Спосіб ушивання глибоких і нешироких ран та голка для його здійснення

1. Спосіб ушивання глибоких і нешироких ран, який включає двостороннє послідовне проколювання голкою з ниткою апоневроза, передочеревної клітковини, парієтальної очеревини з наступним виведенням ниток з черевної порожнини і зав'язуванням шва, який відрізняється тим, що 36465 невроз, передочеревинну клітковину, парієтальну очеревину і подають у черевну порожнину. Потім її захоплюють зажимом-маніпулятором і через тоакар маніпулятора видаляють з черевної порожнини. Аналогічно прошивають другу сторону рани і потім виведені із черевної порожнини нитки зав'язують між собою. Після цього вузол вводять у черевну порожнину, протягують через прошиту стінку знову із черевної порожнини і потім шов зав'язують. Перевагою такої методики є дуже акуратне прошивання країв рани з передочеревною клітковиною і очеревиною, цілковитий гемостаз і герметизм рани. Недоліком є те, що існує небезпека втрати голки у черевній порожнині чи пошкодження внутрішніх органів при випаданні із зажиму. Окрім цього, протягування через шари черевної стінки зав'язаного вузла викликає підвищення натяжіння нитки, що збільшує можливість її розриву. Вищезгаданий спосіб ушивання нешироких і глибоких ран за допомогою прямої голки є найбільш близьким по технічній суті та результату, що може бути досягнутий, до даного способу, тому його обрано прототипом. В основу винаходу покладено задачу розширення арсеналу способів ушивання нешироких і глибоких ран. Задача, яка покладена в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі ушивання глибоких і нешироких ран, який включає двостороннє послідовне проколювання голкою з ниткою апоневрозу, передочеревинної клітковини, парієтальної очеревини, наступним виведенням ниток із черевної порожнини і затягуванням шва, згідно з винаходом, голкою з ниткою проколюють апоневроз, предочеревинну клітковину і парієтальну очеревину, нитку в черевній порожнині виймають з голки, а її саму виводять для наступного введення з протилежного боку рани в черевну порожнину без нитки, і затягування в черевній порожнині в неї нитки, після чого нитку виводять назовні, кінці цієї нитки зав'язують. Для виконання способу в голці виконують проріз з одного боку вушка. Повний гемостаз і герметичність рани досягається тим, що повноцінно прошивається передочеревинна клітковина та апоневроз, і завдяки цьому виникає добре співставлення країв рани. Травматичність зменшується за рахунок того, що не потрібно сильно розводити краї рани гачками або поширювати рану скалпелем. Крім того, даний спосіб і голка допомагають уникнути додаткових пошкоджень внутрішніх органів і небезпеки загублення голки в черевній порожнині. Перевагою способу перед існуючим є і те, що він простіший і значно швидший. Пряма голка складається із: ручки 1, тіла голки 2, вушка 3 , прорізу 4 і робочої частини. Голка зображена на фіг.1. Голка має на кінці вушко 3 з прорізом 4, що дозволяє як легко перезаряджати нитку в черевній порожнині в умовах монокулярного зору, так і прошивати ниткою у прямому і зворотньому напрямках без її випадіння. Особливістю вушка є його еліпсовидна форма 4, що полегшує продівання нитки і перешкоджає її самовільному висковзуванню. Спосіб ушивання (дивись фіг, 2) виконують наступним чином: нитку заправляють у голку таким чином, щоб її короткий кінець був довжиною до 5 см, а довгий - до 15-20 см. У рану вводять вказівний палець для забезпечення її герметизму і створюють пневмоперітонеум. Потім палець зміщують на одну сторону рани, виводячи убік її верхній край. Інший край рани злегка відводять у протилежну сторону однозубим гачком. Кінцем "гачковидної" голки зміщують підшкірно-жирову клітковину над апоневрозом, після чого проколюють апоневроз на відстані 5-6 мм від краю, псредочеревинну клітковину і парієтальну очеревину. Кінець голки попадає у черевну порожнину (2а). Цей процес контролюють з боку черевної порожнини відеокамерою. М'яким зажимом-маніпулятором у черевній порожнині захоплюють кінець нитки і витягують її з вушка голки через боковий проріз. Голку витягують з черевної порожнини і, аналогічно описаній вище методиці, цією ж голкою, але не зарядженою, проколюють протилежну раневу стінку: апоневроз, передочеревинну клітковину, очеревину (2б). Після попадання вушка голки у черевну порожнину зажимом-маніпулятором, який утримує нитку, останню знову заводять у вушко голки (2в) та витягують з черевної порожнини назовні. З рани виводять палець хірурга і шов зав'язують (2г). Спосіб ілюструє наступний приклад: Хвора С., 61 року (іст.хв. № 173), поступила у клініку з діагнозом жовчно-кам'яної хвороби І стадії, хронічного рецидивуючого холециститу і ожиріння III ступеню. Виконана лапароскопічна холецистектомія, але з ушиванням біляпупкової рани розмірами 2 на 3 см і глибиною 12 см виникли труднощі: звичайною вигнутою хірур гічною голкою зашити апоневроз без розширення рани не вдавалось. Рана герметизована вказівним пальцем хірурга і зашита запропонованими способом і голкою. Візуальний контроль з боку черевної порожнини за допомогою відеокамери виявив добре співставлення очеревини і гемостаз у передочеревинній клітковині. Післяопераційний перебіг проходив без особливостей і хвора виписана з клініки на шосту добу. 2 36465 Фіг.1 А Б В Г Фіг.2 3 36465 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4