Пункційна голка для виконання лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації (ларот)

Пункційна голка для виконання лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації (ЛАРОТ), що містить канюлю, у каналі якої співвісно розміщений мандрен з головкою, яка відрізняється тим, що хвостова частина голки має зріз під кутом 90°, у просвіт трубки введений мандрен з різним кутом заточки, який є довший за саму голку на 5 мм, з 3 діаметром 2мм і завдовжки 150мм, трубка впресована в масивну канюлю (2), при цьому хвостова частина голки має зріз під кутом 90° (3), у просвіт трубки введений мандрен (4), який є довший за саму голку на 5мм, з циліндричною шляпкою (5). Бічна поверхня дистальної частини голки має різьбову ділянку (6), яка призначена для розширення остеотрепанаційного отвору у кістці та видалення карбонізованих ділянок кісткової тканини. На дистальному відрізку пункційної голки знаходиться металева муфта (7), яка дозволяє проводити відведення газів при проведенні лазерної остеотрепанації через бокові розрізи (8), які знаходяться у проксимальній її частині ближче до канюлі (2). На Фіг.2 зображені різні типи мандренів пункційної голки для виконання лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації (ЛАРОТ) (1 - загострений з усіх боків; 2-з кутом зрізу 60°; 3 - з кутом зрізу 30°), що дає можливість проводити пункційну голку через тканини різної щільності. На Фіг.3 зображена пункційна голка для виконання лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації (ЛАРОТ) з оптичним волокном та допоміжною канюлею у розрізі. Бічна поверхня канюлі має різьбову ділянку (9), яка призначена для роз'ємного приєднання допоміжної канюлі (10). Після пункції м'яких тканин і підведенні пункційної голки до кістки в голку вводиться оптичне волокно (11), яке послідовно проведено через еластомірну трубку (12) та допоміжну канюлю (10). Еластомірна трубка (12) забезпечує захист оптичного волокна від механічного пошкодження в місці виходу з пункційної голки. Відполірований кінець оптичного волокна повинен виходити за кінець зрізу голки (3) на 2-5мм. Допоміжна канюля (10) має два бокові стержні (13) довжиною 20мм, які дозволяють після виконання лазерної остеотрепанації, видалення оптичного волокна (11) та згвинчування з канюлею голки (2) штопороподібно ввести у кістку різьбову ділянку (6), яка призначена для розширення остеотрепанаційного отвору у кістці та видалення карбонізованих ділянок кісткової тканини. На Фіг.4 зображена пункційна голка для виконання лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації (ЛАРОТ) з оптичним волокном та допоміжною канюлею з боковими стержнями у зібраному вигляді. Оптичне волокно має довжину гнучкої ділянки 2,5-3,0м, що забезпечує можливість розміщення лазерного апарату на відстані від місця проведення маніпуляції. Приладовий кінець оптичного волокна закінчується уніфікованим роз'ємом SMA905. Пункційна голка для виконання лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації (ЛАРОТ) використовується наступним чином. Під спинномозковою анестезією виконують пункцію шкіри та глибше розташованих тканин аж до окістя по боковим поверхням великогомілкової кістки із 4-5 положень з кожного боку на відстані 2-4см і здійснюють черезшкірну лазерну реваскуляризуючу остеотрепанацію (ЛАРОТ) великогомілкової кістки, для чого у 53330 4 пункційну голку вводять моноволоконний світловод діаметром 1,0мм і проводять деструкцію кісткової тканини у вигляді тунелю за допомогою високоінтенсивного діодного лазера з довжиною хвилі 940нм, у модульованому режимі 50:10, потужністю 28-32Вт. При цьому рівень остеотрепанації із обох боків має чергуватись у ступінчастому вигляді для попередження переломів кісток у післяопераційному періоді. Після видалення моноволоконного світловоду у створений тунель вводиться та сама пункційна голка, яка за допомогою гвинтоподібного витка вводиться у кістку на 1,0-1,5см видаляючи при цьому механічно карбонізовані тканини та розширюючи остеотрепанаційний отвір, що стимулює утворення колатерального кровообігу м'яких тканин за рахунок судин кістки. На місце проколу шкіри накладають асептичну пов'язку. Конкретним прикладом використання пункційної голки, яка заявляється, є наступне клінічне спостереження. Хворий С, 1947 р.н., історія хвороби №262/110, поступив у хірургічне відділення ВКЛ ст. Ужгород 13.02.09 р. із клінікою прогресуючої гангрени 1-го пальця правої стопи. Після обстеження хворого встановлено діагноз: Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок, ішемія тканин правої нижньої кінцівки III-IV ст., гангрена 1-го пальця правої стопи, ампутаційна кукса лівого стегна. Лікування хворого С. було проведене з використанням лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації (ЛАРОТ) та пункційної голки, яка заявляється. На 4-у добу лікування виконано черезшкірну лазерну остеотрепанацію великогомілкової кістки, для чого під спинномозковою анестезією виконали пункцію шкіри та глибшерозташованих тканин аж до окістя по боковим поверхням великогомілкової кістки із 5 положень з кожного боку на відстані 3см, у пункційну голку ввели моноволоконний світловод діаметром 1,0мм і провели деструкцію кісткової тканини у вигляді тунелю за допомогою високоінтенсивного діодного лазера з довжиною хвилі 940нм, у модульованому режимі 50:10, потужністю 30Вт (Фіг.5). При цьому рівень остеотрепанаційних отворів із обох боків чергувався у ступінчастому вигляді для попередження переломів кісток у післяопераційному періоді. Після видалення моноволоконного світловоду у створений тунель вводилася пункційна голка, яка за допомогою гвинтоподібного витка вводилася у кістку на 1,01,5см видаляючи при цьому механічно карбонізовані тканини та розширюючи остеотрепанаційний отвір, що стимулювало утворення колатерального кровообігу м'яких тканин за рахунок судин кістки. Таким чином, пункційна голка для виконання лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації (ЛАРОТ), яка пропонується, є більш ефективною, оскільки дає змогу при меншій травматичності втручання обмежити прогресування гнійнонекротичного процесу, ліквідувати осередок ураження і відновити на задовільному рівні колатеральний кровообіг у нижніх кінцівках. Використання запропонованої пункційної голки є оптимальним, оскільки оптичне волокно не нагріває голку, що 5 допомагає уникнути опіків м'яких тканин під час операції, розширяє остеотрепанаційний отвір у кістці та видаляє карбонізовані ділянки кісткової тканини. Використання запропонованої корисної моделі дозволяє полегшити та значно скоротити час хіру 53330 6 ргічного втручання і може бути рекомендовано для практичного застосування в стаціонарних хірургічних відділеннях лікарень. Джерела інформації: 1. Патент України №15250 // Бюлетень №15 2007 - прототип. 7 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 53330 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601