Засіб для удобрювання і меліорації грунтів

Винахід відноситься до складів комплексних добрив, що містять макро- та мікроелементи, та матеріалів, що покращують стан грунту чи стабілізують його. Загальновідомо, що виробництво мінеральних добрив пов'язано з великими витратами матеріальних та енергетичних ресурсів. Це примушує шукати нові нетрадиційні джерела добрив. До таких джерел відносяться також відходи різноманітних виробництв, які раніш, як правило, викидалися до відвалів чи використовувалися за іншим призначенням. Тому в основу винаходу поставлено задачу створти засіб для удобрення та меліорації грунтів, який будучи відходом виробництва, мав би такий елементарний та фізико-хімічний склад, який дозволив би використовувати його за згаданим призначенням при дотриманні всіх вимог, що пред'являються до добрив та меліорантів. Поставлену задачу вирішують тим, що як засіб для удобрювання І меліорації грунтів використовують підсушений червоний шлам - другорядний продукт технологічного процесу глиноземного виробництва. Вказаний червоний шлам, що являє собою пульпу, звичайно йшов до відвалів. Були зроблені також спроби використовувати його як сировину для одержання будівельних матеріалів, в тому числі цементів ("Новые цементы". Під ред. Пащенко). Використання червоного шламу як засобу для удобрювання і меліорації грунтів невідомо. Відомо, що між елементами живлення в процесі їх надходження в росилини Існує тісний взаємозв'язок, тобто при зміні вмісту одного елементу в грунті, змінюється надходження в рослини інших елементів режим живлення рослин змінюється. Рослинам потрібен увесь комплекс елементів живлення - макроелементів (азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірка, залізо, марганець) і мікроелементів (мідь, кобальт, молібден, бор; ванадій та Ін.). Найбільш ефективним вважається спільне використання макроелементів (сірка, магній, марганець та Ін.) з мікроелементами (бор, молібден, мідь, кобальт та Ін.). Справа вирішується тим, що внесення в грунт добрива мінералььного комплексного - ЧШ збільшує в ньому кількість біоелементів, так, як початкова сировина (австралійські, бразільські, гвінейські боксити) містить в собі: АІ 2О3, Fе2О3, Р2О5. К2О, МgО, СаО, МnО, СО2О3 та Інші. При внесенні добрива мінерального -ЧШ в грунт потрапляє велика кількість макро- і мікроелементів, спостерігається сприятливе їх взаємодоповнення, кореляція при біохімічних процесах, за рахунок чого зростає врожайність сільськогосподарських культур І покращується якість вирощеної сільськогосподарської продукції. При вивченні "Добрива мінерального комплексного - ЧШ" зверталася увага на взаємодію його з грунтом, вплив на наявність макро- і мікроелементів, потрібних для росту І розвитку рослин, на якість вирощених сільськогосподарських продуктів, їх урожайність, швидкість проростання та прорість насіння, підвищення стійкості польових та садових культур до бактеріальних захворювань, вплив на кислі мінеральні добрива і кислий грунт та ін. Велике значення приділялося вивченню можливого негативного впливу його на грунт, сільськогосподарські культури і відпрацюванню дози внесення його в грунт під сільськогосподарські культури. Для цього за декілька років (1980,1991-1996р.) зроблені польові та лабораторні дослідження, поставлені експерименти по випробуванню добрива мінерального комплексного - ЧШ на полях сільськогосподарських культур Миколаївської області (таблиця). Дослідження комплексного мінерального добрива та грунту проводилось по: 1. ГОСТ 26204-84 ГОСТ 26213-84. Почвы. Методы анализа. 2. ГОСТ 26483-85 ГОСТ 26490-85. Почвы. Определение рН солевой вытяжки, обменной кислотности, обменных катионов содержания нитратов, обменного алюминия и подвижной серы методами ЦИНАО. 3. ГОСТ 26423-85, ГОСТ 26428-85. Почвы. Методы определения катионно-анион-ного состава водной вытяжки. 4. САНПиН 42-128-4433-87, М-1988 "Санитарные нормы допустимых концентраций химических веществ в почве". Лабораторні підсумки засвідчують про Істотні відмінності утримання в грунті хімічних речовин першого та другого класу небезпеки від находження таких же Інгредієнтів у ЧШ, утримання яких значно нижче, ніж у грунті, або ці речовини зовсім відсутні (фтор, свинець, ртуть, кадмій), ЧШ утримує великий асортимент елементів живлення рослин, як макроелементів (фосфор, калій, кальцій, магній, залізо, сірка, марганець), так І мікроелементів (мідь-, кобальт, нікель, бор та ін.). Мікроелементи знаходяться в ЧШ в рухомому стані І легко засвоюються рослинами. Наслідки проведених досліджень на полях свідчать, що при підкормлюванні рослин "Добривом мінеральним комплексним - ЧШ" цукрового буряку, визначається зниженням уражень корнеплодів сірою гниллю, що дає змогу зросту тривалості збереження, зниженню втрати ваги І зростанню виходу цукру з одного га урожаю. Томати, які вирощували з застосуванням ЧШ, менш вражаються верховою гниллю, бурою плямистістю та фітофторою. Зростає лежкість на 20-25 діб у порівнянні з контролем. Вихід ранньої продукції на 7-10 діб раніше. Зростає врожайність цукрового буряку з 1 га на 18-30 центнерів, томатів на 23 центнера. Зростає врожайність цибулі, картоплі, пшениці, соняшника, салатного перцю, насіння лю-церки на фоні екстремальних умов повітряної та ґрунтової посухи. Цибуля та люцерка стають більш стійкими до