Спосіб визначення ступеня стенозування міжкишкових анастомозів

Реферат: Спосіб визначення ступеня стенозування міжкишкових анастомозів включає вимірювання діаметрів кишечнику в зоні анастомозу, а також відступивши дистальніше та проксимальніше по 2 см в обидві сторони, з подальшим розрахунком ступеня стенозування за формулою. Необхідні умовні діаметри кишечнику розраховують на основі вимірювання сантиметровою лінійкою довжини окружності кишечнику в зоні анастомозу, а також відступивши по 2 см в обидві сторони після його розсічення по боковій стінці. UA 118595 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ СТЕНОЗУВАННЯ МІЖКИШКОВИХ АНАСТОМОЗІВ UA 118595 U UA 118595 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до експериментальної хірургії, та може бути використана для оцінки ступеня стенозування міжкишкових анастомозів, сформованих різними типами кишкових швів. Як прототип вибраний спосіб визначення ступеня стенозування міжкишкових анастомозів [Al-Timmemi H.A. A Comparison of Two Anastomotic Techniques in the Jejunum of the Goat / H. A. Al-Timmemi, K. Al-Jashamy, M. S. Dauod // Veterinary Medicine International. - Volume 2010. - Article ID 139610. - 6 pages. - doi:10.4061/2010/139610.], який включає вимірювання діаметрів кишечнику в зоні анастомозу, а також відступивши дистальніше та проксимальніше по 2 см в обидві сторони, з подальшим розрахунком ступеня стенозування за формулою. Ознаками, які співпадають з істотними ознаками моделі, що заявляється, є: вимірювання діаметрів кишечнику в зоні анастомозу, а також відступивши дистальніше та проксимальніше по 2 см в обидві сторони, з подальшим розрахунком ступеня стенозування за формулою. Технічним результатом корисної моделі є: підвищення технологічності та точності визначення ступеня стенозування міжкишкових анастомозів, сформованих різними типами кишкових швів. Причинами, які перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату, є: недостатній рівень технологічності, пов'язаний з використанням рентгенографії дослідного сегмента кишечнику, з подальшим визначенням діаметрів в зоні анастомозу та відступивши по 2 см в обидві сторони, отриманими при рентгенконтрастному дослідженні. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом зміни технології визначення діаметрів в зоні анастомозу та відступивши по 2 см в обидві сторони досягають підвищення рівня технологічності, а отже і діагностичної ефективності та точності. Поставлена задача вирішується тим, що в способі визначення ступеня стенозування міжкишкових анастомозів, який включає вимірювання діаметрів кишечнику в зоні анастомозу, а також відступивши дистальніше та проксимальніше по 2 см в обидві сторони, з подальшим розрахунком ступеня стенозування за формулою, згідно з корисною моделлю, необхідні умовні діаметри кишечнику розраховують на основі вимірювання сантиметровою лінійкою довжини окружності кишечнику в зоні анастомозу, а також відступивши по 2 см в обидві сторони після його розсічення по боковій стінці. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом простежується наступний: отримані таким чином діаметри, - "інтегральні" і можуть точніше характеризувати площу перерізу сегмента кишки, на відміну від прототипу, де розміри знімаються безвідносно до проекції, при тому, що зону анастомозу, так само як і решту кишечнику навряд чи можливо розглядати як ідеальну окружність. Адже, тому і розміри можуть відрізнятися з різних сторін одного і того ж рівня. Спосіб визначення ступеня стенозування міжкишкових анастомозів полягає у наступному. Після видалення сегмента кишечнику з анастомозом, відступивши від останнього за 5 см в обидві сторони, проводять вимивання його вмісту. В подальшому дослідний сегмент кишечнику розсікають по боковій стінці та вимірюють сантиметровою лінійкою довжину окружності кишечнику в зоні анастомозу, а також відступивши по 2 см в обидві сторони. Виходячи з відомих довжин кіл, розраховують умовний діаметр кишечнику на цих рівнях за формулою: d  l /  , де d - діаметр; l - довжина окружності кишечнику. Отримавши необхідні для розрахунків діаметри кишечнику, визначають ступінь стенозування анастомозу за формулою: 2А   Ступінь стенозування  100 1  %  В  С  , де А - діаметр кишечнику в зоні анастомозу; В і С - діаметри кишечнику на 2 см перед і за анастомозом. Відомості, що підтверджують