Стоматологічна паста для лікування захворювань пародонта

Стоматологічна паста для лікування захворювань пародонта, що містить розчин натрію дексаметазонфосфату 0,4 %, розчин хлоргексидину біглюконату 0,05 %, олійний розчин вітаміну Е 3 до її складу введені лікарські речовини, що мають протизапальну, протимікробну, антитоксичну, регенеруючу, антиоксиданту і пластикостимулюючу дію. До таких лікарських засобів відноситься розчин натрію дексаметазонфосфату 0,4% (дексаметазон), який має виражену місцеву протизапальну, антиексудативну, десенсибілізуючу, антипроліферативну, антитоксичну та протиалергійну дію. Оскільки сам дексаметазон не проявляє антимікробних властивостей, паста містить розчин хлоргексидину біглюконату, який має широкий спектр антимікробної дії та зменшує зубний наліт. До складу пасти введено прополіс, який має сильну бактерицидну дію, виявляє протизапальний та місцевоанестезуючий ефект, прискорює регенерацію клітин, має дезодоруючі та муміфікуючі властивості. Комплекс вітамінів А, Е та D (олійні розчини) нормалізує трофіку, мікроциркуляцію, процеси перекисного окислення ліпідів, енергетичний та нуклеїновий обмін тканин пародонта. Як підсушуючий, в'яжучий агент та для надання пасті необхідних консистентних властивостей використовують цинку оксид. Як емульгатор використовують твін-80 - рідину жовтуватого кольору із специфічним запахом, яка добре змішується з водою, органічними розчинниками, оліями та не змішується з мінеральними оліями. Пасту виготовляють на поліетиленоксидній основі (сплав ПЕО-400:ПЕО-1500 - 1:1). Така основа є хімічно та біологічно стійка, нетоксична, фізіологічно індиферентна, пролонгує дію інших компонентів пасти. Адсорбційні властивості ПЕО зумовлюють здатність її поглинати секрети слизової оболонки ясен, утворювати з ними гомогенні суміші, що особливо важливо при наявності серозного та гнійного ексудату у хворих гінгівітом та пародонтитом. Поліетиленоксидна основа також виявляє підсушуючу дію, зменшує ексудацію. Стоматологічну пасту готують таким чином. Інгредієнти, що входять до складу пасти, вводять згідно з відомими даними та на основі загальноприйнятих терапевтичних доз. Для основи стоматологічної пасти використовують сплав ПЕО-400 та ПЕО-1500 (у співвідношенні 1:1), який готують шляхом стоплювання на водяній лазні. Цинку оксид розтирають у підігрітій ступці і відсувають в бік, після чого вносять олійні розчини вітамінів А, Е та D, які емульгують емульгатором твін-80. Оскільки поліетилен оксидна основа гідрофільної природи, а самі поліетиленоксиди не мають емульгуючих властивостей, тому що їхня 42055 4 ліофільна частина дуже мала у порівнянні з гідрофільною, додають розтоплений до м'якої консистенції прополіс і розтирають до однорідності. Отриману суміш змішують з цинку оксидом до однорідної маси. До отриманої маси додають частину приготованої поліетиленоксидної основи і 2,5мл 0,4% розчину натрію дексаметазонфосфату, перемішують, додаючи решту кількості основи, і знову ретельно перемішують до однорідності. Приготована паста - комбінована система, це однорідна маса в'язкої консистенції, жовтого кольору, із специфічним запахом прополісу. Зберігають пасту у банках темного скла, у прохолодному місці (при температурі 4-6°С). Для підтвердження ефективності запропонованої стоматологічної пасти були проведені біофармацевтичні дослідження. Дослідження інтенсивності вивільнення дексаметазону з пасти запропонованого вище складу і вплив основи на швидкість вивільнення лікарського засобу проводили в дослідах in vitro методами діалізу. Концентрацію розчину натрію дексаметазонфосфату визначали спектрофотометрично. Готували стандартний 0,001% розчин натрію дексаметазонфосфату на 0,9% розчині натрію хлориду та знімали його спектр світловбирання на спектрофометрі „СФ-46" при довжинах від λ=200нм до λ=380нм, товщина шару рідини в кюветі 1см. Спектр має один максимум при λ=240нм, який відповідає натрію дексаметазонфосфату (спектр світловбирання діалізу також має максимум при тій самій довжині хвилі). Після цього готували ряд стандартних розчинів натрію дексаметазонфосфату на 0,9% розчині натрію хлориду з концентрацією активної речовини від 0,001% до 0,0009% і вимірювали оптичну густину кожного з цих розчинів. Питомий коефіцієнт світловбирання для кожного з них розраховували за формулою: D (1), E= C´L де Е (1%, 1) - питомий коефіцієнт світловбирання; D - оптична густина досліджуваного розчину; С - концентрація досліджуваного розчину, %; L - товщина шару досліджуваного розчину у кюветі, см. На основі одержаних результатів розраховували середнє значення питомого коефіцієнта світловбирання, яке використовували для подальших розрахунків. Одержані результати були оброблені статистично (представлені у таблиці 1). 