Засіб інгібірування проростання насіння бур’янів, зокрема щириці звичайної

Винахід відноситься до сільського господарства. Мета винаходу - одержання екологічно чистих, дешевих засобів боротьби з бур'янами. Проблема боротьби з забур'яненістю полів є одною із головних в землеробстві. За останні роки, особливо при освоєнні індустріальних технологій, основна роль в цій системі відводилась гербіцидам. Дійсно, хімічний спосіб боротьби з бур'янами дозволяє істотно понизити забур'яненість посівів, зменшити втрати праці і Інших витрат по догляду за посівами, але він має і свої недоліки. Одностороннє захоплення хімічними засобами захисту від бур'янів привело до ряду негативних наслідків. Так, наприклад, не всі бур'яни можна знищити гербіцидами. Застосування одних і тих же препаратів приводить до розповсюдження стійких до них бур'янів. Безсистемне використання гербіцидів сприяє накопиченню в грунті і продуктах харчування залишкових кількостей цих препаратів, які представляють загрозу для навколишнього середовища і живих організмів. Все це викликає необхідність розробки безпечних в екологічному відношенні засобів захисту рослин, зокрема засобів боротьби з бур'янами. Нами ведеться робота в цьому напрямку. Одержаний раніше препарат фітобацин в грунті зменшував свою ефективність. Проведені нами дослідження дозволили знайти новий препарат, який значно інгібірує схожості насіння бур'янів, зокрема щириці звичайної в грунті. Максимальне зниження схожості насіння бур'янів зафіксовано при застосуванні суміші суцвіть суріпиці звичайної і суцвіть осоту рожевого в співвідношенні компонентів 2: 1 (табл. 1). Новий препарат одержав назву фітобацин-2. Приклад. Суміш повітряно-сухих, подрібнених до порошкоподібного стану суцвіть суріпиці звичайної (Barbarea vulgaris R, Br.) і суцвіть осоту рожевого (Cirslum arvense (L.) Scop) в співвідношенні компонентів 2:1, вносилась в грунт, розміщений в стандартних мисках для пророщування насіння. Рослини збиралися на початку фази цвітіння. В миски висівалось насіння щириці звичайної, яке пройшло період біологічного спокою, по 30 шт., і насіння озимої пшениці сорту Альбатрос одеський по 100 шт. в одну миску. В контрольних мисках препарат не вносився. Для порівняння використовувались також варіанти з застосуванням фітобацину і промислового гербіциду аліроксу. Повторність досліду трьохкратна. В мисках підтримувалась оптимальна вологість грунту. Пророщування проводили при температурі +20+22°С. Сходи підрахували через 8 діб. Як видно із табл. 2, схожість насіння щириці під дією фітобацину-2 була на рівні 3,8%. Препарат фітобацин інгібірував схожість щириці до 61,4%. Промисловий гербіцид алірокс знизив схожість насіння до 3,3%, але, як відомо, він токсичний для навколишнього середовища і дорого коштує. Схожість озимої пшениці під дією фітобацину-2 знизилась на 4,4% порівняно з контролем. Але в польових умовах препарат вноситься за декілька днів до сівби, тому негативно не впливає на схожість. Проведені дослідження дії фітобацину-2 в посівах озимої м'якої пшениці (1989-1991 pp.) і кукурудзи (19911992 pp.) показали його ефективність в боротьбі з основними засмічувачами цих культур. Препарат вносили за один день до початку сівби культур. Облікова площа ділянок в дослідах з озимою пшеницею (сорт Альбатрос одеський) 20 м2, повторність п'ятикратна, норма висіву 5 млн. схожих зерен на 1 га; з кукурудзою (гібрид Од Ма 310) - 25 м2, повторність чотирьохкратна, густина стеблестою 30 тис. рослин на 1 га. Для порівняння дії препарату в посівах озимої пшениці використовувався промисловий гербіцид 2,4 Д (аміна сіль), в посівах кукурудзи - алірокс. На контрольних ділянках препарат і гербіциди не вносились. ПІдрахування рослин основних бур'янів в посівах озимої пшениці (грицики звичайні, талабан польовий, кучерявець Софії) проводили на фіксованих площах в осінній період перед вступом пшениці в зиму, весною – в кінці фази кущіння і в фазу молочно-воскової стиглості зерна пшениці. Площі фіксувались з допомогою рамки 0,25 м. На кожній ділянці фіксувалось по чотири площі. Облік рослин основних видів бур'янів в посівах кукурудзи (осот рожевий, щириця звичайна, щириця жминдовидна, березка польова, плоскуха звичайна, мишій зелений) проводили на фіксованих площах в фазу трьох листків і в фазу викидання волоті кукурудзи з використанням рамки 0,5 м2. На кожній ділянці фіксувалось по чотири площі. Перед вступом пшениці в зиму в 1989 році фітобацин-2 забезпечив зниження забур'яненості посівів до 35,1-44,1% до контролю. В 1990 році цей показник був на рівні 31,3-44,2%, в 1991 році - 21,5-37,2%. Весною кількість сходів досліджуваних видів бур'янів дещо збільшувалась у всіх варіантах. Облік рослин бур'янів в фазу молочно-воскової стиглості зерна пшениці показав ще невелике збільшення їх кількості в кожному їх трьох років, але процентне відношення до контролю практично не збільшилося (1989 рік - 33,1-44,4, 1990 рік 26,8-36,3, 1991 рік - 25,4-38,7%). Врожай зерна пшениці (табл. 3) в середньому за три роки в варіанті з фітобацином-2 перевищував контроль на 4,0 ц/га. Аналізуючи результати досліджень фітобацину-2 в посівах кукурудзи, можна зробити висновок, що кількість сходів бур'янів була значно менша, порівняно з контролем. Так, наприклад, в фазу трьох листків в 1991 році кількість рослин досліджуваних видів бур'янів була в межах 14,4-39,0%, в 1992 році - 17,7-35,3% до контролю. В фазу викидання волоті кількість рослин бур'янів в 1991 році була на рівні 15,6-68,9%, в 1992 році 21,5-60,0% до контролю. Врожай зерна кукурудзи (табл, 4), одержаний в варіанті з фітобацином-2, був на 2,8 ц/ra вищим, ніж в контролі. Таким чином, одержаний екологічно чистий препарат фітобацин-2 являється дешевим і ефективним засобом в боротьбі з бур'янами.