Спосіб стимулювання роботи свердловини методом імплозії

1. Спосіб стимулювання роботи свердловини методом імплозії', який вбирає в себе створення миттєвої депресії на пласт, який відрізняється тим, що миттєву депресію на пласт створюють за рахунок хімічного зв'язування вуглекислого газу на вибою свердловини хімічним реагентом у якості якого використовують насичений водний розчин Винахід відноситься до нафтогазовидобувної промисловості, зокрема до способів інтенсифікації видобутку нафти і газу. Відомий спосіб інтенсифікації' видобутку нафти і газу, який полягає у створенні в привибійній зоні пласта миттєвої депресії за допомогою струминних апаратів [1]. Недоліком цього способу є значні енерговитрати, що пов'язані із спуско-підйомними операціями, та ускладнення які виникають при встановленні та підйомі струминних апаратів та пакера. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб інтенсифікації видобутку нафти методом імплозії', який полягає у спуску в інтервал продуктивного пласта на насосно-компресорних трубах або кабелі спеціальних металевих сосудів з мембраною або скляних капсул, які знаходяться під вакуумом або заповнені повітрям під тиском 0,1 МПа з подальшим їх руйнуванням у привибійній зоні продуктивного пласта з утворенням миттєвої депресії на пласт [2]. Недоліком цього способу є його недостатня ефективність за рахунок невеликих об'ємів заміщення спеціальних металевих сосудів з мембраною або скляних капсул та засмічення привибійної зони продуктами руйнування сосудів та капсул. аміакату міді, кобальту або нікелю за наступного співвідношення компонентів, мас.%: вуглекислий газ 18-22 аміакат міді, кобальту або нікелю 70 - 73 вода решта 2. Спосіб по п.1,який відрізняється тим, що вуглекислий газ утворюється на вибої свердловини з брикетів сухого льоду, які вводять через насосно-компресорні труби з поверхні. 3. Способ по п.1, який відрізняється тим, що аміакат міді, кобальту або нікелю доставляють з поверхні через насосно-компресорні труби на вибій свердловини у вигляді капсул після брикетів сухого льоду. Задачею винаходу є підвищення ефективності способа за рахунок зниження енерговитрат, виключення спуско-підйомних операцій при його реалізації та засмічення привибійної зони сторонніми предметами. Для цього спосіб стимулювання роботи свердловини методом імплозії, який вбирає в себе створення миттєвої депресії на пласт, відрізняється тим, що миттєву депресію на пласт створюють за рахунок хімічного зв'язування вуглекислого газу на вибою свердловини хімічним реагентом у якості якого використовують насичений водний розчин аміакату міді, кобальту або нікелю за наступного співвідношення компонентів, мас.%: вуглекислий газ 18 - 22 аміакат міді, кобальту або нікелю 70 - 73 вода решта Вуглекислий газ утворюється на вибої свердловини з брекетів сухого льоду, які вводять через насосно-компресорні труби з поверхні. Аміакат міді, кобальту або нікелю доставляють з поверхні через насоснокомпресорні труби на вибій сверловини у вигляді капсул після брикетів сухого льоду. Запропонований спосіб базується на властивості воднихрозчинів аміакатів одного міді, кобальту або нікелю утворювати нероз-чинніий у 00 со ю 41538 воді карбонат: [Cu(NH3)4](OH)2 + CO 2 [Cu(NH3)4]CO34' + Н2О. Хімічне зв'язування вуглекислого газу у свердловині дозволяє створити різке зниження тиску у її порожнині. А це, у свою чергу, дозволить створити миттєву депресію на пласт. Порівняльний аналіз запропонованого рішення з прототипом показує, що запропонований спосіб відрізняється від відомого тим, що миттєву депресію на пласт створюють за рахунок хімічного зв'язування вуглекислого газу на вибою свердловини хімічним реагентом у якості якого використовують насичений водний розчин аміакату міді, кобальту або нікелю за наступного співвідношення компонентів, мас.%: вуглекислий газ - 18 - 22; аміакат міді, кобальту або нікелю - 70 - 73; вода - решта. А також тим, що вуглекислий газ утворюється на вибої свердловини з брекетів сухого льоду, які вводять через насосно-компресорні труби з поверхні, а аміакат міді, кобальту або нікелю доставляють з поверхні через насосно-компресорні труби на вибій сверловини у вигляді капсул після брикетів сухого льоду. Отже, запропоноване рішення відповідає критеріям винаходу "новизна" та "суттєві відмінності". Спосіб здійснюється наступним чином. До свердловини, яку намітили до обробки, доставляють брикети твердої вуглекислоти та капсули з аміакатом міді, кобальту або нікелю. Через лубрикатор, встановлений на усті свердловини, вводять у порожнину свердловини: спочатку брикети твердої вуглекислоти, а потім капсули з аміакатом міді, кобальту або нікелю. По