Настойка “урофіт” для профілактики й лікування сечокам’яної хвороби

Настойка для профілактики й лікування сечокам'яної хвороби, що включає траву хвоща польового, кореневище і корені марени красильної, яка відрізняється тим, що вона додатково містить 3 ндується приймати відвар, отриманий із двох столових ложок суміші й заварений у двох склянках води випивати у два прийоми (Кругляки Л. Камни в почках. С-Петербург, Питер, 2002, с.95). Однак збір може викликати побічну дію у вигляді посилення холереза, що надалі приводить до приступів холециститу через відносно високий вміст плодів анісу звичайного. У деяких хворих збір може викликати рух конкрементів, що приведе до болючого синдрому й іноді невідкладного хірургічного втручання. Відомий збір, що включає листя кропиви дводомної 5,0, кореневища лепехи 5,0, листя м'яти перцевої 5,0, траву хвоща польового 15,0, квітки бузини чорної 15,0, квітки липи серцевидної 15,0, плоди ялівцю звичайного 15,0, плоди шипшини 15,0. Відвар, приготовлений з розрахунку 1:20, приймають по 1 склянці вранці і ввечері (Тиктинский О.А., Александров В.П. Мочекаменная болезнь. С-Петербург, Питер, 2000, с.221). Застосування даного збору не завжди приводить до клінічного ефекту, тому що він не робить значного впливу на діурез і не завжди нормалізує функцію сечівидільної системи. Найбільш близьким аналогом корисної моделі є збір, що складається з лікарської рослинної сировини: трави лаванди 10,0, листя смородини чорної 10,0, листя берези 10,0, будри плющевидної 10,0, плодів ялівцю звичайного 10,0, шишок хмелю 10,0, листя брусниці 20,0, листя подорожника великого 28,0, плодів суниці лісової 60,0, пагонів хвоща польового 60,0, трави буркуну лікарського 50,0, трави грициків і15,0, квіток волошки синього 30,0, насіння льону звичайного 40,0. Компоненти заварюють по 10г на 750мл окропу, кип'ятять 56мін, настоюють 2 години. Після відхождення каменю дозу суміші рекомендують зменшити до 5г на 500мл окропу (Тиктинский О.А., Александров В.П.. Мочекаменная болезнь. С-Петербург. Питер, 2000, с.223). Цей збір не завжди дає бажаний клінічний ефект. При застосуванні даного збору можливі алергічні реакції на траву лаванди у вигляді кашлю й нежиті. Через високий вміст листя подорожника великого у пацієнтів з підвищеною кислотністю можуть спостерігатися диспептичні явища у вигляді тяжкості, нудоти й печії. При тривалому застосуванні плодів суниці лісової у деяких хворих може розвитися підвищена чутливість до них, що супроводжується алергічними висипаннями. Будра плющевидна іноді може викликати подразнення нирок, що виражається в прискореному сечовипусканні й неприємних відчуттях в області попереку й спини. Тому що лікарська сировина, що входить до складу збору, не подрібнюється, не відбувається повного екстрагування діючих речовин, і тим самим клінічний ефект послабляється. В основу корисної моделі поставлено завданням створення настойки для профілактики й лікування сечокам'яної хвороби з посиленою клінічною дією й одержанням терапевтичного ефекту, що виражається в розчиненні й виведенні конкрементів і піску із нирок пацієнта при відсутності побічних реакцій і токсичного впливу. 41594 4 Поставлене завдання вирішується тим, що настойка, що представляє собою трав'яний збір для створення настойки, до якого входить трава польового хвоща, кореневище і корені марени красильної, додатково включає квітки ромашки, корені вовчугу, листя берези, листя ортосифону, плоди кропу та спирт етиловий 70%, при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: траву хвощу польового 0,2-0,35 кореневище і корені марени кра0,2-0,35 сильної квітки ромашки 0,2-0,4 корені вовчугу 0,2-0,35 листя берези 0,2-0,35 листя ортосифону 0,2-0,35 плоди кропу 0,15-0,25 Спирт етиловий 70 % решта. Трава хвощу