Спосіб удобрення ґрунту

Реферат: Спосіб удобрення ґрунту включає внесення органічних і мінеральних добрив у ґрунт. На поверхні стерні зі залишками подрібненої соломи рівномірно розподіляють суміш з очищеної і знезараженої рідкої фази гною свиней в кількості 10 т, спиртової барди - 5 т, з додаванням молочної сироватки - 0,5 т, ячмінних висівок - 0,1 т, пивних дріжджів - 2 кг, мінеральних азотних добрив - 10-12 кг діючої речовини з розрахунку на 1 гектар. Після чого суміш загортають у ґрунт на глибину 10-12 см. UA 110977 U (12) UA 110977 U UA 110977 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, а саме до рослинництва і може бути використана для покращення родючості ґрунту та підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Відомими аналогами є способи удобрення ґрунту шляхом внесення органічних і мінеральних добрив безпосередньо в ґрунт за допомогою машин і устаткування для їх внесення [1, 2, 3]. Недоліком аналогів є висока вартість органічних і мінеральних добрив. Основною масою гною, яка виробляється у свинарстві, є рідка фаза з вологістю понад 90 %, а якщо гній заготовляють без змиву водою, то його вологість складає близько 55-60 %. За своїм складом гній свиней містить 0,84 % азоту, 0,58 % фосфору, 0,62 % калію і більше 20 % органічних речовин. Зольність такого гною - в межах 16-18 % [4]. Ефективність гною свиней часто недооцінюють виходячи з його санітарних показників, але сучасні технології переробки гною та стоків дозволяють знезаражувати їх практично без втрат біогенних елементів (азоту, сірки) і таким чином, підвищувати ефективність його застосування. Новим нетрадиційним органічним добривом можна вважати відходи спиртової промисловості - барду, яка одержується при переробці зерна, картоплі, патоки. Встановлено, що спиртова барда містить необхідні для росту і розвитку рослин мікро- і макроелементи. Хімічний склад спиртової барди включає сухої речовини - 6,7-8,34 %, в тому числі сирого протеїну - 1,8-2,4 %, клітковини -0,9-1,7 %, золи - 0,6-0,8 %, безазотистих екстрактивних речовин - 3,4-4,0 %. Спиртова барда, завдяки вмісту клітковини, вуглеводів, білка і мікроелементів є вторинним сировинним ресурсом [4]. Використання спиртової барди, як рідке добриво, важливо розглядати не тільки як для внесення поживних речовин у ґрунт, а і як необхідність утилізації цього продукту без шкоди навколишньому середовищу. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу удобрення ґрунту органічними добривами шляхом використання альтернативних видів добрива, що дозволить підвищити урожайність сільськогосподарських культу. Спосіб удобрення ґрунту здійснюється безпосередньо в полі по стерні зі залишками подрібненої соломи шляхом поливу сумішшю очищеної і знезараженої рідкої фази гною свиней, спиртової барди, молочної сироватки, ячмінних висівок, пивних дріжджів та азотних добрив для прискореного розкладу подрібненої соломи та інших рослинних решток, дозволяє засвоювати азот мікробіотою не з ґрунту, а з мінеральних азотних добрив. Таким чином удосконалюється спосіб удобрення ґрунту і додатково вирішується питання використання відходів свинарства і спиртової промисловості, що покращує родючість ґрунту та екологічний стан довкілля. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб удобрення ґрунту, що включає внесення органічних і мінеральних добрив у ґрунт, згідно з корисною моделлю, на поверхні стерні зі залишками подрібненої соломи рівномірно розподіляють суміш з очищеної і знезараженої рідкої фази гною свиней в кількості 10 т, спиртової барди - 5 т, з додаванням молочної сироватки 0,5 т, ячмінних висівок - 0,1 т, пивних дріжджів - 2 кг, мінеральних азотних добрив в кількості 1012 кг діючої речовини з розрахунку на 1 гектар, після чого суміш загортають у ґрунт на глибину 10-12 см. Корисну модель виконують наступним чином. Після закінчення збирання зернових культур, кукурудзи чи соняшнику, солому й інші рослинні рештки подрібнюють наявними в господарстві подрібнювачами або іншими відомими способами, рівномірно розподіляють на поверхні ґрунту. Відомими способами готують суміш поживних речовин в складі (в розрахунку на 1 гектар): 10 т очищеної і знезараженої рідкої фази гною свиней, 5 т спиртової барди, 0,5 т молочної сироватки, 0,1 т ячмінних висівок, 2 кг пивних дріжджів, мінеральних азотних добрив в кількості 10-12 кг діючої речовини. Отриману суміш рівномірно розподіляють на поверхні ґрунту, після чого загортають її у ґрунт на глибину 10-12 см. Проведеними дослідженнями доведено, що використання запропонованої суміші дозволяє прискорити деструкцію (розклад) подрібненої соломи та інших рослинних решток. Виконання корисної моделі підвищити родючість ґрунту та отримати високі врожаї сільськогосподарських культур, а також використовувати альтернативні види органічних добрив - відходи свинарства та спиртової промисловості з одночасною їх утилізацією без шкоди навколишньому середовищу. Джерело інформації: 1 UA 110977 U 5 10 15 1. А.П.Лісовал, В.М.Макаренко, С.М.Кравченко. Система застосування добрив. Підручник. Київ: Вища школа, 2002. - 317с. 2. І.П.Мельник та інш. Використання соломи і інших рослинних решток на органічні добрива. - Івано-Франківськ, 2009. - 98с. 3. О.С.Пономаренко. Регулятори росту в сільському господарстві. Київ: Урожай.-2008. 126с. 4. Виробництво та використання органічних добрив: монографія /І.А.Шувар, О.М.Бунчак та інш., за заг. ред. І.А.Шувара. - Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2015. -596с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб удобрення ґрунту, що включає внесення органічних і мінеральних добрив у ґрунт, який відрізняється тим, що на поверхні стерні зі залишками подрібненої соломи рівномірно розподіляють суміш з очищеної і знезараженої рідкої фази гною свиней в кількості 10 т, спиртової барди - 5 т, з додаванням молочної сироватки - 0,5 т, ячмінних висівок - 0,1 т, пивних дріжджів - 2 кг, мінеральних азотних добрив - 10-12 кг діючої речовини з розрахунку на 1 гектар, після чого суміш загортають у ґрунт на глибину 10-12 см. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2