Спосіб визначення заходів профілактики шкідливого впливу виробничих чинників

Спосіб визначення заходів профілактики шкідливого впливу виробничих чинників шляхом визначення для конкретного виробничого процесу якісних параметрів умов праці з наступною їх кількісною оцінкою, який відрізняє ться тим, що ви 42960 У ряді наукових досліджень особливо виділяються одиничні спроби систематизації, згрупування об'єктів за допомогою методу кластерного аналізу. У роботі (В.Н. Вечерко, В.В. Хацко, Я.Г. Колкин, С.В. Зорина, А.Д. Шаталов. Методика построения прогностической системы, регрессионных моделей и шкалы риска в хирургическом лечении желчнокаменной болезни // Клінічна хірургія. - 1993.- № 5. С. 9-12) застосований кластерний аналіз у сполученні з факторним аналізом і методом головних компонент для реалізації принципу систематизації вивчених параметрів і їхнього об'єднання в кластери з наступною оцінкою важкості стану хворого і прогнозування методу лікування. Звертає на себе увагу приклад, якісної класифікації типів імунних порушень, що відрізняються принципово, у хворих на псоріаз дітей за допомогою сучасного математичного методу кластерного аналізу, що дозволило обгрунтувати диференційоване використання імуномодуляторів у лікуванні дітей, віднесених до груп із різноманітними типами імунних порушень (Гребенников В.А., Зотова В.В., Анисимова Л.А., Энтель М.Б. Основные типы иммунных нарушений у больных псориазом детей на основе кластерного анализа. // Вестник дерматологии и венерологии. - 1992.- № 9. С. 23-26). Слід зосередити увагу на прикладі побудови математичних моделей (побудови рівнянь лінійної регресії), що описують кількісні залежності рівня загальної захворюваності дітей від частоти різних факторів ризику, у тому числі і факторів зовнішнього середовища. (Бердник О.В., Зайковская В.Ю., Серых Л.В. Факторы окружающей среды как факторы риска развития патологии у детей. // Довкілля та здоров'я - 1998.- № 3(6). C. 20-23). Відомий приклад прогнозування допустимої тривалості праці робітників з різним рівнем теплової стійкості залежно від параметрів виробничого середовища з використанням регресійного аналізу (Жученко И.П. Влияние микроклимата, тяжести труда и тепловой устойчивости организма на допустимую длительность работы человека. // Медицина труда и промышленная экология - 1993.№ 3-4. С. 17-18). Розраховані рівняння регресії для прогнозування допустимої тривалості роботи осіб з високою, середньою та низькою тепловою стійкістю залежно від температури повітря, відносної вологості повітря, швидкості руху повітря та потужності зовнішньої роботи. Зроблено висновок про те, що найбільший вклад у детермінацію допустимої тривалості роботи осіб з високою та середньою тепловою стійкістю вносять температура та відносна вологість повітря, з низькою тепловою стійкістю - температура повітря та потужність зовнішньої роботи. Даний відомий спосіб оцінки рівня впливу факторів на інтегральну змінну є найбільш близьким за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим до того, що пропонується, тому його обрано в якості прототипу. Відомі аналоги, і в тому числі прототип, принципово близькі до способу, що пропонується, з точки зору мети та засобів її досягнення систематизації біологічних об'єктів з використанням сучасних методів статистичної обробки даних. Разом з тим, хоча прототип і стосується вирішення прикладних завдань медицини праці, в ньому не проводиться спроба детального аналізу комплексу несприятливих чинників виробничого процесу з метою встановлення головних чинників та розробки адекватних заходів профілактики виникнення професійнообумовлених зрушень у стані здоров'я працюючих. В основу винаходу покладено задачу розробки ефективних заходів профілактики шкідливого впливу виробничих чинників на організм працюючих шля хом виділення головних із них для даного конкретного виробництва. Задача, яку покладено в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі розробки заходів профілактики шкідливого впливу виробничих чинників шляхом визначення для конкретного виробничого процесу якісних параметрів умов праці з наступною їх кількісною оцінкою, згідно з винаходом, визначають температуру повітря, швидкість руху повітря, відносну вологість повітря, рівень звуку, еквівалентний рівень звуку, еквівалентний коригувальний рівень вібрації, показники важкості та напруженості праці, комплекс хімічних факторів з наступним їх порівнянням з допустимими значеннями кожного з факторів згідно з державним гігієнічним стандартом, розрахунком значень відносних відхилень абсолютних параметрів