Спосіб комплексного моніторингу у гідробіонтів різнотипних водойм

Спосіб комплексного моніторингу гідробіонтів різнотипних водойм, що включає сезонний відбір проб, який відрізняється тим, що перед взяттям проб спочатку з'ясовується розмірна група та тип водойми, наявність різних біотопів, тип та кількість 3 54988 станції досліджень, їх кількість і розміщення на водоймах різних типів і розмірів. В основному при цьому відбирають проби у місцях, де це найзручніше. Такі станції можуть розміщуватись у великій кількості на невеликій літоральній акваторії водосховища. Деякі ж віддалені чи не зручні для відбору проб ділянки майже не досліджені. А для отримання повної картини щодо гідробіонтів літоральних ділянок водойм різних типів необхідна інформація як щодо всієї їх прибережної акваторії, так і для оптимального дослідження обраних станцій. Зазначені недоліки усуваються запропонованим способом. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу комплексного моніторингу гідробіонтів різнотипних водойм, який би забезпечив можливість побудови чіткої схеми вибору станцій відбору проб у водосховищах різного розміру та повного дослідження гідробіонтів їх літоральної зони. Заявлений спосіб дає можливість постійного довгострокового моніторингу представників різних груп водних організмів у водоймах різного тину та розміру. Спосіб здійснюється наступним чином. Заявлений спосіб поділяється на наступні основні складові: 4 1) Спочатку необхідно з'ясувати тип водойми: річковий або озерний. Якщо водойма річкова, то використовувати метод пасивного лову за допомогою пасток «ACT» є проблематичним. У випадку озерної є можливість застосування всього комплексу методів відбору проб. 2) Визначити, до якої розмірної групи належить водойма: ставки та маленькі водосховища об'ємом, що дорівнює 1-10млн.м2; середні – не менш за 10млн.м2; великі - більші за 1км2. 3) Визначити тип і кількість станцій відбору проб (табл. 1). За типом виділяють: базові станції на них проводять влітку добові дослідження (проби відбирають 4 рази на добу ранок, день, вечір, ніч), а також протягом сезонних досліджень (весна, літо, осінь) використовують комплекс методів для отримання найбільш точних даних - крім загальноприйнятих методів (конічна сітка, планктонобатометр, малькова волокуша), а також ще пастки «ЛСТ»; проміжні - відбирають сезонні проби, але тільки вдень за допомогою загальноприйнятих методів. У разі проведення пелагічних досліджень використовують конічну сітку та планктонобатометр Рутнера. Таблиця 1 Застосування способу в межах літоралі водойм різних типів Розмір в-ми Тип в-ми Біотопи Тип станції (кількість) Термін відбору проб Весна, літо, осінь Базова(4) Весна, літо (добові), осінь Весна, літо, осінь Базова(4) Весна, літо (добові), осінь Весна, літо, осінь Базова (6) Весна, літо (добові),осінь Проміжна (8) Річковий Зарослий і не зарослий Весна, літо (добові), осінь Проміжна (0,4) Озерний Зарослий і не зарослий Базова (1) Проміжна (0,4) Малі + ставки Весна, літо, осінь Проміжна (2-3) Зарослий і не зарослий Весна, літо (добові), осінь Проміжна (2) Річковий Базова (1) Весна, літо, осінь Базова(6) Весна, літо (добові), осінь Проміжна (8) Весна, літо, осінь Середні Озерний Річковий Зарослий і не зарослий Зарослий і не зарослий Великі Озерний Зарослий і не зарослий Методи відбору проб Конічна сітка, малькова волокуша, іноді пастки «ACT» Конічна сітка, малькова волокуша Конічна сітка, малькова волокуша, пастки «ACT» Конічна сітка, малькова волокуша Конічна сітка, малькова волокуша, іноді пастки «ACT» Конічна сітка, малькова волокуша Конічна сітка, малькова волокуша, пастки «ACT» Конічна сітка, малькова волокуша Конічна сітка, малькова волокуша, іноді пастки «ACT» Конічна