Спосіб первинного приручення тварин недоместикованих біологічних видів, призначених для утримання як домашніх улюбленців

1 Спосіб первинного приручення тварин недоместикованих біологічних видів, призначених для утримання як домашніх улюбленців, що включає імпринтинг на людину, який відрізняється тим, що імпринтинг на людину виконують безпосередньо після народження для зрілонароджуваних видів або прозрівання для незрілонароджуваних видів, для чого приводять тварину в зоровий, нюховий і тактильний контакт визначеної тривалості з руками та іншими частинами тіла людини, а далі тварину привчають до рук систематично кількаразово на добу до відлучення від материнського молока, не обмежуючи при цьому рухової активності тварин 2 Спосіб за п 1, який відрізняється тим, що твариною недоместикованого біологічного виду є шиншила довгохвоста 3 Спосіб за п 2, який відрізняється тим, що імпринтинг на людину виконують через одну-дві години після народження тривалістю не менше 5 хвилин, а привчання до рук здійснюють протягом 8-9 тижнів - 3-5 разів на добу по 10-20 хвилин Корисна модель належить до галузі тваринництва, зокрема, до дресування тварин, більш конкретно, - тварин не доместикованих біологічних видів, призначених для утримання як домашніх улюбленців Як домашніх улюбленців звичайно утримують тварин доместикованих видів - собак, котів та інших Утримання тварин не доместикованих видів як домашніх улюбленців ускладнюється тим, що серед особин будь-якого з таких видів має місце певний розподіл за рівнями агресії, спрямованої на людину, а також пасивно-захисної реакції ("боязкість") та активно-захисної реакції ('злобність") У доместикованих видів агресію, спрямовану на людину, зліквідовано штучним добором у процесі доместикації, боязкість та злобність збережно лише у тих видів, для яких їхнє збереження доцільне (наприклад, злобність - для собак службових поР'Д) Вибір людиною конкретної тварини для утримання здійснюється здебільшого в досить ранньому ВІЦІ цієї тварини, по закінченні годування материнським молоком, коли в тварин не доместикованих видів зазначені агресія та реакції ще не виявлені повною мірою або приховані орієнтувальним інстинктом, що саме інтенсивно формується в цьому ВІЦІ, тому неможливо або дуже важко визначити, якою буде в майбутньому поведінка дорослої тварини ВІДПОВІДНО існує ймовірність хибного вибору тварини, яка за своїми поведінковими особливостями погано надається до домашнього утримання Відомо, ЩО численним біологічним видам тварин притаманне явище імпринтингу, внаслідок якого рухомі предмети або живі об'єкти, пред'явлені тваринам на ранніх етапах постнатального розвитку, впливають на цих етапах на рухову поведінку (прямування за об'єктом імпринтингу), а в подальшому - на соціальну та статеву поведінку (вибір групи та партнера) [див Чайченко Г М Поведінка і психіка тварин Київ, Вид-полігр Центр „Київський університет', 2000] Імпринтинг на людину знижує рівень агресії, спрямованої на людину, та спрощує співіснування тварини з людиною (сприяє „соціалізації1 тварини в людському оточенні) Навпаки, штучно створена відсутність контакту з людиною в ранній постнатальний період призводить до порушень стереотипів поведінки в спілкуванні з людиною навіть у тварин доместикованих видів, наприклад, собак Відомо спосіб здійснення імпринтингу тварини на предмет у вигляді блакитного пластикового ящику (патент Ізраїлю №75081) CO 00 5Г Відомо також виконання імпринтингу тварини на предмет у вигляді спеціального складного засобу [патент ЕПВ №0573979, А01К 15/02,1993]. В обидва аналогах імпринтинг тварини здійснюють не на людину, а на предмет. Найближчим до корисної моделі, що заявляється, є спосіб первинного приручення пташенят траурного голуба шляхом імпринтингу на людину [Р. Хайнд "Поведение животных", изд-во "Мир", М.-1975, с 557-558]. У зазначеному способі виконують імпринтинг пташенят не на предмет, а на людину, проте подальшого приручення не здійснюють через те, що метою способу є досягнення можливості регулювання пересувань цих птахів. Прикладів використання явища імпринтингу для формування поведінкових стереотипів тварин не доместикованих видів, призначених для утримання як домашніх улюбленців досі не було. Характерним прикладом таких тварин є шиншила довгохвоста (Chinchilla Lanigera), яку з 20-х років XX сторіччя розводять як хутрового звіра, а з 60-х утримують удома. За цей час жодних біологічних змін, які свідчили б про доместикаію, за винятком появи кількох мутацій кольору волосяного покрову, не виявлено. Авторами не виявлено опису первинного приручення шиншил. В найкращому разі згадується вторинне приручення, тобто привчання до співіснування з людиною тварин у ювенільному віці, вже після відлучення від материнського молока. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу первинного приручення тварин не доместикованих видів, зокрема, шиншили довгохвостої, призначених для утримання як домашніх улюбленців, шляхом систематичних цілеспрямованих дій, що здійснюються людиною у ранньому постнатальному віці тварин для стійкого змінювання особливості індивідуальної поведінки цих тварин відповідно до їхнього призначення, максимально послаблюючи агресію, спрямовану на людину та активно-захисну й пасивно-захисну реакції, при цьому максимально поліпшуючи й прискорюючи соціалізацію тварин. Поставлену задачу вирішують тим, що у способі первинного приручення тварин не доместикованих біологічних видів, призначених для утримання як домашніх улюбленців, шляхом імпринтингу на людину, згідно з корисною моделлю, імпринтинг на людину виконують безпосередньо після народження для зрілонароджуваних видів або прозрівання для незрілонароджуваних видів, для чого приводять тварину в зоровий, нюховий і тактильний контакт визначеної тривалості з руками та іншими частинами тіла людини, а далі тварину привчають до рук систематично кількаразово на добу до відлучення від материнського молока, не обмежуючи при цьому рухової активності тварин. Твариною не доместикованого біологічного виду може бути шиншила довгохвоста. Імпринтинг на людину шиншили довгохвостої виконують за одну-дві години після народження 10383 тривалістю не менше 5 хвилин, а привчання до рук здійснюють впродовж 8-9 тижнів - 3-5 разів на добу по 10-20 хвилин. Виконання імпринтингу на людину безпосередньо після народження тварин дозволяє максимально послабити видоспецифічну агресію, спрямовану на людину, та максимально сприяти подальшій соціалізації тварин. Виконання привчання до рук від народження тварини до відлучення її від материнського молока дозволяє максимально послабити відоспецифічні пасивно-захисні та активно-захисні реакції. Додатково спосіб, який пропонується, дозволяє досягти підвищення стресостійкості та адаптабельності тварин, що особливо цінно щодо шиншил, які, згідно з традиційною думкою фахівців, вирізняються вкрай низькою стресостійкістю. Корисна модель пояснюється малюнками. На Фіг.1 - Фіг.З зображено спосіб приручення шиншили. Спосіб здійснюють наступним чином. Безпосередньо після народження для зрілонароджуваних видів або прозрівання для незрілонароджуваних видів здійснюють імпринтинг на людину, приводячи тварину у зоровий, нюховий і тактильний контакт з руками та іншими частинами тіла людини. Потім привчають до рук систематично кількаразово на добу аж до часу відлучення від материнського молока й відокремлення тварини від матері. Ці маніпуляції виконують у такий спосіб, аби якнайменше обмежувати рухову активність тварини, але приводити її в тривалий зоровий, нюховий і тактильний контакт, у першу чергу, з руками та іншими частинами тіла людини. Режим привчання до рук - тривалість та кількість повторювань на добу - визначають експериментальне, залежно від біологічного виду тварини. Авторами було випробувано запропонований спосіб на щенятах шиншили довгохвостої. Для цього біологічного виду Імпринтинг на людину розпочинають приблизно за годину-дві після народження щеняти (шиншили є зрілонароджувальними тваринами). Привчання до рук повторюють три-п'ять разів на добу по 10-20 хвилин щоразу і припиняють у віці близько восьмидев'яти тижнів. Підтверджено ефективність способу спостереженнями впродовж трьох років. Після припинення привчання до рук не виявлено жодного прикладу агресії, спрямованої на людину, ні в ювенільному, ні в дорослому віці, незалежно від рухомості та сили центральної нервової системи („темпераменту") тварини, а також статі, одноособового чи колективного характеру подальшого утримання, парування чи його відсутності, перебування тварини в авторів чи передачі її новим господарям. Аналогічно, в жодному з випадків не було помічено ознак активно-захисної чи пасивнозахисної реакції на дії людей та інших домашніх тварин (кішок, собак, папуг). 10383 Фіг. З Комп'ютерна верстка Г Паяльніков Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601