Спосіб визначення життєздатності новонароджених поросят за станом фетальної частини плаценти

1. Спосіб визначення життєздатності новонароджених (добових) поросят за станом фетальної частини плаценти, що включає морфологічні дослідження плаценти після її відділення, який відрізняється тим, що за структурою фе тальної частини плаценти свиней 3 30795 але й відродженні повноцінного поголів'я у майбутньому. Водночас, при пологах за морфофункціональним станом фетальної частини плаценти можна визначати особливості пренатального розвитку новонародженого поросяти, наявність розвитку патологічних змін в слизовій оболонці матки, а також генетичну неповноцінність батьківських пар. У наукових працях з гуманної медицини зібраний великий клінічний і експериментальний матеріал, який доводить про наявність тісної взаємозалежності між морфофункціональним станом плаценти і повноцінним ростом і розвитком новонароджених і надає змогу з'ясовувати основні причини фетоплацентарної недостатності. Проте у ветеринарній медицині дослідження у даному напрямку залишаються без достатньої уваги. Малочислен! дослідження взаємозв'язку морфофункціонального стану фетальної частини плаценти і організму новонародженого малоінформативні, що спричиняє перепону використання даної загальнобіологічної закономірності у практичному веденні свинарства. [1. Брылин А.П., Бойко А.В., Волкова М.Н. Сохранность новорожденных поросят // Ветеринария.№3.2006.- С. 12-14; 2. Достоєвський Л.Л. Сучасні напрямки вирощування здорового молодняку свиней // Здоров'я тварин і ліки. - №8.- 2006.- С. 9-10; 3. Заянчковский И.Ф. Физиологические особенности и болезни новорожденных животных.- Уфа, 1969.- 92 с; 4. Іванченко М.М. Антенатальна гіпотрофія поросят, розповсюдження, причини виникнення та діагностика / 36. наук. праць Луганського НАУ: Ветеринарні науки. - Луганськ. - 2007. - № 78/101. С. 242-246; 5. Криштофорова Б.В. Концепція етіології утробної недорозвиненості неонатальних телят // Ветеринарна медицина України. - 1999.№3.- С. 44-45; 6. Криштофорова Б.В., Соколов В.Г. Спосіб визначення екстер'єру і фізіологічного статусу організму поросят. - Декл. пат. на кор. мод. № 15808. 17.07.2006. Бюл. № 7; 7. Кошовий В., Цимерман 0. Оцінка стану плодів новонароджених собак// Ветеринарна медицина України.- 2006.№12.- С. 29-30; 8. Левин К.Л. Физиология и патология воспроизводства свиней. М.: Росагропромиздат, 1990.- 255 с; 9. Сидорова И.С., Можаров И.О. Фетоплацентарная недостаточность. Клинико-диагностические аспекты. - М.: Знание, 2000. - 126 с; 10. Сиразиев Р.З., Игумнов Г.А., Черных В.П. Гистофизиология матки и плаценты свиней. - Улан-Удэ: Изд-во ФГОУ ВПО БСГХА, 2004.- 226 с; 11. Чумаченко В.Е., Высоцкий A.M., Сердюк Н.А., Чумаченко В.В. Определение естественной резистентности и обмена веществ у сельскохозяйственных животных.- К.: Урожай, 1990.- 136 с; 12. Федорова М.В. Плацентарная недостаточность // Акушерство и гинекология. -1997.-№5.-С. 40-43.] Відомий спосіб (патент № 15808, опубл. 17.07.2006, Бюл. № 7) визначення життєздатності поросят, що передбачає з'ясування морфофункціонального стану організму і кісткових органів, як органів універсального гемоімунопоезу 4 у поросят-сисунів, не доцільно використовувати з цією метою у добових поросят. Недоліком для практичного використання даного способу є його застосування для поросят старшого віку та необхідність проведення досліджень морфологічного складу крові й кісткового мозку. Корисною моделлю ставиться завдання своєчасного прогнозування життєздатності новонароджених (добових) поросят із послідуючою корекцією їх годівлі і утримання, що сприятиме підвищенню збереження та життєздатності, створенню умов оптимального їх росту та розвитку у новонароджений період, а в майбутньому і високій реалізації генетичних потенцій продуктивності. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що у способі визначення життєздатності новонароджених (добових) поросят за станом фетальної частини плаценти, що включає морфологічні дослідження плаценти після її відділення, згідно корисній моделі за структурою фетальної частини плаценти свиней проводять візуальну оцінку її кольору з материнської і плодової поверхонь, наявність ворсинок, складок або крововиливів, а також визначають наявність мертвонароджених плодів, патологічних змін, масу і площу всієї фе тальної частини плаценти і її фрагментів, ширину фрагментів та довжину пуповини відповідно окремого поросяти, по цьому судять про морфофункціональний стан його організму і життєздатність, причому наразі із визначенням структури фетальної частини плаценти з'ясовують живу масу і довжину тулуба у новонароджених поросят. Досліджували фетальні частини плацент і новонароджених поросят полтавської м'ясної породи (ПМ - 1). Фетальні частини плацент відбирали