Спосіб моделювання ранової інфекції

Реферат: Спосіб моделювання ранової інфекції, при якому в піддослідних тварин на ділянці спини, найменш доступній для розчісування, вистригають ділянку хутра 2,5×3,0 см. Обробляють шкіру спиртовим розчином йоду. Після місцевої анестезії 0,5 % розчином новокаїну, вводять в підшкірну основу один мл попередньо приготовленого розчину щурячих фекалій, в якому 3 4 7 містяться такі мікроорганізми: E. coli 10 , St. epidermidis 10 , E. faecalis 10 . UA 121047 U (12) UA 121047 U UA 121047 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до експериментальної хірургії, і може бути використана як робоча модель ранової інфекції. Важливою проблемою сучасної хірургії є лікування ранової інфекції. Масове і безконтрольне застосування антибактеріальних препаратів зумовило те, що більшість мікроорганізмів стали резистентними або малочутливими до них [3, 6, 7]. Це потребує пошуку нових методик та препаратів для місцевого лікування ранової інфекції. Однак їхнє впровадження в клінічну практику неможливе без відпрацювання на експериментальних моделях [1, 2]. На сьогодні існує багато варіантів моделювання ранової інфекції в експерименті, які відрізняються за локалізацією, розміром ранового дефекту, патогенними мікроорганізмами, що викликають нагноєння [4]. Більшість з них зводиться до висічення ділянки шкіри й прилеглих тканин або ж введення 10 % розчину хлористого кальцію, травмування сформованої ранової поверхні (механічним або хімічним шляхом) з подальшим внесенням патологічної культури або ж мікробних асоціацій [5]. Ці методики не дозволяють отримувати "стандартизовані" рани за розмірами та кількістю мікроорганізмів, створюють змішаний характер ранового процесу з елементами хімічного некрозу, мають низьку достовірність розвитку повноцінного гнійнозапального процесу. Найближчим аналогом до корисної моделі є: "Способ моделирования инфицированной кожной раны" [Пат. RU № 2431890. МПК: G09B 23/28 (2006.01), А61В 10/00 (2006.01), опубл. 20.10.2011, Бюл. № 29], який полягає у висіченні шкіри з наступним підшиванням країв рани до підлеглих тканин, причому кожний кут рани додатково прошивається окремим діагональним швом. Отриманий струп і некротизовані тканини висікають у межах здорових тканин. Після цього рану обробляють антисептиком і промивають фізіологічним розчином, під кутові діагональні шви встановлюють напівпроникну мембрану, під яку вводять бактеріальну 9 9 суспензію, що містить 0,5 мл E.coli 10 і 0,5 мл Ps.aeraginosa 10 . Недоліки найближчого аналога: - багатоетапність методики; - складність у виконанні методики; - додаткове травмування прилеглих тканин накладанням швів; 9 9 - введення в рану мікроорганізмів у кількості E.coli 10 та Ps.aeraginosa 10 може спричинити значну генералізацію процесу і сепсис, оскільки для нагноєння рани потрібна значно менша кількість мікроорганізмів. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб моделювання ранової інфекції, шляхом створення нової методики моделювання ранової інфекції в експерименті. Поставлена задача вирішується тим, що для моделювання ранової інфекції попередньо готується розчин, який містить 1 г щурячих фекалій, розведених в 10 мл стерильного 0,9 % розчину NaCl, і відстояний протягом 30-60 хв. У приготовленому розчині містилися такі 3 4 7 мікроорганізми: E.coli 10 , St.epidermidis 10 , E.faecalis 10 . Вказана кількість мікроорганізмів є достатньою для розвитку ранової інфекції, доказом чого було формування абсцесу в усіх піддослідних тварин та позитивні бактеріологічні, цитологічні та гістологічні дослідження. Запропонований спосіб полягає у тому, що в піддослідних тварин на ділянці спини, найменш доступній для розчісування, вистригається ділянка хутра 2,5×3,0 см, обробляється шкіра спиртовим