Спосіб профілактики десинхронозу

1. Спосіб профілактики десинхронозу, який включає виконання фізичних вправ за 5 діб перед пересіченням годинних поясів і 5 діб після 3 30355 психофізіологічних, біохімічних и інших життєзабезпечуючи х ритмів, які є у кожної людини і які не змінюються при постійному мешканні на одній території. Під час переміщення по території Землі біологічні ритми підпорядковуються сонячному світлу, яке з'являється на сході і зникає на заході. Організм людини починає поступово змінювати свої ритми. Але при цьому людина скаржиться на появу в організмі неприємностей: головний біль, головокружіння, біль в серці, шум в вуха х, порушення сну, підвищена стомлюваність, зниження працездатності (табл. 1). При цьому зберігаються взаємовідношення між показниками психофізіологічних показників одної людини, але всі вони стають іншими. Частота серцевих скорочень у кожну годину нових ритмів стає більшою: наприклад, о 8 годині була 75уд/хв., при переведенні годинника на 4 години ЧСС стала 85уд/хв. (табл. 2), а о 12 годині до 90уд/хв. (Мал.14). Артеріальний систолічний тиск теж змінюється від 120мм.рт.ст. о 8 годині при зміні часу до 4 годин - до 130-135мм.рт.ст (мал.4). Запропонований спосіб профілактики дезадаптаційних порушень і профілактики десинхронозу із застосуванням фізичних вправ перед пересіченням годинних поясів дозволяє зберігати стабільність біологічних ритмів і самопочуття осіб, які перетинають меридіани (Табл. 1, мал. 1-4). Показники статичної витривалості м'язів передпліччя (табл. 2) відповідають міцності не окремих м'язів, а цілих груп, які забезпечують виконання завдання по стисканню рукояті манометру на рівні 75% від максимальної величини. Контролюється час і показника вимірюючого пристрою. Показником статичної витривалості (СВ) є тривалість в секундах, на протязі якої випробуваний здібний утримувати дозоване зусилля. Методика застосовується з метою визначення працездатності в динаміці робочого часу. Отримані нами показники в осіб контрольної групи (без застосування фізичних вправ) і в осіб, які отримували певні фізичні навантаження, статистичне вірогідно відрізняються (р £ 0,05) на протязі всіх годин доби, тобто витривалість останніх значно перевищує середні показники осіб, які не використовують в добовому режимі фізичні вправи (табл. 2). Аналогічні закономірності встановлені і в показниках швидкості простої зорово-моторної реакції (ПЗМР). На всіх етапах контролю цього показника швидкість реакції на світовий подразник в осіб групи, яка використовувала фізичні вправи була ви ща, ніж в осіб, які не використовували в режимі свого дня фізичні вправи. Третя частина табл. 2 присвячена показнику критичної частоти злиття миготінь (КЧЗМ), який характеризує діяльність центральної нервової системи, а саме втомленість людини. Цей показник також підкорюється загальному закону біологічних ритмів і відрізняється у людей, які 4 займаються фізичними вправами від показника осіб контрольної групи (осіб, які не виконують фізичні вправи). Біоритмологічні коливання на протязі доби стираються під впливом високого рівня активізації як психічних, так і моторних центрів, які реалізуються моторно - вісцеральними і вісцеромоторними зв'язками. За даними суб'єктивної оцінки факторів, негативно діючих на плавсклад, моряки пов'язують окремі скарги, які виникають в рейсі, з переводом суднових годинників в період перетинання судном меридіанів при русі в широтному напрямі. На підставі обробки даних способом парних кореляцій отримані коефіцієнти корелятивних зв'язків (г) зміни біоритмів і виникнення певних скарг на самопочуття. В сильному ступені проявляються скарги плавскладу під час плавання в широтному напрямі: головний біль (0,579), головокружіння (0,716), біль у шлунці (0,642), втомлення (0,549), роздратування (0,563), тужливий настрій і зниження працездатності (0,732). В середньому