Спосіб передсадивного замочування посадкового матеріалу міскантусу для контролю ґрунтових шкідників

Реферат: Спосіб контролю ґрунтових шкідників у посадках міскантусу включає замочування посадкового матеріалу міскантусу (ризоми) перед посадкою у 1-3 % концентрації інсектицидного протруйника контактно-системної дії Пончо Бета 453,3 FS, ТН, який має 2 діючі речовини: клотіанідин і бета-цифлутрин, з додаванням прилипача - Ліпосаму. UA 119838 U (12) UA 119838 U UA 119838 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільського господарства і може бути використана для захисту посадок міскантусу у перший рік вегетації від пошкодження ґрунтовими шкідниками. Для підвищення продуктивності міскантусу необхідно приділяти особливу увагу заходам захисту цієї культури від шкідників. Особливістю біоенергетичних рослин є висока продуктивність виробництва енергії в перерахунку на один гектар сільськогосподарських угідь, а також той факт, що при їх вирощуванні немає конкуренції з харчовими культурами, що є запорукою продовольчої безпеки. Проте лімітуючим фактором в отриманні високих та сталих врожаїв біоенергетичних рослин є шкідливі об'єкти, які не тільки зменшать вихід біосировини, але і негативно вплинуть на її якість. Біоенергетичні рослини відносяться до рослин швидкої ротації і які вирощують на малопродуктивних землях, що не зовсім придатні для вирощування продовольчих культур, тому рекомендації щодо їх захисту від шкідників в цих умовах не розроблені. Видовий склад шкідливих організмів цієї культури мало вивчений, закономірності заселення ними агроекосистеми при зміні агроландшафтів не встановлені, система захисту цих рослин від фітофагів не розроблена. Для міскантусу найбільш небезпечними у перший рік висаджування ризомів культури є ґрунтові шкідники, які наносять їм значних збитків. До них відносяться такі ґрунтові шкідники як дротяники - личинки коваликів (Elateridae), несправжні дротяники - личинки чорнишів (Tenebrionidae), личинки пластинчастовусих жуків (Scarabaeidae) - хрущів і хлібних жуків. Після висадки садивного матеріалу та його укорінення вони грубо об'їдають кореневу систему, що в свою чергу призводить до ослаблення молодих рослин, відставання їх у рості та розвитку порівняно з непошкодженими або навіть повної загибелі. Відтак, як наслідок, густота рослин зменшується. Контроль чисельності цих фітофагів ускладнений, оскільки шкідники знаходяться в ґрунті, зимують там і виходять з діапаузи після висадки ризомів міскантусу у ґрунт. Найближчим аналогом є спосіб контролю чисельності ґрунтових шкідників є замочування ризомів міскантусу у розчинах інсектицидів [Контроль чисельності личинок хрущів. "Біоенергетика". № 2 (4), 2014, - С. 31-32]. Однак, вищезгаданий спосіб не повністю забезпечує контроль ґрунтових шкідників. Відомий і пропонований способи мають спільні ознаки, а саме замочування ризомів міскантусу у розчинах інсектицидів, проте відомий спосіб не повністю забезпечує захист кореневої системи (ризомів) рослини від личинок ґрунтових шкідників. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб передсадивного замочування посадкового матеріалу міскантусу для контролю ґрунтових шкідників, шляхом застосування інсектицидів з двома діючими речовинами і додаванням Ліпосаму - прилипача. Поставлена задача вирішується тим, що Спосіб контролю ґрунтових шкідників у посадках міскантусу, що включає передсадивне замочування посадкового матеріалу, згідно з корисною моделлю, посадковий матеріал міскантусу (ризоми) перед посадкою замочують у 1-3 % концентрації інсектицидного протруйника контактно-системної дії Пончо Бета 453,3 FS, ТН, який має 2 діючі речовини: клотіанідин 400 г/л і бета-цифлутрин 53,34 г/л, з додаванням прилипача Ліпосаму - у нормі 0,5-1,5 л/т протягом 24 годин. За поєднання 2-х діючих речовин, хлорніконілової групи та перетроїду Пончо Бета дає сильний, подвійний ефект, а Ліпосам - прилипач за рахунок виключно липкогенних властивостей біополімерів закріплює на поверхні посадкового матеріалу (ризомах) концентрацію розчину інсектициду протруйника. Завдяки цьому заходу забезпечується захист ризомів міскантусу від личинок ґрунтових шкідників за рахунок створення захисної зони біля ризомів після їх висадки в грунт, а також проникнення інсектицидів у ризоми, із збереженням певної їх концентрації у кореневій системі і молодих рослинах упродовж періоду 30 і більше днів, тобто має тривалий період захисної дії. Результати застосування способу передпосадкового замочування посадкового матеріалу показують, що даний спосіб забезпечує на 90-100 % збереження висаджених рослин міскантусу і зменшення чисельності личинок ґрунтових шкідників на 70-100 %. Спосіб здійснюється таким чином: Перед посадкою міскантусу проводять замочування садивного матеріалу (ризомів) у 1-3 % концентрації інсектицидного протруйника контактно-системної дії Пончо Бета 453,3 FS, ТН, який має 2 діючі речовини: клотіанідин 400 г/л і бета-цифлутрин 53,34 г/л, з додаванням прилипача Ліпосаму - у нормі 0,5-1,5 л/т протягом 24 годин. Отже, широке застосування запропонованого способу замочування посадкового матеріалу забезпечить надійний захист міскантусу у рік посадки від небезпечних ґрунтових шкідників, покращить ростові процеси рослин у стартовий період їх росту. 1 UA 119838 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб контролю ґрунтових шкідників у посадках міскантусу, що включає передсадивне замочування посадкового матеріалу, який відрізняється тим, що посадковий матеріал міскантусу (ризоми) перед посадкою замочують у 1-3 % концентрації інсектицидного протруйника контактно-системної дії Пончо Бета 453,3 FS, ТН, який має 2 діючі речовини: клотіанідин 400 г/л і бета-цифлутрин 53,34 г/л, з додаванням прилипача - Ліпосаму - у нормі 0,51,5 л/т протягом 24 годин. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2