Спосіб прогнозування розвитку загострення хронічного обструктивного захворювання легень ііі ступеня тяжкості у хворих із надмірною вагою

Реферат: UA 119837 U UA 119837 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до пульмонології, і може бути призначена для підвищення ефективності лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень III ступеня тяжкості у поєднанні з надмірною вагою. Хронічне обструктивне захворювання легень залишається важливою медичною, соціальною та економічною проблемою, яка на сьогодні ускладнюється, насамперед, через несвоєчасне виявлення захворювання (Ю.І. Фещенко, 2017). Не зважаючи на те, що в дослідження даної патології вкладені великі кошти, вона продовжує залишатися однією з головних причин смертності населення земної кулі. Популяційні дослідження, проведені в розвинутих країнах, свідчать про подвоєння показників захворюваності, інвалідності та смертності кожні 10 років (Ю.І. Фещенко та співавт., 2017). За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) за наступні 10 років до 2024 року захворюваність на хронічне обструктивне захворювання легень зросте вже на 30 % (WHO, 2014). Хронічні обструктивні захворювання легень призводять і до значних соціальних наслідків у суспільстві. Хоча в Україні рівень первинної інвалідності дорослого і працездатного населення внаслідок хвороб органів дихання за останні 5 років трохи стабілізувався і становить 1,1-0,9 на 10 тисяч працездатного населення, все ж щорічно в середньому 2000 чоловік первинно визнаються інвалідами внаслідок хронічного обструктивного захворювання. Слід зазначити, що зменшенню інвалідності сприяло застосування на практиці сучасних підходів, основою яких є міжнародні рекомендації та національні протоколи, засновані на принципах доказової медицини, що значно покращило стан діагностики, лікування та реабілітації хворих на дану недугу. Останнім часом все більше уваги приділяють вивченню різних фенотипів хронічного обструктивного захворювання легень, зокрема і у поєднанні з надмірною вагою, яка є добре вивченим чинником ризику розвитку та швидкого прогресування цілого ряду хронічних захворювань, в тому числі і патології респіраторного тракту (L.M. Niu, 2012; N. Hizawa, 2013; K.F. Rabe, 2014). Доказом ролі надмірної ваги у розвитку та швидкого прогресування патології органів дихання можна вважати і той факт, що зниження ваги призводить до зменшення ступеня клінічних проявів даної патології (М.П. Кірсанова, 2010). Встановлено, що темпи зростання поширеності хронічного обструктивного захворювання легень та надмірної ваги у всьому світі є досить швидкими. За даними аналізу та систематичного огляду в 28 країнах світу поширеність хронічного обструктивного захворювання легень серед дорослого населення приблизно складає 10 % (Ю.І. Фещенко та співавт., 2017). За даними ВООЗ, більш як 30 % населення планети мають надмірну вагу, серед них 16,8 % жінки, 14 % - чоловіки. В Україні це 30 % дорослого населення (у більшості країн Європи - 920 %). Водночас, за її прогнозами, до 2020 році близько 700 млн. дорослих будуть страждати на надмірну вагу (P. Chittal, 2015). Тому слід очікувати, що ці два стани будуть частіше поєднуватися. Як продемонстрували ряд епідеміологічних досліджень, надмірна вага частіше виникає на ранніх стадіях ХОЗЛ. Крім того, було висловлено припущення, що вона пов'язана із системним запаленням при хронічному обструктивному захворюванні легень (звільнення прозапальних цитокінів із жирової тканини), яке вносить свій вклад у виникнення загострень та швидкого прогресування даної патології. Можливим механізмом підвищеного ризику розвитку надмірної ваги серед хворих на хронічне обструктивне захворювання легень є зниження фізичної активності внаслідок задишки при навантаженні та тривале використання системних глюкокортикостероїдів для запобігання загостренню на пізніх етапах еволюції хвороби (М.С. McCormack, 2015). Для вивчення ролі прозапальних цитокінів у становленні й перебігу хронічного обструктивного захворювання легень в Україні та інших державах проведено ряд наукових досліджень. Особливої уваги заслуговує так звана прозапальна інтерлейкінова ланка, гіперпродукція якої призводить до дисбалансу в системі гомеостазу і супроводжується різнонаправленими змінами механізмів патогенезу, клініки та прогнозування захворювання. Рядом наукових праць відмічено, що в патогенезі формування хронічного обструктивного захворювання легень має значення IL-6, який продукується активованими моноцитами, макрофагами, ендотеліальними клітинами, фібробластами, активованими Т-клітинами, а також рядом клітин, які не є імуноцитами, і є одним із найбільш активних трансмітерів, що беруть участь в реалізації імунної відповіді і запальної реакції (Л.І. Конопкіна, 2012). Не менш важливу роль має IL-6 в регуляції синтезу гострофазних білків, що сприяють запаленню. Таким гострофазним протеїном є С-реактивний білок, який миттєво реагує на запалення зростанням як в крові, так і в біологічних рідинах, причому сила зростання прямо-пропорційна інтенсивності запального ураження (Casas JP et al., 2008). За даними ряду останніх клінічних досліджень 1 UA 119837 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 даний показник можна використовувати як прогностичний маркер при ряді захворювань органів дихання, зокрема у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, хронічний бронхіт та бронхіальну астму (Савеліхіна І.