Спосіб моніторингу зсувонебезпечних ділянок

1. Спосіб моніторингу зсувонебезпечних ділянок, що включає закладення в масив зсуву хвилепровідних елементів, генерацію коливань і реєстрацію відбитого сигналу, який відрізняється тим, що заздалегідь визначають методами геофізики межі найбільш ослаблених зон контакту тіла зсуву з масивом по площині ковзання, закладають хви 3 35238 Спосіб, який розглядається, припускає моніторинг тільки однієї зсувонебезпечної ділянки. Найближчим до передбачуваної моделі по технічній суті і результату, що досягається, є спосіб визначення механічних напружень і моменту виникнення тріщин в бетонному масиві гідротехнічної споруди [3], який включає закладення в масиві хвилепровідних елементів, генерацію в кожному хвилепровідному елементі коливань і реєстрацію відбитого сигналу. По зміні характеру сигналу під впливом виникаючих напружень визначають величину останніх і момент виникнення тріщин. У масив закладають хвилепровідні елементи, кінці яких виводять в загальне рознімання. Для отримання інформації про механічні навантаження від генератора через датчик вводять у хвилепровідні елементи електромагнітні коливання. Відбитий сигнал реєструють індикаторною системою. У разі виникнення навантажень в масиві механічні напруження виникнуть і у хвилепровідних елементах через жорсткий зв'язок з масивом. Наслідком цього є зміна характеру поширення коливань і, отже, зміна параметрів відбитого сигналу. У разі утворення тріщини в масиві відбудеться обрив відповідного хвилепровідного елемента, зміниться характер відбитого сигналу, який буде зафіксований індикаторною зйомкою. Недоліки цього способу - висока трудомісткість робіт, які припускають закладення хвилепровідних елементів по всьому тілу зсуву. Спосіб, який розглядається, припускає моніторинг тільки однієї зсувонебезпечної ділянки, оскільки генерація сигналу і реєстрація відбитого сигналу здійснюються наземними датчиками, розміщеними в зоні установки хвилепровідних елементів, а камеральне оброблення характеру відбитого сигналу тривале і не залишає часу на вживання превентивних заходів. У основу передбачуваної корисної моделі поставлено завдання створення способу моніторингу зсувонебезпечних ділянок, в якому за рахунок попереднього визначення методами геофізики меж найбільш ослаблених зон контакту тіла зсуву з масивом по площині ковзання, закладення хвилепровідних елементів тільки в межах ділянок найбільш ослаблених зон контакту, з обов'язковим їх розміщенням в тілі зсуву і в масиві, подачі з орбітального космічного об'єкта сигналу, що генерує коливання у хвилепровідних елементах, з подальшою реєстрацією на орбітальному космічному об'єкті відбитого сигналу з хвилепровідних елементів і апаратною дешифровкою характеру відбитого сигналу, виділення нестандартного сигналу, викликаного деформацією конкретних хвилепровідних елементів, обумовленою початком зсувних процесів у зсуві, і передачі на центральний наземний диспетчерський пункт інформації в режимі «Тривога» із зазначенням їх координат, а також формування всесвітньої мережі контролю і забезпечення стійкої постійної генерації і реєстрації відбитого сигналу мережею орбітальних космічних об'єктів, забезпечується технічний результат зниження трудомісткості робіт, висока достовірність і безперервність надходження інформації про стан мережі зсувонебезпечних ділянок, яка дозво 4 ляє мати досить часу на вживання превентивних заходів захисту. Поставлене завдання розв'язується тим, що в способі моніторингу зсувонебезпечних ділянок, який включає закладення в масив зсуву хвилепровідних елементів, генерацію коливань і реєстрацію відбитого сигналу, згідно з корисною моделлю, заздалегідь визначають методами геофізики межі найбільш ослаблених зон контакту тіла зсуву з масивом по площині ковзання, закладають хвилепровідні елементи тільки в межах ділянок найбільш ослаблених зон контакту, з обов'язковим їх розміщенням в тілі зсуву і в масиві, подають з орбітального космічного об'єкта сигнал, що генерує коливання у хвилепровідних елементах, з подальшою реєстрацією на орбітальному космічному об'єкті відбитого сигналу з хвилепровідних елементів і апаратною дешифровкою характеру відбитого сигналу, виділяють нестандартний сигнал, викликаний деформацією конкретних хвилепровідних елементів, обумовленою початком зсувних процесів у зсуві, і передають на центральний наземний диспетчерський пункт інформацію в режимі «Тривога» із зазначенням їх координат, а також виконують закладення хвилепровідних елементів у всі х зсувонебезпечних регіонах, формуючи в такий спосіб всесвітню мережу контролю, і створюють мережу орбітальних космічних об'єктів. У прототипі закладають хвилепровідні елементи по всьому тілу зсуву, генерують в кожному хвилепровідному елементі електромагнітні коливання, реєструють відбитий сигнал і виконують камеральне оброблення й аналіз характеру відбитого сигналу. Таке технічне рішення характеризується високою трудомісткістю, обумовленою закладенням хвилепровідних елементів по всьому об'єму зсуву, низькою достовірністю і дискретністю надходження інформації про стан зсуву, що не дозволяє встановити реальний початок зсувних процесів у зсуві по площині ковзання і не залишає часу на вживання превентивних заходів, і припускає моніторинг тільки одного зсуву. Корисна модель, яка заявляється, передбачає