Спосіб розосереджування заряду вибухової речовини в обводненій свердловині

1. Спосіб розосереджування заряду вибухової речовини в обводненій свердловині, що включає установку в обводненій свердловині засобів ініціювання, опускання в обводнену свердловину водонепроникної оболонки, формування частин заряду вибухової речовини в водонепроникній оболонці з проміжком між ними і виконання забивання, який відрізняється тим, що проміжок формують за допомогою затягувального пояса, яким оперізують водонепроникну оболонку над частиною в ній заряду вибухової речовини, і утримують його на довгомірних гнучких елементах, верхні кінці яких закріплені біля устя свердловини, при цьому затягування пояса до повного закривання водонепроникної оболонки здійснюють натягом вгору верхні х кінців згаданих довгомірних гнучких елементів, які своїми нижніми кінцями пропущені крізь отвори, що виконані у затягувальному поясі, і U 2 (19) 1 3 26263 вої речовини з проміжком між ними і виконання забивки. На відміну від заявленої корисної моделі проміжок між частинами заряду вибухової речовини формують за допомогою податливої герметичної оболонки, яку попередньо вводять в свердловину, а потім її накачують повітрям з радіальним її розширенням до досягнення надійної фіксації у свердловині. Причиною, що перешкоджає досягненню технічного результату є те, що для створення тиску в герметичній податливій оболонці і утворення проміжку між частинами заряду вибухової речовини використовують пересувне джерело стиснутого повітря та оснащення для його приєднання. Це здорожує спосіб і робить його трудомістким. Також відомий спосіб заряджання свердловин розосереджувальними зарядами вибухової речовини, який включає установку в свердловині засобів ініціювання, заряджання вибуховою речовиною нижньої зарядної частини свердловини, формування проміжку із сипучого породного матеріалу, заряджання верхньої зарядної частини свердловини і виконання забивки. [М.Ф.Др укований. Методи управління вибухом на кар'єрах. Видавництво «Недра», Москва, 1973р. стор.355, 378]. Недоліком даного способу є те, що формування проміжку із сипучого породного матеріалу здійснюється в порожнину свердловини прямо на нижній заряд вибухової речовини. При цьому породний матеріал потрапляє в заряд вибухової речовини занурюючись у нього, особливо коли заряд знаходиться в рідкому стані, що значно погіршує ефективність вибуху. Також значним недоліком цього способу є те, що неможливо точно визначити довжину проміжку, яка має велике значення і впливає на якість дроблення гірських порід. Найбільш близьким аналогом до заявленої корисної моделі за сукупністю ознак і очікуваному технічному результату є спосіб розосереджування заряду вибухової речовини, який включає установку в обводнену свердловину засобів ініціювання, опускання в обводнену свердловину водонепроникненої оболонки, заряджання вибуховою речовиною нижньої зарядної частини свердловини в водонепроникну оболонку, з утворенням нижнього заряду вибухової речовини, формування проміжку із сипучого породного матеріалу поза водонепроникну оболонку, заряджання вибуховою речовиною верхньої зарядної частини свердловини в водонепроникну оболонку до утворення верхнього заряду вибухової речовини і виконання в забивочній частині свердловини забивки, [Звіт про досвід роботи кар'єру ЗАТ «Інгулецького Гірничозбагачувального комбінату« (ИНГЗК) 2006р.]. Недоліком даного способу є те, що формування проміжку із сипучого породного матеріалу поза тіло водонепроникної оболонки поєднується з технологічними труднощами і значною затримкою в часі при заряджанні свердловини вибуховою речовиною. Після заряджання вибуховою речовиною нижньої зарядної частини свердловини в водонепроникну оболонку і утворення нижнього заряду вибухової речовини, подача вибухової речовини 4 припиняється, зарядний шланг зарядної машини виймається з порожнини свердловини, а водонепроникна оболонка в забивочній і верхній зарядній частині свердловини відсувається до стінки свердловини, звільняючи місце для формування