польового має кровоспинний і протизапальний ефект. У сечі кремнієві речовини, що втримуються в траві хвощу польового, утворюють захисні колоїди, що перешкоджають кристалізації деяких мінеральних компонентів і тим самим ускладнюють утворення сечових каменів і сприяють їхньому розчиненню. Трава хвощу містить кремнієву кислоту (до 25%); тритерпеновий сапонін еквізетонін (5%); алкалоїди: нікотин, палюстрин, еквізетин, 3метокси-піридин; диметилсульфон; флавоноїди (0,8%): еквізетин, ізокверцетрин, апігенін, 7-глікозид лютеоліна, кемпферол-3глікозид, кемпферол-7-диглікозид, лютеолін; фенолкарбонові кислоти: ванілінова, протокатехова, галова, параоксибензойна, ферулова, кофейна; каротин, вітамін С, яблучну, аконітову і оксалатну кислоти; ситостерин; дубильні сполуки; гіркоти; смоли. Застосовують для лікування кашлю, ревматизму, захворювань нирок і сечового міхура, а також для очищення крові. Препарати також виявляють дезинфікуючі властивості. Кореневища і корені марени красильної містять до 60 похідних гідроксиметилантрахінонів. Основний компонент - рубіетринова кислота (біля 1,1%), яка є біозидом і яка складається із алізарина, ксилози і глюкози. Інші антрацен похідні - галіозин, пурпурин, квантопурпурин-псевдопурпурин, рубіадин-глікозид, луцидин, луцидинпримверозид, нардамінакантал, іберицин, а також алізарин у вільному стані. Крім того знайдені сполуки флавоноїдів з глюкуроновою кислотою, органічні кислоти, цукри, пектинові сполуки. Препарати марени здатні розрихлювати і розчиняти камені у нирках і сечовому міхурі, мають спазмолітичні, сечогінні і бактерицидні властивості. Квітки ромашки містять ефірну олію (до 0,85%), у складі якої більше ніж 40 компонентів, у тому числі хамазулен, бісаболол; флавоноїди: апігенін, лютеолін, кверцетин, ізорамнетин; кумарини: умбеліферон, герніарин; тритерпеновий спирт - тараксастерол; сесквітерпенові лактони: матрицин, матрикарин; фітостерини; азотвмістні сполуки - холін; органічні кислоти: ізовалеріанова, саліцилова, каприлова; вітамін С, каротин; камеді; слиз, гіркоти, поліацетилени. Препарати виявляють протизапальну, кровоспинну, антисептичну, болезаспокійливу, седативну, спазмолітину, потогінну і жовчогінну дію. 5 41594 Корені вовчугу містять ізофлавоноїди (ононін, формононетин, даідзеїн, онозид, оноспин), тритерпендіол (оноцерин і оносерин), птерокарпани, ефірну олію, тритерпенові сапоніни. Препарати виявляють сечогінну, послаблюючу, протизапальну і кровоспинну дію. Листя берези містять ефірну олію (0,040,81%); метиловий етер саліцилової кислоти; тритерпеноїди (до 3,2%); складні ефіри; флавоноїди (1,96-5,56%): гіперозид, авікулярин, рутин; каротин; аскорбінову кислоту (до 2,8%); дубильні речовини (1,07-9%); кумарини (0,09%). Застосовують як сечогінний, жовчогінний, седативний і протизапальний засіб при лікуванні сечокам'яної і жовчокам'яної хвороби. Листя ортосифону містять гіркий глікозид ортосифонін (0,01%); невелику кількість алкалоїдів; жирну олію (до 2,7%), винну (до 1,5%), лимонну, фенолкарбонову, розмаринову кислоти; ефірну олію (до 0,66%); три терпенові сапоніни; флавоноїди; мезоінозит; (3-ситостерин; дубильні речовини (5-6%). Застосовують як сечогінний засіб. Плоди кропу містять ефірну олію (до 5%), до складу якої входить кетон карвон (до 50%), дилапіол (до 30%), феландрен, лімонен, пінен і міристицин; жирну олію (до 20%); флавоноїд віценін; ксантон диланозид. Плоди виявляють спазмолітичну, вітрогінну, слабку сечогінну дію, збуджують апетит. Процес приготування настойки виконують наступним чином. Суміш лікарської рослини сировини відважують у відповідності до рецептури і подрібнюють до розміру частинок, які проходять крізь сито з діаметром отворів 5-7мм. Ступінь подрібнення сировини дозволяє достатньо повно вилучати біологічно активну