Спосіб оцінки зношеності банкнот

Реферат: Спосіб оцінки зношеності банкнот полягає у тому, що до банкноти прикладається постійна напруга, внаслідок чого виникає струм, що проходить через структуру банкноти, котрий змінюється в залежності від ступеня її зношеності, у результаті чого має місце падіння напруги. Напруга 10-50 В прикладається до країв банкноти в точках на протилежних краях її коротшої сторони. Вимірювання спаду напруги здійснюється за допомогою точкових електродів у точках, що розташовані на осі, яка є перпендикулярною до осі симетрії вздовж довшої сторони банкноти з урахуванням вимоги забезпечення відстані між електродами не менш як 2 см. UA 102351 U (12) UA 102351 U UA 102351 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до області контролю зношеності банкнот та може бути використана для визначення придатності банкнот до обігу. Задачею даної корисної моделі, виходячи з вищевикладеного, є визначення придатних та непридатних банкнот, зокрема до обігових операцій. Відомий метод визначення поверхневої провідності [1], що використовує конфігурацію трьох електродів: вимірювального, електрода напруги та захисного електрода. Недоліком цього методу є необхідність використання часу витримки зразка під напругою протягом 60 с. Відомий метод визначення поверхневої провідності паперу [2]. Цей метод є найбільш близьким до корисної моделі за технічною суттю та ефектом, що досягається, і прийнятий за найближчий аналог. Недоліками даного способу є надмірна вага верхнього електрода (27-135 кг) та використання напруги біля 500±5 В, що унеможливлює використання даного методу для оперативної обробки банкнот. Постійне використання паперових банкнот в обігу призводить до їх зношування. Банкноти повинні бути розпізнаваними користувачами та перебувати в стані, що дозволяє автоматичну обробку. Надмірно зношені (забруднені, пошкоджені) грошові знаки можуть привести до помилок в їх розпізнаванні, через що зношені банкноти не допускаються до обігу. Саме тому моніторинг стану та вилучення з обігу зношених банкнот потребує автоматизованих систем та простих способів розпізнавання. Для реалізації поставленої корисною моделлю задачі пропонується пристрій для визначення ступеня зношеності банкнот, який схематично зображений на фіг. 1, його електрична схема зображена на фіг. 2. Даний спосіб включає прикладання напруги величиною 10…50 В до банкноти між точками 1 та 2 на протилежних краях її коротшої сторони та підтримується постійною напругою (U12), для чого використовується блок живлення 5. Внаслідок прикладення напруги виникає струм у напрямку від точки 1 до точки 2, котрий є адитивною величиною струмів через усі складові структури банкноти. Вимірювання вольтметром (V) величини напруги між протилежними до місця прикладення напруги ділянками зразків (3 і 4 на фіг. 1) відбувається за допомогою точкових вимірювальних електродів. Точки прикладення напруги 1 і 2 розташовані на осі симетрії банкноти 6 вздовж її довшої сторони, R12 - опір цієї ділянки. Точки вимірювання 3 і 4 розташовані на осі, що є перпендикулярною до осі симетрії з урахуванням вимоги забезпечення відстані між електродами не менш як 2 см. R24 - опір ділянки паперу між точками 2 та 4, R34 - опір ділянки паперу між точками 3 та 4. Значення струму, що проходить через структуру банкноти, змінюється в залежності від величини забруднення та вологості грошового знаку, у результаті чого відбувається падіння напруги, що і вимірюється за допомогою чутливого вольтметра 7. На основі виміряної зміни величини напруги і робиться висновок щодо стану банкноти та її придатності до подальшого обігу. Технічний результат полягає у швидкому та об'єктивному оцінюванні зношеності банкнот. Джерела інформації: 1. Материалы электроизоляционные твердые. Методы определения удельного объемного и поверхностного сопротивления: ГОСТ Ρ 50499-93. - [Действителен от 01.01.1994]. М.: Госстандарт РФ, 1994. - 26 с. (Национальный стандарт РФ). 2. Borch J., Lyne Μ. Β., Mark R.E., Habeger С. Handbook of Physical Testing of Paper: Vol. 2. CRC Press, 2001. - Р. 377. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 Спосіб оцінки зношеності банкнот, який полягає у тому, що до банкноти прикладається постійна напруга, внаслідок чого виникає струм, що проходить через структуру банкноти, котрий змінюється в залежності від ступеня її зношеності, у результаті чого має місце падіння напруги, який відрізняється тим, що напруга 10-50 В прикладається до країв банкноти в точках на протилежних краях її коротшої сторони, вимірювання спаду напруги здійснюється за допомогою точкових електродів у точках, що розташовані на осі, яка є перпендикулярною до осі симетрії вздовж довшої сторони банкноти з урахуванням вимоги забезпечення відстані між електродами не менш як 2 см. 1 UA 102351 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2