Спосіб накопичення і збереження вологи в смузі розташування коренів багаторічних насаджень

1. Спосіб накопичення і збереження вологи в смузі розташування коренів багаторічних насаджень, що включає надходження вологи в коренерозміщувальний шар ґрунту, який відрізняється тим, що на пристовбурній поверхні створюють з водонепроникного матеріалу покриття радіусом 0,5-2,5м з розташованими на ньому отворами. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що отвори виконують круглої форми, які розміщують рівномірно на покритті в шаховому порядку, діаметром 0,5-3,0см на відстані один від одного на 1530см. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що отвори виконують у вигляді щілин шириною 0,53,0см і довжиною 5-50см, розміщених рівномірно на покритті по колу і радіусу на відстані кіл і радіусів між собою 15-50см. 4. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що поверхню покриття між круглими отворами виконують параболічної і куполоподібної форм випуклістю доверху висотою 5-15см. U 2 42985 1 3 недостатнього зволоження і особливо в засушливих зонах має місце істотне недоодержання даними рослинами потрібної кількості вологи для свого нормального розвитку. А при використанні штучного зволоження ці втрати вимагають збільшення кількості подаваємої на зволоження води і частоти поливань. В основу корисної моделі поставлена задача зменшення втрат води на поверхневе випаровування і недопущення заростання підкронової площини бур'янами і як наслідок виключення втрат вологи на їх розвиток, а також збільшення надходження в ґрунт в смузі розміщення коренів за рахунок використання вологи нічної роси. Поставлена задача досягається тим, що навкруги багаторічних насаджень на пристовбурній поверхні створюється з водонепроникливого матеріалу покриття радіусом в межах 0,5-2,5м з розташованими на ньому отворами. Отвори на покритті виконуються як округлої форми Д=0,5-3,0см, розміщених рівномірно на покритті в шаховому порядку на відстані один від одного на 15-30см, так і у вигляді щілин довжиною 5-50см і шириною 0,5-3,0см, розміщених на покритті рівномірно по йолу і радіусу на відстані між собою 20-50см. Кількість в покритті круглої форми отворів і розмір їх діаметра і довжини щілин і їх ширина повинні забезпечувати пропуск через себе атмосферних опадів і поливних норм води і разом з тим звести до мінімуму, а то і повністю виключити як заростання поверхні ґрунту, так і випаровування з нього вологи. Так, наприклад, після посадки на постійне місце невеликих (висотою 0,5-1,5м) по розміру одно- дволітніх саджанців багаторічних насаджень на пристовбурній поверхні створюється покриття радіусом 0,5м, з розташуванням рівномірно на його площі 50 отворів діаметром 1,0см. Для багаторічних насаджень з більшою 3,0м в радіусі розгалуженістю крони радіус покриття приймається розміром 2,5м і діаметром круглих отворів 3,0см, а їх кількість може бути і 200 штук. Дуже велике значення буде мати те, що коли ввечері і вночі конденсуючи на землю атмосферна волога у вигляді роси не буде ранком і вдень випаровуватись, а буде поступати в ґрунт для забезпечення життєдіяльності рослин, зокрема, багаторічних насаджень. Для того, щоб роса, яка випадає звечора і ніччю, змогла не випаровуватись, а поступати по отворам на ґрунт, поверхня покриття повинна бути виконана не горизонтальною, а зі схилом в сторону отворів. Тому поверхня покриття між круглими отворами виконується параболічної і куполоподібної форм, випуклістю вверх висотою 5-15см. Крім того, поверхню покриття з круглими отворами можливо виконувати біля кожного отвору лійкоподібної форми висотою 5-15см в нижній частині яких розміщуються отвори, а краї розширених їх верхів герметично з'єднуються між собою. А поверхня покриття з отворами у вигляді щілин виконується хвилеподібної форми висотою хвиль 5-15 см в нижніх частинах яких розміщуються щілини. Висота підвищень поверхні покриття між отворами буде залежати від розміру відстані між отворами і вона повинна забезпечувати стікання росяної вологи в отвори і 42985 4 приймається в межах 5-15см. Для більшої надійності і ефективності праці покриття пристовбурна поверхня ґрунту, на якій розміщується покриття, виконується заглибленою на глибину 10-30см. Для рівномірного розподілу вологи, поступаючої через отвори і виключення випаровування і зростання отворів на дні пристовбурного заглиблення створюється шар товщиною 2-8см з фільтруючого матеріалу, зокрема, з піску, щебеню, гальки, гірської жеретви, доменних шлаків, золи ТЕЦ і ГРЕС, в тому числі у вигляді матів з синтетичних і азбестових волокон. Для недопущення руйнації заглиблення і накопичення води при значних атмосферних опадах ізрошенні по зовнішньому