О., 2013; Мельник О.П., 2014; Попадинець І.Р., 2014), особливо у комбінації з іншими прозапальними маркерами. Власне виявлення взаємозв'язку даних порушень на рівні IL-6 та С-реактивного білка та частоти загострення патології, безсумнівно, дасть змогу швидко, зручно і точно визначати активність процесу, формувати обґрунтований прогноз і підбирати адекватну випереджувальну лікувальну тактику для кожного пацієнта індивідуально. Відомо багато сучасних способів діагностики запальних змін при патології органів дихання, проте найбільш близькими до даної корисної моделі є наступні: Патент України № 71499, А61В 10/00, опубл. 13.02.2012, бюл. № 13/2012; Патент України № 62103, G01N 33/68, опубл. 10.08.2011, бюл. № 15, 2011 р. Зокрема, наявний спосіб діагностики хронічного обструктивного захворювання легень у хворих на артеріальну гіпертензію, асоційованого з підвищеною масою тіла [Патент України № 71499, А61В 10/00, опубл. 13.02.2012, бюл. № 13/2012], включає визначення концентрації ІЛ-6 в сироватці крові у хворих із ХОЗЛ з надлишковою масою тіла, проте даний спосіб не враховує можливість паралельного вивчення СРБ та IL-6 як маркерів діагностики імовірного розвитку загострення хронічного обструктивного захворювання легень III ступеня тяжкості у хворих із надмірною вагою без супутньої артеріальної гіпертензії. Наступний відомий спосіб оцінки перебігу ХОЗЛ II ступеня, поєднаного з метаболічним синдромом, Патент України № 62103, G01N 33/68, опубл. 10.08.2011, бюл. № 15, 2011 p., включає в себе оцінку ступеня тяжкості загострення хронічного обструктивного захворювання легень, поєднаного з метаболічним синдромом шляхом моніторингу концентрації циркулюючих імунних комплексів. Проте даний спосіб оцінює тільки ступінь тяжкості ХОЗЛ та не відображає моніторингу СРБ та IL-6 в залежності від імовірності загострення та ідентифікації надмірної ваги у пацієнта при III ступені порушення прохідності дихальних шляхів. Описані способи не задовольняють ні потреби практичної охорони здоров'я, ні хворих, оскільки передбачають лише діагностику хронічного обструктивного захворювання легень, що ґрунтується на використанні дороговартісних реактивів, і не застосовують співставлення рівнів IL-6 із простим у виконанні та доступним економічно визначенням рівня С-реактивного білка як маркерів дестабілізації, перебігу та наступного розвитку фази загострення патології. Задачею корисної моделі є прогнозування дестабілізації перебігу та наступного розвитку фази загострення хронічного обструктивного захворювання легень III ступеня тяжкості у хворих із надмірною вагою, що дасть можливість випереджувального формування прогнозу перебігу захворювання та дозволить обирати індивідуальну адекватну лікувальну тактику. В основу корисної моделі поставлено задачу створення нового більш вдосконаленого способу ранньої і випереджувальної діагностики ризику розвитку загострення хронічного обструктивного захворювання легень III ступеня тяжкості у хворих з надмірною вагою шляхом визначення рівнів IL-6 та С-реактивного білка в сироватці крові. Поставлена задача вирішується тим, що комплекс загальноклінічних методів обстеження хворих на хронічне обструктивне захворювання легень III ступеня тяжкості у поєднанні з надмірною вагою (фізикальне обстеження, рентгенографія, спірографія, фібробронхоскопія, клініко-лабораторна діагностика), згідно з корисною моделлю, доповнюється визначенням рівнів IL-6, С-реактивного білка в сироватці крові. Встановлено, що при хронічному обструктивному захворюванні легень III ступеня тяжкості у хворих без надмірної ваги у фазу ремісії вміст IL-6 в сироватці крові становив (10,86±1,28) пг/мл, а при загостренні даної патології був вищий в 1,8 разу і становив - (16,29±2,75) пг/мл (при даних у практично здорових осіб - (9,05±1,23) пг/мл). Вміст С-реактивного білка при хронічному обструктивному захворюванні легень III ступеня тяжкості у хворих без надмірної ваги у фазу ремісії становив (5,78±0,39), а при загостренні (8,67±0,88) мг/л (при даних у практично здорових осіб - (2,89±0,26) мг/л). Більш виражені зміни зі сторони цих показників спостерігались у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень III ступеня тяжкості, у яких було встановлено наявність надмірної ваги. Так, вміст IL-6 в сироватці крові у таких пацієнтів у фазу ремісії становив - (15,38±5,75) пг/мл, а у фазу загострення - (29,43±2,75) пг/мл, що було, відповідно, у 1,4 та в 1,8 разу вище аналогічних даних у пацієнтів із нормальною масою тіла. Вміст С-реактивного білка - у фазу ремісії був на рівні (10,98±1,39), мг/мл, а у фазу загострення (19,34±1,88) мг/л, що перевищувало у 1,5 та в 1,8 разу, відповідно, такі ж показники у пацієнтів із нормальною масою тіла. При цьому нами встановлено кореляцію між наростанням рівнів IL-6 та С-реактивного білка (r=0,97; р