ступені були наступні скарги: головний біль (0,579), неприємні почуття і біль в області шлунку (0,642), підвищена втома (0,549), роздратованість (0,563). В осіб, які виконували фізичні вправи, при опросі про скарги, які виникали при пересічені годинних поясів, були отримані відповіді про скарги тільки в слабому ступені: тужливий настрій і зниження працездатності. Інші скарги були відсутні. Таким чином, суб'єктивна оцінка в значному ступені відповідає об'єктивним даним, які відбиті в фізіологічних і психофізіологічних показниках, представлених в малюнках (мал. 1-4), які свідчать про благотворний вплив фізичних вправ на стабілізацію і корекцію гомеостазу моряків при зміні місцевого (суднового) часу, як подразники і першопричини виникаючих десинхронозів. Члени екіпажів, які виконували фізичні вправи, значно легше переносили зміну годинних поясів, а рухова активність сприяла найшвидшій перебудові фізіологічних функцій організму, резистентності до негативних факторів дії і тривалому збереженню працездатності. Фізична активність сприяє швидшому формуванню нового добового стереотипу у моряків в дальньому плаванні, підтриманню високого рівня працездатності і професійної надійності в період тривалого плавання. Зв 'язок самопочу ття моряків з фактора ми су днов ого середов ища (ко Фактори ри зику Шу м Вібраці я Хи тав иця 0 Колив . t Перев од годин ників Надмірні ро боти Кон флікт на су дні Відрив в ір берега Моно тонія Голов ний біль 0,834 0,342 0,339 0,333 Голов о кру жіння 0,037 0,668 0,251 0,241 Біль в серці 0,824 0,020 0,772 0,334 Шу м у вухах 0,533 0,418 0,043 0,340 Запори 0,769 0,102 0,319 0,193 Біль в шлу нку 0,437 0,445 0,147 0,013 0,579 0,716 0,340 0,331 0,191 0,642 0,231 0,266 0,392 0,415 0,381 0,350 0,663 0,626 0,425 0,226 0,585 0,670 0,288 0,490 0,172 0,005 0,328 0,309 0,059 0,440 0,128 0,604 0,185 0,126 По 5 Умов и в ідпочинку Хі мічний фактор 30355 6 0,195 0,274 0,657 0,554 0,623 0,203 0,307 0,227 0,294 0,364 0,534 0,736 0,017 0,812 0,175 0,500 0,590 0,579 0,762 0,356 Таблиця 2 Вплив фізичних вправ на зміну психофізіологічних показників на протязі доби у працівників водного транспорту (n=58) Час доби, години 8 12 16 20 0 4 Статична витривалість, с Фіз. вправ 38,2 ± 1,3 36,0 ± 1,4X 36,4 ±1,2X 37,9 ± 1,5X 35,1 ± 1,4X 37,7 ± 1,6X Контроль 22,82 ± 1,58 X 15,94± 1,36 хХ 14,96± 1,20 хХ 12,44± 1,34 хХ 12,62± 1,30 хХ 23,30 ± 1,48 Х Проста зорово-моторна реакція, мс Фіз. вправ Контроль 173,5± 8,6 177,56+ 8,5 Х 180,9±7,2 Х 196,62± 9,7 хХ 185,5± 6,8 Х 212,26± 8,0 хХ 180,7± 7,3 Х 223,68± 7,3 хХ 178,1± 7,4 Х 195,40± 8,5 хХ 170,2± 8,5 178,42± 8,5 Х Критична частота злияння миготінь, Гц Фіз. вправ Контроль 44,0± 1,3 42,7±1,3Х 43,4± 1,4 38,5±1,4хХ 41,2± 1,5 X 38,9±1,0хХ 41,0± 1,3 X 37,5±1,3хХ 42,2± 1,2 X 39,5±1,3хХ 42,4± 1,4 X 41,4±1,3 Примітка: х - статистично-значима відмінність ( р < 0,05) порівняно з фоновим показником о 8 годині. X - статистично - значима відмінність (р < 0,05) порівняно з аналогічними показниками в осіб контрольної групи. Джерела інформації: 1. Бердышев В.В., Григоренко В.Ф. Некоторые особенности суточного ритма функций организма у моряков в тропиках// Военно-медицинский журнал.- 1982.-№5.-С.47-48. 2. Комаров Ф.И., Рапопорт С.И. Хронобиология и хрономедицина Триада-Х 2000. 3. Лобенко А.А., Павлов И.О. Индивидуальнотипологические качества моряков и адаптация к условиям низких широт // Вісник морської медицини.-2003.-№4.-С. 18-20. 4. Патент Російської Федерації №2240843 A61N5/06, 2004. 5. Патент на корисну модель України №22300 A61N5/06 5/10, 2007. 6. AC №1711889 Al A61H39/00 61 N 2/08 от1992 г Способ поддержания работоспособности человека. 7. Патент на корисну модель України №78097 А61К33/00 А61Р43/00, 2005 г. 8. Патент на корисну модель України №24084 А61М21/00 А61В6/16, 2006 р. 9. Патент на корисну модель України №22666 А61В5/16 А61М16/00, 2006 р. 7 30355 8