застосування способу. Запропонований спосіб визначення ступеня стенозування міжкишкових анастомозів застосовано у експерименті на 30 кролях породи метелик, вагою 3-4 кг. Всі маніпуляції з тваринами проводилися відповідно до положень "Європейської конвенції захисту хребетних тварин, які використовуються з експериментальною та іншої наукової метою" (Страсбург, 1985) та національними нормами з біоетики (І Національний конгрес з біоетики, Київ, 2001). Тварини були на голодуванні протягом 6 годин перед операцією. Анестезія досягалась внутрішньовенним введенням 2 % розчину ксилазину гідрохлориду (ксиліт, виробник 1 UA 118595 U 5 10 15 20 25 30 Interchemie, Нідерланди) у дозі 0,10 мл/кг, з додаванням 5 % розчину кетаміну в дозі 6-10 мг/кг маси тіла. Тварини було поділено на дві рівних групи, по 15 у кожній. У тварин першої групи після лапаратомії було виконано резекцію сегмента тонкої кишки з формуванням однорядного ентероентероанастомозу з використанням прецизійної техніки (Патент України № 32940). У тварин другої групи після аналогічної резекції сегмента тонкої кишки було проведено формування дворядного ентероентероанастомозу за Альбертом-Шміденом. Тварини обох груп виводились з експерименту на 1, 3, 5, 14 та 30 добу після операції. Після видалення сегмента кишечнику з анастомозом, відступивши від останнього за 5 см в обидві сторони, проводили вимивання його вмісту. В подальшому дослідний сегмент кишечнику розсікали по боковій стінці та вимірювали сантиметровою лінійкою довжину окружності кишечнику в зоні анастомозу, а також відступивши по 2 см в обидві сторони. Виходячи з відомих довжин кіл, розраховували умовні діаметри кишечнику на цих рівнях з подальшим обчисленням ступеня стенозування анастомозу за запропонованим способом. Отримані ступені стенозування анастомозів, сформованих прецизійним швом і способом Альберта-Шмідена в різні терміни після операції наведені у таблиці. З наведених даних видно, що починаючи з першої доби мали місце суттєві різниці у ступені стенозування анастомозів, сформованих прецизійним швом і способом Альберта-Шмідена. Ступінь стенозування анастомозів, сформованих прецизійним швом (13,7±0,77), в 3,7 рази був меншим ніж у анастомозів, сформованих способом Альберта-Шмідена (51,5±1,67). На третю добу експерименту у тварин обох груп мало місце зростання ступенів стенозування анастомозів до 20,3±1,5 у тварин першої групи, та до 66,9±1,31 у тварин другої групи. Починаючи з 5 доби експерименту, відмічалось поступове зменшення ступенів стенозування анастомозів у тварин обох груп. У тварин першої груп з 16,2±0,93 до 12,3±0,51 на 14 добу, та до 9,8±0,61 на 30 добу. Аналогічні тенденції простежувались і у тварин другої групи. Мало місце падіння ступеня стенозування анастомозів з 54,49±4,96 до 39,4±6,88 на 14 добу та до 40,8±1,64 на 30 добу. Проте ступені стенозування анастомозів у тварин другої групи значно перевищували аналогічні показники першої групи. Використання визначення ступенів стенозування анастомозів - надійний і достовірний критерій порівняння різних технік анастомозування і, в цьому дослідженні, продемонструвало беззаперечну перевагу прецизійної однорядної техніки у порівнянні з традиційним дворядним способом формування кишкових анастомозів. Запропонованій спосіб є точним та ефективним і виключає недоліки прототипу. Таблиця Ступінь стенозування анастомозів, сформованих прецизійним швом та способом АльбертаШмідена в різні терміни після операції (М ± m) Група тварин І II Всього 35 40 N 15 15 30 Терміни дослідження (доба) та ступінь стенозування (%) 1 доба 3 доба 5 доба 14 доба 30 доба 13,7±0,77 20,3±1,5 16,2±0,93 12,3±0,51 9,8±0,61 51,5±1,67 66,9±1,31 54,49±4,96 39,4±6,88 40,8±1,64 6 6 6 6 6 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб визначення ступеня стенозування міжкишкових анастомозів, що включає вимірювання діаметрів кишечнику в зоні анастомозу, а також відступивши дистальніше та проксимальніше по 2 см в обидві сторони, з подальшим розрахунком ступеня стенозування за формулою, який відрізняється тим, що необхідні умовні діаметри кишечнику розраховують на основі вимірювання сантиметровою лінійкою довжини окружності кишечнику в зоні анастомозу, а також відступивши по 2 см в обидві сторони після його розсічення по боковій стінці. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2