Спосіб призначення монотерапії пролонгованими гіпотензивними засобами хворим на метаболічний синдром

Спосіб призначення монотерапії пролонгованими гіпотензивними засобами хворим на метаболічний синдром, що включає здійснення добового моніторування артеріального тиску, який відрізняється тим, що хворим з типом добового профілю артеріального тиску "Over-dipper" пролонгований гіпотензивний засіб призначають о 730-800 годині ранку, хворим з типом добового профілю артеріального тиску "Dipper" пролонгований гіпотензивний засіб призначають о 1000-1030 годині, а хворим з типом добового профілю артеріального тиску "Non-dipper" та "Night-peaker" пролонгований гіпотензивний засіб призначають о 1200-1230 годині. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до кардіології і внутрішніх хвороб, і може бути використаною при призначенні гіпотензивних засобів хворим на метаболічний синдром. При виборі гіпотензивних препаратів для лікування артеріальної гіпертензії (АГ) при метаболічному синдромі (МС) необхідно враховувати не тільки патогенетичні механізми і особливості клінічного перебігу захворювання, але і їх вплив на вуглеводний і ліпідний обмін. Із запропонованих сучасних гіпотензивних препаратів у хворих на метаболічний синдром препаратами вибору є інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (іАПФ) та блокатори АТ1-ангіотензинових рецепторів, або сартани (кандесартан, ірбесартан, лосартан, епросартан). Вони не тільки сприяють нормалізації артеріального тиску (AT) та підтримці його на цільовому рівні протягом доби, але і надають сприятливу кардіо- та нефропротекторну дію, покращуючи обмін речовин (Беленков Ю.Н., Мареев В.Ю., Атеев Ф.Т. Ингибиторы АПФ в лечении сердечно-сосудистых заболеваний (Квинаприл и эн дотелиальная дисфункция). - М.: 2001. - 86с.; Сіренко Ю.М. Артеріальна гіпертензія. - Київ: Моріон, 2002. - 200с.; Сидоренко Б.А., Преображенский Д.В. Блокаторы AT1-ангиотензиновых рецепторов. - М., 2001. - 200с.). Хронофармакологія - розділ фармакології, що вивчає зміну фармакодинамічних і фармакокінетичних показників залежно від часу введення лікарського препарату (період доби, місяць, сезон року і т.д.). Суть хронотерапії полягає у вдосконаленні лікувального процесу шляхом зниження разових, добових, курсових доз фармакологічних засобів, зменшення вираженості побічних ефектів з урахуванням часу застосування ліків. Хронофармакологія і хронотерапія формувались на основі нових даних, що свідчать про тимчасову залежність чутливості організму, його систем і тканин від зовнішніх, зокрема фармакологічних дій. При хронотерапії препарат призначається в різних дозах протягом доби залежно від фаз біоритмів, чутливості до нього, що дозволяє створити сприятливіші умови для дії ліків, оптимізувати терапію, поліпши (19) UA (11) 46330 (13) U (21) u200909477 (22) 15.09.2009 (24) 10.12.2009 (46) 10.12.2009, Бюл.№ 23, 2009 р. (72) БАБАК ОЛЕГ ЯКОВИЧ, БІЛОВОЛ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ, ФАДЄЄНКО ГАЛИНА ДМИТРІВНА, КЛИМЕНКО НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА, МОЛОДАН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ, НЄМЦОВА ВАЛЕРІЯ ДАНИЛІВНА, СТЕПАНОВА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА, ТВЕРЕТИНОВ ОЛЕКСАНДР БОРИСОВИЧ, ШАПОШНІКОВА ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА, ШКОЛЬНИК ВІРА ВЛАДИСЛАВІВНА (73) ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 ти її переносимість і безпеку (Беленков Ю.Н., Мареев В.Ю., Атеев Ф.Т. Ингибиторы АПФ в лечении сердечно-сосудистых заболеваний (Квинаприл и эндотелиальная дисфункция). - М.: 2001. - 86с.; Сіренко Ю.М. Артеріальна гіпертензія. - Київ: Моріон, 2002. - 200с.; Сидоренко Б.А., Преображенский Д.В. Блокаторы AT1-ангиотензиновых рецепторов. - М., 2001. - 200с.). Даний спосіб призначення монотерапії пролонгованими гіпотензивними засобами хворим на метаболічний синдром є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. Основним недоліком відомого способупрототипу є його недостатня ефективність, обумовлена відсутністю даних про особливості підтримки цільового артеріального тиску (AT) протягом доби у хворих на МС. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності гіпотензивної монотерапії у хворих на МС. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі призначення монотерапії пролонгованими гіпотензивними засобами хворим на метаболічний синдром, який включає здійснення добового моніторування артеріального тиску, згідно з корисною моделлю, хворим з типом добового профілю артеріального тиску "Over-dipper" пролонгований гіпотензивний засіб призначають о 730-800 годині ранку, хворим з типом добового профілю артеріального тиску "Dipper” пролонгований гіпотензивний засіб призначають о 1000-1030 годині, а хворим з типом добового профілю артеріального тиску "Non-dipper” та "Night-peaker” пролонгований гіпотензивний засіб призначають о 1200-1230 годині. Технічний ефект корисної моделі, а саме підвищення ефективності монотерапії пролонгованими гіпотензивними засобами у хворих на АГ з МС, обумовлений тим, що попередньо хворому визначають тип добового ритму AT. Ефективність способу доказана експериментально. У дослідження було включено: 24 хворих на МС з ГХ Іст. та 36 хворих з ГХ IIст. Згідно з стратифікацією ризику всі досліджені особи мали високий або дуже високий ризик кардіоваскулярних ускладнень, середній вік хворих був у межах 56,7±4,5 років. Для оцінки характеру добового профілю AT використовували 4 групи параметрів: середнє значення AT, показники "навантаження тиском" і варіабельності AT та характеристики добового ритму (за перепадом AT "день-ніч" і величинами косинорного аналізу, запропонованого Halberg та співав., 1974) за 3 часові періоди: 24 години, день і ніч. Реєстрацією AT проводили через кожні 15 хвилин вдень, та через 30 хвилин вночі. Косинорний (хронобіологічний) аналіз містив оцінку 24-годинних значень мезору, амплітуди й акрофази. Визначали стандартні показники - середньодобовий, середньоденний середньонічний рівень AT, показники "навантаження тиском". Хронобіологічна структура AT вивчалася за циркадним рит 46330 4 мом AT-ступенем нічного зниження систолічного артеріального тиску (CAT) та діастолічного артеріального тиску (ДАТ). Додаткові показники десинхронозу AT включали індекс рівномірності нічної і денної гіпертензії за CAT та ДАТ (ІРГ CAT і ІРГ ДАТ) і індекс переважання (ІПГ) систолічної або діастолічної артеріальної гіпертензії за добу, протягом дня, вночі, а також вранці. Варіабельність AT визначали згідно зі стандартним відхиленням показників від середнього рівня. Для аналізу вираженості добового ритму артеріального тиску використовували оцінку добового індексу (ДІ), який характеризується процентним співвідношенням різниці середніх значень денного і нічного до денного AT. Виділяли пацієнтів з "нормальним" добовим профілем AT (dippers ДІ 1020%), з недостатнім зниженням артеріального тиску вночі (non-dippers - ДІ20%), а також хворих із стійким підвищенням нічного артеріального тиску (night-peakers - ДІ