 стрибкоподібної перебудови частоти розподілу тонів низхідної лінії зв'язку конструює послідовності стрибкоподібної перебудови частоти тонів низхідної лінії зв'язку з використанням інформації, що включає в себе інформацію 1754 про тони низхідної лінії зв'язку і інформацію 1740 про канал низхідної лінії зв'язку, для періодів символу, відмінних від періодів символу-смуги. Стандартна програма 1730 розподілу підмножин тонів при виконанні процесором 1706 використовується для визначення того, коли і на яких тонах бездротовий термінал 1700 повинен приймати один або декілька сигналів 35 символу-смуги з базової станції 1500. Стандартна програма 1730 стрибкоподібної перебудови частоти розподілу тонів висхідної лінії зв'язку використовує функцію розподілу підмножин тонів разом з інформацією, що приймається з базової станції, для визначення тонів, на яких вона повинна передавати. Згідно з фіг. 18, зображена система 1800, яка забезпечує можливість кодування керуючого сигналу в формі радіомаяка в середовищі бездротового зв'язку з використанням каскадних кодів. Система 1800 може знаходитися, наприклад, в межах базової станції або бездротового термінала. Як зображено, система 1800 включає в себе функціональні блоки, які можуть представляти функції, що реалізовуються процесором, програмним забезпеченням або їх комбінацією (наприклад, програмноапаратними засобами). Система 1800 включає в себе логічне угрупування 1802 електричних компонентів, які можуть функціонувати разом. Як зображено, логічне угрупування 1802 може включати в себе електричний компонент для прийому набору керуючих бітів 1810. Крім того, логічне угрупування 1802 може включати в себе один електричний компонент для кодування керуючих бітів за допомогою першого перешкодостійкого коду 1812 і інший електричний компонент для кодування закодованих бітів за допомогою другого перешкодостійкого коду 1814. Логічне угрупування 1802 може також включати в себе електричний компонент для модуляції багато разів закодованих керуючих бітів в формі тонів 1816 радіомаяка, а також електричний компонент для передачі тонів 1818 радіомаяка. Крім того, система 1800 може включати в себе пам'ять 1820, в якій зберігаються команди для виконання функцій, пов'язаних з електричними компонентами 1810, 1812, 1814, 1816 і 1818. Незважаючи нате, що електричні компоненти 1810, 1812, 1814, 1816 і 1818, як зображено, є зовнішніми по відношенню до пам'яті 1820, потрібно розуміти, що вони можуть існувати в межах пам'яті 1820. Згідно з фіг. 19, зображена система 1900, яка забезпечує можливість декодування основаного на радіомаяку керуючого сигналу в середовищі бездротового зв'язку. Аналогічно системі 1800, система 1900 може знаходитися в межах базової станції або бездротового термінала, наприклад, причому система 1900 також включає в себе функціональні блоки, які можуть представляти функції, що реалізовуються процесором, програмним забезпеченням або їх комбінацією (наприклад, програмно-апаратними засобами). Крім того, система 1900 включає в себе логічне угрупування 1902 електричних компонентів, які можуть діяти разом аналогічно логічному угрупуванню 1802 в системі 1800. Як зображено, логічне угрупування 1902 може включати в себе електричний компонент для прийому основаних на радіомаяку керуючих сигналів 1910. Крім того, логічне угрупування 1902 може включати в себе електричний компонент для демодуляції тонів 1912 радіомаяка. Логічне угрупування 1902 може також включати в себе електричний компонент для декодування першого рівня перешкодостійкого коду 1914, а також електричний 97580 36 компонент для декодування другого рівня перешкодостійкого коду 1916. Крім того, система 1900 може включати в себе пам'ять 1920, в якій зберігаються команди для виконання функцій, пов'язаних з електричними компонентами 1910, 1912, 1914 і 1916 і 1818. Незважаючи на те, що електричні компоненти 1910, 1912, 1914 і 1916, як зображено, є зовнішніми по відношенню до пам'яті 1920, потрібно розуміти, що вони можуть існувати всередині пам'яті 1820. У одному або більше ілюстративних варіантах здійснення описані функції можуть бути реалізовані в апаратних засобах, програмному забезпеченні, програмно-апаратних засобах або будь-якій їх комбінації. Якщо функції реалізовані в програмному забезпеченні, то вони можуть бути збережені на машиночитаному носії інформації або передані через нього в формі однієї або декількох команд або коду. Машиночитані носії інформації