периметру покриття створюється водонепроникливе огородження висотою 10-30см. На схилах дно заглиблень виконується горизонтальним, а глибина його зі сторони схилу нарощується, а само заглиблення загородженням створюється таким чином, щоб збігаючи по схилу вода поступала в заглиблення і наповнювала його. Для цього у верхній частині схилу огородження створюється тільки до рівня поверхні: землі. Матеріалом пристовбурного покриття можуть бути різні матеріали, зокрема, метал, кераміка, скло, бетон, пінобетон, мармур, пінопласт, перлон і всі види пластмас. Перевага матеріалу і кольору поверхні пристовбурного покриття буде віддаватись тим, які будуть забезпечувати найбільшу конденсацію на них росяної вологи, яка буде поступати в отвори, які розташовані на покритті. Товщина покриття в залежності від його матеріалу буде знаходитись в межах 0,1-10см. Для підвищення надійності праці і можливості успішного використання не тільки твердого покриття, а і гнучкого, зокрема з полімерної плівки товщиною 0,2-0,5см, поверхня якої покривається сонцезахисною фарбою, на поверхні ґрунту в зоні розміщення отворів в покритті створюються заглиблення, які по своїй глибині і конфігурації забезпечують повне прилягання до ґрунту нижньої поверхні покриття з параболічною, куполоподібною, лійкоподібною і хвилеподібною формами своєї поверхні, а на дні заглиблень, в яких розташовуються отвори, створюється фільтруючий шар товщиною 3-5см. Створення фільтруючого шару лише в заглибленнях, в яких розташовуються отвори дозволяє зменшити витрати фільтруючого матеріалу до 70-80% відносно створення його на всій поверхні покриття. Крім того суцільне заглиблення і огородження на все покриття можливо і не виконувати, а коли і виконувати, то незначних (5-15см) по глибині і висоті розмірів. У вельми посушливих зонах з малою кількістю атмосферних опадів, а то і при їх довгостроковій відсутності буде потрібне штучне зрошення. Подача води на штучне зрошення буде здійснюватись трубопроводами, які будуть прокладатись як в міжряддях багаторічних насаджень, такі безпосередньо в їх рядах, вода з яких за допомогою відводів і отворів буде подаватися на пристовбурне покриття. Технічна сутність заявленого способу накопи 5 чення і збереження вологи в смузі розміщення коренів багаторічних насаджень садів і виноградників пояснюється графічним додатком. На Фіг.1 показано в плані пристовбурне покриття 1, по площі якого в шаховому порядку розміщені круглі отвори 2, по центру якого розміщено багаторічне насадження 3, по його краю створене водонепроникливе огородження 4. На Фіг.2 показано в плані пристовбурне покриття 1, по площі якого по кругу розміщенні щілини 5. На Фіг.3 показано в плані пристовбурне покриття 1, на поверхні якого розміщені по радіусу щілини 6. На Фіг.4 показано в плані пристовбурне покриття 1, поверхня якого виконана лійкоподібної форми 7 ширшою стороною вверх, внизу по центру яких розміщені круглої форми отвори 2. На Фіг.5 показано в розрізі заглиблене в ґрунт пристовбурне покриття, 8, в якого поверхня між щілинами 9 виконана хвилеподібною, 10 фільтруючий шар. На Фіг.6 показано в розрізі хвилеподібне покриття 11, нижня поверхня якого повністю прилягає до ґрунту, а біля отворів 12 створений фільтруючий шар 13. Аналогічний вигляд будуть мати і розрізи пристовбурних покриттів з параболічною і куполоподібною формами. Використання запропонованого способу нако 42985 6 пичення і збереження вологи в смузі розміщення коренів багаторічних насаджень садів і виноградників в засушливих і напівзасушливих зонах забезпечить істотне підвищення вологозабезпеченості висаджених рослин, що дозволить практично повністю відмовитись від вельми дорогого і малонадійного в праці краплинного способу полива садів і виноградників. А при успішній реалізації запропонованого способу використання росяної вологи необхідність в додатковому зволоженні садів і виноградників буде зведена до мінімуму, а то і повністю від нього можливо буде відказатись. В тому числі буде забезпечуватись щорічне одержання високих врожаїв, повністю виключиться заростання бур'янами підкронової площі, в цілому значно знизиться собівартість одиниці плодоягідної продукції. Крім того, значно спроститься і здешевиться створення нових садів. Після 5-ти років експлуатації з дня закладання саду пристовбурне покриття з отворами знімається і його можливо використовувати повторно для закладання нових садів, а на їх місце, при потребі, виконується нове покриття більших розмірів. Джерело інформації: 1. Довідник по садівництву, за редакцією М.М. Артеменка, видавництво "Урожай", Київ, 1975, с.89-92. 7 Комп’ютерна верстка О. Рябко 42985 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601