Засіб для місцевого лікування ерозивно-виразкової форми червоного плескатого лишаю, що має прояви на слизовій оболонці ротової порожнини

Засіб для місцевого лікування ерозивновиразкової форми червоного плескатого лишаю, що має прояви на слизовій оболонці порожнини 3 що має прояви на слизовій оболонці порожнини рота, який швидко знеболював би пошкоджені тканини, суттєво впливав би на мікрофлору порожнини рота, запобігаючи розвитку не тільки ранніх ускладнень - приєднання вторинної інфекції, нейтралізуючи останню, але й прискорював би відновлення зміненої патологічним процесом слизової оболонки порожнини рота, водночас забезпечував би терміновий, тривалий (стійкий) ефект, а також зменшував би ризик виникнення рецидивів. Поставлене завдання вирішується тим, що засіб для місцевого лікування ерозивно-виразкової форми червоного плескатого лишаю, що має прояви на слизовій оболонці порожнини рота, який містить спирт етиловий, етер діетиловий і прополіс згідно корисної моделі додатково включає поліоксидоній, 30% розчин тіосульфату натрію та холіну саліцилат у такому співвідношенні, мас. %: спирт етиловий 30,00-31,00 етер діетиловий 15,00-16,00 прополіс 20,00-19,00 поліоксидоній 7,00-5,00 холіну саліцилат 7,00-9,00 30% розчин тіосульфату натрію 21,00-20,00. Склад готують так: дрібно розтирають прополіс у кількості 19,00-20,00мас.% і вміщують його в посуд з темного скла. Потім підігрівають 96° етиловий спирт, який гарячим заливають у підготовлений прополіс (мас.% спирту досягає 30,0031,00мас.%). До одержаної суміші додають 15,0016,00мас.% діетилового етеру (pro narcosi). Протягом тижня спирто-етерову суміш прополісу настоюють в темній пляшці з притертою кришкою (щоб речовина не випарилася) до максимального розчинення, періодично збовтуючи її двічі-тричі щодня. Розчинену і вистояну суміш фільтрують через декілька шарів марлі. Проціджений розчин зберігають у прохолодному місці в посуді з темного скла з притертою кришкою. В разі необхідності до спирто-етерової суміші прополісу додають холіну саліцилат 7,00-9,00мас.%, поліоксидоній 5,007,00мас.% та 30% розчин тіосульфату натрію в кількості 20,00-21,00мас.%. Здобутою лікувальною сумішшю оброблюють ушкоджену слизову оболонку порожнини рота. Новим є те, що запропонована нами корисна модель засобу для місцевого лікування ерозивновиразкової форми червоного плескатого лишаю, що має прояви на слизовій оболонці ротової порожнини, більш ефективна за рахунок уведення додаткових препаратів: поліоксидонію, холіну саліцилата та 30% розчину тіосульфату натрію, з якими й пов'язаний збільшений терапевтичний ефект лікарської композиції: практично з моменту нанесення її на locus morbi зникає біль та набряк пошкоджених тканин, прискорюється загоєння елементів ураження. Таким чином, спирто-етерова суміш прополісу (в кількості 65,00-66,00мас.%) діє як імунобіологічний, антибактеріальний, протизапальний, ранорегенеруючий, гіпосенсибілізуючий, седативний та дезодоруючий засіб, що у той же час значно зменшує й біль. Додаткові компоненти, що ми, як автори, запропонували до складу, не тільки потенціюють дію відомою суміші, але проявляють інші 48624 4 властивості. Холіну саліцилат (в кількості 7,00-9,00мас.%) нестероїдний протизапальний засіб. Купірує запальні процеси, знеболює пошкоджені тканини. Механізм його дії пов'язаний із пригніченням активності ЦОГ - основного ферменту метаболізму арахідинової кислоти - попередника простагландинів, котрі, у свою чергу, виконують головну роль у патогенезі запалення, розвитку болю, тощо. Анестезуюча дія холіну саліцилата також пов'язана із пригніченням синтезу простагландинів і інших простаноїдів. Реалізуючі протизапальні властивості, цей препарат істотно зменшує набряк постраждалих тканин (у нашому випадку - покривних тканин ротової порожнини). Поліоксидоній (в кількості 5,0-7,0мас.%) - імуномоделюючий препарат, який діє на клітини, що фагоцитують, та клітини-кілери, а також стимулює антитілоутворювання. Крім того, він характеризується вираженою детоксикаційною активністю, підвищуючи стійкість клітинних мембран до цитотоксичної дії лікарських препаратів і хімічних речовин, знижуючи їх токсичність останніх. Використання поліоксидонію в комплексі з іншими препаратами дозволяє підвищити ефективність останніх та скоротити термін терапевтичних втручань, значно зменшити дози антибіотиків, десенсибілізуючих препаратів, тощо. У нього не спостерігається поліклональна активність. Він позбавлений антигенних властивостей, практично неалергічний; не виявляє мутагенної, ембріотоксичної, тератогенної та канцерогенної дій. 30% водний розчин тіосульфату натрію (в кількості 20,00-21,00мас.