зразу після народження поросят і оцінювали візуально. Перш за все звертали увагу на цілісність, колір з материнської та плодової поверхонь, рівномірність розташування ворсин. Визначали також масу і площу всіх фетальних частин плацент, масу, довжину, ширину і площу її фрагментів, які належать окремим поросятам та довжину їх п уповини. Масу фе тальних частин плацент та їх фрагментів визначали з використанням вагів РИ10Ц13У, з точністю до 1 граму. Площу встановлювали планіметричним методом шляхом накладання міліметрового паперу і підрахунку кількості квадратів, покриваючих її. Поросят оцінювали по живій масі при народженні, довжині тулуба (від потилиці до хвоста), реалізації часу пози стояння (від народження до вставання на ноги) і прояву ре флексу смоктання (час фіксації сосків матері після вставання на ноги). Наразі враховували кількість поросят у гнізді та наявність мертвонароджених. Через місяць після народження визначали збереження поросят та відповідність їх росту і розвитку вимогам порідних показників. Дослідження, проведені нами, свідчать, що органна структура фетальної частини плаценти ссавців характеризується, перш за все, високою 5 30795 індивідуальною варіабельністю поряд з загальністю морфології, тому що сприяє народженню в одному гнізді високо життєздатних і недорозвинених поросят. Аналіз проведених досліджень доводить загально біологічну закономірність, яка проявляється у взаємозв'язку з морфологією фетальної частини плаценти і пренатальним розвитком організму новонародженого поросяти: Фрагменти фетальної частини плаценти поросят, які проявляють високу життєздатність, мають форму витягнутого мішка, поступово звужуючого. Колір фетальної частини плаценти з плодової поверхні рожево-червоний, поверхня блискуча (фіг. 1). З материнської сторони вона складчаста, виявляються короткі ворсинки 1, кількість яких зростає до звуженої частини. Маса фрагмента пренатальне розвинутого поросяти коливається в межах 288,67±10,26г, площа 584,05±42,50см 2, довжина пуповини - 3,88±0,70см (2-7см). При такій індивідуальній фетальній частині плаценти новонароджені поросята мають живу масу 1494,40±88,37г, довжину тулуба 29,33±2,08см, реалізують позу стояння вже через 2 хвилини, а рефлекс смоктання - через 1 -2 хвилини. Життєздатність таких поросят проявляється у їх 100% збережені, інтенсивному рості і розвитку у неонатальний період. Фрагменти фетальної частини плаценти (фіг. 2) менш життєздатних поросят з плодової поверхні теж рожево-червоні, блискучі. З материнської сторони вони складчасті з короткими ворсинками 1, кількість яких зростає до звуженої частини. Маса фрагментів таких поросят дещо нижча (237,33±15,01г), як і їх площа (458,33±31,58см 2). Довжина пуповини складає 13,50±2,07см (1028см). Менш життєздатні поросята мають живу масу 883,33±73,71г, довжину тулуба - 26,33±0,58см, реалізують позу стояння через 6,80 хвилин після народження, фіксують сосок матері через 9,40 хвилин. Збереженість таких поросят складає 83,03±11,08%. Фрагменти фетальної частини плаценти (фіг. 3) поросят, які проявляють низьку життєздатність, з плодової поверхні рожево-червоні з крововиливами 2, блискучі, а з боку материнської поверхні мають темно-червоне забарвлення через сильну кровонаповненість судин хоріона. Візуально відмічається рідке розташування ворсин. Маса індивідуальних фетальних частин плацент поросят пренатальне недорозвинених зменшується (189,33±4,38г), так як і площа (295,67±53,68см 2), довжина пуповини досягає 28,44±3,08 см (15-38см). Значно пренатальне недорозвинені поросята мають живу масу 614,44±30,96г, довжину тулуба 24,00±1,00см. У поросят з низькою живою масою рефлекс смоктання проявляється через 20,89±0,72 хвилини після вставання на кінцівки, що відбувається через 12,22±0,57 хвилини після народження. Такі, пренатальне недорозвинені поросята, як правило, гинуть на першу-другу добу 6 життя або ж їх вибраковують після народження як нежиттєздатних. Встановлено, що довжина пуповини змінюється в залежності від розташування плода в матці. Вона більша в фрагментах розташованих у звуженій частині рогів матки. Так, якщо в центральній частині рогів матки довжина пуповини поросяти досягає 2-7см, то в периферичній - уже 38см. Довжина пуповини можливо є одним із факторів, зумовлюючих певн у затримку росту і розвитку плоду, пов'язаних з часом на доставку живильних речовин плоду. Отже на пренатальну недорозвиненість новонароджених (добових) поросят вказують темно-червоний колір фетальної частини плаценти, рідкерозташування ворсин, зменшення маси і площі фрагментів, зростання довжини пуповини. Спосіб визначення життєздатності поросят по структурі фетальної частини плаценти, що пропонується, до цього часу не використовувався у ве теринарній медицині, зокрема у ветеринарній неонатології. 7 30795 8