від допустимих, наступного їхнього нормування та використання нормованих показників для виділення головних несприятливих виробничих факторів за допомогою регресійного аналізу. Після чого, з урахуванням наявності головних несприятливих виробничих факторів розробляють медичні, технічні та технологічні заходи профілактики для даного виробництва. Спосіб виконують таким чином: 1) Визначають на кожній стадії виробничого процесу параметри умов праці (температуру повітря, швидкість руху повітря, відносну вологість повітря, рівень звуку та еквівалентний рівень звуку, еквівалентний коригувальний рівень вібрації, показники важкості та напруженості праці, якісний та кількісний склад хімічних факторів усього 18 показників); Порівнюють отримані абсолютні значення параметрів виробничого середовища з допустимими значеннями кожного з факторів згідно з "Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. (Київ, 1998)" шляхом розрахунку відносних відхилень параметрів від допустимих значень за формулою (F-N)/F, де F- фактичне значення параметру, що вимірювався, N - допустиме значення згідно з "Гігієнічною класифікацією праці...". Стосовно хімічних чинників (присутність у повітрі робочої зони кожного з хімічних чинників у концентраціях, що перевищують ГДК) відхилення приймалося за "1" з наступною сумацією відповідно до кількості чинників хімічної природи. 2) Проводять нормування значень відносних відхилень, що розраховані, з використанням формули (Х-ХMIN)/(ХMAX-ХMIN), 2 42960 де Х - абсолютне значення відносного відхилення, ХМАХ - максимальне значення відносного відхилення за всіма операціями, ХMIN - мінімальне значення відносного відхилення за всіма операціями. 3) Використовують нормовані показники відносних відхилень параметрів умов праці від допустимих значень для статистичної обробки за допомогою пакета прикладних програм "Statistica 5.0" за допомогою методу регресійного аналізу. 4) Аналізують результати регресійного аналізу з метою встановлення головних несприятливих чинників виробництва натуральної шкіри та пропонують заходи профілактики їх можливого впливу на організм працюючих. Наводимо приклад розробки профілактичних заходів у виробництві натуральної хромової шкіри на підставі використання результатів гігієнічної оцінки умов праці та їх обробки засобом регресійного аналізу з наступною рекомендацією профілактичних заходів. У якості об'єкта досліджень було використано виробництво натуральної хромової шкіри на Харківському виробничому об'єднанні "Більшовик". Гігієнічні дослідження виконувались у теплий період року. Методика передбачала первісне складання аналітичних таблиць, які містять дані про якісний та кількісний склад несприятливих факторів диференційовано за 45 операціями технологічного процесу. Підлягали обліку та наступній обробці дані за 18 параметрами за кожною технологічною операцією, у тому числі параметри мікрокліматичних умов (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря), виробничого шуму (рівень звуку та еквівалентний рівень звуку), важкості трудового процесу (фізичне динамічне навантаження, маса вантажу, статичне навантаження, нахили корпуса, перебування у нахиленому стані до 30% часу, перебування у нахиленому стані більше 30% часу), напруженості трудового процесу (тривалість зосе редженого спостереження, щільність сигналів, кількість елементів, що повторюються, тривалість виконання операцій, змінність роботи), наявність хімічних чинників, еквівалентний рівень вібрації. Абсолютне значення кожного гігієнічного параметру порівнювалося з припустимими з наступним розрахунком відносного відхилення. Наприклад, значення рівня звуку 90 дБА, припустиме значення 80 дБА, відносне відхилення розраховувалось як (90-80)/90=0,11. Таким чином були розраховані відхилення від припустимих значень для кожного з 18 гігієнічних параметрів за кожною операцією технологічного процесу. Наприклад, по операції сушіння отримані відносні відхилення абсолютних значень гігієнічних параметрів від припустимих виглядали як: температура (0,64); відносна вологість (-0,07); швидкість руху повітря 0; рівень звуку (-0,05); еквівалентний рівень звуку (-0,06); фізичне динамічне навантаження (-2,94); маса вантажу (-4); статичне навантаження (-2,05); нахили корпуса 0,95; перебування у нахиленому стані до 30% часу (-); перебування у нахиленому стані більше 30% часу (1); тривалість зосередженого спостереження (0,45); щільність сигналів (-); кількість елементів, що повторюються (0,2); тривалість виконання операцій (5,25); змінність роботи (1); наявність хімічних чинників (-); еквівалентний