%) - антитоксичний, протизапальний і десенсибілізуючий препарат, займає одне з ведучих міст у використанні в медичній практиці. Сьогодні доведено, що тіосульфат натрію - потужний антиоксидант. У разі ініціації важливих процесів тіосульфат натрію виявляє антирадикальні та стимулюючі властивості. Показання до застосування: місцеве лікування ерозивно-виразкової форми червоного плескатого лишаю, що має прояви на слизовій оболонці ротової порожнини. Наводимо конкретні приклади використання засобу. Приклад 1. Пацієнтка 52 років скаржиться на біль і печіння в порожнині рота під час вживання їжі, чищенні зубів та розмови. Об'єктивно: Обличчя бліде. На бічній поверхні язику ліворуч виявляється дещо витягнута виразка, розміром 0,4x1,8см, дно якої вкрито фібринозним нальотом. Слизова оболонка навкруги виразки гіперемована з сірувато-білими нашаруваннями, які створюють мереживний малюнок без чіткої облямівки. На слизовій оболонці щік в ретромолярній ділянці також розташовані білясті нашарування, що зливаються в ажурний малюнок, який не знімається при поскоблені шпателем. Слизова оболонка ясен гіперемована, дещо набрякла. Доторкання до виразки викликає різкий біль, пальпація ясен теж болісна. Згідно з розвитком клінічної картини і даними лабораторних досліджень було поставлено діагноз: ерозивно-виразкова форма червоного плеска 5 того лишаю. Лікування: під час першого відвідування зрошували порожнину рота розчином антисептику, обробляли покривний епітелій зготовленою та апробованою лікарською композицією, яка включала в себе спирт етиловий - 31,00мас.%, етер діетиловий - 16,00мас.%, прополіс 19,00мас.%, поліоксидоній - 5,00мас.%, холіну саліцилат 9,00мас.% та 30% розчин тіосульфату натрію 20,00мас.%. На першій хвилині аплікації одразу ж зменшився біль; зникло відчуття печіння, гіперемовані ділянки дещо побліднули. Місцева медикаментозна терапія, що проводилася лікарем-стоматологом, підсилювалася призначенням вітамінів (А, Е) та седативних препаратів для перорального приймання вдома; зрошення та ванночки розчинами фітопрепаратів порожнини рота. Кортикостероїдні лікарські засоби не призначалися. Безумовно, заборонялося вживати гострі, солоні та ін. блюда. Через 3 дні (3 сеанси) стан слизової оболонки ротової порожнини істотно змінився. Зовсім зникли біль і відчуття печіння, слизова оболонка чиста, гіперемія і наліт теж зникли, виразка епітелізувалася, але залишився мереживний малюнок, який складається з папул. Рекомендовано консультації лікарів: ендокринолога, гінеколога, терапевта, гастроентеролога. Приклад 2. Жінка 50 років скаржиться на наявність "виразок" в порожнині рота і біль, який виникає під час прийому гострої та гарячої їжі протягом 2-х тижнів. Об'єктивно: Обличчя бліде. На слизовій оболонці щік обширна зона гіперемії, на поверхні яких виявляються дві ерозії неправильної форми до 5мм у діаметрі. Навкруги поверхневих дефектів покриву розташовується білястий наліт у вигляді ажурного малюнка, що не знімається при поскоблені. Діагноз: ерозивно-виразкова форма червоного плескатого лишаю. Лікування: під час першого відвідування зрошували порожнину рота розчином антисептику, обробляли покривний епітелій зготовленою та апробованою лікарською композицією, яка включала в себе спирт етиловий - 30,00мас.%, етер діетиловий - 15,00мас.%, прополіс 20,00мас.%, поліоксидоній - 7,00мас.%, холіну саліцилат 7,00мас.% та 30% розчин тіосульфату натрію 21,00мас.%. На першій хвилині аплікації одразу ж зменшився біль; зникло відчуття печіння, гіперемовані ділянки дещо побліднули. Місцева медикаментозна терапія, що проводилася лікарем-стоматологом, підсилювалася призначенням вітамінів (А, Е) та седативних препаратів для приймання вдома; зрошення та ванночки розчинами фітопрепаратів порожнини рота. Кортикостероїдні лікарські засоби не призначалися. Безумовно, заборонялося вживати гострі, солоні та ін. блюда. Через 3 дні (3 сеанси) стан слизової оболонки ротової порожнини істотно змінився. Зовсім зникли біль і відчуття печіння, слизова оболонка чиста, гіперемія і наліт зникли, ерозії епітелізувалися, але залишився ажурний малюнок. Рекомендовано консультації лікарів: ендокринолога, гінеколога, гастроентеролога, де 48624 6 рматолога. Приклад 3. Пацієнтка 60 років звернулася в клініку зі скаргами на наявність болючих "виразок" в порожнині рота. "Ранки" з'явилися близько місяця тому. Страждає гіпертонічною хворобою II ступеня тяжкості та цукровим діабетом. Об'єктивно: Обличчя бліде. На слизовій оболонці щоки ліворуч по лінії стулення зубів визначаються дві ерозії розміром 0,6x0,9 і 0,7x1,0см, різко болючі при доторканні, навкруги яких на набряклій гіперемованій підставі розташовуються папули, утворюючи химерний малюнок. Діагноз: хвороба Гриншпана (ерозивновиразкова форма червоного плескатого лишаю, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет). Лікування: під час першого відвідування зрошували порожнину рота розчином антисептику, обробляли покривний епітелій зготовленою та апробованою лікарською композицією, яка включала в себе спирт етиловий - 30,00мас.%, етер діетиловий - 15,00мас.%, прополіс 20,00мас.%, поліоксидоній - 7,00мас.%, холіну саліцилат 7,00мас.% та 30% розчин тіосульфату натрію 21,00мас.%. На першій хвилині аплікації одразу ж зменшився біль; зникло відчуття печіння, гіперемовані ділянки дещо побліднули. Місцева медикаментозна терапія, що проводилася лікарем-стоматологом, підсилювалася призначенням вітамінів (А, Е), седативних і гіпосенсибілізуючих препаратів для приймання вдома; зрошення та ванночки розчинами фітопрепаратів порожнини рота. Кортикостероїдні лікарські засоби не призначалися. Безумовно, заборонялося вживати гострі, солоні та ін. блюда. Через 3 дні (3 сеанси) стан слизової оболонки ротової порожнини істотно змінився. Зовсім зникли біль і відчуття печіння, слизова оболонка чиста, гіперемія і наліт зникли, ерозії епітелізувалися, але залишився ажурний малюнок. Рекомендована корекція лікувальних втручань та попередньо призначених доз препаратів у зв'язку перебігом цукрового діабету (у ендокринолога) та гіпертонічної хвороби (у терапевта). Засіб для місцевого лікування ерозивновиразкової форми червоного плескатого лишаю, що має прояви на слизовій оболонці порожнини рота, випробувано на 9 пацієнтах-добровольцях. Загоєння ерозій та виразок відбувалося через 1-4 сеансів. При діагностиці більш тяжких випадків термін лікування дещо подовжувався. Схема терапевтичних впливань ускладнювалася пероральним призначенням седативних препаратів, вітамінів (ретинолу ацетата), але й проведенням загальнозміцнюючої терапії, тощо. Практично завжди були рекомендовані консультації лікарів: ендокринолога, гінеколога, гастроентеролога (вибір консультантів був пов'язаний з перебігом захворювання, з розвитком клінічної ситуації). Незважаючи на різні ступені тяжкості захворювання, обумовленістю перебігу соматичної патології пацієнти одразу відмічали полегшення, а ми, лікарі, фіксували: біль зникав практично відразу, значно зменшувалися запальні явища тощо. Таким чином, застосування засобу, що заявляється для місцевого лікування ерозивно 7 48624 виразкової форми червоного плескатого лишаю, що має прояви на слизовій оболонці порожнини рота, розповсюдженість якого в останні роки немає тенденції до зменшення, дозволяє завжди спостерігати лікувальний ефект, навіть у найбільш тяжких випадках (наприклад, коли має місце обтяження важкою соматичною патологією); достовірно зменшити як кількість відвідувань (у разі легких випадків від 5 до 3, середньої тяжкості від 10 до 5), так і тривалість лікування до 4-7 днів; спростити медикаментозну обробку покривного епітелію за рахунок 2-3 разового змащування лікарською композицією, що виконує водночас роль і лікувальної пов'язки (утворена тонка плівка зберігається декілька годин); знизити ризик виникнення алергійних реакцій, уникнути передозування при зовнішньому Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 8 застосуванні; досить тривалий час користуватися ним, оскільки наша композиція не потребує жорстких умов зберігання, а також не спостерігається феномен звикання до неї; прискорити загоювання як поверхневих дефектів покривних тканин, так і глибоких виразок. Джерела інформації: 1. Заболевания слизистой оболочки полости рта / Под ред. Л.М. Лукиных. - Н.Новгород: Изд-во Нижегородской гос. медицинской академии, 2000. - С.112-113. 2. Грохольский А. П., Кодола Н. А., Бургонский В. Г., Чайковский Ю. Б. Нетрадиционные методы лечения в стоматологии. - К.: Здоров'я, 1995. С.163-184. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601