Спосіб моделювання місцевої гнійної інфекції

Реферат: Спосіб моделювання місцевої гнійної інфекції, який включає моделювання некрозу шляхом введення в шкіру експериментальної тварини 10 % розчину хлориду кальцію, зараження експериментальної тварини збудником інфекції шляхом введення в зону некрозу палички синьо-зеленого гною з концентрацією не менш як 2 млрд. мікробних тіл/мл, причому культуру палички синьо-зеленого гною виділяють з матеріалу хворого на полірезистентну гнійну ранову інфекцію. UA 103538 U (12) UA 103538 U UA 103538 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до експериментальної хірургії і може бути використана для дослідження місцевої антибактеріальної дії нових лікарських препаратів. Лікування ранової хірургічної інфекції, яка спричинена стійкими до більшості антибіотиків мікроорганізмами, є актуальною проблемою медицини. Систематично удосконалюються технології лікування, використовуються широкі арсенали нових антибактеріальних препаратів, що має очевидні успіхи, але і сьогодні лікування гнійно-септичних ускладнень ран має певні не вирішені проблеми. Не завжди раціональне призначення антибіотиків без достатнього контролю за видовим складом збудників, їх чутливістю до антибактеріальних препаратів, сприяє селекції полірезистентних штамів мікроорганізмів. За даними світової та вітчизняної літератури основними збудниками гнійно-запальних захворювань є золотистий стафілокок, кишкова паличка, синьогнійна паличка, що спонукає дослідників на необхідність розробляти більш ефективні засоби і методи інактивації гнійної мікрофлори ран. Враховуючи перспективи пошуку нових антибактеріальних препаратів, нових лікарських форм та розробку раціональних схем їх застосування в клінічній практиці, має певні перспективи моделювання місцевих гнійних ранових процесів і подальше випробування препаратів на цих моделях. Відомий спосіб моделювання місцевої гнійної стафілококової інфекції, що описаний в статті Г.Е.Афиногенов, И.К.Лебедева, Е.Н. Даровская, інші "Новый природный антисептик галенофиллипт для лечения стафилококковой локализованной инфекции в кожно-мышечной ране у белах мышей" (див. Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия.-2010. Т. 12. - № 2. - С. 172). Він включає зараження експериментальної тварини збудником інфекції шляхом введення внутрішньошкірно та підшкірно зависі еталонного штаму золотистого стафілококу (209-Р "Оксфорд") з концентрацією до 1 млрд. мікробних тіл/мл. Спосіб дозволяє створити модель гнійної стафілококової рани та випробувати на ній новий природний антисептик - галенофіліпт. Але не дозволяє перевіряти антибактеріальну дію нових препаратів, які впливають на полірезистентну інфекцію. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб моделювання місцевої гнійної інфекції, що описаний в роботі Б.М. Даценко, С.В. Бирюкова, Т.И. Тамм, Д.Н. Кушаева, Н.Ф. Калиниченко, З.Г. Старобинец, Т.П. Осолодченко, В.К. Лепахин, С.Б. Изосимова "Методические рекомендации по экспериментальному (доклиническому) изучению лекарственных препаратов для местного лечения гнойных ран (див. М.-1989. - С. 18). Він включає моделювання некрозу шляхом введення в шкіру експериментальної тварини 10 % розчину хлориду кальцію, зараження експериментальної тварини збудником інфекції шляхом введення в зону некрозу палички синьо-зеленого гною з концентрацією не менш, як 2 млрд. мікробних тіл/мл (штам АТСС 27853). Також здійснюють зараження експериментальної тварини збудником інфекції шляхом внутрішньошкірного введення культури золотистого стафілокока. Введення палички синьо-зеленого гною, а також культури золотистого стафілокока здійснюють завчасним приготуванням мікробної суміші на добових агарових культурах, які змиваються стерильним фізіологічним розчином і підбираються по стандарту каламутності ДІКС ім. Л.А. Тарасевича таким чином, щоб в 1 мл містилося 1 млрд. мікробних тіл культури золотистого стафілокока (штам АТСС 25923), а палички синьо-зеленого гною - 2 млрд. Після цього культури змішуються в співвідношенні 1:1. На 3-4 добу після зараження практично у всіх тварин утворюються зіставні по розміру рани, які містять некротичні тканини і значну кількість гнійних виділень. Спосіб дозволяє моделювати місцеву гнійну ранову інфекцію найбільш розповсюдженими її збудниками, але не враховує можливості зміни властивостей збудника під впливом попереднього лікування хворих і набуття збудником полірезистентності, тобто не дозволяє перевіряти антибактеріальну дію нових препаратів, які впливають на полірезистентну інфекцію. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу, який дозволяє адекватно відтворювати полірезистентну гнійну інфекцію і в подальшому використовувати цю модель для випробування лікарських препаратів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі моделювання місцевої гнійної полірезистентної інфекції, який включає моделювання некрозу шляхом введення в шкіру експериментальної тварини 10 % розчину хлориду кальцію, зараження експериментальної тварини збудником інфекції шляхом введення в зону некрозу палички синьо-зеленого гною з концентрацією не менш як 2 млрд. мікробних тіл/мл, згідно з корисною моделлю культуру палички синьо-зеленого гною виділяють з матеріалу хворого на полірезистентну гнійну ранову інфекцію. Виділення культури палички синьо-зеленого гною з матеріалу хворого на полірезистентну гнійну ранову інфекцію дозволяє гарантовано відтворювати полірезистентну гнійну інфекцію, оскільки при виділенні мікроорганізмів проводять мікробіологічні дослідження для ідентифікації 1 UA 103538 U 5 10 15 20 25 культури та підтвердження її стійкості до антибіотиків (на відміну від способу-прототипу, де використовують еталонні штами зі стандартними властивостями). Заявнику невідомі приклади способів, в яких культуру палички синьо-зеленого гною виділяють з матеріалу хворого на полірезистентну гнійну ранову інфекцію. Спосіб реалізується наступним чином. Безпосередньо перед експериментом готують мікробну суміш на добовій агаровій культурі і підбирають концентрацію мікроорганізмів по стандарту каламутності ДІКС ім. Л.А. Тарасевича таким чином, щоб в 1 мл містилося 2 млрд. мікробних тіл культури палички синьо-зеленого гною. В середину депільованої ділянки шкіри на боковій поверхні дорсальної поверхні кролика внутрішньошкірно вводять 3-4 мл 10 % розчину хлориду кальцію. Через дві доби в центр зони некрозу, що утворився, вводять 1 мл зависі бактеріальної культури, що містить 2 млрд. мікробних тіл полірезистентного клінічного штаму палички синьо-зеленого гною. На 3-4 добу у всіх експериментальних тварин утворюються гнійні рани, які містять некротичні тканини і порівнянні по площі. Останнє є важливим при наступному випробуванні лікарських препаратів для коректної статистичної обробки результатів випробувань. Таким чином, використання корисної моделі дозволяє адекватно відтворювати полірезистентну гнійну інфекцію і в подальшому використовувати цю модель для випробування лікарських препаратів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб моделювання місцевої гнійної інфекції, який включає моделювання некрозу шляхом введення в шкіру експериментальної тварини 10 % розчину хлориду кальцію, зараження експериментальної тварини збудником інфекції шляхом введення в зону некрозу палички синьозеленого гною з концентрацією не менш як 2 млрд. мікробних тіл/мл, який відрізняється тим, що культуру палички синьо-зеленого гною виділяють з матеріалу хворого на полірезистентну гнійну ранову інфекцію. Комп’ютерна верстка О. Гергіль Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2