Спосіб підсилення стійок

Спосіб підсилення стійок, який включає в себе встановлення елементів підсилення на стійку І прикріплення їх кінців, який в і д р і з н я є т ь с я тим, що перед прикріпленням кінців елементів підсилення І стійки між ними встановлюють дерев'яні прокладки і фіксують з'єднання хомутами, після чого через отвір, виконаний у верхній частині стійки, центр якого перевищує верхній кінець елемента підсилення на радіус отвору, пропускають жорсткий стержень, на кінцях якого закріплюють гвинтові домкрати, підводять їх під нижню грань ребра плити покриття і домкратами передають зовнішнє навантаження з плити покриття на елементи підсилення. Винахід відноситься до області будівництва і може бути використаний при підсиленні стійок під діючим навантаженням без попереднього розвантаження. Відомий спосіб підсилення стиснутих елементів, який включає в себе встановлення елементів підсилення на підсилюваний елемент (стійку) І прикріплення їх кінців [Авт.св. СРСР № 771304, кл. Е 04 С 3/06, 1980]. Після підсилення стійок зазначеним методом при збільшенні навантаження (технологічного, снігового і т.п.) воно передається на існуючу стійку та елементи підсилення В даному випадку виключена можливість регулювання внутрішніх зусиль в системі (стійка - елементи підсилення), що не дає можливості додаткове навантаження передавати, переважно, на елементи підсилення. Це, в свою чергу, зменшує надійність системи та обмежує область її практичного використання. В основу винаходу поставлено задачу підвищення надійності підсилення стійки шляхом саморегулювання внутрішніх зусиль системи (стійка - елементи підсилення) як в процесі виконання підсилення, так І в процесі подальшої її статичної роботи при зміні навантаження, що дозволяє практично не передавати додаткове навантаження на основний елемент (стійку). Поставлене завдання досягається тим, що в способі підсилення стійок, який включає в себе встановлення елементів підсилення на стійку і прикріплення їх кінців, згідно винаходу, перед прикріпленням нижніх кінців елементів підсилення та стійки між ними встановлюють дерев'яні прокладки, з'єднання цих елементів фіксують хомутами, у верхній частині стійки виконують отвір, центр якого перевищує верхній кінець елемента Підсилення на радіус отвору, в отвір вставляють жорсткий стержень, на кінцях якого С > о о 00 о 19408 закріплюють гвинтові домкрати, підводять їх під нижню грань ребра плити покриття, після чого дократами передають зовнішнє навантаження на елементи підсилення. Виконане запропонованим способом 5 підсилення стійок забезпечує можливість регулювання І саморегулювання внутрішніх зусиль в системі (стійка - елементи підсилення), ефективно розвантажує підсилюваний елемент за рахунок виник- 10 нення в ньому розтягуючих зусиль, збільшує надійність таких систем. В даному винаході додаткове навантаження передається, переважно, на елементи підсилення. Застосування даної системи 15 підсилення дає можливість раціонально використовувати матеріал будівельних конструкцій за рахунок збільшення їх жорсткості. На фіг. 1 зображено загальний вигляд 20 ферми, що підсилюється; на -фіг.2 - стійка ферми, яку необхідно підсилити (розрізи АА, Б-Б); на фіг.З - встановлення елементів підсилення ча стійку, яка підсилюється (розрізи В-В, Г-Г); на фіг.4 - закріплення 25 елементів підсилення на стійці, яка підсилюється, виконання отвору в верхній зоні підсилюваного елемента; на фіг.5 встановлення І закріплення жорсткого стержня з гвинтовими домкратами на еле- ЗО менти підсилення, передача навантаження на елементи підсилення (розрізи Д-Д, Е-Е); на фіг.б - схема статичної роботи системи підсилення з навантаженнями та зусиллями, які виникають в елементах системи. 35 Згідно запропонованого способу, підсилення стійок здійснюють наступним чином. Внаслідок збільшення навантаження на будівельну конструкцію (ферму) необхідно підсилити стійку і даної ферми. 40 Для підсилення стійки і на неї встановлюють елементи підсилення 2 (кутники). З'єднання елементів підсилення 2 та стійки 1 фіксують хомутами 3, кутниками 4 хомутів 3 та дерев'яними прокладками 5. 45 Розміри дерев'яних прокладок 5 підбирають таким чином, щоб система (стійка 1 - елементи підсилення 2) працювала без ексцентриситету "є" (фіг.5). Після цього елементи підсилення 2 закріплюють на стійці 1 монтажним зварюванням (або іншим способом), яке виконують в нижній частині стійки 1. Довжина елементів підсилення 2 повинна бути меншою від довжини стійки 1 для виконання отвору 6, центр якого знаходиться вище верхнього кінци елементу підсилення 2 на радіус отвору 6. На наступному етапі підсилення в отвір 8, виконаний в стійці 1, встановлюють і закріплюють жорсткий стержень 7. На кінцях жорсткого стержня 7 закріплюють гвинтові домкрати 8. Стержень 7 та гвинтові домкрати 8 виконують з високоміцної сталі. В проектному положенні стержень 7 та гвинтові домкрати 8 фіксують за допомогою шплінтів 9. В верхній частині гвинтового домкрата 8 розташовують опорний підшипник 10 з опорною прокладкою 11. Гвинтові домкрати 8 підводять під нижню грань реброа плити покриття 12, і таким чином зовнішнє навантаження передають на елементи підсилення 2. Внаслідок пересування гвинтового домкрату 8 вгору (під нижню грань ребра покриття 12), додаткове навантаження F (фіг.8) передають на горизонтальний жорсткий стержень 7, який згинаючись, в свою чергу, дане навантаження F передає на стійку 1 та елементи підсилення 2. В результаті цього в стійці 1 ферми виникають розвантажуючі зусилля S, а додаткове навантаження F, переважно передають на елементи підсилення 2, в яких виникають стискаючі зусилля Ni. Зусилля N І F, відрповідно, основне навантаження, яке діє на стійку 1, та стискаюче зусилля, яке виникає в даній стійці 1. Перед підсиленням стійки 1, при необхідності, можливе встановлення під підсилювану конструкцію (ферму) тимчасових опор на момент її підсилення. гіф £•ггсЬ Q-9 v-v 19408 /2