Спосіб контролю чисельності та шкідливості плодожерок в насадженнях яблуні та сливи
Номер патенту: 56060
Опубліковано: 27.12.2010
Автори: Дрозда Валентин Федорович, Кочерга Марина Олександрівна, Мельничук Максим Дмитрович
Формула / Реферат
Спосіб контролю чисельності та шкідливості плодожерок в насадженнях яблуні та сливи, що включає обприскування дерев біологічними препаратами, який відрізняється тим, що контроль першого покоління плодожерок здійснюють шляхом триразового розселення на дерева трихограми, виду Trichogramma pintoi Voeg., причому перше розселення проводять на початку масової яйцекладки самиць плодожерок, наступні з інтервалом 5-6 днів, причому норми розселення становлять 80, 110, та 80 самиць на 1 га, крім того, чисельність другого покоління плодожерок контролюють шляхом чотириразового розселення трихограми, виду T.dendrolimi Mats., а перше розселення проводять на початку яйцекладки самиць плодожерок, а наступні з інтервалом 6-8 днів, причому норми розселення трихограми становлять 70, 100, 120 та 60 самиць на одне дерево, крім того, на початку та в період масового відродження гусениць плодожерок проводять дворазове, з інтервалом 6-7 днів, суцільне обприскування дерев водним розчином біологічного препарату Гаупсин, з розрахунку 2,5 та 3,0 л/га.
Текст
Спосіб контролю чисельності та шкідливості плодожерок в насадженнях яблуні та сливи, що включає обприскування дерев біологічними препаратами, який відрізняється тим, що контроль першого покоління плодожерок здійснюють шляхом триразового розселення на дерева трихограми, виду Trichogramma pintoi Voeg., причому пер 3 біологічними препаратами. По периметру саду створюють зону біологічного захисту, площею 2%, де використовують біологічні препарати. Обробки дерев хімічними та біологічними препаратами проводять у периферійних зонах зі збільшенням кратності обробок до оптимальної для кожного регіону. Реалізація способу дозволяє надійно захищати яблуневий сад від шкідників, у тому числі і яблуневої плодожерки. Проте, спосіб - найближчий аналог, має такі недоліки: пропонується досить складна конструкція саду, що технологічно утруднює її реалізацію; у складі способу передбачається досить інтенсивне використання хімічних препаратів - інсектицидів та акарицидів. В основу корисної моделі поставлено завдання експериментально обґрунтувати спосіб контролю чисельності та шкідливості плодожерок в насадженнях яблуні та груші. Ставилось завдання запропонувати спосіб – складові частини якого біологічного походження, з використанням його переважно у фермерських, приватних та дачних господарствах. Поставлене завдання вирішується тим, що послідовно реалізовуються суттєві елементи способу. Зокрема, перший з них передбачає триразове розселення на дерева трихограми виду Trichogramma pintoi Voeg., паразита яєць плодожерок. Суттєвим є і те, що контроль першого покоління плодожерок здійснюють шляхом першого розселення трихограми на початку масової яйцекладки самиць плодожерок. Наступні – з інтервалом 5-6 днів. Норми розселення становлять - 80, 110 та 80 самиць на одне дерево. Наступна суттєва відміна полягає у тому, що чисельність другого покоління плодожерок здійснюють шляхом чотириразового розселення трихограми виду Т. dendrolimi Mats. Суттєвим є те, що перше розселення здійснюють на початку яйцекладки самиць плодожерок, а наступні з інтервалом 6-8 днів. Інша суттєва відміна полягає у тому, що норми розселення трихограми становлять 70, 100, 120 та 60 самиць на одне дерево. Суттєвим є те, що на початку та в період масового відродження гусениць плодожерок, проводять дворазове, з інтервалом 67 днів, суцільне обприскування дерев водним розчином біологічного препарату Гаупсин, з розрахунку 2,5 та 3,0л/га. Суть запропонованого способу полягає у тому, що завдання вирішується шляхом використання