5 42055 6 Таблиця 1 Результати розрахунків питомого коефіцієнту світловбирання для розчину натрію дексаметазонфосфату Концентрація досліджуваного розчину в діалізаті, % 0,0001 0,0002 0,0003 0,0004 0,0005 0,0006 0,0007 0,0008 0,0009 Оптична густина Середнє значення питомого досліджуваного коефіцієнту світловідбивання розчину (1%, 1см) 0,038 380,00 0,077 385,00 0,115 383,00 0,154 385,00 0,192 384,00 0,231 385,00 0,169 384,29 0,307 383,75 0,345 383,33 З даних, наведених у таблиці 1, видно, що середнє значення питомого коефіцієнту світловбирання становила 383,74±1,289; відносна похибка визначення - 0,34%. Концентрацію натрію дексаметазонфосфату в діалізах розраховували за формулою D (2), C= E´L де С - концентрація натрію дексаметазонфосфату в діалізаті, %; D - оптична густина досліджуваного розчину; Е - середнє значення питомого коефіцієнту світловідбивання; L - товщина шару розчину у кюветі, см, L=1см; та за формулою m=0,15×С, (3), де m - кількість натрію дексаметазонфосфату, яка вивільнилась, г; С - концентрація натрію дексаметазонфосфату в діалізаті, %. Як діалізне середовище використовували 0,9% Метрологічні характеристики Х=383,74 S=1,638 SX=0,546 t0,95=2,36 X±tα×SX=383,74±1,289 Е=0,34% розчин натрію хлориду, який був підігрітий до температури 37±0,5°С. Роль напівпроникної мембрани виконував пергаментний папір. Площа діалізної поверхні склала 10,5см2. На внутрішній поверхні мембрани діалізної трубки розподіляли 1,0г (точна наважка) пасти і поміщали в склянку з 15мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Діалізатор термостували при температурі 37±0,5°С. Діаліз проводили методом повної заміни розчинника. Через 5-10-15-20-25-30-45-60-75-90-120 хвилин, а далі через кожну годину з діалізатора відбирали пробу об'ємом 15мл, а на її місце додавали 15мл 0,9% розчину натрію хлориду, підігрітого до температури 37±0,5°С, та продовжували термостатування. Після цього вимірювали оптичну густину кожної проби за допомогою спектрофотометра „СФ46" і розрахували за формулами 2 і 3 концентрацію натрію дексаметазонфосфату в діалізатах. Результати вимірювань та розрахунків наведені у таблиці 2. Таблиця 2 Результати вивільнення натрію дексаметазонфосфату із стоматологічної пасти на поліетиленоксидній основі Наважка пасти, г Час, хв. 0,96570 5 10 15 20 25 30 45 60 75 90 120 180 240 Оптична густина досліджуваного розчину 0,013 0,016 0,034 0,041 0,023 0,019 0,015 0,012 0,009 0,006 0,005 0,003 0,002 Вивільнення натрію дексаметазонфосфату m, мкг % 5,087 5,261 6,254 6,476 13,290 13,762 16,026 16,595 8,990 9,309 7,427 7,690 5,863 6,071 4,691 4,856 3,517 3,642 2,345 2,428 1,954 2,023 1,172 1,214 0,781 0,809 7 42055 8 Продовження таблиці 2 Наважка пасти, г Час, хв. 0,97800 5 10 15 20 25 30 45 60 75 90 120 180 240 Оптична густина досліджуваного розчину 0,012 0,017 0,035 0,039 0,025 0,021 0,015 0,012 0,011 0,009 0,008 0,005 0,003 Введені до складу запропонованої пасти інгредієнти, мають сильну бактерицидну дію, виявляють протизапальний та місцево анестезуючий ефект, прискорюють регенерацію клітин, дозволяють зменшити курс лікування хворих на гінгівіт та пародонтит. Створена композиція здатна впливати на різні ланки патологічного процесу в пародонті, а також забезпечити необхідну пролонговану дію Джерела інформації: 1. Зубачик В.М., Бісярін Ю.В., Пасько О.О. Електронно-мікроскопічні дослідження порушення мембранно-десмосомальних міжклітинних контактів в епітелію ясен при пародонтиті // Acta Medica Leopoliensia. - 2000. - №2. - С. 31-34. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Вивільнення натрію дексаметазонфосфату m, мкг % 4,691 4,795 6,645 6,794 13,681 13,988 15,245 15,587 9,772 9,992 8,209 8,393 5,863 5,992 4,691 4,795 4,229 7,396 3,517 3,596 3,127 3,197 1,954 1,998 1,172 1,198 2. Застосування тіотриазоліну при лікуванні запальних захворювань пародонту / Бучковська А.Ю., Мазур І.А., Кухта С.Й. та ін. // Вісн. стоматології. - 1997. - №4. - С. 537-538. 3. Пасько О.О., Кухта С.Й., Бучковська А.Ю. Клінічне застосування препарату Галавіт в комплексному лікуванні хворих генералізованим пародонтитом // Стоматолог. - №6 (109). - Харків, 2007 - С. 28-29. 4. Пасько О.О. Застосування композиції дексаметазону та антиоксидантів в комплексному лікуванні, запальних хвороб пародонта. Автореф. канд. дис... - Львів, 2003. - 18 с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601