сітка, малькова волокуша Конічна сітка, малькова волокуша, пастки «ACT» Конічна сітка, малькова волокуша 5 54988 Кількість дослідних станцій визначають за розміром водойми: - малі водойми чи ставки - 3 станції в межах верхньої, середньої та нижньої частин водойми, з яких тільки одна буде базовою. Базовою станцією треба обирати ту, що розміщується в пониззі водосховища. Як показали експериментальні дослідження, у маленьких водоймах ширина незначна й організовувати по обох берегах окремі станції не є оптимальний варіант. У разі, якщо мала водойма дуже широка, то можна організовувати 4 станції в межах верхньої, середньої (правий та лівий береги) та нижньої частин водойми. У разі відбору пелагічних проб єдину станцію обирають по центру водойми; - середні водойми - 4 базові станції в межах верхньої, середньої (правий та лівий береги) та нижньої частин водосховища. У разі, якщо водосховище наближується за розмірами до крупного, то необхідно використовувати 8 станцій: 4 базові та 4 проміжні (по 2 з лівого і правого берегів, по 1 між базовими станціями). У разі відбору пелагічних проб обирають для невеликих водосховищ середнього розміру одну станцію по центру водойми чи 2 станції - для тих, що наближуються до великих; - великі водойми 14 станцій, з яких 6 є базовими (по три з правого і лівого беретів - верхня, середня та нижня частини водосховища), а 8 проміжні (по 2 між базовими станціями). У разі відбору пелагічних проб обирають 3 станції: пелагіаль у межах верхньої, середньої та нижньої частин водосховища. 4) У межах кожної станції необхідно обрати за наявності різні біотопи (зарослий і не зарослий). Якщо якогось із біотопів немає, то відбирають проби з одного. У разі, якщо є різнотипні зарослі біотопи, то проби відбирають з кожного з них, але тільки за допомогою загальноприйнятих методів. 5) Зняти з обраних станцій обов'язкові дані: отримати координати за допомогою GPS, прив'я 6 зати станції до картографічних програм і бази даних GIS-технології, провести геоботанічний опис станції, відмітити особливості погодних умов. 6) Зняти гідрологічні показники та відібрати гідрохімічні проби. 7) Відбір проб: - базові станції - фітопланктон (конічна сітка - з 2 біотопів), зоопланктон (конічна сітка з 2 біотопів, у разі озерного типу водосховища ще й пастками «АСТ», пелагіаль – конічна сітка та планктонобатометр), молодь риб (малькова волокуша - з 2 біотопів, у разі озерного типу водосховища ще й пастками «АСТ»). Відбір проб сезонний, а влітку ще відбирають і добові проби; - проміжні станції - фітопланктон (конічна сітка - з 2 біотопів), зоопланктон (конічна сітка з 2 біотопів), молодь риб (малькова волокуша з 2 біотопів). Відбір проб сезонний. Даний спосіб проведення дослідження дозволяє досконало та повно вивчити різні групи гідробіонтів у межах певної станції. Кількість станцій відбору проб визначається з одного боку тим, щоб якомога повніше охопити акваторію дослідної водойми, а з іншого обмежується часовим фактором і економічним: велику кількість подібних станцій відбору проб не можна використовувати для довгострокового моніторингу, оскільки для відбору є конкретні терміни та подібні дослідження вимагають фінансових витрат. Приклад Даний спосіб був використаний на практиці на водосховищах різного типу та розміру: річкове малого розміру (Бахчалийське, 2008-2010pp.), річкове середнього (Олександрійське, 2006, 20082010pp.), озерне великого розміру (Київське, 20092010; Канівське, 2006, 2008). Розглянемо на прикладі Київського водосховища (табл.2), у межах якого було обрано 14 станцій (6 базових і 8 проміжних) із зарослим і не зарослим біотопами. Таблиця 2 Застосування методики в межах літоралі Київського водосховища Розмір в-ща Велике Тип в-ща Озерний Біотопи Зарослий і не зарослий Не зарослий Тип станції (кількість) Базова(6) Проміжна (8) Пелагічна (3) Станції були обрані таким чином, щоб більшменш рівномірно охопити як всю акваторію водосховища, так і його найбільш характерні гідроценози: І. Правий берег: 1. Опачічі - верхня частина водосховища, базова станція І: 100м над рівнем моря; N 51°13.187' Е 30°19.971’. 