тільки біологічних прийомів. Прийоми у способі, що передбачають розселення трихограми, забезпечують тривалу присутність та трофічний контакт паразита з яйцями плодожерок. Зважаючи на те, що яйцекладка самиць як першого так і другого покоління плодожерок триває місяць та більше, спосіб передбачав 3-4 прийоми розселення трихограми. Можливість контакту трихограми з яйцями плодожерок забезпечувалась також тим, що розселення паразита проводили на кожне дерево, з врахуванням темпів та інтенсивності яйцекладки фітофагів. Взаємодія трьох видів трихограми в садах, створювала міжвидову конкуренцію між 56060 4 ними, що сприяло підвищенню рівня зараження яєць плодожерок. Використання у складі способу біологічного препарату Гаупсин, забезпечувало загибель та контроль чисельності гусениць плодожерок, що відродились із тієї кількості яєць що не заражала трихограма. Важливим біоценотичним результатом використання способу є те, що в агроценозах садів не тільки зберігаються, але й накопичуються і розселяються природні чисельні популяції паразитів та хижаків, котрі теж контролюють чисельність плодожерок. Приклад здійснення способу Приклад 1. Приватні та дачні господарства Києво-Святошинського району, село Петрушки. Плодоносні насадження зерняткових та кісточкових культур. Зокрема, яблуні переважно пізніх строків достигання. Серед домінуючих шкідників – плодопошкоджуючі види – яблунева та сливова плодожерки. Причому, яблунева плодожерка розвивається крім яблуні, ще на груші, сливі та айві. Сливова плодожерка пошкоджує тільки плоди сливи. Чисельність, впродовж трьох (20072009pp.) коливалась в межах 1-1,5 порогових рівнів. За вегетаційний період обидва види завершували розвиток одного повного покоління. Щорічно, від 30 до 60% популяції плодожерок давали початок розвитку другої, найбільш небезпечної генерації плодожерок. Для обґрунтування ефективності запропонованого способу, формували дослідні варіанти, у кожному з яких було неменше 10-15 облікових дерев одного сорту, строку посадки та плодоношення. Крім того, слідкували за тим, що початковий рівень чисельності, за показниками гусениць плодожерок, що перезимували була приблизно одного порядку, без різких перепадів. У першому варіанті обґрунтовували запропонований спосіб, де у визначені строки проводили розселення на дерева двох видів трихограми. В період розвитку першого покоління плодожерок розселяли вид трихограми Trichogramma pintoi Voeg. - 3 прийоми, по 80, 100 та 80 самиць на одне дерево. Проти другого покоління розселяли вид Т. dendrolimi Mats. - 4 прийоми, з розрахунку по 70, 100, 120 та 60 самиць на одне дерево. У складі способу передбачалось дворазове обприскування дерев водним розчином препарату Гаупсин, з розрахунку 2,5-3,0л/га. Наступний варіант, ділянка саду у фермерському господарстві, де контроль чисельності плодожерок здійснювали згідно способу найближчого аналога. Контрольний варіант - облікові дерева нічим не оброблялись. Для оцінки ефективності способів, використовували найбільш інформативні та об'єктивні предиктори. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблиці 1. Встановлено, що завдання, поставлено корисною моделлю виконано. При цьому отримано позитивний результат. Підсумкова ефективність способу становила 83,4%. При цьому, контролювалась чисельність та шкідливість яблуневої плодожерки. 