Спосіб медикаментозної корекції експериментального цукрового діабету

Реферат: Спосіб медикаментозної корекції експериментального цукрового діабету І типу включає введення діабетичним тваринам ексенатиду (міметика інкретину). Препарат вперше застосовують при лікуванні цукрового діабету І типу дозою 0,04 мкг/100 г маси тіла на добу підшкірно за 30 хв. до годування протягом 1,5 місяця. Попередньо 20 мкг препарату розводять у 20 мл фізрозчину. UA 107028 U (12) UA 107028 U UA 107028 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до експериментальної медицини, а саме фармакології, ендокринології, анатомії і може бути використана для підвищення ефективності фармакотерапії при моделюванні експериментального цукрового діабету (ЕЦД) І типу у тварин. Diabetes mellitus - хронічне метаболічне захворювання, зумовлене абсолютною (І тип ЦД) чи відносною (II тип ЦД) нестачею гормону, що продукується інсуліноцитами острівців підшлункової залози (інсуліну). На даний час існує єдиний метод лікування ЦД І типу, який полягає у застосуванні підшкірної замісної терапії різними формами інсулінів. Проте моноінсулінотерапія не зупиняє розвитку апоптозу В-клітин, що призводить до прогресування захворювання і розвитку мікро- та макроангіопатій. В останні роки для лікування цукрового діабету II типу використовують нову групу препаратів - міметики інкретинів. Інкретини - це ендогенні інсуліноподібні пептиди, до них належить глюкагоноподібний пептид-1 (ГПП-1). Він продукується L-клітинами кишечнику у відповідь на прийом їжі і стимулює глюкозозалежну секрецію інсуліну, сприяє регенерації ендокриноцитів панкреатичного острівця. Використовувати нативний ГПП-1 в терапії цукрового діабету неможливо через його швидке руйнування ферментом дипептидилпептидазою-4 (ДПП-4), у зв'язку з чим був розроблений його аналог - ексенатид (Баєта, "Ели Лилли", США), резистентний до дії ДПП-4. Відомий спосіб корекції змодельованого цукрового діабету шляхом введення експериментальним тваринам інсуліну Семілонг СМК в дозі 2 ОД/кг та розчину окситоцину дозою 8 ОД/кг двічі на добу підшкірно протягом 2 тижнів [Пат. 71310 Україна МПК А61K 38/11, G09B 23/28. Спосіб лікування цукрового діабету І типу в експерименті / С.Д. Тржецинський, Ю.М. Колесник, В.В. Дунаєв; заявник та патентовласник Запорізький державний медичний університет. - № 20031211949; заявл. 19.12.2003; опубл. 15.11.2004, Бюл. № 11, 2004 p.]. Спільними ознаками корисної моделі та аналога є: - медикаментозна корекція експериментального цукрового діабету І типу у щурів-самців лінії Вістар; - моделюється стрептозотоциновий цукровий діабет. Недоліками даного аналога є те, що лікування змодельованого діабету проводять впродовж 2 тижнів, що є недостатнім для корекції метаболічних порушень вуглеводного обміну і нормалізації морфо-функціонального стану інсуліноцитів острівців підшлункової залози, а також застосовуються два ін'єкційні препарати 2 рази/добу, що ускладнює проведення експерименту на щурах, підвищує їх агресивність. Найбільш близьким за технічною суттю та досягнутими результатами до того, що заявляється, є спосіб лікування цукрового діабету, що включає призначення інсуліну у ліпосомальній формі дозою 3 ОД протягом 4 тижнів без дотриманням температурного режиму [Пат. 15365 Україна МПК(2006) А61Р 5/00. Спосіб лікування цукрового діабету / В.П. Каліман, П.А. Каліман, В.І. Жуков, М.О. Клименко, Н.Г. Малова, Т.В. Горбач, М.Г. Щербань, Т.Г. Євтушенко; заявник та патентовласник Харківський державний медичний університет. - № u200602270; заявл. 02.03.2006; опубл. 15.06.2006, Бюл. № 6, 2006 p.]