Спосіб лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації (ларот) у лікуванні ішемії тканин нижніх кінцівок

Спосіб лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації (ЛАРОТ) у лікуванні ішемії тканин нижніх кінцівок, що включає виконання доступу до a. epigastrica inferior, її катетеризацію і цілодобове введення через катетер судинних та антибактеріальних препаратів, який відрізняється тим, що паралельно протягом 20-25 діб виконують регіонарну медикаментозну терапію, яка включає в себе інфузію донаторів оксиду азоту (тивортину 100 мл/добу), ангіопротекторів - актовегіну (160 мг), антиагрегантів - дипіридамолу 0,5 % (2 мл), нікотинової кислоти 1 % (5 мл), лідокаїну 2 % (4 мл), сульфату магнію 25 % (10 мл), гепарину (5000 ОД), алпростану 100 мкг безпосередньо через катетер a. epigastrica inferior у a. iliaca ext. і далі у a. femoralis за допомогою інфузоматів цілодобово із швидкістю 10-15 мл/год. та курс опромінення артеріальної крові через катетеризовану a. epigastrica inferior низькоенергетичними лазерами червоного (довжина хвилі 632,8 нм, потужність 5 мВт, експозиція 20-25 хв.), інфрачервоного (дов U 2 (11) 1 3 ділянці великогомілкової кістки з метою стимуляціїї неоангіогенезу. Спосіб реваскуляризуючої остеотрепанації має певні недоліки. Місця трепанації вибираються по меридіанам розташування біологічно активних точок, при цьому не враховується рівень достатнього кровопостачання ішемізованої кінцівки. При критичній ішемії кровопостачання дистальних відділів значно погіршено і нанесення перфоративних отворів не покращує, а, навпаки, погіршує кровообіг м'яких тканин у відповідь на операційну травму, під час операції можливе пошкодження дриллю навколишніх м'яких тканин. Однак, проблемами цих оперативних втручань є недостатність стимулюючого впливу на кровопостачання та мікроциркуляцію, їх короткочасний ефект. Використання цих способів свідчить про те, що лікування ішемії тканин нижніх кінцівок тільки введенням у артерію лікарських препаратів також не завжди є ефективним. Найбільш близьким за технічною сутністю та ефектом, який досягається, є спосіб лікування гнійно-некротичних захворювань, який включає виконання доступу до a. epigastrica inferior, її катетеризацію і цілодобове введення через катетер судинних та антибактеріальних препаратів та подальшому видаленні катетера, а також одночасне виконання дистракційної компактотомії великогомілкової кістки за Ілізаровим, що стимулює утворення коллатерального кровообігу м'яких тканин за рахунок судин кістки [2]. Використання цього способу при лікуванні ішемії тканин нижніх кінцівок дає змогу значно знизити прояви ішемічного процесу, але обумовлює тривале знаходження на кінцівці хворого спицевого апарату Ілізарова, що обумовлює певний дискомфорт та приводить до відмови деякої частини хворих від даного оперативного лікування. Використання реваскуляризуючої остеотрепанації (РОТ) є менш травматичним за дистракційну компактотомію, але розріз тканин на фоні їх ішемії зумовлює додаткове їх пошкодження і виникнення некрозів у місці доступу. В основу корисної моделі поставлено завдання створення такого способу лікування ішемії тканин нижніх кінцівок, який дасть змогу відновити і тривало підтримувати задовільний кровообіг ураженої кінцівки без надлишкової її травматизації. Поставлене завдання вирішується тим, що спосіб лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації (ЛАРОТ) у лікуванні ішемії тканин нижніх кінцівок, який включає виконання доступу до a. epigastrica inferior, її катетеризацію і цілодобове введення через катетер судинних та антибактеріальних препаратів, який відрізняється тим, що паралельно протягом 20-25 діб виконують регіонарну медикаментозну терапію, яка включає в себе інфузію донаторів оксиду азоту (тівортіну 100 мл/добу), ангіопротекторів - актовегину (160 мг), антиагрегантів - діпірідамолу 0,5 % (2 мл), нікотинової кислоти 1 % (5 мл), лідокаїну 2 % (4 мл), сульфату магнію 25 % (10 мл), гепарину (5000 ОД), алпростану 100 мкг безпосередньо через катетер a. epigastrica inferior у a. iliaca ext. і далі у 51966 4 a. femoralis за допомогою інфузоматів цілодобово із швидкістю 10-15 мл/год та курс опромінення артеріальної крові через катетеризовану a. epigastrica inferior низькоенергетичними лазерами червоного (довжина хвилі 632,8 нм, потужність 5 мВт, експозиція 20-25 хв.), інфрачервоного (довжина хвилі 850 нм, потужність 5 мВт, експозиція 20-25 хв.) та ультрафіолетового спектру (довжина хвилі 360 нм, потужність 5-8 мВт, експозиція 20-25 хв.) за допомогою моноволокон-ного кварцполімерного світловоду діаметром 0,4-0,6 мм і довжиною 30-40 см, крім того, на 3-4 добу виконання вищевказаних лікувальних маніпуляцій здійснюють черезшкірну лазерну реваскуляризуючу остеотрепанацію (ЛАРОТ) великогомілкової кістки, для чого під спинномозковою анестезією виконують пункцію шкіри та глибшерозташованих тканин аж