Спосіб диференційної діагностики доклінічних стадій раку передміхурової залози

Реферат: Спосіб диференційної діагностики доклінічних стадій раку передміхурової залози включає проведення молекулярно-генетичних досліджень. Додатково визначають кількість метильованих копій гена-супресора пухлинного росту АРС у тканинах передміхурової залози, отриманих після мультифокальної біопсії. При визначенні метильованих копій досліджуваного гена більше 2,5 % констатують наявність раку передміхурової залози. При значенні метильованих копій досліджуваного гена менше 2,5 % виявляють неопластичний процес, який ще не має характерних морфологічних змін, але свідчить про високу вірогідність трансформації в злоякісну пухлину в подальшому. UA 118589 U (54) СПОСІБ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ ДОКЛІНІЧНИХ СТАДІЙ РАКУ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ UA 118589 U UA 118589 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до урології і онкології, і може бути застосований для диференційної діагностики доклінічних стадій раку передміхурової залози. Рак передміхурової залози (РПЗ) посідає провідне місце серед онкологічних захворювань у чоловіків по поширеності і друге місце серед причин смерті. Згідно з цими даними, у чоловіків віком 50 років ризик розвитку РПЗ складає близько 42 %. У більшості розвинених держав на цю хворобу припадає 1 % усіх смертей серед чоловіків і 13 % усіх смертей від раку. Захворюваність та розповсюдженість на РПЗ в Україні за останні 20 років зросла у 2,5 рази. Незважаючи на досягнуті успіхи в діагностиці і лікуванні цієї патології, близько 90 % діагностованих пухлин передміхурової залози знаходяться на стадії Т 3-4 N0-1 М0-1, коли радикальне хірургічне лікування є неможливим. Лікування від РПЗ шляхом радикальної простатектомії можливо тільки на ранніх стадіях (Т 1 - Т2), коли пухлина обмежена капсулою передміхурової залози. У той же час, складність діагностики цього захворювання полягає в тому, що у більшості випадків на початкових стадіях відсутні його клінічні прояви і це пов'язано на думку багатьох авторів з тим, що приблизно в 70 % випадків РПЗ розвивається у периферійній зоні на відстані від уретри. У таких випадках пухлина може не викликати ні обструктивної, ні ірритативної симптоматики до досягнення значних розмірів. Через відсутність досконалих скринінг - програм та програм з раннього виявлення РПЗ у багатьох чоловіків захворювання приймає невиліковну метастатичну форму. Успіх та результативність проведеного лікування прямо пропорційно залежить від своєчасно та результативно проведеного комплексу діагностичних процедур. Отже, єдиним ефективним способом зменшення смертності від РПЗ залишаються рання діагностика захворювання та своєчасно розпочате лікування. Внаслідок відсутності патогномонічних симптомів на ранніх стадіях РПЗ, діагностика є однією з найскладніших проблем сучасної онкоурології. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є спосіб діагностики онкологічних захворювань передміхурової залози, який включає сполучне визначення активності серинової протеїнази - хепсину і метильованного гена глютатіон - S - трансферази класу P1 (GSTP1) у пухлинних клітинах, які виявлені в сечі пацієнтів, і при значенні активності хепсину вище 42 % у порівнянні з контролем і виявленні метильованого гена GSTP1 діагностують онкологічне захворювання [1]. Однак вказаний спосіб дозволяє виконувати лише якісне визначення метилювання копій гена GSTP1 (не підраховується кількість метильованих копій гена), що не дозволяє судити про характер патологічного процессу. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу діагностики онкологічних захворювань передміхурової залози шляхом оцінки молекулярно-генетичної симптоматики характеру метилювання промоторної зони гена АРС у тканинах передміхурової залози, що дозволить покращити діагностику доклінічних стадій раку передміхурової залози, з високим ступенем точності диференціювати доброякісні і пренеопластичні зміни епітелію простати, тобто у відсотковому відношенні знаходити поріг, нижче якого визначають передрак простати, а вище - діагностують рак передміхурової залози. