Спосіб діагностики холеперитонеуму

Реферат: Спосіб діагностики холеперитонеуму шляхом дослідження парієтальної очеревини включає опромінення парієтальної очеревини лазерним променем (=0,63 мкм), рухаючись від здорової до ураженої ділянки. Вимірюють ширину зони розсіяння лазерного променя. При збільшенні ширини зони розсіяння у 0,5-1,9 рази діагностують холеперитонеум. UA 116224 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ХОЛЕПЕРИТОНЕУМУ UA 116224 U UA 116224 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до хірургії, і може бути використана для діагностики холеперитонеуму. Швидка диференційна діагностика холеперитонеуму є однією з невирішених проблем абдомінальної хірургії. Практична значимість полягає в тому, що наявність холеперитонеуму визначає обсяг хірургічних втручань, спрямованих на припинення надходження жовчі з позапечінкових жовчних проток в очеревинну порожнину. За відсутності запальних змін очеревини, спричинених інфікованим жовчним перитонітом, тобто в умовах холеперитонеуму, такі втручання полягають у накладанні біліодигестивних анастомозів. На ряду з холеперитонеумом існує ризик наявності іншої патології, такої як інфікований жовчний перитоніт, при застосуванні анастомозів пов'язаної з високим ризиком розвитку їхньої неспроможності, внаслідок чого застосовуються ті чи інші види формування штучних зовнішніх жовчних нориць, наслідком накладання яких є інвалідизація пацієнтів. Практично єдиним надійним способом диференційної діагностики є засів вмісту очеревинної порожнини, результати якого, однак, можливо отримати не раніше як через 5 діб, що є неприйнятним для практичних цілей. Корисна модель спрямована на розробку такого методу діагностики холеперитонеуму, який був би достатньо точним, простим у виконанні, не потребував багато часу та значних матеріальних затрат. Найближчим аналогом корисної моделі є спосіб діагностики холеперитонеуму (Жовчний перитоніт: патофізіологія і лікування: Монографія / М.Ю. Ничитайло, В.В. Білоокий, Ю.Є. Роговий. - Чернівці: Букрек, 2011. - 296 с.), в якому досліджують парієтальну очеревину та діагностику проводять на основі комплексу візуальних ознак, серед яких характеристики стану очеревини, тобто, наявність чи відсутність її гіперемії, набряку, нашарувань фібрину, випоту в певних відділах очеревинної порожнини. Недоліками найближчого аналога є те, що вірогідність описаних ознак дуже мала, що пов'язано з низкою об'єктивних і суб'єктивних причин. Зокрема зміни з боку очеревини (набряк, гіперемія тощо) оцінюються суто суб'єктивно, що залежить від індивідуального сприйняття окремими особами. Відкладання фібрину, чи їхня відсутність, більше вказують на реакцію загортальної системи на витік жовчі, ніж на наявність холеперитонеуму. Результати загального та біохімічного аналізів крові суттєво залежать від рівня підготовки лаборантів, якості реактивів. Під впливом багатьох фізіологічних та патологічних станів (вагітність, похилий вік пацієнтів, цукровий діабет, цироз печінки, системні колагенози тощо) основні діагностичні показники загального аналізу крові (загальна кількість лейкоцитів та вміст паличкоядерних нейтрофілів) втрачають свою цінність, оскільки в таких умовах рідко спостерігаються їх вірогідні зміни. Зростання вмісту сечовини та креатиніну в біохімічному аналізі крові свідчить, в першу чергу, про вторинний розвиток недостатності функції печінки та нирок, а не про розвиток холеперитонеуму, і також може бути проявом інших захворювань. Загалом, зміни будь-яких лабораторних показників можуть зумовлюватись впливом попередньо перенесеного хірургічного втручання, під час якого відбулось пошкодження жовчовивідної системи. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб діагностики холеперитонеуму шляхом опромінювання лазерним променем (λ=0,63 мкм) парієтальної очеревини, рухаючись від здорової до ураженої ділянки; вимірювання ширини зони розсіяння лазерного променя; і при збільшенні ширини зони розсіяння у 0,5-1,9 рази діагностують холеперитонеум. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики холеперитонеуму шляхом дослідження парієтальної очеревини, згідно з корисною моделлю, парієтальну очеревину опромінюють лазерним променем (λ=0,63 мкм), рухаючись від здорової до ураженої ділянки; вимірюють ширину зони розсіяння лазерного променя; при збільшенні ширини зони розсіяння у 0,5-1,9 рази діагностують холеперитонеум. Спільними ознаками корисної моделі та найближчого аналога є дослідження парієтальної очеревини. Відмінними ознаками корисної моделі від найближчого аналога є те, що парієтальну очеревину опромінюють лазерним променем, рухаючись від здорової до ураженої ділянки; вимірюють ширину зони розсіяння лазерного променя; при збільшенні ширини зони розсіяння у 0,5-1,9 рази діагностують холеперитонеум. Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі: парієтальна очеревина, холеперитонеум, лазерне опромінювання, ширина зони розсіяння лазерного променя. В основі способу лежить зміна здатності розсіювання монохроматичного когерентного випромінювання на біологічних тканинах, параметри якого змінюються при певних умовах, що 1 UA 116224 U 5 10 15 20 25 30 визначається ступенем кровонаповнення, набряку, інфільтрації тканин тощо під впливом інфікованої жовчі. При порівнянні результатів гістологічних досліджень із шириною зони розсіяння лазерного променя, джерелом якого є напівпровідниковий лазерний діод, що випромінює у червоному діапазоні на довжині хвилі λ=0,63 мкм, яким опромінюють парієтальну очеревину, було виявлено, що при її ураженні внаслідок наявності холеперитонеуму ширина зони розсіяння в певній ділянці очеревини зростає у 0,5-1,9 рази. На основі даного дослідження було розроблено швидкий та об'єктивний спосіб діагностики холеперитонеуму, який не залежить від особливостей індивідуального сприйняття, не має протипоказань, є не інвазивним і простим у виконанні. Корисна модель здійснюється наступним чином. Дослідження парієтальної очеревини проводять шляхом її опромінення лазерним променем, джерелом якого є напівпровідниковий лазерний діод, що випромінює у червоному діапазоні на довжині хвилі λ=0,63 мкм. Опромінення починають зі здорової, віддаленої від зони ураження ділянки, та продовжують у напрямку до ураженої ділянки - підпечінкового простору. Порушення стану очеревини діагностують за шириною розсіяння променя: вимірюють ширину зони розсіяння лазерного променя у міліметрах; збільшення ширини зони розсіяння в певній ділянці очеревини у 0,5-1,9 рази свідчить про її ураження внаслідок наявності холеперитонеуму. Приклади використання корисної моделі. Запропонований спосіб діагностики холеперитонеуму апробований на 15 білих нелінійних щурах, у яких моделювали холеперитонеум. Проводили гістологічні дослідження, які засвідчили, що розвиток холеперитонеуму адекватно і точно супроводжується відповідними змінами ширини зони розсіяння. Отже, результати показали, що запропонований спосіб діагностики холеперитонеуму передбачає точну і швидку кількісну характеристику досліджуваної ділянки очеревини на основі комплексної оцінки стану всіх її шарів, та не потребує суб'єктивної оцінки стану очеревини чи проведення інших досліджень, і відрізняється високою точністю та об'єктивністю. Технічний результат. Запропонований спосіб дозволяє проводити швидку та вірогідну діагностику холеперитонеуму; спосіб не залежить від особливостей індивідуального сприйняття, не має протипоказань, є не інвазивним і простим у виконанні. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб діагностики холеперитонеуму шляхом дослідження парієтальної очеревини, який відрізняється тим, що парієтальну очеревину опромінюють лазерним променем (=0,63 мкм), рухаючись від здорової до ураженої ділянки; вимірюють ширину зони розсіяння лазерного променя; при збільшенні ширини зони розсіяння у 0,5-1,9 рази діагностують холеперитонеум. Комп’ютерна верстка О. Гергіль Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2