до окістя по боковим поверхням великогомілкової кістки із 4-5 положень з кожного боку на відстані 2-4 см, у пункційну голку вводять моноволоконний світловод діаметром 1,0 мм і проводять деструкцію кісткової тканини у вигляді тунелю за допомогою високоінтенсивного діодного лазера з довжиною хвилі 940 нм, у модульованому режимі 50:10, потужністю 28-32 Вт, при цьому рівень остеотрепанаційних отворів із обох боків чергується у ступінчастому вигляді для попередження переломів кісток у післяопераційному періоді, а після видалення моноволоконного світловоду у створений тунель вводять ту саму пункційну голку, яку за допомогою гвинтоподібного витка вводять у кістку на 1,0-1,5 см механічно видаляючи при цьому карбонізовані тканини та розширюючи остеотрепанаційний отвір, що стимулює утворення коллатерального кровообігу м'яких тканин за рахунок судин кістки. Конкретним прикладом використання способу, який заявляється, є наступне клінічне спостереження. Хворий С, 1947 р.н., історія хвороби № 262/110, поступив у хірургічне відділення ВКЛ ст. Ужгород 13.02.09 р. із клінікою прогресуючої гангрени 1-го пальця правої стопи. Після обстеження хворого встановлено діагноз: Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок, ішемія тканин правої нижньої кінцівки III-IV ст., гангрена 1-го пальця правої стопи, ампутаційна кукса лівого стегна (фіг. 1). Лікування хворого С. було проведене згідно способу, що заявляється. В ургентному порядку хворому виконано катетеризацію a. epigastrica inferior (фіг. 2), протягом 4 діб круглодобово проводилась регіонарна внутрішньоартеріальна комбінована терапія з використанням внутрішньоартеріального лазерного опромінення крові ультрафіолетовим та червоним спектром (згідно розробленого співавторами способу). На 4-у добу лікування виконано черезшкірну лазерну остеотрепанацію великогомілкової кістки, для чого під спинномозковою анестезією виконали пункцію шкіри та глибшерозташованих тканин аж до окістя по боковим поверхням великогомілкової кістки із 5 положень з кожного боку на відстані 3 см, у пункційну голку ввели моноволоконний світ 5 ловод діаметром 1,0 мм і провели деструкцію кісткової тканини у вигляді тунелю за допомогою високоінтенсивного діодного лазера з довжиною хвилі 940 нм, у модульованому режимі 50:10, потужністю 30 Вт (фіг. 4). При цьому рівень остеотрепанаційних отворів із обох боків чергувався у ступінчастому вигляді для попередження переломів кісток у післяопераційному періоді (фіг. 5). Після видалення моноволоконного світловоду у створений тунель вводилася пункційна голка, яка за допомогою гвинтоподібного витка вводилася у кістку на 1,0-1,5 см механічно видаляючи при цьому карбонізовані тканини та розширюючи остеотрепанаційний отвір, що стимулювало утворення коллатерального кровообігу м'яких тканин за рахунок судин кістки. Таким чином, корисна модель, яка пропонується, є більш ефективною, оскільки дає змогу при меншій травматичності втручання обмежити прогресування гнійно-некротичного процесу, ліквідувати осередок ураження і відновити на задовільному рівні коллатеральний кровообіг у нижніх кінцівках. Крім того, при здійсненні способу, який заявляється, значно скорочується термін лікування хворих та значно зменшуються дози медикаментозних препаратів. Спосіб лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації (ЛАРОТ) у лікуванні ішемії тканин нижніх кінцівок, що пропонується, містить сукупність суттєвих ознак, які відрізняють його від найближчого 51966 6 аналогу і які в сукупності з ознаками, які збігаються з ознаками найближчого аналогу забезпечують досягнення значно вищого результату, а саме, дають змогу при меншій травматичності втручання ліквідувати осередок ураження. Технічне вирішення зі схожими суттєвими ознаками в процесі виконання патентноінформаційного пошуку не виявлено. Це дозволило зробити висновок, що технічне вирішення, яке заявляється, відповідає умовам патентоздатності. Запропонований спосіб лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації (ЛАРОТ) у лікуванні ішемії тканин нижніх кінцівок може бути використаний у хірургічній практиці для лікування ішемії тканин нижніх кінцівок різного генезу (на фоні облітеруючого атеросклерозу, ендартеріїту, ішемічної форми синдрому стопи діабетика) і рекомендовано для практичного застосування у хірургічних відділеннях лікарень. Джерела інформації: 1) Григорян А.В., Беккер А.И., Лернер Е.Л. Методика катетеризации ветвей наружной подвздошной ибедренной артерии для длительной внутриартериальной инфузии при облитерирующем ендартериите // Экспериментальная хирургия и анестезиология. - 1972. - № 1. - с. 50-53. 2) Пантьо В.І., Шимон В.М., Сливка P.M., Рубцов С.А. Спосіб лікування ішемії нижніх кінцівок / Патент на винахід № 81376 від 25.12.2007, Бюл. № 21 - прототип. 7 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 51966 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601