речовину (БАР) із рослинної сировини 70% спиртом. Далі сировину екстрагують в наступному режимі: екстракцію рослинної сировини проводять в екстракторі при включеній приточно-витяжній вентиляції. В екстрактор загружають вручну через верхній люк зважені на вагах подрібнені: квітки ромашки (0,3кг), траву хвощу (0,3кг), корені вовчугу (0,3кг), 6 листя берези (0,3кг), листя берези (0,3кг), кореневища з коренями марени красильної (0,3кг), листя ортосифону (0,3кг), плоди кропу (0,2кг). Кришку екстрактора перед заливом екстрагентом закривають та із збірника для приготування екстрагенту подають на рослинну сировину 70% спирт в кількості (5±0,1) л. Вміст екстрактора залишають настоюватися на 12 годин. Після закінчення часу настоювання відчиняють нижній зливний кран екстрактора і збирають витяжку в збірник в кількості (10±0,1) л. Аналогічно вищеописаному екстракцію проводять ще 2 рази по 1,0л екстрагента, при настоюванні протягом 12 і 8 годин. Витяжку збирають в збірник в кількості (4,5±0,1) л. Шрот передають на прес, де віджимають додатково (0,5±0,01) л витяжки. Витяжку в кількості (5±0,1) л передають на стадію відстоювання і фільтрації. Витяжку відстоюють протягом 2 діб при температурі 8°С і фільтрують від можливих домішок і осаду, який випав. Далі здійснюють фасування препарату у відповідну тару. Приклад 1 В таблиці 1 наведено переваги вилучення біологічно активних речовин настойки в залежності від концентрації спиртоводної суміші. Екстрагент - готують у відповідності з ДФУ Відношення сировина-готовий продукт 1:5 Температура - 20-22°С. Спосіб екстракції - мацерація (по 8 годин), перколяція Фільтрація самотечією через фільтрувальний папір. Приклад 2 Фітохімічне вивчення основних діючих речовин збору наведено у таблиці 2. Приклад 3 Оптимальним часом екстракції є 24-32 години, при екстракції 70% спиртом. Для отримання препарата пропонується використовувати відношення сировина-готовий продукт (1:5). Як показали фітохімічні дослідження (таблиця 3), це дозволить знизити дозу препарату по екстрактивним речовинам, в порівнянні з препаратом, який готують у відношенні 1:10 в середньому на 30%. Таблиця 1 *Екстрагент 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Час екстракції, час 30% спирт 24 36 48 24 36 48 24 36 48 50% спирт 70% спирт * Ступінь подрібнення сировини - сито 5мм. Насипна маса - 250г/л Екстрактивні речовини У перерахунку на У витяжці, % сировину, % 2,71 13,56 2,76 13,80 2,81 14,05 2,57 12,85 2,59 12,95 2,61 13,05 3,31 16,55 3,35 16,75 3,38 16,90 7 41594 8 Таблиця 2 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. Речовини, які визначаються, % Екстрактивні речовини у витяжці Екстрактивні речовини у перерахунку на сировину Хлороформна фракція Хлороформна фракція у перерахунку на екстрактивні речовини Етилацетатна фракція Етилацетатна фракція у перерахунку на екстрактивні речовини Ефірна олія Ефірна олія в перерахунку на сировину Ефірна олія в перерахунку на екстрактивні речовини Антрахінони у витяжці Антрахінони в перерахунку на сировину Антрахінони в перерахунку на екстрактивні речовини Флавоноїди у витяжці Флавоноїди в перерахунку на сировину Флавоноїди в перерахунку на екстрактивні речовини 30% 2,76 13,8 0,048 1,75 0,116 4,20 0,035 0,175 6,34 0,025 0,125 0,905 0,02 0,1 0,72 50% 2,59 12,95 0,229 8,84 0,399 15,40 0,078 0,39 15,05 0,03 0,15 1,15 0,04 0,2 1,54 70% 3,35 16,75 0,592 17,67 0,412 12,30 0,121 0,605 18,06 0,03 0,15 0,895 0,06 0,3 1,79 Таблиця 3 1. 2. 3. 4. Речовини, які визначаються, % Екстрактивні речовини у витяжці Ефірна олія Антрахінони у витяжці Флавоноїди у витяжці Комп’ютерна верстка А. Рябко Серія 1 3,35 0,119 0,028 0,061 Підписне Серія 2 3,32 0,122 0,031 0,058 Серія 3 3,38 0,0998 0,033 0,052 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601