попереднє визначення методами геофізики меж найбільш ослаблених зон контакту тіла зсуву з масивом по площині ковзання, закладення хвилепровідних елементів тільки в межах ділянок найбільш ослаблених зон контакту, з обов'язковим їх розміщенням в тілі зсуву і в масиві, подачу з орбітального космічного об'єкта сигналу, що генерує коливання у хвилепровідних елементах, з подальшою реєстрацією на орбітальному космічному об'єкті відбитого сигналу з хвилепровідних елементів і апаратною дешифровкою характеру відбитого сигналу, виділення нестандартного сигналу, викликаного деформацією конкретних хвилепровідних елементів, обумовленою початком зсувних процесів у зсуві, і передачу на центральний наземний диспетчерський пункт інформації в режимі «Тривога» із зазначенням їх координат, а також формування всесвітньої мережі контролю і забезпечення стійкої постійної генерації і реєстрації відбитого сигналу мережею орбітальних космічних об'єктів. У результаті знижується трудомісткість робіт, забезпечується достовірність і безперервність надходження 5 35238 інформації про стан мережі зсувонебезпечних ділянок, знижуються матеріальні і людські втрати, викликані сходом зсувів. Порівняльний аналіз рішення, яке заявляється, з прототипом дозволяє зробити висновок, що пропонований спосіб відрізняється від відомого попереднім визначенням методами геофізики меж найбільш ослаблених зон контакту тіла зсуву з масивом по площині ковзання, закладенням хвилепровідних елементів тільки в межах ділянок найбільш ослаблених зон контакту, з обов'язковим їх розміщенням в тілі зсуву і в масиві, подачею з орбітального космічного об'єкта сигналу, що генерує коливання у хвилепровідних елементах, з подальшою реєстрацією на орбітальному космічному об'єкті відбитого сигналу з хвилепровідних елементів і апаратною дешифровкою характеру відбитого сигналу, виділенням нестандартного сигналу, викликаного деформацією конкретних хвилепровідних елементів, обумовленою початком зсувних процесів у зсуві, і передачею на центральний наземний диспетчерський пункт інформації в режимі «Тривога» із зазначенням їх координат, а також формуванням всесвітньої мережі контролю і забезпечення стійкої постійної генерації і реєстрації відбитого сигналу мережею орбітальних космічних об'єктів. Таким чином, спосіб, який заявляється, відповідає критерію «новизна». На Фіг. 1 зображена схема реалізації способу, на Фіг. 2 - схема установки хвилеводів. Спосіб моніторингу зсувонебезпечних ділянок здійснюється таким чином. У місцях потенційного виникнення зсувів 1, на зсувонебезпечних ділянках 2 за допомогою методів геофізики визначають межі найбільш ослаблених зон 3 контакту тіла зсуву 1 з масивом 4 по площині ковзання 5 і в межах цих зон встановлюють хвилепровідні елементи 6 так, щоб кожен хвилепровідний елемент 6 розміщувався в тілі зсуву 1 і в масиві 4. Закладення хвилепровідних елементів 6 виконують у всі х зсувонебезпечних регіонах світу, формуючи всесвітню мережу 7 контролю. На кожний з хвилепровідних елементів 6 з певним інтервалом подають з орбітального космічного об'єкта 8 сигнал 9, який генерує коливання у хвилепровідних елементах 6, і приймають відбитий сигнал 10, який направляють далі в апаратуру деши фровки. Для забезпечення 6 постійної генерації і реєстрації відбитих сигналів створюють мережу орбітальних космічних об'єктів 11. У разі виникнення напружень в будь-якому з хвилепровідних елементів 6, викликаних ослабленням контакту зсуву 1 з масивом 4 по площині ковзання 5, змінюються параметри відбитого сигналу 10, що негайно реєструє апаратура дешифровки, виділяє нестандартний сигнал і передає його в режимі «Тривога» на центральний наземний диспетчерський пункт 12, із зазначенням координат хвилепровідного елемента 6, на якому виникли напруження. А оскільки з моменту виникнення напружень до початку сходу зсуву 1 є певний часовий інтервал, то у наземних служб є досить часу для вживання превентивних заходів, включаючи евакуацію людей і цінного майна із зсувонебезпечної зони. Пропонований спосіб забезпечує зниження на 30-35% трудомісткості робіт по формуванню наземної мережі моніторингу зсувонебезпечних ділянок, високу достовірність і безперервність надходження інформації про стан зсуву, надає певний часовий інтервал для вживання превентивних заходів завдяки тому, що: 1. Хвилепровідні елементи розміщені, кожен, в тілі зсуву і в масиві в межах ослаблених зон контакту. 2. Мережа орбітальних космічних об'єктів здійснює безперервну подачу генеруючого і приймання відбитого сигналу кожного хвилепровідного елемента всесвітньої мережі. 3. Нестандартний відбитий сигнал після дешифровки приводить в дію систему «Тривога». Джерела інформації: 1. Садов А. В. Аэрокосмические методы в инженерной геодинамике. М.: Недра, 1988. - 207 с. 2. Каменов Б., Тер-Степанян Г, Илиев И. Механизм сложного трехъярусного оползня в Балчике // Проблемы геомеханики. Болгария, 1971. №5. - С.5-30. 3. А.с. 348690 СССР, МКИ Е02Д33/00. Способ определения механических напряжений и момента возникновения трещин в бетонном массиве гидротехнического сооружения / Т. Я. Гораздовский, В. Д. Ерохин, Б. А. Чавшараев (СССР). №1609095/29-14; Заявлено 11.01.71; Опубл. 23.08.72, Бюл. №25. 7 Комп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 35238 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601