Спосіб діагностики функції зовнішнього дихання людини

Реферат: Винахід належить до способу діагностики функції зовнішнього дихання людини, що включає вимір її фізіологічних параметрів із співвідношенням норми і патології, в якому попередньо під контролем артеріального тиску та величини відновного періоду визначають тип функціональної міжпівкульної асиметрії головного мозку людини шляхом моторного та вербального відтворення особою заданої функціональної проби для виявлення "ведучої руки" з одночасним фіксуванням цих відтворень на паперовому та електронному носіях. Затим за розподілом найбільшої кількості збігів оцінок на обох носіях ці відтворення оцінюють як "завжди правою", що відповідає правосторонньому типу функціональної асиметрії головного мозку особи, "будьякою", що відповідає змішаному типу функціональної асиметрії та "завжди лівою", що відповідає лівосторонньому типу функціональної асиметрії, а функцію зовнішнього дихання діагностують як низьку при лівосторонньому типі функціональної асиметрії та як нормальну при правосторонньому та змішаному типах функціональної асиметрії при початково нормальному рівні артеріального тиску та величині відновного періоду після виконання проби, який є фізіологічним для даної вікової категорії умовно здорових осіб, після чого кількісні значення функції зовнішнього дихання особи діагностують за допомогою спірометра або пульсoксиметра. UA 111452 C2 (12) UA 111452 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до медицини, а саме до фізіології, кардіології та пульмонології, і може бути використаним для діагностики функції зовнішнього дихання людини. Відомо, що функцію дихання у людини реалізують зовнішнє (легеневе) дихання, яке здійснює газообмін між зовнішнім і внутрішнім середовищем організму, кровообіг, який забезпечує транспорт газів до тканин та від них, кров, як специфічне газотранспортне середовище, внутрішнє (тканинне) дихання та засоби нейрогуморальної регуляції дихання. Діагностика функції дихання у людини є обов'язковим етапом при дослідженні стану серцевосудинної та нервової систем організму. Діагностувати індивідуальні особливості зовнішнього дихання людини можливо прямим способом за допомогою спірометра або пульсоксиметра (проби Штанге та проби Генчі) та непрямими способами [Войнов В.Б., Воронова Н.В., Золотухин В.В. Методы оценки состояния систем кислородообеспечения организма человека: Учебно-методическое пособие для студентов высших учебных заведений, слушателей курсов повышения квалификации по специальности валеология / Под редакцией Кураєва Г.А. - Ростов-на-Дону, 2002. - 99 с.]. Непрямі способи діагностики функції зовнішнього дихання людини ґрунтуються на оцінці резервів систем організму, що виявляються за реагуванням фізіологічних систем людини у відповідь на різні за інтенсивністю навантаження (функціональні проби). Ступінь і динаміка зміни фізіологічних параметрів при тестуванні, а також швидкість і повнота їхнього відновлення, відображає резервні можливості її організму. Крім того, функцію зовнішнього дихання організму можливо визначати за фізіологічними параметрами легень чи інших органів [Войнов В.Б., Воронова Н.В., Золотухин В.В. Методы оценки состояния систем кислородообеспечения организма человека: Учебно-методическое пособие для студентов высших учебных заведений, слушателей курсов повышения квалификации по специальности валеология / Под редакцией Кураєва Г.А. - Ростов-на-Дону, 2002. - 99 с]. Так, наприклад, відомий непрямий спосіб діагностики функції зовнішнього дихання людини шляхом визначення життєвого об'єму легень. Спосіб включає вимір росту та ваги з наступним розрахунком об'єму легень за формулою, що включає також стать та вік людини [Воинов В.Б., Воронова Н.В., Золотухин В.В. Методы оценки состояния систем кислородообеспечения организма человека: Учебно-методическое пособие для студентов высших учебных заведений, слушателей курсов повышения квалификации по специальности валеология / Под редакцией Кураєва Г.А. - Ростов-на-Дону, 2002. - 99 с.]