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, визначають кількість метильованих копій гена-супресора пухлинного росту АРС у тканинах передміхурової залози, отриманих після мультифокальної біопсії, і при визначенні метильованих копій досліджуваного гена більше 2,5 % констатують наявність раку передміхурової залози, а при значенні її менше цього порогу виявляють неопластичний процес, який ще не має характерних морфологічних змін, але свідчить про високу вірогідність трансформації в злоякісну пухлину в подальшому. Ген АРС (adenomatous polyposis coli) є гено-супресором пухлинного росту та розташовується в довгому плечі 5-ої хромосоми в локусі 5q21. Ген містить 15 екзонів і кодує білок з молекулярною масою 310 кДа, що складається з 2843 амінокислотних залишків. Мутації в гені АРС призводять до синтезу аномального білка, втрата його функції супроводжується наростаючою дисплазією епітелію, що призводить до розвитку аденом з подальшою трансформацією в злоякісні пухлини. Спосіб виконується наступним чином. Хворим, в яких після клініко-лабораторного обстеження (дослідження рівня простат специфічного антигена в сироватці крові, біохімічне дослідження крові, сечі, рентгенологічні та ультразвукові дослідження, пальцеве ректальне дослідження) підозрюють рак передміхурової залози, виконують трансректальну мультифокальну біопсію передміхурової залози. Після передопераційної підготовки та обробки операційного поля виконують інфільтраційну анестезію області нервово-васкулярних пучків на латеральних поверхнях передміхурової залози. Пункцію передміхурової залози виконують за допомогою автоматичної системи для пункційної біопсії, з використанням біопсійного пістолета PRO-MAG 2.2 і біопсійних голок True-cut № 16. Виконують 1 UA 118589 U 5 10 15 20 пункцію різних відділів передміхурової залози з отриманням шістьох біоптатів з обох сторін (базис, верхівка, периферія долей передміхурової залози), з обов'язковою пункцією обох сім'яних пухирців (загалом 12 пункційних фокусів). З частки отриманої тканини передміхурової залози виділяють ДНК та в подальшому з використанням ПЛР виявляють та підраховують відсоток копій гена АРС з метилюванням промоторної зони. Рівень метилювання гена АРС визначався у 141 хворого, з яких у 76 чоловіків було діагностовано доброякісну гіперплазію передміхурової залози з супутньою проліферативною запальною атрофією або простатичною інтраепітеліальною неоплазією, а у 65 хворих - РПЗ. При визначенні метильованих копій досліджуваного гена більше 2,5 % констатують наявність раку передміхурової залози, а при значенні її менше цього порогу виявляють неопластичний процес, який ще не має характерних морфологічних змін, але свідчить про високу вірогідність трансформації в злоякісну пухлину в подальшому. Таким чином, в порівнянні з прототипом, запропоноване технічне рішення, за рахунок кількісного (відсоткового) визначення копій гена АРС з метилюванням промоторної зони, дозволяє підвищити точність діагностики раку передміхурової залози та з високим ступенем вірогідності проводити диференційну діагностику між доброякісними та пренеопластичними змінами епітелію простати. Джерело інформації 1. Пат. 2348042 С1, Российская Федерация, МПК G01N 33/68. Способ диагностики онкологических заболеваний предстательной железы / Ляшенко Алла Анатольевна (RU), Северин Е.С., Савватеева М.В., Васильева Е.Б.; заявитель и патентообладатель Автономная некоммерческая организация "Центр медицинских биотехнологий" (RU); заявл. 05.10.07; опубл. 27.02.09. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб диференційної діагностики доклінічних стадій раку передміхурової залози шляхом молекулярно-генетичних досліджень, який відрізняється тим, що визначають кількість метильованих копій гена-супресора пухлинного росту АРС у тканинах передміхурової залози, отриманих після мультифокальної біопсії, і при визначенні метильованих копій досліджуваного гена більше 2,5 % констатують наявність раку передміхурової залози, а при значенні її менше цього порогу виявляють неопластичний процес, який ще не має характерних морфологічних змін, але свідчить про високу вірогідність трансформації в злоякісну пухлину в подальшому. 35 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2