Спосіб рекультивації земель, порушених відкритими гірничими роботами

Реферат: Спосіб рекультивації земель включає укладання на порушену поверхню гірських порід, вирівнювання та формування родючого шару ґрунту, укладку в основу глин, потім піску, потенційно родючих порід та чорнозему. На вирівняну поверхню гірських порід селективно наносяться розроблені потенційно родючі нефітотоксичні породи, на яких у фітомеліоративний період висівається еспарцет піщаний; в екстремальних умовах антропогенно сформованих техногенних літоземів інтенсивно розвивається еспарцет піщаний, в кореневому шарі мікроорганізми, формується мікробіологічний профіль, накопичуються ферменти. UA 122930 U (12) UA 122930 U UA 122930 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до гірничозбагачувальної галузі, а саме до способу відкритої розробки родовищ корисних копалин, безпосередньо до рекультивації земель, порушених відкритими гірничими роботами. Відомий спосіб рекультивації (Горлов В.Д. Рекультивация земель на карьерах. - М. Недра, 1981.-260 с), який полягає в тому, що у процесі відкритої розробки кар'єрів перед фронтом робіт попередньо знімається та вкладається у тимчасові бурти ґрунтово-рослинний шар чорнозему та шар потенційно родючих порід. Відомими засобами гірничотехнічної та біологічної рекультивації на спланованій поверхні складають гірські породи, та формують родючий шар шляхом вкладання у основу глини, потім піску, потенційно-родючих порід (суглинки) та чорнозем. Недоліком відомого способу є значне забруднення атмосфери, прилеглих земель і ґрунтових вод. Найбільш близьким по суті і результату, що досягається, є спосіб рекультивації (Дорошенко Е.П. Рекультивация земель, нарушеных открытыми разработками. - М.: Недра, 1979. - 263 с.), що включає укладання на порушену поверхню гірських порід, вирівнювання та формування родючого шару ґрунту, укладання в основу глин, потім піску, потенційно родючих порід та чорнозему. Недоліком відомого способу є те, що в процесі екскавації, транспортування та відвалоутворення знищується капілярна система в родючих породах. Як наслідок не забезпечується накопичення осінньо-зимової вологи, порушується зона аерації та знижується родючості рекультивованих земель. Задачею, що вирішується заявлюваною корисною моделлю є відновлення капілярної системи техногенно створених літоземів. Поставлена задача вирішується тим, що на вирівняну поверхню гірських порід селективно наносяться розроблені потенційно родючі нефітотоксичні породи, на яких у фітомеліоративний період висівається еспарцет піщаний; в екстремальних умовах антропогенно сформованих техногенних літоземів інтенсивно розвивається еспарцет піщаний, в кореневому шарі мікроорганізми, формується мікробіологічний профіль, накопичуються ферменти. Загальними ознаками способу, що заявляється, є укладання на порушену поверхню гірських порід, вирівнювання та формування родючого шару ґрунту, укладання в основу глин, потім піску, потенційно родючих порід та чорнозему. Згідно з корисною моделлю на вирівняну поверхню гірських порід селективно наносяться розроблені потенційно родючі нефітотоксичні породи, на яких у фітомеліоративний період висівається еспарцет піщаний; в екстремальних умовах антропогенно сформованих техногенних літоземів інтенсивно розвивається еспарцет піщаний, в кореневому шарі мікроорганізми, формується мікробіологічний профіль, накопичуються ферменти. За наявними у авторів відомостями сукупність ознак, що заявляються і характеризують суть корисної моделі, не відома на даному рівні техніки. Суть корисної моделі, що заявляється, не випливає явно з відомого авторам рівня техніки. Сукупність ознак, що характеризують відомі рішення, не забезпечують досягнення нових результатів і тільки наявність перерахованих вище відмінних ознак забезпечує одержання нового, більш високого технічного результату. Спосіб здійснюється наступним чином: Проводять вирівнювання відвалів, складених техногенним рядом розривних порід, з наступним нанесенням селективно розроблених потенційно родючих порід (ліси, лесоподібні суглинки, суглинки, червоно-бурі суглинки), на яких у фітомеліоративний період висівають еспарцет піщаний, що відрізняються високою екологічною пластичністю кореневих систем, формують 6-11 т/га коренів, з яких 74-87 % зосереджуються в шарі 0-40 см. Біогенна капілярна пористість, в метровому техногенному едафотопі, сягає рівня зональних ґрунтів. В екстремальних умовах сформованих техногенних літоземів інтенсивно розвиваються мікроорганізми, формується мікробіологічний профіль, накопичуються ферменти, протягом 4-6 річного фітомеліоративного періоду, біогенна трофність антропогенного едафотопу, за рахунок біогенного кругообігу основних елементів (С, N, Р, K) підвищується до рівня 75-80 % в порівнянні з непорушеними чорноземами. Запропонована корисна модель може бути багаторазово відтворена і використана у вигляді технічного та біологічного способу рекультивації земель, порушених відкритими гірничими роботами. 1 UA 122930 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб рекультивації земель, що включає укладання на порушену поверхню гірських порід, вирівнювання та формування родючого шару ґрунту, укладання в основу глин, потім піску, потенційно родючих порід та чорнозему, який відрізняється тим, що на вирівняну поверхню гірських порід селективно наносяться розроблені потенційно родючі нефітотоксичні породи, на яких у фітомеліоративний період висівається еспарцет піщаний; в екстремальних умовах антропогенно сформованих техногенних літоземів інтенсивно розвивається еспарцет піщаний, в кореневому шарі - мікроорганізми, формується мікробіологічний профіль, накопичуються ферменти. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2