рівень вібрації (-). Складені таким чином показники відносних відхилень були пронормовані за формулою (Х-ХMIN)/(ХMAX-ХMIN). Після цього розраховувалась арифметична сума усі х нормованих значень відхилень (залежна змінна Y) по технологічній операції у цілому як інтегральний показник стану умов праці конкретно на тій чи іншій стадії. Одержана база даних нормованих показників відносних відхилень підлягала обробці за методом регресійного аналізу з метою виділення головних несприятливих чинників виробничого середовища. Результати регресійного аналізу представлені в таблиці. Таблиця Результати регресійного аналізу нормованих показників відносних відхилень Виробничий фактор (порядковий номер) Коефіцієнт Еквівалентний рівень звуку (5) Фізичне динамічне навантаження (6) Маса вантажу (7) Нахили корпуса (9) Тривалість зосередженого спостереження (12) Кількість елементів, що повторюються (14) 0,0929440 0,0930438 0,0575515 0,1615409 0,1880827 0,0422905 Стандартна помилка коефіцієнта 0,0347114 0,0379538 0,0368794 0,0186683 0,0423365 0,0222462 0,1183168 - постійний коефіцієнт. Регресійна лінійна функція має вигляд : Y=0,1183168+0,0929440 X5+0,0930438 Х6+ +0,0575515 X7+0,1615409 X9+0,1880827 X12+ +0,0422905 Х14 Таким чином, з 18 несприятливих виробничих чинників, які підлягали аналізу, лише 6 впливали на значення залежної змінної Y та обумовлювали, таким чином, особливості умов праці у виробництві натуральної хромової шкіри. Отримані дані дозволяють зробити висновок про те, що головна роль у формуванні комплексу несприятливих чинників виробництва натуральної хромової шкіри у теплий період часу належить показникам важкості трудового процесу (фізичне динамічне навантаження, маса вантажу, нахили корпуса), показникам напруженості трудового процесу (тривалість зосередженого спостереження, кіль 3 42960 кість елементів, що повторюються), а також виробничому шум у (еквівалентний рівень звуку). Це є обгрунтуванням необхідності розробки профілактичних заходів у виробництві натуральної хромової шкіри відповідно до головних несприятливих чинників. Значне фізичне динамічне навантаження, велика маса вантажу та кількість нахилів корпуса як показники важкості трудового процесу потребують впровадження: 1) раціональних режимів праці та відпочинку з метою чередування періодів праці та відпочинку на виробництві, у тому числі: - введення обідньої перерви у середині робочого дня оптимальної тривалості; - введення короткочасних регламентованих перерв тривалістю 10-12 хвилин; 2) вступної гімнастики тривалістю 5-7 хвилин, що складається з 6-8 вправ у відповідності до характеру тр удового процесу; 3) фізкультурних хвилинок тривалістю 2-3 хвилини по 3-6 разів за зміну; 4) раціональної організації робочого місця. Значна тривалість зосередженого спостереження та невелика кількість елементів, що повторюються, як показники напруженості трудового процесу потребують впровадження: 1) правильної організації режиму праці та відпочинку, у тому числі введення мікропауз під час роботи (до 5-10% робочого часу) та регламентованої перерви; 2) укрупнення операцій, чергування суміжних операцій, чергування робочої пози сидячи та стоячи, раціоналізації робочого місця, робочих рухів і пози шляхом впровадження заходів ергономічної направленості; 3) засвоєння економічних прийомів праці, чергування операцій та зміни робочих місць; 4) укрупнення та ускладнення змісту операцій (кожна операція повинна тривати не менше 30 секунд і містити не менше 5-6 елементів); 5) введення регламентованих перерв для виробничої гімнастики; 6) використання функціональної музики. Вплив на працюючих виробничого шуму, еквівалентний рівень звуку якого перевищує припустимі гігієнічні норми потребує впровадження: 1) заходів медичної профілактики - проведення попереднього медичного огляду з урахуванням протипоказань до прийому на роботу та проведення періодичних медичних оглядів за участю лікарів-спеціалістів: оториноларинголога, невропатолога, терапевта з дослідженням крові та аудіометрією; 2) засобів індивідуального захисту від шум у різноманітні протишумні вкладиші ("Беруши", заглушки, гумові ковпачки, пластичні вкладиші тощо), протишумні навушники, шоломи; 3) раціональний режим праці та відпочинку, періодичний короткочасний відпочинок від шум у; 4) щоденний прийом вітаміну В1 у кількості 2 мг та вітаміну С у кількості 50 мг (курс протягом 2 тижнів з перервою 1 тиждень). __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ __________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 __________________________________________________________ 4