Спосіб експериментального моделювання морфофункціональних зрушень в міометрії

Спосіб експериментального моделювання морфофункціональних зрушень в міометрії, що 3 групі тварин піддавали впливу фракціонованого уопромінення у сумарній дозі 1,0Гр. В другій у тварин відтворювали хронічний емоційно-больовий стрес. В третій групі після фракціонованого gопромінення у сумарній дозі 1,0Гр у тварин відтворювали хронічний емоційно-больовий стрес. Контрольну групу складали статевозрілі невагітні самки віком 3-4 місяці. В усіх групах досліджували активність ацетилхолінестерази у стінці матки та скоротливу діяльність ізольованих смужок міометрію, що надало можливість встановити зв'язок між радіаційне- та стресіндукованими структурними зрушеннями в міометрії і розладами його функцій. Порівняння досліджуваних показників опромінених самок і самок, які підлягали дії опромінення і стресу, дозволило визначити відмінності патогенетичних механізмів розладів в міометрії, викликаних вказаними факторами. Експериментальних тварин піддавали тотальному g-опроміненню на гаматерапевтичній установці АГАТ-Р № 83 (ізотоп 60Со). Опромінення проводили при потужності дози 107 рад/хв, відстані від джерела до поля 0,75м; розміри поля 0,2 х 0,2м; одноразово по 0,1Гр кожні 72 години до досягнення сумарної дози 1,0Гр. Дозиметричний контроль проводився дозиметричною службою Обласного онкологічного диспансеру (м. Одеса), на базі якого проводили опромінення. Для моделювання хронічного стресу використовували класичну модель, яку легко можна відтворити і яка характеризуються помірною інтенсивністю стресогенного впливу та стандартністю, до того ж вона відповідає умовам гуманного відношення до лабораторних тварин при їх використанні в експериментальних дослідженнях [2]. Отже, з метою відтворення хронічного емоційно-больового стресу щурі підлягали щоденній тригодинній дії електричного струму силою 6 мА протягом 18 діб в спеціальній камері з двома платформами, в дно яких вмонтовані електроди. Електричні імпульси подавали дозовано і стохастично. Коли струм подавали на одну з платформ, щури переходили на іншу, на яку струм не подавали. Після вироблення рефлексу, при якому щури уникають першої платформи, електричні імпульси подають на другу платформу. У проміжок часу між ударами електричного струму тварини постійно знаходяться в напруженому стані, очікуючи наступного подразнення. Останнє створює у щурів тривогу, яка супроводжується характерними вегетативними реакціями: тахіпное, тахікардія, екзофтальм, вокалізація, агресивна оборонна поза. Стадія тривоги при цьому тривала в перші четверо діб, з п'ятої по чотирнадцяту добу тривала стадія резистентності. Нарешті, після п'ятнадцятої доби стресогенного впливу електричного струму розвивалася стадія виснаження. [2]. Тварин першої експериментальної групи виводили з експерименту після завершення опромінення. Тварин другої і третьої групи - на третю, десяту та сімнадцяту добу відтворення хронічного стресу, що відповідає стадіям тривоги, резистентності та виснаження. Щурів забивали шляхом швидкої декапітації, видаляли матку, готували по 34183 4 стійні гістологічні препарати, гомогенати, а також ізольовані смужки міометрію. Для визначення активності ацетилхолінестерази шматочок тіла і рогу матки фіксували у 4% формаліні з сахарозою, готували кріостатні зрізи, які занурювали у інкубаційну суміш, в результаті чого холінергічні компоненти забарвлювалися в коричневий колір (метод Карновського), інтенсивність якого відповідала активності ацетилхолінестерази [3]. Надалі, для кількісної оцінки активності ацетилхолінестерази, за допомогою світлового мікроскопа "Carl Zeiss Axiostar plus" обладнаного цифровою відеосистемою отримували електронне зображення полів зору досліджуваних мікропрепаратів і визначали оптичну щільність забарвлених компонентів з використанням програмного забезпечення "ВидеоТест-Мастер" (ООО "ВидеоТест", Россия). Оптична щільність визначалась в умовних одиницях яскравості. Скоротливу діяльність матки досліджували in vitro на ізольованих препаратах гладких м'язів міометрію, в умовах максимально наближених до