Застосування бензойної кислоти або її солей як засобу для боротьби з нематодами – паразитами хребетних тварин і людини

Реферат: Застосування бензойної кислоти або її солей як засобу для боротьби з нематодами – паразитами хребетних тварин і людини. UA 118981 U (12) UA 118981 U UA 118981 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Ця корисна модель належить до ветеринарії, біології та медицини, вона може бути використана для боротьби з нематодами свійських та диких тварин, а також людини як у зовнішньому середовищі, так і у складі ветеринарних або медичних препаратів антигельмінтної дії. Різноманітні галузі тваринництва постійно зазнають значних економічних збитків від поширених видів гельмінтів (Faye et al., 2003; Veneziano et al., 2004; Charlier et al., 2007; Cringoli, 2008; Ponomar et al., 2014; Boyko et al., 2016). Для того, щоб зменшити такий негативний вплив, потрібно регулярно контролювати чисельність паразитів. Застосовують різноманітні синтетичні протипаразитарні препарати (Dakhno et al., 2009; Ponomar et al., 2013), a також рослини з антигельмінтними властивостями (Rahmarm and Seip, 2006; Burke et al., 2009; Lu et al., 2010). Вплив харчових добавок вивчають у мікробіології та вірусології для боротьби з патогенними організмами (Chiang et al., 2005; Sato et al., 2006; Somolinos et al., 2008; Si et al., 2009; Belletti et al., 2010). У медицині, як антисептик, а також фунгіцид використовують бензойну кислоту (Benzoic acid, карбонова кислота ароматичного ряду) -Е210 (Codex Alimentarius). Вона входить до складу консервантів - харчових добавок, таких як Е211 - бензоат натрію (Sodium Benzoate), E212 - бензоат калію (Potassium Benzoate), Е213 - бензоат кальцію (Calcium dibenzoate) та інших (DOI: 10.1080/10915810152630729; див. патент на винахід № US 6,294,186 В1 Antimicrobial compositions comprising a benzoic acid analog and a metal salt МПК (2001) A01N 25/00; A61K 31/655. Опубл. 25.09.2001; Amborabe et al., 2002; Joshi et al., 2008 та ін.). Дані щодо використання бензойної кислоти та її похідних проти гельмінтів відсутні. Недолік цих способів боротьби - те, що як гельмінтоцид бензойну кислоту або її солі раніше не використовували. Корисна модель порівняно з аналогами дозволить використовувати бензойну кислоту та її солі ще і для боротьби з нематодами свійських і диких тварин, а також людини як у навколишньому середовищі, так і для подальшого розроблення ветеринарних препаратів антигельмінтної дії. В основу корисної моделі поставлено задачу створити новий спосіб боротьби з нематодами тварин і людини. Поставлену задачу вирішено шляхом створення нового способу боротьби з нематодами тварин і людини. Для проведення експерименту відібрано личинок нематод Strongyloides papillosus (Wedl, 1856), Haemonchus contortus (Rundolphi, 1803), яйця Ascaris suum Goeze, 1782, а також водні розчини п'яти концентрацій бензойної кислоти. Личинок Н. contortus до інвазійної (третьої) стадії вирощували упродовж 8 діб. Разом із цим культивували личинок S. papillosus різних стадій розвитку. Процес культивування здійснювали за температури +24 °C. Після цього рідину з личинками центрифугували (по 4 мл у пробірках, експозиція - 4хв., 1500 об./хв.). Незрілі яйця нематод свиней A. suum відмили у воді, а потім культивували у чашках Петрі з додаванням 2 % розчину формаліну упродовж 21 доби за температури 28 °C. 1 мл осаду з паразитами перемішували та розливали по 0,1 мл у пластикові пробірки (1,5 мл). До личинок і яєць аскарисів додавали по 1 мл розчину бензойної кислоти досліджуваних концентрацій (10, 1, 0,1, 0,01 та 0,001 г/л) або дистильованої води (контроль - без дослідної речовини). Змішування розчину бензойної кислоти з рідиною, в якій містилися яйця чи личинки нематод, зумовлювало перетворення частини молекул кислоти на солі натрію, калію, кальцію тощо, тож дані, наведені у цьому патенті, однаковою мірою стосуються наведених вище харчових консервантів Е210, Е211, Е212, Е213 та інших водорозчинних солей бензойної кислоти, які можуть утворюватися під час взаємодії виділень живих організмів (нематод і їх хазяїв) із бензойною кислотою. Пробірки залишали на 24 години за температури +22…+24 °C. Розчин бензойної кислоти та її солей в концентрації 1 та 10 г/л вбиває 100 % неінвазійних личинок S. papillosus. У розчині, концентрацією 0,1 г/л, не здатні виживати лише 34 % неінвазійних личинок стронгілоїдесів. За цієї самої концентрації виживають усі інвазійні личинки S. papillosus та Н. contortus, a також яйця A. suum. Інвазійні личинки Н. contortus гинули на 100 % за умов використання розчину у концентрації 10 г/л. Розчини бензойної кислоти та її солей менших концентрацій достовірно не впливали на виживання личинок цього виду. Подібні результати спостерігали для яєць A. suum, проте незначна їх частина (близько 55 %) гинула за концентрації 1 г/л. Інвазійні личинки в яйцях на 100 % ставали нежиттєздатними (під час підігрівання препарату до 37 °C не реєстрували рухливості личинок) лише за концентрації 10 г/л. Для інвазійних личинок S. papillosus LD50=5470±780 мг/л, для личинок І - II стадій (неінвазійних) цього виду LD50=214±38 мг/л мг/л. Для личинок Н. contortus LD50=5790±1210 мг/л, для інвазійних яєць A. suum LD50=1240±680 мг/л мг/л. 1 UA 118981 U За результатами досліджень впливу бензойної кислоти та її солей на життєздатність яєць і личинок нематод свійських та диких тварин і людини, рекомендовано мінімальну концентрацію для використання розчину бензойної кислоти або її солей проти інвазійних личинок нематод S. papillosus та //. contortus, а також яєць A. suum, яка становить 10 г/л. 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Застосування бензойної кислоти або її солей як засобу для боротьби з нематодами – паразитами хребетних тварин і людини. 10 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2