. Даний спосіб діагностики функції зовнішнього дихання людини є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу винаходу поставлено задачу розширення арсеналу способів діагностики функції зовнішнього дихання людини шляхом врахування типу функціональної асиметрії головного мозку. Задачу, яку поставлено в основу винаходу, вирішують тим, що у відомому способі діагностики функції зовнішнього дихання людини, що включаєвимір її фізіологічних параметрів із співвідношенням норми і патології, згідно з винаходом, попередньо під контролем артеріального тиску та величини відновного періоду визначають тип функціональної міжпівкульної асиметрії головного мозку людини шляхом моторного та вербального відтворення особою заданої функціональної проби для виявлення "ведучої руки" з одночасним фіксуванням цих відтворень на паперовому та електронному носіях; затим за розподілом найбільшої кількості збігів оцінок на обох носіях ці відтворення оцінюють як "завжди правою", що відповідає правосторонньому типу функціональної асиметрії головного мозку особи, "будь-якою", що відповідає змішаному типу функціональної асиметрії та "завжди лівою", що відповідає лівосторонньому типу функціональної асиметрії, а функцію зовнішнього дихання діагностують як низьку при лівосторонньому типі функціональної асиметрії та як нормальну при правосторонньому та змішаному типах функціональної асиметрії при початково нормальному рівні артеріального тиску та величині відновного періоду після виконання проби, який є фізіологічним для даної вікової категорії умовно здорових осіб, після чого, при необхідності, кількісні значення функції зовнішнього дихання особи діагностують за допомогою спірометра або пульсоксиметра. Технічний ефект способу, а саме можливість діагностики функції зовнішнього дихання людини шляхом врахування типу функціональної асиметрії головного мозку, обумовлений синергізмом заходів, які заявляються, та обґрунтований виявленою залежністю між типом функціональної асиметрії та станом газообміну між зовнішнім і внутрішнім середовищем організму. 0 UA 111452 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Спосіб виконують наступним чином: Досліджуваній особі вимірювали артеріальний тиск до проведення функціональної проби та після її виконання. Після виконання функціональної проби вимірювали також величину відновного періоду. Для оцінки типу функціональної асиметрії головного мозку особи використовували функціональні проби - методи визначення "ведучої руки": особі пропонували розв'язати декілька вузлів із шнурка середньої товщини, ведучою визначали ту руку, яка розв'язує вузли (друга держить); пропонували завести годинник, не ведуча рука держить годинник, ведуча рука виконує активні, точно дозовані рухи, які заводять годинник; пропонували схрестити руки в позі "Наполеона", кисть ведучої руки виявляється на передпліччі другої руки, кисть не ведучої руки виявляється під передпліччям ведучої руки; пропонували провести вертикальні лінії на відстані 1-1,5 см одна від одної спочатку правою, а затим лівою рукою за визначений час (за 3,5 та 10 хвилин), більша кількість ліній проводиться ведучою рукою. Результати функціональних проб реєстрували на паперовому та електронному носіях (протокол дослідження, історія хвороби, аудіо, - відеозапис експерименту). Результати відтворень особою заданої функціональної проби фіксували за розподілом найбільшої кількості збігів оцінок на обох носіях. Відтворення оцінювали як "завжди правою", "будь-якою", "завжди лівою". Відтворення, оцінені як "завжди правою", діагностували як правосторонній тип функціональної асиметрії головного мозку. Відтворення, оцінені як "завжди лівою", діагностували як лівосторонній тип функціональної асиметрії головного мозку. Відтворення, оцінені як "будь-якою", діагностували як змішаний тип функціональної асиметрії головного мозку. Функцію зовнішнього дихання діагностували як низьку при лівосторонньому типі функціональної асиметрії та як нормальну при правосторонньому та змішаному типах функціональної асиметрії при