проміжку. Забивочна машина подає в свердловину, поза водонепроникну оболонку на нижній заряд вибухової речовини сипучий породний матеріал, (наприклад відходи збагачувальної фабрики), формуючи з нього проміжок відповідної довжини. Потім зарядний шланг опускається в розправлену водонепроникну оболонку над проміжком, подається вибухова речовина, заряджається верхня зарядна частина свердловини в водонепроникну оболонку і утворюється верхній заряд вибухової речовини. Також важливим недоліком даного способу є те, що проміжок із сипучого породного матеріалу важко виконати цилістним, заважає водонепроникна оболонка придавити яку до стінки свердловини повністю неможливо, бо діаметр свердловини невеликий, а тіло водонепроникної оболонки жорстке і пружне. Тому проміжок в свердловині буде мати такий вигляд: з одного боку свердловини породний матеріал, з другого боку частково придавлена водонепроникна оболонка. Внаслідок цього, вибухова речовина з верхнього заряду по коридору з непридавленої водонепроникної оболонки, може потрапляти в проміжок і ефективність вибуху свердловинного заряду значно погіршується. Також, значним недоліком даного способу є те, що виконати проміжок з точно визначеною довжиною методом насипання породного матеріалу в порожнину свердловини і кількаразовим заміром його довжини за допомогою мотузки з вагою на кінці неможливо. А виконання проміжку з непрогнозованою довжиною, веде до погіршення ефективності вибуху свердловинного заряду, особливо при методі всерединносвердловинних сповільнень. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб розосереджування заряду вибухової речовини в обводненій свердловині, шляхом введення нової операції і нових засобів для виконання нової операції, задіяти використання водонепроникної оболонки в формуванні проміжку, та завдяки цьому, підвищити продуктивність і технологічність способу, а відсіля і ефективність вибуху свердловинного заряду. Задача вирішена тим, що в способі розосереджування заряду вибухової речовини в обводненій свердловині, що включає установку в обводненій свердловині засобів ініціювання, опускання в обводнену свердловину водонепроникної оболонки, формування частин заряду вибухо вої речовини в водонепроникній оболонці з проміжком між ними і виконання забивки, згідно корисної моделі, проміжок формують за допомогою затягувального поясу, яким оперезують водонепроникну оболонку над частиною в ній заряду вибухової речовини, і утримують його на довгомірних гн учкіх елементах, верхні кінці яких закріплені біля устя свердловини, при цьому затягування пояса до повного закривання водонепроникної оболонки здійснюють на 5 26263 тягом вгору верхніх кінців згаданих довгомірних гнучкіх елементів, які своїми нижніми кінцями пропущені крізь отвори, що виконані у поясі і кожний з них зафіксований у рухливу петлю ковзним вузлом. При цьому водонепроникну оболонку оперезують затягувальним поясом перед опусканням її в свердловину. Водонепроникну оболонку оперезують затягують затягувальним поясом на заданій довжині від її нижнього кінця. Затягувальний пояс фіксують на водонепроникній оболонці. Отвори в затягувальному поясі виконані подовжніми рядами. Довгомірні гнучкі елементи повздовж водонепроникної оболонки фіксують до неї по місцю. Сутність корисної моделі пояснюється кресленнями де на: Фіг.1 показаний розосереджуваний заряд вибухової речовини в обводненій свердловині водяним проміжком; Фіг.2 показаний розосереджуваний заряд вибухової речовини в обводненій свердловині породним проміжком. Приклад виконання способу розосереджування заряду вибухової речовини в обводненій свердловині водяним проміжком (Фіг.1). Водонепроникну оболонку 1, (наприклад, поліетиленовий рукав) перед опусканням в обводнену свердловину 2, оперезують затягувальним поясом 3 з гнучкого матеріалу, (наприклад поліетилену) в якому виконані отвори 4, що розміщені подовжніми рядами 5,6, та приєднаний до довгомірних гнучкіх елементів 7, 8 (наприклад мотузок). При цьому довгомірний гнучкій елемент 8 нижнім кінцем пропускають