Спосіб монтажу пристрою для зовнішньої багатоплощинної позавогнищевої фіксації для оперативного лікування захворювань опорно-рухового апарату

Спосіб монтажу пристрою для зовнішньої багатоплощинної позавогнищевої фіксації для оперативного лікування захворювань опорно-рухового апарату, який включає укручування першої пари стержнів в сагітальній площині на мінімальній відстані від лінії перелому з подальшим укручуванням другої пари стержнів у фронтальній площині, 3 отворами, які розташовані із заданим кроком, штанг із гвинтовою нарізкою, необхідних для з'єднання з опорними елементами, елементів черезкісткової фіксації у вигляді стержнів з різзю щонайменше на їх кінцях та стискаючих пристроїв, до складу яких входить прапорець, в цілому виконаних з можливістю збору їх у рамку, опорних елементів не менше чотирьох і вони виконані у вигляді дугоподібних сегментів з різною кутовою мірою, причому з них два великих елемента з кутовою мірою до 130°. один середній - до 90°. один малий - від 20° до 40°. виконаних з можливістю з'єднання малого елемента з дистальним великим елементом за допомогою щонайменше 2 штанг, розташованих на кінцях малого опорного елемента, на якому прапорцем прикріплений дистальний стержень дистального фрагмента кістки, два великих опорних елементи розташовані в області перелому і з'єднані між собою щонайменше двома штангами, розташованими на кінцях великих елементів, на кожному з яких за допомогою прапорців прикріплені стержні в дистальному и проксимальному відломках на відстані від 2-3 см від місця перелому, до проксимального великого опорного елемента прикріплений середній опорний елемент щонайменше двома штангами, розташованими на кінцях середнього опорного елемента, на якому прикріплений прапорцем проксимальний стержень проксимального фрагменту. Отвори, у яких фіксуються прапорці із стержнями, виконані у Формі овалу. На монтажних поверхнях дуг виконана насічка. Відомі способи накладання апаратів зовнішньої фіксації Ілізарова та інших з репозицією відламків в апараті різним чином - додаванням нових деталей (пластинчастих приставок), або зміщенням спиць по кільцю з послідуючим їх натягом, що проводиться хірургом вручну під рентгеноскопічним контролем співвідношення відламків серією рентгенограм або рентгеноскопію з використанням електронно-оптичного перетворювача /4/. Їх недоліком є недостатні репозиційні можливості, оскільки немає можливості робити примусові репозиційні рухи відламками в апараті за рахунок його репозиційних можливостей. Тому для досягнення репозиції перед накладанням апарату застосовується попередня репозиція на спеціальних шинах, або скелетний витяг, а зміщення відламків після накладання апарату ліквідуються додаванням нових елементів і перемонтажем апарату (додаванням пластинчастих приставок, введенням додаткових спиць, зміщенням спиць по кільцю з послідуючим їх натягом і т. п.), що виключає можливість проведення репозиції відламків без зміни конструкції апарату. Відомі способи автоматичної і напівавтоматичної репозиції і фіксації кісткових відламків /5/, який полягає в тому, що на ушкоджені кінцівки накладають апарат для зовнішньої репозиції і фіксації кісткових відламків і приєднують його до пристрою управління. Основним їх недоліками є потреба в спеціальній конструкції пристроїв і використанню комп'ютерів, тобто спеціального обладнання, що звужує можливості застосування цих аналогів спеціально обладнаними клініками. Крім 56566 4 того, необхідних спеціально підготовлений персонал, що ускладнює та удорожчує реалізацію вказаних способів. Найбільш близьким аналогом є спосіб /3/ з монтажу стержневого апарата зовнішньої фіксації, що включає репозицію відламків, укручування першої пари стержнів в сагітальній площині на мінімальній відстані від лінії перелому з подальшим укручуванням другої пари стержнів у фронтальній площині, фіксації за допомогою кріплень відносно рамки пристрою. Його недоліки полягають у невисокій якості первинної репозиції та можливості подальшої репозиції при необхідності, відсутності можливості раннього навантаження на кінцівку. Недоліки всіх цих рішень також полягають у великій складності, дорожнечі, великих витратах часу, надто частих використаннях спеціального устаткування, великих фізичних та нервових навантаженнях на хірурга і пацієнта, відповідності конкретним пристроям. В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу монтажу пристрою багатоплощинної позавогнищевої фіксації із збільшеними репозиційними можливостями, зниженими вагою та об'ємом, зменшеною інерційною навантаженістю на кінцівку, збільшення якості життя пацієнта за рахунок можливості раннього навантаження на кінцівку та покращення динамічних і масовоінерційно- габаритних характеристик пристрою при збереженні його високих репозиційних і фіксуючих можливостей, при високій простоті, відносній дешевизні, малих витратах часу, без надмірного використаннях спеціального устаткування, невеликих фізичних та нервових навантаженнях на хірурга і пацієнта, широті застосування. Поставлена задача вирішується тим, що в способі монтажу пристрою багатоплощинної позавогнищевої фіксації, що включає репозицію відламків, укручування першої пари стержнів в сагітальній площині на мінімальній відстані від лінії перелому с подальшим укручуванням другої пари стержнів у фронтальній площині, фіксації за допомогою кріплень відносно рамки пристрою, рамку послідовно збирають в процесі репозиції кісткових відламків і укручування стержнів, для чого після репозиції перелому проводять попереднє розсвердлення, потім вводять першу пару стержнів у сагітальній площині. Фіксують стержні до дуг, а дуги з’єднують між собою штангами, проводять рентгенологічний контроль і, при необхідності, проводять додаткову репозицію, після чого вводять другу пару стержнів у фронтальній площині на рівні діафізарно-метафізарної зони, фіксують ці стержні відносно дуг, а дуги з’єднують з найближчими раніше встановленими дугами за допомогою штанг. Суть корисної моделі продемонстрована на кресленнях. На Фіг.1 зображено вид попереду пристрою в зборі, на Фіг.2 - зображено його вид зверху. На Фіг.1 показані: - проксимальний відламок кістки 1 після репозиції; - дистальний відламок кістки 2 після репозиції; 5 - місце перелому 3; - опорний елемент - мала дуга (Д) 4 з кутовою мірою від 20° до 40°; - опорний елемент - середня дуга 5 з кутовою мірою до 90°; - опорні елементи - великі дуги 6, 7 з кутовою мірою до 130°; - штанги із гвинтовою нарізкою (нарізка не показана) 8; - гайки 9; - отвори в опорних елементах 10; - стержні з різзю 11-14; - прапорці стискаючих пристроїв 13, 15,16; - сагітальна площина 17; - фронтальна площина 18. На Фіг.2 показана також насічка 19 і кутові міри малої дуги α=20°...40°, середньої дуги 20°...40°