Спосіб забиття лабораторних щурів

Реферат: Спосіб забиття лабораторних щурів включає введення медичної речовини до грудної порожнини лабораторних тварин. Перед забиттям лабораторного щура проводять його попередню седацію за допомогою 2 % розчину ксилазину гідрохлориду в дозі 0,2 мл на 100 г маси тіла щура внутрішньоочеревинно. Евтаназію лабораторного щура проводять шляхом введення в його грудну порожнину 25 % розчину магнію сульфату в дозі 0,3 мл на 100 г маси тіла щура, розведеного 0,9 % розчином натрію хлориду до об'єму 1 мл. UA 111182 U (54) СПОСІБ ЗАБИТТЯ ЛАБОРАТОРНИХ ЩУРІВ UA 111182 U UA 111182 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до фізіології та патологічної фізіології, і може бути використана у всіх галузях медицини, де використовуються лабораторні тварини, зокрема щурі. До способів забиття (евтаназії) лабораторних тварин, зокрема найпоширеніших з них - білих лабораторних щурів, висуваються певні вимоги. По-перше, спосіб повинен бути швидким і максимально безболісним для тварини, по-друге - доступним. В повсякденній лабораторній практиці використовуються різні способи забиття лабораторних щурів, як-от: декапітація (відділення голови від тулуба), використання наркозу, пропускання електричного струму через тіло тварини, введення до кровоносного русла повітря (внутрішньосерцево або внутрішньовенно), внутрішньогрудний укол з використанням ефіру або хлороформу. Вибір методу диктується видом тварини і метою дослідження. Оскільки щурі - невеликі за розмірами тварини, до них досить часто застосовується декапітація, яка виконується за допомогою ножиць. Однак такий метод, якщо виконується без використання знеболення, є негуманним і не відповідає вимогам GLP (Good Laboratory Practice). Використання електричного струму не завжди є ефективним, а при використанні високої напруги навіть може бути небезпечним для дослідника. Найкраще себе зарекомендували методи, пов'язані з використанням речовин для наркозу (ефіру, хлороформу), оскільки, поряд із швидким та безболісним забиттям тварини, дослідник має змогу відносно легко дозувати препарат. Проте такі методи не завжди є доступними, оскільки як ефір, так і хлороформ є прекурсорами, і повинні зберігатися за списком Б. В англомовних країнах найчастіше використовують поміщення тварини (щура) до герметичної посудини з наступною подачею вуглекислого газу, втім, остаточно не відмовились і від декапітації чи зміщення шийних хребців тварини. Виходячи з вищенаведеного, існує необхідність у розробці і широкому запровадженні в лабораторну практику нового способу забиття щурів. Відомий спосіб забиття лабораторних тварин (И.П. Западнюк Лабораторные животные: монографія / И.П. Западнюк та співавт. - К.: Вища школа, 1983), в якому лабораторній тварині (кролику) вводять внутрішньовенно 10 мл повітря, для чого використовують крайову вену вуха. Перевага цього методу - швидка і безболісна смерть піддослідної тварини. Недоліком способу є те, що він не підходить для лабораторних щурів, оскільки у цих тварин немає вен такого розміру, в які можна було б влучити шприцом без зусиль. Виняток становить хвостова вена, але, по-перше, її мобілізація може становити технічні труднощі для недосвідчених дослідників, по-друге, в силу її анатомічного розташування її повітряна емболізація може і не викликати евтаназії лабораторної тварини (ембол не досягне серця). Найближчим аналогом корисної моделі є спосіб евтаназії лабораторних тварин (http://labx.narod.ru/documents/bases_histologic_metods.html - Практикум "Гистологическая техника"), в якому лабораторній тварині вводять в грудну порожнину медичний ефір або хлороформ. Недоліком прототипу-способу є необхідність використання речовин-прекурсорів. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб забиття лабораторних щурів шляхом проведення попередньої седації лабораторного щура перед евтаназією за допомогою розчину ксилазину гідрохлориду внутрішньоочеревинно та проведення евтаназії за допомогою введення в грудну порожнину розчину магнію сульфату, розведеного розчином натрію хлориду. Спільною ознакою найближчого аналога та корисної моделі є введення медичної речовини до грудної порожнини лабораторних тварин. Відмінними ознаками корисної моделі від найближчого аналога є те, що: 1. перед забиттям лабораторного щура проводять його попередню седацію за допомогою ксилазину гідрохлориду внутрішньоочеревинно; 2. евтаназію лабораторного щура проводять шляхом введення в його грудну порожнину розчину магнію сульфату, розведеного розчином натрію хлориду. Теоретичні передумови здійснення запропонованого способу. Ксилазину гідрохлорид - лікувальний засіб у формі 2 % розчину для ін'єкцій, що призначений для застосування у тварин як седативного, анальгезуючого, анастезуючого та міорелаксуючого засобу. За механізмом дії є агоністом центральних альфа-адренорецепторів. Випускається у флаконах по 50 мл. Не є прекурсором, широко застосовується у ветеринарній практиці. Внутрішньоочеревинне введення 0,3 мл 2 % розчину середньому щуру з масою тіла 150 г забезпечує надійну седацію та знімає занепокоєність тварини перед евтаназією. Ефект наступає через 5-10 хвилин після внутрішньоочеревинного введення препарату. Магнію сульфат при внутрішньогрудному введенні щурам викликає пригнічення дихання та брадикардію з наступною (протягом 5 хв) зупинкою серця. Перевагою даного препарату є його 1 UA 111182 U 5 10 15 20 25 30 aдоступність та дешевизна. З метою уникнення некрозу тканин, які можуть бути забрані для патогістологічного дослідження, 0,45 мл 25 % розчину магнію сульфату (доза для середнього щура з масою тіла 150 г) розводиться в шприці 0,9 % розчином натрію хлориду до об'єму в 1 мл, після чого виконується ін'єкція в грудну порожнину щура. Смерть тварини наступає приблизно через 5 хвилин від зупинки серця. При влучанні голки в серце летальний вихід досягається миттєво. Спосіб забиття лабораторних тварин повинен бути технічно нескладним, високоефективним, гуманним, швидким та безболісним для тварини, та не виключати можливість рутинного його застосування в лабораторній практиці, зокрема не передбачати використання речовин-прекурсорів. Спосіб здійснюють наступним чином. Після знерухомлення щура виконують внутрішньоочеревинне введення 2 % розчину ксилазину гідрохлориду в дозі 0,2 мл на 100 г маси тіла щура. Тривалий седативний ефект наступає через 5-10 хвилин. Після цього 25 % розчин магнію сульфату в дозі 0,3 мл на 100 г маси тіла щура розводять в шприці 0,9 % розчином натрію хлориду до об'єму в 1 мл. Виконують ін'єкцію: щура тримають міцно затиснутим, лапками догори; місце для ін'єкції - точка, яка знаходиться безпосередньо під грудиною щура. Ін'єкцію виконують шприцом посередині між ребрами тварини, під кутом 45 градусів краніально, з таким розрахунком, щоб голка проникла крізь діафрагму щура і потрапила до грудної порожнини, після чого швидко вводять препарат. Смерть тварини наступає приблизно через 5 хвилин від зупинки серця. При влучанні голки в серце летальний вихід досягається миттєво. Приклад використання корисної моделі. Дорослий молодий лабораторний щур жіночої статі, масою 150 г, віком 3,5 місяці. Виконано седацію за допомогою внутрішньоочеревинного введення 0,3 мл ксилазину гідрохлориду. Після очікування протягом 5 хвилин проведено внутрішньогрудне (трансдіафрагмальне) введення 0,45 мл 25 % розчину магнію сульфату, розведеного 0,9 % розчином натрію хлориду до об'єму 1 мл. Смерть піддослідної тварини наступила через 4 хвилини, без видимих ознак її страждань. Запропонований спосіб дозволяє ефективно проводити забиття лабораторних щурів, він є технічно нескладним, високоефективним, гуманним, швидким та безболісним для тварини, та не виключає можливість рутинного його застосування в лабораторній практиці, зокрема не передбачає використання речовин-прекурсорів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб забиття лабораторних щурів, що включає введення медичної речовини до грудної порожнини лабораторних тварин, який відрізняється тим, що перед забиттям лабораторного щура проводять його попередню седацію за допомогою 2 % розчину ксилазину гідрохлориду в дозі 0,2 мл на 100 г маси тіла щура внутрішньоочеревинно, евтаназію лабораторного щура проводять шляхом введення в його грудну порожнину 25 % розчину магнію сульфату в дозі 0,3 мл на 100 г маси тіла щура, розведеного 0,9 % розчином натрію хлориду до об'єму 1 мл. Комп’ютерна верстка Т. Вахричева Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2