насосно-компресорним трубам брикети твердої вуглекислоти прямують на вибій свердловини де тверда вуглекислота випаровується насичуючи порожнину свердловини вуглекислим газом. Після цього проходить хімічне зв'язування вуглекислого газу аміакатом міді, кобальту або нікелю, що знаходився у капсулах. Внаслідок хімічного зв'язування вуглекислого газу у порожнині свердловини аміакатом міді, кобальту або нікелю створюється зниження тиску, яке, у свою чергу, створює миттєву депресію на пласт. Для підтвердження зниження енерговитрат, виключення спуско-підйомних операцій при реалізації способа та засмічення при-вибійної зони сторонніми предметами було проведено порівняльний аналіз виконання запропонованого способу зі способом-прототипом. Результати аналізу наведено у таблиці 1. Як можна бачити з таблиці 1, за всіма показниками, окрім пункту 2, запропонований спосіб має значну перевагу над способомпрототипом. Для визначення граничних значень компонентного складу хімічних реагентів були проведені експериментальні дослідження, які проводились на моделі свердловини та полягали у наступному. Модель свердловини, яка являла собою вертикально розташований металевий герметичний циліндр з манометром та запорним вентилем, вакуумували та заповнювали вуглекислим газом до постійного тиску у 2,0МПа. Після цього через вентиль вводили водний розчин аміакату міді, кобальту або нікелю за різного процентного вмісту по відношенню до вуглекислого газу, що містився у моделі свердловини. По манометру контролювали величину зниження тиску у моделі свердловини. Результати проведених експерементальних досліджень наведено у таблиці 2. Як видно з таблиці 2 граничні значення компонентного складу хімічних реагентів знаходяться у межах, мас.%: вуглекислий газ -18 - 22; аміакат міді, кобальту або нікелю - 70 - 73; вода - решта Приклад виконання способу Свердловина, глибиною 2378м з інтервалом перфорації 2348 - 2368м. Колектор являє собою пісковик з глинисто-карбонатним цементом. Дебіт свердловини складає 1,5 тонни нафти на добу. До свердловини доставили 50 брикетів твердої вуглекислоти та 150 капсул з аміакатом міді. Облаштували устя свердловини лубрикатором. Через лубрикатор ввели у порожнину свердловини: спочатку 50 брикетів твердої вуглекислоти, а потім 150 капсул з аміакатом міді. Внаслідок хімічного зв'язування вуглекислого газу у порожнині свердловини аміакатом міді різко знизився тиску, що, у свою чергу, призвело до створення миттєвої депресії на пласт. Створення меттєвої депресії на пласт дозволило очистити поровий простір привибійної зони від кольматуючих часток. А це, у .сою чергу, призвело до підвищення дебіту свердловини. Порівняльні дані, що свідчать про перевагу запропонованого способа у порівнянні з базовим, наведені в таблиці 3. Таким чином, застосування запропонованого способа дозволить підвищити ефективність стимулювання роботи свердловини методом імплозії, за рахунок зниження енерговитрат, виключення спуско-підйомних операцій при його реалізації та засмічення привибійної зони сторонніми предметами. А це, у свою чергу, дозволить підвищити продуктивні характеристики свердловин. Література 1. Яремийчук Р.С., Светлицкий В.М., Савьюк Г.П. Повышение продуктивности скважин при освоении и эксплуатации месторождений парафинистых нефтей.Киев: Укргипрониинефть, 1993.- С.79 (аналог) 2. Попов А.А. Имплозия в процессах нефтедобычи.М.: Недра, 1996. С.64 (прототип) 5 № п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 41538 6 Таблиця 1. Показник Енергоносії Енерговитрати та матеріали на виготовлення пристроїв для реалізації способу Силові агрегати Спуско-підйомні операції Додаткове обладнання, що потрібно розмістити у свердловині Непотрібне обладнання, що залишається у свердловині після проведення технологічного процесу «+» - використовується «-» - не використовується № п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. Прототип + + Спосіб Запропонований + + + + + Вміст компонентів, % мас. Вуглекислий газ Аміакат міді, кобальту або нікелю 69,0 17,0 70,0 18,0 20,0 70,0 70,0 22,0 71,0 18,0 ?1,0 20,0 71,0 22,0 72,0 18,0 72,0 20,0 72,0 22,0 73,0 18,0 73,0 20,0 73,0 22,0 74,0 23,0 Таблиця 2. Величина зниження тиску в моделі свердловини, МПа 0,123 0,018 0,016 0,014 0,017 0,015 0.013 0,016 0,014 0,012 0,015 0,013 0,011 0,023 Таблиця З Спосіб Прототип Запропонований Показник Дебіт свердловини, т/доба: перед обробкою після обробки Миттєва депресія на пласт, МПа Збільшення дебіту свердловини за рахунок обробки, т/доба 1,5 5,7 2,7 1,5 22,4 12,3 4,2 20,9 ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул. Сім'ї Хохлових, 15, м. Київ, 04119, Україна (044) 456 - 20 - 90