5 56060 6 Таблиця 1 Результати обґрунтування способу контролю чисельності та шкідливості яблуневої плодожерки Способи, що порівнюються Норми витрати Чисельність Діапаузувало трихограми, Пошкоджено діапаузуючих Ефективність гусениць, плоекз/дерево; плодів урогусениць, екз/ способів, % дожерки, препаратів, жаю, % дерево екз/дерево, % л(кг)/га Розселення: T.pintoi - 3 прийоми (проти першого покоління плодожерки); 80+100+80 T.dendrolimi - 4 прийоми (проти другого покоління плодожерки); 70+100+120+60 Обприскування: Гаупсин - 2 прийоми 2,5+3,0 (спосіб, що пропонується) Конструкція саду: Багаторазове Зона біологічного захисту; використання Зона хімічного захисту; біологічних та Частина саду - без використанхімічних преня інсектицидів (спосіб - найпаратів ближчий аналог) Контроль HIP05 Якщо початкова чисельність гусениць у варіанті, де обґрунтовували запропонований спосіб становила 8,6екз/дерево, то в кінці вегетації їх було тільки 1,4екз/дерево. Аналогічні показники у варіанті, де реалізовували спосіб-найближчий аналог, суттєво відрізнялись. Його ефективність становила 70,1%. Різниця статистично доведена. Приклад 2. Насадження сливи, що плодоносить. Обґрунтовували можливість реалізації за 8,6 2,3 83,4 1,4 9,1 6,9 70,1 2,8 7,9 24,8 1,2 3,7 9,6 1,2 пропонованого способу контролю чисельності та шкідливості сливової плодожерки. Досліджували його ефективність та величину можливого позитивного результату. Умови проведення досліду, кількість варіантів були аналогічні тим, що наведено у прикладі один. Результати досліджень наведено у таблиці 2. Таблиця 2 Результати обґрунтування способу контролю чисельності плодожерок в насадженнях сливи Способи, що порівнюються Норми витрати Чисельність Діапаузувало Пошкоджено трихограми, діапаузуючих Ефективність гусениць, плоплодів урожаю, екз/дерево; пре- гусениць, способів, % дожерки, % паратів, л(кг)/га екз/ дерево екз/дерево, % Розселення: T.pintoi - 3 прийоми (проти першого покоління плодожерки); 80+100+80 T.dendrolimi - 4 прийоми (проти другого покоління плодожерки); 70+100+120+60 Обприскування: Гаупсин - 2 прийоми 2,5+3,0 (спосіб, що пропонується) 7,4 2,1 86,2 1,1 7 56060 8 Продовження таблиці 2 Конструкція саду: Зона біологічного захисту; Зона хімічного захисту; Частина саду - без використання інсектицидів (спосіб - найближчий аналог) Контроль НІР05 Багаторазове використання біологічних та хімічних препаратів 8,1 5,7 72,1 2,3 8,8 26,2 1,1 3,6 10,1 0,8 Встановлено, що запропонований спосіб реалізовано. Його ефективність становила 86,2%, проти 72,1% у способі – найближчому аналозі. Як і у попередньому прикладі, контролюються рівень чисельності плодожерки, а також шкідливість гусениць. Отримані цифрові показники статистично перевищують аналогічні способу – найближчого аналога. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Таким чином, запропонований спосіб досить ефективно контролював як чисельність так і шкідливість яблуневої та сливової плодожерок в насадженнях яблуні та груші господарств приватного сектора. Важливим при цьому є те, що складові частини способу біологічного походження. Використання способу не супроводжується негативною дією на ентомофаги, урожай та довкілля. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for controlling populations and harmfulness of fruit moths in apple and plum trees plantations
Автори англійськоюDrozda Valentyn Fedorovych, Kocherha Maryna Oleksandrivna, Melnychuk Maksym Dmytrovych
Назва патенту російськоюСпособ контроля численности и вредоносности плодожорок в насаждениях яблони и сливы
Автори російськоюДрозда Валентин Федорович, Кочерга Марина Александровна, Мельничук Максим Дмитриевич
МПК / Мітки
МПК: A01G 13/00
Мітки: шкідливості, спосіб, контролю, сливи, яблуні, чисельності, насадженнях, плодожерок
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/4-56060-sposib-kontrolyu-chiselnosti-ta-shkidlivosti-plodozherok-v-nasadzhennyakh-yabluni-ta-slivi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб контролю чисельності та шкідливості плодожерок в насадженнях яблуні та сливи</a>
Попередній патент: Пристрій для виміру апікального базису щелеп (альвеолометр)
Наступний патент: Спосіб масового лабораторного розведення видів роду trichogramma
Випадковий патент: Реконструйований житловий будинок