розчином йоду і, після місцевої анестезії 0,5 % розчином новокаїну, вводиться в підшкірну основу один мл попередньо приготовленого розчину щурячих фекалій. Після спонтанного формування гнійника на 2±0,7 добу, що визначається за клінічними ознаками у місці введення розчину (гіперемія шкіри, місцеве підвищення температури, припухлість з розм'якшенням в центрі), виконується розкриття його в стерильних умовах під м/а 0,5 % розчином новокаїну. Дослідження проводилося на базі експериментально-біологічної клініки (віварій) Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика на 60 статевозрілих білих щурах-самцях лінії Vistar. Щурі утримувались у віварії при постійній температурі, тиску та вологості. Їжа та питво були доступні в будь-який час доби, світловий режим 12:12. Всі тварини вижили. Відповідно до загальноприйнятих етичних норм, всі болісні маніпуляції з тваринами здійснювалися під місцевою інфільтраційною анестезією 0,5 % розчином новокаїну. Всі щурі знаходилися в однакових умовах. При плануванні представленого дослідження керувались загальноприйнятими вітчизняними та світовими законами відповідно до "Загальних етичних принципів експериментів на тваринах" (Україна, 2001 p.), наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000 p., закон України № 3447-IV "Про захист тварин від жорстокого поводження" від 21.02.2006, а також при дотриманні основних положень "Правил проведення робіт із використанням експериментальних тварин" (1977 p.), GCP 1996 p., Конвенції Ради Європи про 1 UA 121047 U 5 10 15 20 охорону хребетних тварин, що використовують в експериментах та інших наукових цілях від 18.03.1986 p., Директиви ЄЕС № 609 від 24.11.1986 p., Наказу МОЗ України № 373 від 22.07. 2005 p., Наказ № 95 від 16.02.2009 p., Наказ № 944 від 14.12.2009 p., Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (04.04.1997 p.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення медичних наукових досліджень за участю людини (1964-2000 pp.). Джерело інформації: 1. Блатун Л.А. Местное медикаментозное лечение ран. Проблемы и новые возможности их решения / Л.А. Блатун // Consilium medicum: хирургия (прилож.). - 2007. - № 1. - С. 9-16. 2. Загиров У.З. Клинико-морфологическое обоснование озономагнитофореза в лечении гнойной раны / Загиров У.З., Исаев У.М., Салихов М.А. // Хирургия. - 2008. - № 12. - С. 24-26. 3. Лазаренко В.А. Применение раневых покритий Биатравм и Ресорб для лечения гнойных ран / Лазаренко В.А. и др. // Курский научно-практический вестник "Человек и Его Здоровье". 2010. - № 2. - С. 5-14. 4. Сендрякова В.Н. Проблемы моделирования гнойной раны у крыс / В.Н. Сендрякова, И.К. Кокаева, К.А. Трохов, М.В. Букатин // Advances in current natural sciences. - 2013. - № 8. - С. 38. 5. Шалимов С.А., Радзиховский А.П., Кейсевич Л.В. Руководство по экспериментальной хирургии. - М.: Медицина, 1989. - 272 с. 6. McLoughlin R.M., Solinga R.M., Rich J. et al. CD4+T cells and CXC chemokines modulate the pathogenesis of Staphylococcus aureus wound infections //PNAS-2006. - Vol. 103. - P. 10408-10413. 7. Robert H.R. Surgical wound infection: epidemiology, pathogenesis, diagnosis and management // BMC Infect Dis. - 2006-Vol.6. - P. 171. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб моделювання ранової інфекції, який відрізняється тим, що в піддослідних тварин на ділянці спини, найменш доступній для розчісування, вистригають ділянку хутра 2,5×3,0 см, обробляють шкіру спиртовим розчином йоду і, після місцевої анестезії 0,5 % розчином новокаїну, вводять в підшкірну основу один мл попередньо приготовленого розчину щурячих 3 4 7 фекалій, в якому містяться такі мікроорганізми: E. coli 10 , St. epidermidis 10 , E. faecalis 10 . Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2