. Спільними суттєвими ознаками прототипу та корисної моделі є: - медикаментозна корекція експериментального цукрового діабету І типу проводиться одним ін'єкційним препаратом у щурів-самців лінії Вістар; - тривалість лікування 4 тижні, що достатньо для нормалізації вуглеводного обміну. Недоліком є те, що призначення інсуліну в ліпосомальній формі не впливає на морфологічний стан підшлункової залози, не підвищує регенерацію інсуліноцитів панкреатичних острівців, а тільки нормалізує показники вуглеводного обміну як замісна терапія екзогенно введеним інсуліном. В основу корисної моделі поставлена задача покращити спосіб лікування експериментального цукрового діабету І типу шляхом застосування препарату ексенатид, що дозволить підвищити регенераторну здатність інсуліноцитів панкретичних острівців, знизити їх апоптоз. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який полягає у введенні експериментальним тваринам ексенатиду, згідно з корисною моделлю, препарат вперше застосовують при ЦД І типу дозою 0,04 мкг/100 г маси тіла на добу підшкірно за 30 хвилин до годування протягом 1,5 місяця (попередньо розвівши: на 20 мкг препарату - 20 мл фізрозчину). Зв'язок між сукупністю ознак, що з'являються, та технічним результатом полягає в тому, що ексенатид здатен гальмувати процеси апоптозу в панкреатичних острівцях, стимулювати появу протокових інсуліноцитів, підвищувати синтез і секрецію ендогенного інсуліну, тим самим регулюючи вуглеводний обмін в організмі експериментальних тварин зі змодельованим ЦД І типу. Спосіб ілюструють наступним чином. 1 UA 107028 U 5 10 15 20 25 На 14 добу після моделювання стрептозотоцинового цукрового діабету щурам-самцям лінії Вістар розпочинають підшкірно вводити ексенатид дозою 0,04 мкг/100 г маси тіла 1 раз на добу. Забір матеріалу здійснюють на 42 добу лікування. Із тканини підшлункової залози виготовляють парафінові та епонові блоки, застосовують гістологічний та електронно-мікроскопічний методи дослідження. Розвиток цукрового діабету контролюють за рівнем глюкози крові, який на 42 добу лікування становив 8,36±0,25 ммоль/л (при 17,04±0,23 ммоль/л у нелікованих тварин з ЕЦД). При експериментальній терапії ексенатидом ми відмічали часткове відновлення панкреатичних острівців, проте склеротичні зміни зберігалися. Як доказ регенерації острівців підшлункової залози можна розглядати наявність окремих інсуліноцитів без ознак пошкодження. У цитоплазмі ендокриноцитів виявлялись мітохондрії гантелеподібної форми з численними гребенями, матрикс середньої електронної щільності, характерної для мітохондрій типової будови. Ядра ендокриноцитів округлої форми, зменшувалась кількість каріопікнотичних ядер. Секреторні гранули В-типу в цитоплазмі без ознак злиття, зменшилась кількість "порожніх" гранул. Відмічали появу малих острівців поблизу вивідних проток. Гістологічні та електронномікроскопічні дослідження свідчили, що при лікуванні ексенатидом покращилися процеси регенерації пошкоджених інсуліноцитів і острівців в цілому, що підтверджується даними біохімічних досліджень, зокрема рівень інсуліну у лікованих тварин зростав до 1,89±0,04 Од/мл (при 0,92±0,05 Од/мл у нелікованих тварин з ЕЦД). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб медикаментозної корекції експериментального цукрового діабету І типу, що включає введення діабетичним тваринам ексенатиду (міметика інкретину), який відрізняється тим, що препарат вперше застосовують при лікуванні цукрового діабету І типу дозою 0,04 мкг/100 г маси тіла на добу підшкірно за 30 хв. до годування протягом 1,5 місяця (попередньо розвівши: на 20 мкг препарату - 20 мл фізрозчину). Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2