захворювань мучнистою ростою, бурою плямистістю, що зменшує застосування дорогокоштовних пестицидів. Лабораторними дослідженнями з'ясовано, що зростає прорість та покращується зростання І розвиток редису, ячменю, салатного перцю, кукурудзи. Залізо, молібден і марганець, які знаходяться в ЧШ, призводять до зростання витривалості кісточкових, насінняних та Інших садовоягідних культур до хлору. ЦІ дані підтверджуються лабораторними та натурними експериментами. До того ж, анти-хлорозна дія його більш виявляється, ніж при застосуванні антихлорозина. Лабораторні та польові випробування ЧШ показали зростання активності ферментів рослин та ґрунтових бактерій на 30-45%. зростання кількості анаеробних азотфіксуючих бактерій (Clostrldlum pasteurlanum) в десятки разів в порівнянні з контролем, позитивний вплив на виразність фотосинтеза рослин в денні, найбільш жаркі та несприятливі до фотосинтезу часи, що обусловлює витривалість рослин до діТ підвищених температур. За підсумком проведених експериментів в польових умовах та повріняльного аналізу після статистичної обробки одержаних даних про утримання рухомих форм макро- i мікроелементів до i після внесення комплексного добрива, не завжди виявляється достовірність змін в бік їх зростання (після внесення) в грунті на фоні зростання урожайності і покращення якості вирощеної сільськогосподарської продукції. Це, мабуть, залежить від насиченості грунтового поглинаючого комплексу катіонами мінеральних речовин. Мінералогічний склад "Добриво мінеральне комплексне - ЧШ", який має в собі молібден, мідь, бор, ванадій, оксиди алюмінію, залізо, кальцій та Інші елементи, сприяє сорбції газових сполук азоту, що призводить до зростання його в грунті. Сорбція газових сполук продуктів денітріфікації пропонуючим комплексним добривом, взаємоз'єднання цих продуктів за допомогою ферментативних систем азотфіксації, зможуть стати потужним джерелом зростання запасу азоту в грунті. "Добриво мінеральне комплексне -ЧШ" не погіршує хімічний склад грунту, не чинить впливу на долі концентрації радіонуклідів: - не змінює радіонуклідне сполучення; - не призводить до зростання долі концентрації радіонуклідів. Препарат відноситься до нетоксичних речовин, пожежно- та вибухово безпечний, не утворює токсичних з'єднань у повітрі, грунті та воді. Мікроелементи, які входять до складу "Добриво мінеральне комплексне - ЧШ", значно покращують якість та харчову цінність вирощеної сільськогосподарської продукції. Вирощені томати з застосуванням пропонуючого добрива для підживлення, не були вражені верхівною гниллю, бурою плямистістю. Наявність вітаміна "С" і цукру була вища, кислотність нижча в порівнянні з контролем. Зростання вмісту цукру і зниження кислотності пояснюється тим, що бор, мідь, молібден покращують вуглеводний обмін в рослинах, що приводить до зростання наявності цукру у плодах. Присутність кобальта і молібдена привела до зростання наявності вітаміна "С". Кількість нітратів у томатах зменшилась у три рази в порівнянні з контролем. Це пояснюється тим, що молібден впливає на активність нітратредуктази, нітрітредукта-зи І гідроксіламінредуктази. НІтратредук-таза, при наявності молібдена, каталізує відновлення нітратів до нітрітів, а нітрітредуктаза також, при наявності молібдену, відновлює нітрати до аміака та далі до амінокислот - цим виявляється позитивна дія молібдена на зростання кількості білків в рослинах. У всіх сільськогосподарських продуктах (овочі, фрукти), вирощених з застосуванням "Добриво мінеральне комплексне - ЧШ", помітно знижується кількість нітратів, що дуже важливо для харчування людей. Під впливом молібдену в рослинах зростає також місткість вуглеводів, каротину та аскорбінової кислоти. В зеленій масі люцерки, вирощеної з використанням "Добрива мінерального комплексного - ЧШ", відзначається зростання кількості білка, каротина, вітамінів – В1, В2, В3, В6, PP. E. Отож, покращилась якість кормових культур. Використання "Добрива мінерального комплексного - ЧШ", в зрівнянні з іншими комплексними добривами, дає слідуючі переваги: 1. Утримує великий асортимент макро- і мікроелементів, які знаходяться в рухомому стані легкоспоживаючому рослинами. 2. Ефективний для боротьби з хлорозом. 3. Знижує поражаємість рослин грибковими та бактеріальними хворобами. 4. Активізує ферменти рослин та ферменти ґрунтових бактерій. 5. Знижує кількість нітратів в овочах та фруктах, збільшує місткість цукру, вуглеводів, вітамінів, білків у вирощеної, з його допомогою, сільськогосподарської продукції. 6. Сорбірує газові з'єднання азоту, постаючи, тим самим, потужним джерелом зростання запасу азоту в грунті. 7. Підвищує стійкість рослин до несприятливих факторів середовища проростання (підвищення температури). 8. Відсутня токсичність. Добриво вибуховобезпечне. 9. Відсутність складності при його одержанні і практичному застосуванні. 10. Підвищує врожайність овочевих, злакових та технічних культур в екстремальних умовах - повітряної та ґрунтової посухи. Відсутність токсичності "Добрива мінерального комплексного - ЧШ", низька кількість активності природних радіонуклідів (сумарна кількість активності природних радіонуклідів 116,05 к/кг), ефективний вплив на плодючість грунту та якість зрощеної сільськогосподарської продукції, дозволяє його застосування в практиці сільського господарства.