включають в себе і носії інформації комп'ютерного запам'ятовуючого пристрою, і середовища зв'язку, що включають в себе будь-який носій інформації, який забезпечує передачу комп'ютерної програми з одного місця в інше. Носіями інформації запам'ятовуючого пристрою можуть бути будь-які доступні носії інформації, до яких можна одержати доступ за допомогою комп'ютера. Наприклад, такі машиночитані носії інформації можуть містити RAM, ROM, EEPROM, CD-ROM або інший накопичувач на оптичних дисках, накопичувач на магнітних дисках або інші магнітні запам'ятовуючі пристрої, або будь-який інший носій інформації, який може використовуватися для перенесення або зберігання необхідного коду програми у вигляді інструкцій або структур даних і до якого комп'ютер може одержати доступ. Крім того, будь-яке з'єднання відповідно називають машиночитаним носієм інформації. Наприклад, якщо програмне забезпечення передають з web-сайту, сервера або іншого віддаленого джерела з використанням коаксіального кабелю, оптоволоконного кабелю, витої пари, цифрової абонентської лінії (DSL) або бездротових технологій, наприклад, інфрачервоного випромінювання, радіомовлення і надвисокочастотних хвиль, то коаксіальний кабель, оптоволоконний кабель, виту пару, DSL або бездротові технології, наприклад, інфрачервоне випромінювання, радіомовлення і надвисокочастотні хвилі включають у визначення носія інформації. Диск і немагнітний диск, як використовується в цьому описі, включають в себе компакт-диск (CD), лазерний диск, оптичний диск, універсальний цифровий диск (DVD), гнучкий диск і диск блу-рей (blu-ray), де диски звичайно відтворюють дані магнітним способом, в той час як немагнітні диски відтворюють дані оптично за допомогою лазерів. Комбінації наведених вище носіїв також потрібно віднести до машиночитаних носіїв інформації. Коли варіанти здійснення реалізовані в програмному коді або кодових сегментах, повинно бути зрозуміло, що кодовий сегмент може представляти процедуру, функцію, підпрограму, програму, стандартну програму, стандартну підпрограму, модуль, пакет програм, клас або будь-яку комбінацію команд, структур даних або операторів 37 програми. Кодовий сегмент може бути сполучений з іншим кодовим сегментом або жорстко змонтованою схемою за допомогою передачі і/або прийому інформації, даних, аргументів, параметрів або вмісту пам'яті. Інформацію, аргументи, параметри, дані і т. д. можна переправляти, пересилати або передавати з використанням будь-яких відповідних засобів, що включають в себе розділення пам'яті, передачу повідомлень, передачу маркера, передачу через мережу і т. д. Крім того, в деяких аспектах етапи і/або дії способу або алгоритму можуть знаходитися в формі одного коду або будь-якої комбінації або набору кодів і/або команд на машиночитаному носії інформації і/або носії інформації, що зчитується комп'ютером, який може бути включений в комп'ютерний програмний продукт. Для реалізації програмними засобами описані в цьому документі способи можуть бути реалізовані за допомогою модулів (наприклад, процедур, функцій і т. д.), які виконують описані в цьому документі функції. Коди програмного забезпечення можуть зберігатися в блоках пам'яті і виконуватися процесорами. Блок пам'яті можна реалізувати всередині процесора або поза процесором, у останньому випадку його можна комунікативно з'єднувати з процесором різними способами, відомими в даній галузі техніки. Для реалізації апаратними засобами процесори можуть бути реалізовані в одній або декількох спеціалізованих інтегральних схемах (ASIC), цифрових сигнальних процесорах (DSP), пристроях цифрової обробки сигналів (DSPD), програмованих логічних пристроях (PLD), користувацьких вентильних матрицях (FPGA), програмованих процесорах, контролерах, мікроконтролерах, мікропроцесорах, інших електронних пристроях, призначених для виконання описаних в цьому документі функцій, або їх комбінаціях. Описане вище містить приклади одного або декількох варіантів здійснення. Звичайно, неможливо описати кожну можливу комбінацію компонентів або способів з метою опису вищезазначених варіантів здійснення, але фахівець в даній галузі техніки може зрозуміти, що можливі багато які інші комбінації і перестановки різних варіантів здійснення. Відповідно, мається на увазі, що описані варіанти здійснення охоплюють всі такі зміни, модифікації і відхилення, які знаходяться в межах суті і об'єму прикладеної формули винаходу. Крім того, оскільки