2. Біля села Оташєво - проміжна станція №1: 100м над рівнем моря; N 51°11.990' Е 30°23.582'. Термін відбору проб Весна, літо (добові), осінь Методи відбору проб Конічна сітка, малькова волокуша, пасіки «ACT» Конічна сітка, малькова Весна, літо, осінь волокуша Конічна сітка, планктоЛіто нобатометр 3. Страхолісся - проміжна станція №3: 100 м над рівнем моря; N51°04.051' E 30°23.448'. 4. Сухолуччя - середня частина, базова станція IIІ: 100м над рівнем моря; N 50°56.476' Е 30°26.663'. 5. Ясногородка - проміжна станція №5: 100м над рівнем моря; N 50°51.295' Е 30°25.168'. 6. Козаровичі - проміжна станція №7: 99м над рівнем моря; N 50°45.329' Е 30°22.506'. 7 54988 7. Лютіж - нижня частина, базова станція V: 99м над рівнем моря; N 50°41.090' E 30°23.888'. II. Лівий берег: 8. Сорокошичі верхня частина, базова станція II: 102м над рівнем моря; N 51°11.791' Е 30°35.174'. 9. Жсмчужне - проміжна станція №2: 99-100м над рівнем моря; N 51°01.537' Е 30°34.783'. 10. Садові ділянки (дорога від села до річки десь 1,5км) - проміжна станція №4: 100м над рівнем моря; N 50°55.637' Е 30°33.606'. 11. Ровжі (відразу за виїздом - між 34 і 35км) середня частина, базова станція IV: 100м над рівнем моря; N 50°53.187' E 30°34.555'. 12. Рибстан (перед базою відпочинку - між 19 і 20км) - проміжна станція №6: 100м над рівнем моря; N 50°45.003' Е 30°33.027'. 13. Біля Лeбедівки (на дамбі, що навпроти 15км траси) - проміжна станція №8: 100м над рівнем моря; N 50°42.780' Е 30°31.415'. 14. За яхтклубами па початку дамби (6км траси) нижня частина, базова станція VI: 98м над рівнем моря; N 50°37.888' Е 30°31.274'. Для всіх станцій були відмічені всі додаткові дані, які зазначені в загальній характеристиці (геоботанічні, кліматичні, гідрологічні, гідрохімічні), та відібрані проби за допомогою відповідних методик (див. табл.2). Запропонований спосіб дозволив провести глибинні дослідження щодо еколого-фауністичної характеристики різних груп гідробіонтів водосховища та отримати новітні дані щодо їх сучасного стану. Комп’ютерна верстка А. Рябко 8 Список літератури: 1. Березина Н.А. Гидробиология. - М.: Лѐгкая и пищевая промышленность, 1984. - 360с. 2. Богоров В.Г. К методике исследования планктона // Зоологический журнал. - 1939. - 17, №2. С.373-380. 3. Гидробиологические исследования пресных вод. - К.: Наукова думка, 1985. - 160с. 4. Дьяченко И.П. Улучшение метода сбора зоопланктона. Автореферат дис. ... канд. биол. наук. - Л., 1968. - 21с. 5. Жадин В.Н., Гердт С.В. Реки, озѐра и водохранилища СССР, их флора и фауна. - М.: Учпедгиз, 1961. - 597с. 6. Зимбалевская Л.Н Фитофильне беспозвоночные равнинных рек и водохранилищ. К.: Наукова думка, 1981. - 215с. 7. Константинов А.С. Общая гидробиология. М.: Высшая школа, 1979. - 472. 8. Липин А.Н. Пресные воды и их жизнь. - М.: Учпедгиз, 1950. 347с. 9. Методичні рекомендації до практикуму з курсу "Гідробіологія" (розділ: "Методи збору та обробки зоопланктону") для студентів біологічного факультету / У поряди. Трохимець В.М., Алексієнко В.Р. - К.: ВІД "Київський університет", 2003. 45с. 10. Трохимець В.М., Алексієнко В.Р., Серебряков В.В. Методика вивчення розподілу і поведінки зоопланктону та молоді риб у прибережній зоні водойм // Вісник Київського університету (Біологія). - 2001. - Вип.34. - С.23-26. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601