Спосіб формування крони інжиру ficus carica (l.) для зимового вкриття при інтродукції у лісостеп україни

Реферат: Винахід належить до способу формування крони інжиру Ficus carica (L.) для зимового вкриття при інтродукції у лісостеп України і може застосовуватися в садівництві, зеленому будівництві з використанням нетрадиційних культур. Спосіб передбачає висаджування рослин з нахилом до поверхні ґрунту, причому в ході росту основний провідник крони формують у вигляді висхідної спіралі, що дає можливість притиснути його до поверхні ґрунту на час зимового вкриття та підняти навесні з початком вегетаційного періоду, мінімально травмуючи рослину, що дозволяє культивування інжиру в умовах лісостепу України. UA 105542 C2 (12) UA 105542 C2 UA 105542 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Для збільшення продукції плодівництва у лісостеповій зоні України важливе місце належить інтродукції південних плодових культур, в тому числі і субтропічних, до яких належить інжир культурний Ficus carica (L.) з родини тутових Моrасеае. Отже винахід, що заявляється, стосується галузі садівництва, оскільки є способом захисту в умовах інтродукції культури інжиру у зимовий період від дії низьких температур лісостепу України. Інжир, фігове дерево або смоковниця - рослина, яка росте у вигляді дерева або куща, рано вступає у стадію плодоношення при вегетативному розмноженні, невибаглива до ґрунту, добре піддається формуванню крони. Плоди у інжиру зав'язуються на всіх типах пагонів у пазухах листків і ціняться за високий вміст цукру, вітамінів та інших біологічно активних речовин. Рослина дводомна, але в умовах інтродукції необхідно вирощувати партенокарпічні сорти, так як у лісостеповій зоні України відсутня оса бластофага - єдина комаха, що запилює інжир [1]. Як показують дослідження, сума активних температур у лісостепу України достатня для проходження повного циклу розвитку партенокарпічних форм інжиру, включаючи плодоношення з дозріванням плодів та листопад. Проте вирощувати інжир у лісостепу України можливо лише як вкривну культуру через низьку зимостійкість. Інжир витримує без вкриття зниження зимових температур до мінус 15 °C. При зниженні температури до мінус 18 °C відбувається значне пошкодження пагонів крони, а при мінус 20 °C пошкоджується вся надземна частина [1]. У садівництві відомі способи вирощування плодових культур з низьким штамбом у так званій формі стланців, що у деякій мірі дозволяє вкривати їх для захисту від дії низьких температур у зимовий період. Суттєвим недоліком стланцевої культури є процес пригинання рослини до поверхні ґрунту для вкриття та прикопки, оскільки пригинання рослин з коротким основним провідником викликає значну деформацію провідника, особливо в місці згину. Ця ж проблема існує і при підніманні рослини на весні. Також стланцеві культури, у зв'язку з коротким штамбом отримують недостатню кількість світла і тепла, що позначається на якості врожаю. Існує і проблема приштамбового обробітку ґрунту. У садівництві відомий спосіб формування крони вкривного винограду із досить здерев'янілим але достатнім по довжині для пригинання до поверхні ґрунту основним провідником рослини. Отже, відомий спосіб вирощування культури у формі стланців та спосіб формування крони вкривного винограду взяті за прототип винаходу способу формування крони інжиру для зимового вкриття при інтродукції у лісостеп України. В основу винаходу поставлено задачу створення такого способу формування основного провідника крони інжиру, щоб можливо було здійснити операцію по укладці рослини на поверхню ґрунту для зимового вкриття та навесні, з початком вегетаційного періоду, підняти на опори і при цьому мінімально травмувати основний провідник крони інжиру. Ця задача вирішується шляхом того, що основний провідник крони інжиру по ходу росту формують у вигляді висхідної спіралі діаметром принаймні 1 м і більше, закріплюючи його на опорах. При підготовці до зимового вкриття сформований таким чином основний провідник крони інжиру притискають до ґрунту по типу пружини. Завдяки великому діаметру сформованої спіралі таку операцію здійснити можливо. Винахід пояснюється кресленням, де на фігурі 1 зображено висаджену під нахилом до поверхні ґрунту рослину інжиру та сформований в ході росту основний провідник крони у вигляді висхідної спіралі, що закріплений на опорах. З роками основний провідник крони інжиру потовщиться, достатньо здерев'яніє і виконувати операції з опускання до ґрунту для вкриття та підняття на початок вегетації здійснювати стане неможливо. Для запобігання цього, з інтервалом у кілька років, розпочинають формувати на заміщення новий основний провідник крони інжиру, спрямовуючи його у протилежну сторону попередньому основному провіднику крони інжиру. Такій операції сприяє біологічна особливість інжиру утворювати велику кількість прикореневої порості. Спосіб формування крони інжиру для зимового вкриття при інтродукції у лісостеп України можна застосовувати при культивуванні інжиру у цій же зоні як лікарської рослини, де сировиною є листя та молочний сік пагонів інжиру або ж застосовувати при озелененні із використанням як нетрадиційних культур. Джерела інформації: 1. Федоренко B.C. Субтропические и тропические плодовые культуры: Учеб. пособие. - К.: Вища шк., 1990. - 239 с.: ил. 1 UA 105542 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 Спосіб формування крони інжиру Ficus carica (L.) для зимового вкриття при інтродукції у лісостеп України, який включає висаджування рослин з нахилом до поверхні ґрунту, який відрізняється тим, що в ході росту основний провідник крони формують у вигляді висхідної спіралі, що дає можливість притиснути його до поверхні ґрунту на час зимового вкриття та підняти навесні з початком вегетаційного періоду, мінімально травмуючи рослину. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2