термін «включає в себе» використовується або в докладному описі, або в формулі винаходу, мається на увазі, що такий термін означає «той, що включає в себе» подібно до терміну 97580 38 «містить», коли «той, що містить» інтерпретують при використанні його як перехідного слова в пункті формули винаходу. Як використовується в цьому документі, термін «робити висновок» або «висновок» звичайно стосується процесу міркування про стани або виведення станів системи, середовища і/або користувача з ряду спостережень, зафіксованих за допомогою подій і/або даних. Висновок може використовуватися для ідентифікації конкретного контексту або дії, або може формувати розподіл імовірностей по станах, наприклад. Висновок може бути ймовірнісним, тобто обчислення розподілу імовірностей по станах, що представляють інтерес, на основі аналізу даних і подій. Висновок може також стосуватися способів, що використовуються для формування високорівневих подій, виходячи з ряду подій і/або даних. Такий висновок в результаті приводить до створення нових подій або дій, виходячи з ряду подій, що спостерігаються, і/або збережених даних типу «подія», незалежно від того, існує чи ні взаємозв'язок між близькими за часом подіями, і чи одержані події і дані з одного або декількох джерел даних і подій. Крім того, мається на увазі, що терміни, як вони використовуються в цій заявці, «компонент», «модуль», «система» і т. д. стосуються об'єкта, пов'язаного із застосуванням комп'ютера, або апаратних засобів, або програмно-апаратних засобів, або комбінації апаратних засобів і програмного забезпечення, або програмного забезпечення, або виконуваного програмного забезпечення. Наприклад, компонент може бути процесом, виконувним процесором, процесором, об'єктним файлом, виконуваним файлом, потоком керування, програмою і/або комп'ютером і т. д. Наприклад, як додаток, що виконується на обчислювальному пристрої, так і цей обчислювальний пристрій можуть бути компонентом. У межах процесу і/або потоку керування може знаходитися один або декілька компонентів, і компонент може бути локалізований на одному комп'ютері і/або розподілений між двома або більшою кількістю комп'ютерів. Крім того, ці компоненти можна виконувати з різних машиночитаних носіїв інформації, на яких зберігаються різні структури даних. Компоненти можуть обмінюватися інформацією за допомогою локальних і/або дистанційних процесів, наприклад, згідно з сигналом, що містить один або декілька пакетів даних (наприклад, даних з одного компонента, взаємодіючого з іншим компонентом в локальній системі, розподіленій системі і/або через мережу, наприклад Internet, з іншими системами за допомогою згаданого сигналу). 39 97580 40 41 97580 42 43 97580 44 45 97580 46 47 97580 48 49 97580 50 51 97580 52 53 97580 54 55 97580 56 57 97580 58 59 97580 60 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod and apparatus for facilitating concatenated codes for beacon channels
Автори англійськоюPalanki, Ravi, Bhushan Naga, Lin, Dexu, Khandekar, Aamod
Назва патенту російськоюСпособ и устройство для обеспечения каскадных кодов для каналов радиомаяка
Автори російськоюПаланки Рави, Бхушан Нага, Лин Дексу, Кхандекар Аамод Д.
МПК / Мітки
МПК: H04L 1/00
Мітки: пристрій, каскадних, кодів, спосіб, радіомаяка, забезпечення, каналів
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/30-97580-sposib-i-pristrijj-dlya-zabezpechennya-kaskadnikh-kodiv-dlya-kanaliv-radiomayaka.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб і пристрій для забезпечення каскадних кодів для каналів радіомаяка</a>
Спосіб криптографічного перетворення інформації з використанням каскадних кодів
Номер патенту: 34853
Опубліковано: 26.08.2008
Автори: Чопенко Дмитро Анатолійович, Корольов Роман Володимирович, Євсеєв Сергій Петрович, Кузнєцов Олександр Олександрович, Стасєв Юрій Володимирович, Грабчак Володимир Іванович
МПК: G09C 1/00
Мітки: інформації, спосіб, криптографічного, використанням, кодів, каскадних, перетворення
Формула / Реферат:
Спосіб криптографічного перетворення інформації з використанням каскадних кодів, який полягає в тому, що інформаційні дані перетворюються у криптограму (кодове слово, яке маскується під випадкову послідовність) за допомогою пристроїв кодування замаскованого лінійного блокового коду, який відрізняється тим, що при перетворенні інформаційних даних як закритий ключ для маскування коду використовують породжувальні матриці m+1 групових кодів...