початково нормальному рівні артеріального тиску та величині відновного періоду після виконання проби, який є фізіологічним для даної вікової категорії умовно здорових осіб. Кількісні значення функції зовнішнього дихання діагностували за допомогою спірометра. Ефективність способу доказана експериментально. Досліджували стійкість організму до змішаної гіперкапнії та гіпоксії за допомогою дихальних проб. Обстежено 116 студентів з нормальним рівнем артеріального тиску. Контрольну групу складали особи з правостороннім типом функціональної асиметрії (ПРТФА) - 48 осіб, групу порівняння склали особи з лівостороннім типом функціональної асиметрії (ЛВТФА) - 42 особи та особи зі змішаним типом функціональної асиметрії (ЗМТФА) - 26 осіб. Групи формували за розподілом найбільшої кількості збігів оцінок "завжди правою", "будь-якою", "завжди лівою". Фізіологічна величина відновного періоду після проведення функціональної проби для даної вікової категорії становила 2 хвилини. Дослідження особливостей стійкості організму до змішаної гіперкапнії і гіпоксії проводилось за допомогою дихальних проб при виконанні затримки подиху на фоні глибокого вдиху (проба Штанге) і на фоні глибоко видиху (проба Генчі). Дані проби використовувалися для діагностики функції зовнішнього дихання. Проба Штанге: після 2-3 глибоких вдихів-видихів особу просили затримати подих на глибокому вдиху на максимально можливий для нього час. Після проведення першої проби необхідний відпочинок 2-3 хвилини. Проба Генчі: після 2-3 глибоких вдихів-видихів особу просили глибоко видихнути і затримати подих на максимально можливий для нього час. Проби виконувались з фізичним навантаженням та без нього. Фізичне навантаження відтворювалося за допомогою велоергометра при заданих параметрах (для чоловіків 400 Вт, для жінок 200 Вт) при постійній швидкості обертів педалей (60 об./хв.). Встановлено, що за показниками проб Штанге і Генчі у всіх групах найгірший результат мають особи з ЛВТФА, що відповідає низькій функції зовнішнього дихання людини, а особи з ПРТФА та ЗМТФА мають нормальну функцію зовнішнього дихання. Проведені експериментальні дослідження підтвердили пряму залежність між функціональною асиметрією головного мозку та функцією зовнішнього дихання людини. Таким чином, сукупність ознак, які заявляються та які мають технологічний характер, дозволяють вирішити задачу, яка поставлена в основу винаходу - створити ефективний та простий спосіб діагностики функції зовнішнього дихання людини, який не потребує спеціального дорогого обладнання та навичок роботи з ним. 1 UA 111452 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 Спосіб діагностики функції зовнішнього дихання людини, що включає вимір її фізіологічних параметрів із співвідношенням норми і патології, який відрізняється тим, що попередньо під контролем артеріального тиску та величини відновного періоду визначають тип функціональної міжпівкульної асиметрії головного мозку людини шляхом моторного та вербального відтворення особою заданої функціональної проби для виявлення "ведучої руки" з одночасним фіксуванням цих відтворень на паперовому та електронному носіях; затим за розподілом найбільшої кількості збігів оцінок на обох носіях ці відтворення оцінюють як "завжди правою", що відповідає правосторонньому типу функціональної асиметрії головного мозку особи, "будь-якою", що відповідає змішаному типу функціональної асиметрії та "завжди лівою", що відповідає лівосторонньому типу функціональної асиметрії, а функцію зовнішнього дихання діагностують як низьку при лівосторонньому типі функціональної асиметрії та як нормальну при правосторонньому та змішаному типах функціональної асиметрії при початково нормальному рівні артеріального тиску та величині відновного періоду після виконання проби, який є фізіологічним для даної вікової категорії умовно здорових осіб, після чого кількісні значення функції зовнішнього дихання особи діагностують за допомогою спірометра або пульсoксиметра. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3