Спосіб формування однорядного співпоставляючого кишкового шва

А 61 В 17/00 споив ФОНДУВАННЯ ОДНОРЯДНОГО СШШОСТАВЛЯЮЧОГО КИШКОВОГО ШВА Винахід належить до медицини, а саме до хірургії і стосується способа формування кишкового шва. Одним з небезпечних ускладнень після формування кишкових швів на порожнистих органах черевної порожнини є їх неспроможність, яка зустрічається в 25% випадків /Милонов О.Б.» Тоскин К.Д., Жебровский В.В. "Послеоперационные осложнения и опасности в абдоминальной хирургии" Москва, "Медицина"» 1990. -С.53Д Причому, виникнення неспроможності кишкового шва в певній мірі залежить від виду і техніки його накладання. Відомий спосіб формування однорядного кишкового шва /А.С.№1076096 А 61 В 17/00. Бюл.ШД984/, де герметичність анастомозу підвищують за рахунок більш ретельного зіставлення шарів стінок порожнистих органів, які зшивають, м"язово-підслизові шари анастомоэуючих кишкових відрізків адаптують прийомами шва. При цьому нитку послідовно проводять, починаючи з серозної поверхні кишкового відрізку, який бере учас^ в формуванні співустья через серозно~м"язеві шари, потім через підслизово-м'язовий шар другого кишкового відрізку, потім, але в зворотньому напрямку, проводять через м нязово-підслизовий шар першого кишкового відрізку і виколюють через и§язово-серозний шар другого кишкового відрізку. Після йього завізують вузли з серозної поверхні анастомозуючих кишкових відрізків з тісним зближенням країв серозних шарів в стик. Недоліком цього способу є те, що порушується кровопостачання в зоні шва, а саме м"язово-слизових частин шарів» за рахунок затягування двох окремих петель, травмується тканина кишки, використовується велика кількість шовного матеріалу, розміщеного в зоні етика м"язовопідслизових шарів. Формувати анастомоз за допомогою такого шва незручі В основу винаходу поставлене завдання забезпечити ефективну герметичність кишкового шва за рахунок суворого пошарового з"єднання тканин, утворення умов, сприяючих попередженню їх защемлення, зменшення кількості шовного матеріалу, розміщеного між шарами кишкових стінок, що зшиваються. Це досягається тим» що нитку проводять через серозно-мязовий шар? одного відрізка з виколом по і?редині м"язового шару і м'язово-під слизового шару того ж відрізку з утворенням петлі по середині перерізу м"язів. Потім через підслизово-м"язовий шар другого відрізку з виколом нитки по середині перерізу його м"язового шару, проведенням нитки через петлю і далі HQ^BS м*язово-серозний шаритого ж відрізку. Кінці ниток зав"язують. Спосіб здійснюється слідуючим чином. Внол нитки /фіг, / проводиться через серозний шар першого відрізку на відстані 0,3-0,4 см від края кишки, проводять нитку чррез частину м'язового шару, а викол здійснюють по середині його перерізу. Після цього роблять вкол поряд з виколом по середині перерізу того ж м"язового шару, а викял - в підслизовому шарі. Підтягують нитку так, щоб по середині м"язового шару першого відрізка кишки, залишалась петля. Далі, тою ж ниткою прошивають підслизовий і частину м"язового шару другого відрізку кишки з виколом по його середині, проводять нитку через петлю і роблять вкол поряд з виколом по середині того ж м"язового шару по середині його перерізу з послідувдчим виколом з боку серозного шару другого відрізка кишки на 0,3-0,4 см від краю. Після чого нитку затягуіїть і завізують. Приклад. Хвора 0., 57 років, проднвець, госпіталізована в -ірургічне відділення з діагнозом гостра кишкова непровідніс?ь, через 14 годин після захворювання. Операція - середньосерединна лапаротомія. Під час ревізії органів черевної порожнини виявлено до 450 мл гемора /згічнофібрінозної рідини, тонкий кишковик на протязі 120 см темно-бурого кольору, пульсації судин немає, розширена, тьмяна, набрякла. Брижа такого ж кольору. Враховуючи те, що у хворої виник тромбоз мезентеріальних судин, проведена резекція ураженої частини тонкої кишки, причяму, в оральному напрямку відступили від некротичної частини кишки на 40 см, в в аборальноиу - на 20 см. Сформований ентеро-ентеро анастомоз "кінець-в кінець". Анастомоз фор^вали капроновими спївпоставляючими однорядними кишковими швами, які накладались слідуючим чином: вкол проводили через серозний шар першого відрізку на відстані 0,3-0,4 см від края кишки, а викол робили по середині м"язового шару з боку перерізу. Потім, роред з виколом робили вкол ло середині того ж миязового шару, а викол-в підслизовому шарі. Підтягували нитку таким чиннм, щоб по середині перерізу м"язового шару залишалась петля. Потім тією ж ниткою прошивали підслизовий шар другого відрізку кишки, а викол здійснювали по середині переріза м*язового шару, підхвачували петлю з протилежного боку і робили вкол поряд з виколом, проходили другу частину м"язового шару, а викол з боку серозного шару на відстані 0,3-0,4 см від краю другого відрізку кишки і брали цей шов на затискач. Накладали другий шов і такс ж бради його на затискач, а потім третій, а завізували другий і т.д. Накладаючи останній шов, завізували його і перший шов, зрізали кінці ниток. Після санації та дренування черевну порожнину пошарово зашивали наглухо. Дренаж виводили через окремий розріз. Післяопераційний період протікав задовільно. Хвора видужала. Спосіб пройшов експериментальне вивчення та клінічне випробовуванн і рекомевдований для практичного використання. Він забезпечує ефективну герметичність анастомозу. __„ _ . _ *— „—__- С І Б ФОРМУВАННЯ ОДНОРЯДНОГО СПІЗПОСТАШЮЧОГО кишкового ШВА ФІГ. ABTOPU: С.П. ЫЛЬЦАНКЖ 0.0. ЬГКТІМІРОБО.В. САМАРСЬКИМ 1.КІ. ЖУЧЕ.НКОП.С.