Спосіб формування кишкового шва

Винахід належить до медицини, а саме до хірургії, І стосується способа формування кишкового шва. Найбільш частою причиною виникнення післяопераційного перитоніту вважається неспроможність швів порожнинних органів, яка зустрічається в 25% [Милонов O.E., Тоскин К Д , Жебровский В.В Послеоперационные осложнения и опасности в абдоминальной хирургии. М., "Медицина", 1990, с. 53]. В умовах перитоніту неспроможність кишкових швів значно зростає. Відомий спосіб накладання однорядного кишкового шва [Авт. св. SU 1602479, кл, А 61 В 17/00.], де герметичність анастомозу підвищують за рахунок більш точнішого зіставлення шарів зшиваємих органів. Нитку шва проводять через серозний, м’язовий, підслизовий шари одного кінця кишки, підслизовий, м’язовий, серозний шари на протилежній стороні з виколом біля краю розрізу кишки, потім через серозний, м’язовий, підслизовий шари першого кінця кишки з вколом в середину від раніш накладеного стежка, а далі - через підслизовий, м’язовий, серозний шари на протилежні стороні з зовнішнім виколом від раніш зробленого стежка. Недоліком його є те, що порушується кровопостачання в зоні шва, травмується тканина кишки, використовується велика кількість шовного матеріалу, вузли ниток розташовані на серозні поверхні, що сприяє фіксації фібріну і утворенню злук. Формувати анастомоз за допомогою такого шва незручно. В основу винаходу поставлена задача забезпечити ефективну герметичність кишкового шва за рахунок збереження кровопостачання в зоні шва, мінімального травмування тканини, не залишати закритих порожнин між стінками кишкової рани, де утворюються в послідуючому мікроабсцеси, зменшити кількість шовного матеріалу, звести до мінімуму кількість вузлів ниток на серозні поверхні І цим самим зменшити кількість точок фіксації фібріна, запобігти прорізанню швів накладених на запально-зміненій стінці кишки, зробити спосіб простим та зручним. Мета досягається тим, що нитку проводять через субмукозний, м'язoвий, серозний шари, далі виконують серозно-м'язoвий стежок на цьому ж кінці кишки, а потім на другому кінці кишки і нитку далі проводять через серозний, м'язoвий, субмукозний шари. Кінці нитки зав'язують. Спосіб здійснюється слідуючим чином. Вкол нитки (фігура) проводиться в субмукозний шар і пройшовши крізь м'язoвий виколюється на серозні поверхні на відстані 2 мм від краю рани кишки. Далі проводиться серозно-м'язoвий стежок на цьому ж кінці на відстані 1 мм від виколу на протязі 3 мм. Потім на Іншому кінці кишки проводиться ще один серозно-м'язoвий стежок на відстані 6 мм від краю кишкової рани на протязі 3 мм в напрямку до рани і далі на відстані 2 мм від края кишки нитка проводиться в серозному, м'язoвому, підслизовому шарах. Кінці нитки затягують І зав'язують. Вузол розташовується з боку порожнини кишки. Послідуючі шви накладаються таким же чином. Приклад. Хворий С. 65 років госпіталізований у клініку з діагнозом: тромбоз мезентеріальних судин, перитоніт, через 24 години після початку захворювання. Операція - середньосерединна лапаротомія. Під час ревізії органів черевної порожнини виявлено до 1 літра геморагічнофібрінозної рідини, тонкий кишечник некротично змінений на протязі 80 см на відстані 60 см, від зв'язки Трейца. Проведена резекція некротично зміненого відрізка тонкої кишки. Оральна межа місця резекції кишки була на 40 см від зони некроза, а аборальна - на 20 см. Сформований ентероентеро анастомоз кінець в кінець: Анастомоз формували капроновими субму-коcно-м'язoво-серозними швами, які накладались слідуючим чином - вкол нитки проводили в субм укозний шар і пройшовши крізь м'язoвий виколювали на серозні поверхні на відстані 2 мм від краю рани кишки. Потім накладали додаткові серозно-м'язoві стежки на цьому ж кінці кишки, а далі на другому. І на відстані 2 мм від края рани кишки нитка проводилась в серозному, м'язoвому, підслизовому шарах. Кінці ниток зав'язували. Послідуючі шви накладали такимож чином. Провели Інтубацію тонкого кишечника за методикою Зайцева, санацію та дренування черевної порожнини. Післяопераційний період протікав задовільно Хворий видужав. Спосіб поєднує позитивні якості однорядного І дво хрядного швів і забезпечує е фективну герметичність анастомозу. Спосіб рекомендовано для практичного використання.