Спосіб оцінки ефективності лікування кандесартаном хворих на ішемічну хворобу серця з стенокардією та артеріальною гіпертензією

Реферат: Спосіб оцінки ефективності лікування кандесартаном хворих на ішемічну хворобу серця з стенокардією та артеріальною гіпертензією включає порівняння стану хворих до і після лікування. До лікування кандесартаном у хворого в стані спокою здійснюють забір 5 мл крові з ліктьової вени і визначають рідинні властивості крові шляхом вимірювання в'язкості крові на 2 2 ротаційному віскозиметрі при різних напругах зсуву від 0,020 дин/см до 8,8 дин/см , далі після лікування кандесартаном проводять забір 5 мл крові з ліктьової вени і проводять аналогічне 2 дослідження, при цьому якщо в'язкість крові при напрузі зсуву 0,3 дин/см зменшиться на 6,5 % і більше в порівнянні з напругою до лікування, то гемореологічний результат та антиангінальний ефект оцінюють як позитивні. UA 101653 U (12) UA 101653 U UA 101653 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а точніше до кардіології може бути використана для об'єктивної оцінки антиангінального ефекту кандесартану у хворих ішемічною хворобою серця (ІХС) з стенокардією та артеріальною гіпертензією. Відомий спосіб оцінки ефективності лікування хворих ІХС з стенокардією та артеріальною гіпертензією різними препаратами, в тому числі кандесартаном, який полягає в порівнянні даних проб з дозованим фізичним навантаженням до і після лікування [1] - прототип. Спосіб оцінки ефективності лікування проводять за допомогою велоергометри в лежачому або сидячому положенні, або стоячи слідуючим чином: на велоергометрі проводиться ступенево-наростаюче навантаження 5-6 хвилин для кожного ступеню. На кожному послідуючому ступені навантаження збільшують на 150 кГм хв і, визначають в скільки разів збільшується потреба в кисні в порівнянні з вихідними даними, обчислюють величину і оцінюють функціональний стан серця. Але такий спосіб не забезпечує достовірну інформацію дієвості антиангінального ефекту застосування препарату кандесартану, так як приріст потужності порогового навантаження може бути лімітований підйомом артеріального тиску (AT) (проба неадекватна), або може бути зовсім відсутнім при наявності позитивного антиангінального ефекту по суб'єктивних ознаках (тобто зникнення стенокардії - больових відчуттів). Задачею корисної моделі є об'єктивізація антиангінального ефекту кандесартану у хворих ІХС з стенокардією та артеріальною гіпертензією. Поставлена задача досягається таким чином, що спосіб оцінки ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця з стенокардією та артеріальною гіпертензією, який включає порівняння стану хворих до і після лікування, згідно корисної моделі відрізняється тим, що до лікування кандесартаном у хворого у стані спокою здійснюють забір 5 мл крові з ліктьової вени і визначають рідинні властивості крові шляхом вимірювання в'язкості крові на ротаційному 2 2 віскозиметрі при різних напругах зсуву від 0,020 дин/см до 8,8 дин/см , далі після лікування кандесартаном проводять забір 5 мл крові з ліктьової вени і проводять аналогічне дослідження, 2 при цьому якщо в'язкість крові при напрузі зсуву 0,3 дин/см зменшується на 6,5 % і більше в порівнянні з напругою до лікування, то гемореологічний результат та антиангінальний ефект оцінюють як позитивні. Запропонований спосіб оцінки ефективності лікування кандесартаном хворих ІХС з стенокардією та артеріальною гіпертензією має суттєві переваги над способом-прототипом, а саме в дослідженні встановлено, що позитивний антиангінальний ефект кандесартану по суб'єктивній ознаці завжди поєднується з позитивним гемореологічним результатом лікування, при цьому підвищення потужності порогового навантаження може і не бути. Спосіб здійснюється слідуючим чином: Приклад 1. У хворого Б. у висхідному стані відмічалось 6 нападів стенокардії на добу, вихідна потужність порогового навантаження (50 Вт) - сумнівна із-за значного підйому AT, густина крові [η] при напрузі зсуву 0,3 дин/см складала 29,0 спз. Після застосування лікування кандесартаном напади стенокардії зникли. Але потужність порогового навантаження залишилась попередньою - 50 Вт, тобто вона не стала відображенням клінічного покращення стану хворого. При цьому густина крові [η] зменшилась до 18,5 спз, тобто відмічалось співпадіння клінічного та гемореологічного результатів лікування. Приклад 2. У хворого М. у висхідному стані відмічалось 6 нападів стенокардії на добу, потужність порогового навантаження 50 Вт поєднувалась з суттєвим підйомом AT, густина крові 2 при напрузі зсуву 0,3 дин/см складала 27,5 спз. Після лікування кандесартаном напади стенокардії зникли, потужність порогового навантаження не змінилась, густина крові при напрузі 2 зсуву 0,3 дин/см зменшилась до 19,0 спз. Приклад 3. У хворого В. у висхідному стані відмічалось 8 нападів стенокардії на добу, 2 потужність порогового навантаження 50 Вт. Густина крові при напрузі зсуву 0,3 дин/см складала 27,3 спз. Після лікування кандесартаном напади стенокардії зменшились до 1, потужність порогового навантаження не змінилась, густина крові зменшилась до 20,0 спз. У вказаних прикладах клінічний ефект підтверджується гемореологічним. Запропонований спосіб достовірно об'єктивізує клінічне покращення стану хворих ІХС з стенокардією та артеріальною гіпертензією після проведеного лікування кандесартаном, зменшує кількість ускладнень, так як відпадає необхідність проведення хворому проби з дозованим фізичним навантаженням, що особливо небезпечно у хворих з аритміями, недостатністю кровообігу, артеріальною гіпертензією. Корисна модель може бути використана у кардіологічних відділеннях лікувальних закладів, кардіологічних центрах тощо. Джерело інформації: 1. Д.М. Аронов и соавт. Терапевтический архив, 1980. - т. 52, C. 19-22 - прототип. 1 UA 101653 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб оцінки ефективності лікування кандесартаном хворих на ішемічну хворобу серця з стенокардією та артеріальною гіпертензією, який включає порівняння стану хворих до і після лікування, який відрізняється тим, що до лікування кандесартаном у хворого в стані спокою здійснюють забір 5 мл крові з ліктьової вени і визначають рідинні властивості крові шляхом вимірювання в'язкості крові на ротаційному віскозиметрі при різних напругах зсуву від 0,020 2 2 дин/см до 8,8 дин/см , далі після лікування кандесартаном проводять забір 5 мл крові з ліктьової вени і проводять аналогічне дослідження, при цьому якщо в'язкість крові при напрузі 2 зсуву 0,3 дин/см зменшиться на 6,5 % і більше в порівнянні з напругою до лікування, то гемореологічний результат та антиангінальний ефект оцінюють як позитивні. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2