Спосіб виготовлення вибухового складу на місцях проведення вибухових робіт

Реферат: Спосіб виготовлення вибухового складу включає змішування невибухових компонентів перхлорату калію та дизельного палива на підприємствах виготовлення вибухових речовин і перевезення вибухової суміші на місця проведення вибухових робіт. Невибухові компоненти перхлорат калію та дизельне паливо роздільно перевозять на місця проведення вибухових робіт, де після їх змішування перетворюють на вибухову суміш. UA 105003 U (54) СПОСІБ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИБУХОВОГО СКЛАДУ НА МІСЦЯХ ПРОВЕДЕННЯ ВИБУХОВИХ РОБІТ UA 105003 U UA 105003 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до хімії і технології промислових вибухових речовин і може бути використана в гірничорудній промисловості для відбійки блочного каменю шляхом підривання. Відомі способи виготовлення вибухових сумішей в промислових умовах шляхом змішування двох або трьох невибухових компонентів, що в результаті забезпечує складу вибухові характеристики. Наприклад при змішуванні аміачної селітри, яка не є вибуховим матеріалом з дизельним паливом або мінеральними маслами, які також не є вибуховими матеріалами, одержуємо вибуховий склад під назвою "Ігданіт" (див. ГОСТ.). Аміачну селітру використовують в народному господарстві як добрива, а дизельне паливо та мінеральні масла як паливномастильні матеріали і тільки після їх змішування одержується вибуховий склад. Однак "Ігданіт" виготовлюють на спеціальних підприємствах і на місця проведення вибухових робіт направляють уже готову вибухову суміш. Перевезення вибухових складів будь-яким транспортом створює небезпеку та потребує спеціальних засобів безпеки. Відомий спосіб виготовлення вибухового складу із невибухових матеріалів для відбійки блочного декоративного каменю шляхом змішування перхлорату калію з каталізаторами розкладу оксидів металів або азотнокислого барію, а як пальне дизельне паливо (патент України 68559). Невибухові матеріали перхлорат калію з каталізаторами розкладу і дизельне паливо (ДП) змішують на підприємстві і споряджають в пластикові трубки, кінці яких герметично закривають корками. Такі трубчаті заряди з вибуховою сумішшю перевозять на місця проведення вибухових робіт. Перевезення вибухових зарядів потребує спеціального транспорту, узгодження маршруту з органами ДАІ та охорони небезпечного вибухового вантажу. Звичайно заряди завозять кількістю, яка забезпечує довгострокове виконання вибухових робіт. А так як вибухові заряди необхідно зберігати, для цього необхідно мати охоронювані складські приміщення. Задачею корисної моделі є розробка способу приготування вибухового складу для відбійки блочного каменю за місцем проведення вибухових робіт. Суть корисної моделі полягає в тому, що пропонується виготовляти вибуховий склад з невибухових компонентів безпосередньо на місцях проведення вибухових робіт, тобто на прикар'єрному пункті. Невибухові матеріали після змішування утворюють суміш з вибуховими характеристиками. Це дозволить виключити перевезення вибухових складів від підприємствавиробника спеціальним транспортом по території країни, що пов'язано з безпекою для населення та зменшити кількість охоронюваних складських приміщень. Поставлена задача вирішується тим, що підприємстві виготовляють пластикові (поліетиленові) трубки, заповняють їх підготовленим перхлоратом калію з каталізаторами розкладу та герметично закривають корками. Так як трубки споряджені невибуховим матеріалом, їх відправляють на кар'єри звичайним автомобільним або залізничним транспортом, де вони можуть зберігатися в звичайних матеріальних складах. Горючі компоненти дизельне паливо, мінеральні масла підприємства закупляють на місцевих заводах або АЗС. Виготовлення вибухових зарядів виконується на місцях проведення вибухових робіт шляхом заливки необхідною кількістю горючого компоненту в пластикові трубки, заповнені ПХК. Для цього відкривають корки і заливають горючий компонент. Трубчаті патрони готові для використання для відбійки блочного каменю. З метою експериментальної перевірки способу, що заявляється, були виготовлені поліетиленові трубки діаметром 20 мм і довжиною 400 мм. Також виготовлені поліетиленові корки-заглушки для герметизації трубок. ПХК сушили в термошафі при температурі 70±5 °C до вмісту води не більше 0,2 %. Потім ПХК подрібнювали у кульовому млині і просіювали через сито з діаметром отворів 400 мкм. Оксид металу, в даному випадку оксид марганцю МnО2, протирали через сито з діаметром отворів 100 мкм. Компоненти вибухового складу змішували в лабораторному змішувачі з зет-подібними лопатями. Спочатку завантажували перхлорат калію, потім додавали каталізатор оксид марганцю і перемішували впродовж 10 хвилин. Приготовлену суміш засипали в поліетиленові трубки і закривали корками. Підготовлені поліетиленові трубки з перхлоратом калію і каталізатором розкладу та окремо дизельне паливо в каністрі перевозили на дослідний майданчик для одержання вибухової суміші та визначення вибухових характеристик. Для змішування компонентів брали поліетиленовий циліндр з ПХК, ставили вертикально і, відкривши з однієї сторони, корок заливали розрахункову кількість дизельного палива. В одному циліндрі міститься 120 грамів ПХК з каталізатором, для одержання вибухової суміші ПХК:ДП в співвідношенні 88:12 необхідно добавити 96 мл дизельного палива. Рівномірний розподіл дизельного палива в суміші спостерігається до його концентрації 14-15 %, при підвищенні концентрації відбувається стікання палива. Встановлено, що для повного просочення ПХК дизельним паливом в трубці діаметром 20 мм і висотою 400 мм необхідно витримка до 50 хвилин. Спосіб виготовлення 1 UA 105003 U 5 10 15 вибухової суміші на місцях проведення вибухових робіт не потребує затрат на допоміжне дороге обладнання: достатньо мати мірні стакани або циліндри. Для повірки якості змішування компонентів по способу, що заявляється, тобто якості виготовлення вибухової суміші, визначали швидкість детонації за методом Дотриша. Ініціювання вибухового заряду проводили з допомогою електродетонатора ЕД-8. Провели три паралельні визначення. У всіх випадках вибуховий склад детонував надійно, швидкість детонації склала 1830 м/с. Це дозволило зробити висновок, що спосіб виготовлення зарядів за місцем виконання вибухових робіт працездатний. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб виготовлення вибухового складу, що включає змішування невибухових компонентів перхлорату калію та дизельного палива на підприємствах виготовлення вибухових речовин і перевезення вибухової суміші на місця проведення вибухових робіт, який відрізняється тим, що невибухові компоненти перхлорат калію та дизельне паливо роздільно перевозять на місця проведення вибухових робіт, де після їх змішування перетворюють на вибухову суміш. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2