ізометричних [2, 4]. Визначали тривалість скорочень, інтервали між ними, максимальну амплітуду скорочення, частоту скорочень за 10 хвилин спостереження. Скоротливу діяльність матки досліджували на стадії діеструс естрального циклу. Отримані дані обробляли за допомогою методів описової статистики. Оцінку достовірності відмінностей у досліджуваних групах проводили за допомогою пакету статистичних програм "Statistica 5.5". Відмінності досліджуваних показників оцінювали за допомогою дисперсійного аналізу. В разі, якщо нульова гіпотеза відкидалась, для подальшого аналізу використовували критерій НьюменаКейлса. В результаті проведених досліджень, встановлено, що тривале g-опромінення спричиняє порушення скоротливої діяльності матки невагітних самок щурів. Після завершення g-опромінення спостерігалося зменшення тривалості скорочень на 27,4%, збільшення інтервалів між скороченнями на 17,9%. За рахунок збільшення інтервалів частота скорочень не зазнавала істотних зрушень порівняно з інтактними самками. Разом з тим, опромінення викликало зменшення сили скорочень, про що свідчило зниження амплітуди на 27,6% (Таблиця 1). При відтворенні хронічного стресу, на стадії тривоги і резистентності не спостерігалося статистичне достовірних змін скоротливої діяльності матки порівняно з інтактними тваринами. На стадії виснаження хронічного стресу виявлені зменшення тривалості скорочення ізольованих смужок міометрію на 21,4%, збільшення інтервалів між скороченнями на 20,2%, зниження амплітуди скорочень на 27,6%. При цьому частота скорочень не зазнавала істотних зрушень. Виявлені при опроміненні і при відтворенні хронічного стресу зрушення свідчать про єдині механізми їх впливу на скоротливу діяльність матки через активацію вільнорадикального окислення. При відтворенні хронічного стресу після опромінення порушення скоротливої діяльності матки 5 34183 спостерігали вже на стадії тривоги. Порівняно з опроміненими тваринами тривалість інтервалу між скороченнями зростала на 14,4%, амплітуда скорочень зменшувалась на 18,6 %. Тобто, на стадії тривоги хронічного стресу, активація метаболічних процесів, спрямована на адаптацію до дії стресогенного фактору, в організмі, і в міометрії зокрема, менш ефективна, що і призводить до функціональних розладів. При відтворенні хронічного стресу після опромінення тривалість скорочення, інтервал між ними та амплітуда скорочень на стадії тривоги відрізняються від показників інтактних тварин. При відтворенні хронічного стресу у неопромінених тварин на стадії тривоги хронічного стресу показники скоротливої діяльності матки не відрізнялись від інтактних тварин. 6 На стадії резистентності хронічного стресу, відтвореного у опромінених тварин, тривалість та амплітуда скорочення наближаються до показників у стресуражених неопромінених тварин. А тривалість інтервалу між скороченнями залишається більшою на 30,5%, частота скорочень - меншою на 13,9%. На стадії виснаження хронічного стресу, при його відтворенні після опромінення, тривалість скорочення збільшувалась, порівняно зі стадією резистентності. Але при цьому зменшувалась амплітуда скорочень та їх характер за даними гістерограми. Скорочення розвивалось з повільним досягненням піку, після чого швидко завершувалось. У сукупності це свідчить про недостатнє енергетичне забезпечення скорочення, розлади його нейрогуморальної регуляції. Таблиця 1 Скоротлива діяльність міометрію опромінених та стресуражених самок (M±m,n=10) Група тварин Інтактні Опромінені Стрес стадія тривоги стадія резистентності стадія виснаження Стрес після стадія тривоги опромінення стадія резистентності стадія виснаження Тривалість скорочення, с Тривалість інтервалу, с Амплітуда, мм 16,8±0,63 12,2±0,7*1 16,1±0,59 21,8±1,01 25,7±0,84*1 21,9±0,97 14,5±0,87 10,5±0,54*1 14,1±0,92 Частота скорочень кількість/10хв 15,5±0,62 15,8±0,63 15,8±0,63 15,7±0,56 22,3±0,98 13,8±0,78 15,8±0,65 13,2±0,64*1 26,2±0,98*1 11,1±0,65*1 15,2±0,57*1 12,2±0,81*1,3 29,4±1,1*1-3 8,3±0,43 *1-3 14,4±0,71 1,3 1 1 14,9±0,65* 29,1±1,3* 12,1±0,69* 13,6±0,8*3 16,3±0,67*2,3 32,1±1,54*1-3 7,5±0,33*1-3 12,3±0,58*1-3 Примітки: 1. *1 - р