Спосіб декодування кодів з низькою щільністю контролю за парністю (ldpc) з використанням пам’яті і пристрій для здійснення способу
Номер патенту: 86987
Опубліковано: 10.06.2009
Автори: Річардсон Том, Новічков Владімір
МПК: H03M 13/00, H03M 13/03
Мітки: кодів, ldpc, спосіб, здійснення, парністю, щільністю, низькою, контролю, декодування, пам'яті, використанням, способу, пристрій
Формула / Реферат:
1. Пристрій для проведення операцій декодування кодів з низькою щільністю контролю за парністю (LDPC), який містить: блок обробки контрольних вершин, який включає в себе пам'ять станів контрольних вершин, яка включає в себе множину елементів зберігання в пам'яті станів повідомлень для множини контрольних вершин, причому кожний елемент зберігання стану контрольної вершини відповідає одній контрольній вершині і включає в себе першу і другу...
Спосіб функціонування радіомаяка і пошукового обладнання при пошуку постраждалих під завалами
Номер патенту: 94533
Опубліковано: 10.05.2011
Автор: Широков Ігор Борисович
МПК: E21F 11/00, A62B 99/00, H04B 5/00
Мітки: радіомаяка, функціонування, пошуку, завалами, постраждалих, спосіб, пошукового, обладнання
Формула / Реферат:
Спосіб функціонування радіомаяка і пошукового обладнання при пошуку постраждалих під завалами, що включає випромінювання і прийом низькочастотних коливань, який відрізняється тим, що спочатку за допомогою першого низькочастотного генератора протягом деякого короткого проміжку часу Dt1 генерують безперервні низькочастотні коливання з частотою f1, причому ці коливання подають на клеми першої нерухомої котушки з феромагнітним сердечником і...
Спосіб функціонування пристрою активації і радіомаяка при пошуку постраждалих під завалами
Номер патенту: 94553
Опубліковано: 10.05.2011
Автор: Широков Ігор Борисович
МПК: A62B 99/00, E21F 11/00, H04B 5/00
Мітки: активації, радіомаяка, пошуку, спосіб, завалами, функціонування, пристрою, постраждалих
Формула / Реферат:
Спосіб функціонування пристрою активації і радіомаяка при пошуку постраждалих під завалами, що включає генерування безперервних низькочастотних коливань упродовж деякого короткого проміжку часу Δt1 випромінювання через першу котушку з феромагнітним сердечником пристрою активації змінного низькочастотного магнітного поля, уловлювання за допомогою другої котушки з феромагнітним сердечником радіомаяка змінного низькочастотного магнітного...
Спосіб пошуку постраждалих під завалами з урахуванням довільної орієнтації антени радіомаяка
Номер патенту: 91665
Опубліковано: 10.08.2010
Автор: Широков Ігор Борисович
МПК: A62B 33/00, H04B 5/00, E21F 11/00
Мітки: радіомаяка, орієнтації, завалами, довільно, урахуванням, антени, спосіб, постраждалих, пошуку
Формула / Реферат:
Спосіб пошуку постраждалих під завалами з урахуванням довільної орієнтації антени радіомаяка, що включає випромінювання і прийом безперервних низькочастотних коливань, який відрізняється тим, що спочатку генерують безперервні низькочастотні коливання з частотою f1, причому ці коливання подають на клеми першої нерухомої котушки з феромагнітним сердечником і випромінюють тим самим змінне магнітне поле з частотою f1, при цьому першу котушку з...
Попередній патент: Завантажувальний пристрій для розподілу сипучого матеріалу та його застосування, шахтна піч
Наступний патент: Установка парогазотурбінна для виробництва азотної кислоти
Випадковий патент: Сорбційно-фільтрувальна суміш