крізь отвори 4 верхнього подовжнього ряду 5 у затягувальному поясі 3 і фіксують його у рухливу петлю 9 ковзним вузлом 10, а довгомірний гнучкій елемент 7 нижнім кінцем пропускають крізь отвори 4 нижнього подовжнього ряду 6 в затягувальному поясі 3 і також фіксують його у рухливу петлю 11 ковзним вузлом 12. При цьому довгомірні гнучкі елементи 7, 8 повздовж водонепроникної оболонки 1 фіксують до неї по місцю для їх компактності від розпадання. Фіксацію проводять за допомогою кілець 13, які закріплені на водонепроникній оболонці 1, крізь які пропускають довгомірні гнучкі елементи 7, 8. Після цього, до нижнього кінця водонепроникної оболонки 1 приєднують вагу 14 з отвором 15. Потім в обводнену свердловину 2 установлюють засоби ініціювання 16 і опускають до її дна водонепроникну оболонку 1 на вазі 14 з затягувальним поясом 3 і з довгомірними гнучкіми елементами 7,8, верхні кінці яких закріплюють біля устя свердловини 2 за шматки гірської породи 17. Крізь отвір 15 у вазі 14 у водонепроникну оболонку 1 проникає свердловинна вода 18 і розширює водонепроникну оболонку 1. Після цього, в водонепроникну оболонку 1 опускають до дна свердловини 2 зарядний шланг зарядної машини (на 6 креслені не показано) і здійснюють заряджання вибуховою речовиною 19 в водонепроникну оболонку 1, формуючи нижню частину заряду вибухової речовини. Після утворення нижньої частини заряду, подача вибухової речовини 19 припиняється, зарядний шланг витягують у верхню зарядну частину водонепроникної оболонки 1. Формування проміжку h водяного чи повітряного (якщо рівень в свердловині менший за довжину нижньої частини заряду вибухової речовини) над нижньою частиною заряду вибухової речовини 19 здійснюють натягом вгору вер хніх кінців довгомірних гнучкіх елементів 7, 8, при якому відбувається затягування рухливих петель 9, 11 ковзними вузлами 10, 12 до повного затягнення затягувального пояса 3 і закривання водонепроникної оболонки 1. Після чого верхні кінці довгомірних гнучкіх елементів 7, 8 фіксують біля устя свердловини 2 за шматки гірської породи 17, для утримання верхньої частини заряду вибухової речовини від його опускання в проміжок h. Після цього подачу вибухової речовини 19 через зарядний шланг відновлюють і заряджають верхню частину водонепроникної оболонки 1. Після утворення в водонепроникній оболонці 1 верхньої частини заряду вибухової речовини 19 зарядний шланг витягують з свердловини 2 і виконують забивку 20. Приклад виконання способу розосереджування заряду вибухової речовини в обводненій свердловині породним проміжком, (Фіг.2). Після утворення в водонепроникній оболонці 1 нижньої частини заряду вибухової речовини 19, подача вибухової речовини припиняється, зарядний шланг (на кресленні не показаний) витягують у верхню частину водонепроникної оболонки 1, а над зарядом натягом вгору верхніх кінців довгомірних гнучкіх елементів 7,8 затягуються рухливі петлі 9, 11 ковзними вузлами 10, 12 на затягувальному поясі 3 до закривання водонепроникної оболонки 1. Після чого верхні кінці довгомірних гнучкіх елементів 7, 8 фіксують біля устя свердловини 2 за шматки гірської породи 17, щоб довгомірні гнучкі елементи 7, 8 не заважали подальшому заряджанню. Потім забивочною машиною здійснюється розвантаження породного матеріалу(наприклад, відходи збагачувальної фабрики) в середину водонепроникної оболонки 1 на закривання над нижньою частиною заряду вибухової речовини 19. Формування породного проміжку h здійснюється на відповідну довжину. При розвантаженні породного матеріалу 21 в водонепроникну оболонку 1 зарядний шланг можна не витягувати з свердловини 2. Після цього подача вибухової речовини 19 через зарядний шланг відновлюється і зарядження вибуховою речовиною здійснюється прямо на породний проміжок 21. Після утворення в водонепроникній оболонці 1 верхньої частини заряду вибухової речовини 19 зарядний шланг витягують з свердловини 2 і виконують забивку 20. 7 Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 26263 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601