Спосіб вегетативного розмноження feijoa sellowiana berg живцями в умовах захищеного ґрунту

Спосіб вегетативного розмноження Feijoa sellowiana Berg живцями в умовах захищеного ґру 3 промисловому вирощуванні Feijoa sellowiana є менш розповсюдженим, порівняно з розмноженням відводками. Але він використовується при необхідності збереження сортових властивостей материнської рослини [3]. Загальними ознаками рішення, що заявляється, і аналога є: вегетативне розмноження Feijoa sellowiana. Отримання садивного матеріалу Feijoa sellowiana способом щеплень пов'язано зі складністю і тривалістю процесу (вирощування підщепи протягом 2-3 років, проблеми термінів щеплення і зрощення підщепи з прищепою та ін.), внаслідок чого отримання масового садивного матеріалу ускладнене. Відомий, вибраний як аналог, спосіб розмноження Feijoa sellowiana стебловими живцями з використанням впливу фізіологічно активних речовин (ФАР) на формування придаткових коренів у живців. Вони мають велику біологічну активність і використовуються в дуже малих концентраціях. Це один із основних прийомів, що впливає на коренеутворення живців і займає провідне місце серед інших при живцюванні. Використання водних розчинів індолілмасляної кислоти дозволяє підвищити укорінюваність живців Feijoa sellowiana до 79 % [5, 6]. Загальними ознаками рішення, що заявляється, і аналога є: спосіб вегетативного розмноження стебловими живцями Feijoa sellowiana і вкорінення живців. Проте цей спосіб розмноження є ефективним лише для рослин, що вирощуються у відкритому ґрунті. Аналогічні досліди, що проводилися для Feijoa sellowiana у захищеному ґрунті, мають значно нижчі результати. Укорінюваність живців Feijoa sellowiana, взятих з рослин у захищеному ґрунті та оброблених різними ФАР, становлять від 10,6 % до 27,1 % [7]. Це пов'язано з тим, що на укорінення живців Feijoa sellowiana дуже сильно впливають умови утримання рослини. Розведення рослин у відкритому ґрунті забезпечує їм більш сприятливі умови освітленості та температурні умови, що і визначає значно кращі результати з живцювання. Крім того, для вдалого застосування даного способу розмноження є необхідним визначення шляхом тривалих експериментальних досліджень оптимальної концентрації та експозиції дії ФАР. Даний спосіб стимуляції коренеутворення стеблових живців є дуже трудомістким, ФАР є досить коштовними речовинами, що призводить до здороження садивного матеріалу в процесі його отримання. До того ж, використання будь-яких хімічних засобів є небажаним у аспекті охорони навколишнього середовища. Відомий, вибраний як прототип, спосіб вегетативного розмноження Feijoa sellowiana стебловими напівтрав'янистими живцями в період тимчасового уповільнення росту рослини. Пагони заготовляють лише з нижньої частини стадійно молодих («ювенільних») рослин та з порослевих пагонів у липні серпні. Укорінюваність таких живців становить 7583 % [8]. Як маточні вибирають ювенільні рослини тому, що для ювенільної стадії онтогенезу рослин характерні морфологічні, анатомічні та фізіологічні 63369 4 ознаки та властивості, які або менш помітні, або зовсім зникають у подальших стадіях. В цей період відбувається посилення росту всіх органів, а також накопичення запасу органічних речовин. У обмінному процесі процеси синтезу переважають над гідролітичними. У ювенільних рослин чітко виражена здатність до вегетативного розмноження, що можна використати у практиці вирощування садивного матеріалу [9]. При вивченні розвитку пагонів клена гостролистого «Малиновий король» було виявлено нечисленні однолітні пагони, що розвиваються зі сплячих бруньок на багаторічному пагоні в кроні рослин, які мають ознаки «ювенільності». Такі пагони використовували для живцювання. В контрольному варіанті придаткові корені на живцях не формувались. Вплив ФАР обумовив швидке коренеутворення живців (протягом 9 днів), укорінюваність живців становила 40 %. Тобто даний сорт можна розмножувати живцями, взятими з пагонів з «ювенільними» ознаками [10]. Отримання садивного матеріалу Feijoa sellowiana таким шляхом в умовах захищеного ґрунту виявилося неможливим. Живцювання пагонів «ювенільних» рослин, проведене у липні-серпні не дало позитивного результату. Це пов'язано з тим, що наведений спосіб розмноження Feijoa sellowiana стебловими живцями придатний лише для рослин, що вирощуються в умовах відкритого ґрунту. В умовах захищеного ґрунту тимчасове уповільнення росту спостерігається дещо раніше у червні, живцювання напівтрав'янистих пагонів в цей час дає вихід укорінених живців не більше 10 %, тобто є малоефективним. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу вегетативного розмноження Feijoa sellowiana, в якому зарахунок підбору термінів проведення живцювання забезпечується підвищення відсотку вкорінення живців, отримання квітучих та плодоносних рослин в найкоротші строки, скорочення термінів отримання масового садивного матеріалу. Поставлена задача вирішується тим, що в способі прискореного вегетативного розмноження живцями Feijoa sellowiana, що включає стеблове живцювання, вкорінення живців за оптимальних умов, добір матеріалу для живцювання (використання рослин, що знаходяться на ювенільній стадії онтогенезу) відповідно до корисної моделі, живцювання пагонів проводять по закінченні активного росту рослини, коли вона знаходиться у стані спокою, в період переходу пагонів у напівздерев'янілий стан. Перелічені ознаки складають сутність корисної моделі. Розробка способу вегетативного розмноження Feijoa sellowiana проводилася на основі вивчення ритму росту і розвитку материнських рослин, а також онтогенезу їхніх пагонів. У запропонованому способі вегетативного розмноження Feijoa sellowiana живцями в умовах захищеного ґрунту використовуються пагони, що переходять у напівздерев'янілий стан по закінченні активного росту, коли рослина переходить до стану спокою (у листопаді). Підвищити ефективність 5 63369 укорінення живців дозволяє використання живців з «ювенільних» рослин, дотримання оптимальних умов укорінення та вдалий підбір субстрату. Застосування наведених прийомів розмноження Feijoa sellowiana забезпечує підвищення відсотку укорінення живців, прискорює процес отримання квітучих та плодоносних рослин та забезпечує скорочення термінів отримання масового садивного матеріалу. Це забезпечує широке впровадження даного виду рослини у фітодизайн з метою оптимізації середовища існування людини. Приклад конкретного виконання. Для живцювання використано вегетуючі маточні рослини Feijoa sellowiana, що знаходяться на ювенільній стадії онтогенезу, та ті, що перейшли до генеративної стадії онтогенезу. Живцювання проводили по закінченні активного росту пагонів (третя декада листопада), коли вони перейшли до напівздерев'янілого стану, зеленою на пагонах лишалася лише верхівка. Коли пагони знаходяться в цьому стані, у них закінчується диференціація майже всіх тканин, окрім тканин, що продукуються камбієм, які є меристематично активними клітинами, здатними змінити свій детермінований поділ на новоутворення адвентивних органів. В той же час в пагонах настає максимум накопичення фізіологічно активних речовин. На цей час у пагонах Feijoa sellowiana ще не встигає сформуватися суцільне кільце товстостінних волокон між корою та флоемною частиною, яке може завадити вдалому формуванню придаткових коренів. Живцювання 6 проводили рано вранці, коли тканини мають великий запас води. Живці нарізали довжиною 13-15 см, на нижньому кінці живців листки повністю видаляли. Після нарізання живці одразу висаджували у субстрат на глибину 2-3 см, як субстрат використовували пісок та суміш піску і торфу (1:1). Вкорінення живців проходило в оранжереї тепличного комплексу. Температура повітря в період вкорінення складала: вранці - 14-16 °С, опівдні 18-23 °С, увечері - 19-25 °С. Температура субстрату - 16-19 °С. Вологість становила 87-90 %. Освітленість у період укорінення - 7000-15000 лк. Тобто умови укорінення живців відповідали оптимальним. Коренеутворення стеблових живців визначали за наступними критеріями: укорінюваністю, розвитком кореневої системи. Проведення живцювання у пізній строк (третя декада листопада) дозволило отримати позитивні результати з живцювання як рослин з генеративними ознаками, так і з ювенільними ознаками. Якщо порівняти дані показники коренеутворення стеблових живців з генеративних та ювенільних рослин (табл.), то можна побачити збільшення відсотку укорінюваності та загальної довжини і кількості коренів. Живці з рослин з генеративними ознаками мають менші показники укорінюваності - 35 %. Живці з ювенільних рослин мають укорінюваність 50 % та відрізняються більш розвиненою кореневою системою, що в подальшому забезпечить їм кращу приживлюваність після висаджування на дорощування. Таблиця Показники коренеутворення живців Feijoa sellowiana Berg Субстрат Пісок Торф + пісок (1:1) Живці пагонів з генеративними ознаками з ювенільними ознаками загальна дов- загальна кільзагальна дов- загальна кільвкорінюваність, вкорінюваність, жина коренів, кість коренів, жина коренів, кість коренів, % % см* шт.* см* шт.* Feijoa sellowiana Berg 35,0 88,2±1,3 64,9±1,6 50,0 123,1±1,6 96,2±3,1 10,0 52,6±2,0 46,2±1,2 10,0 61,1±1,2 24,0±1,8 Примітка. *М±m - середнє арифметичне значення та похибка. Особливої уваги заслуговують дані щодо укорінюваності живців у різних субстратах. При використанні в якості субстрату для укорінення піску укорінюваність ювенільних живців становила 50 % при загальній довжині коренів 123,1±1,6 см. Суміш піску і торфу виявилася менш придатним субстратом для розмноження Feijoa sellowiana, укорінюваність в цьому субстраті становила не більше 10 %, показники розвитку кореневої системи виявилися нижчими, ніж у живців, укорінених в піску, незважаючи на те, що цей субстрат є більш поживним, порівняно з піском. Порівняльне вивчення довжини річного приросту надземних пагонів кореневласних рослин наприкінці першого вегетаційного періоду виявило її залежність від вихідних типів живців, що були за готовлені з ювенільних рослин та рослин, які досягли генеративної фази розвитку. У результаті досліджень було встановлено, що значно більший приріст пагонів мали ті кореневласні рослини, які вирощували з живців, що мали ювенільні ознаки. Живці Feijoa sellowiana з ювенільними ознаками мали річний приріст 18,5 см, живці з пагонів з генеративними ознаками - 7,2 см. Отже, розроблений спосіб вегетативного розмноження Feijoa sellowiana в захищеному ґрунті дозволяє отримувати у найкоротші строки квітучий та плодоносний садивний матеріал. Доступність даного способу дозволяє його широке використання працівниками розсадників та садівникамиаматорами. Джерела інформації: 7 1. Михайлівська М. В. Сад на підвіконні / М. В. Михайлівська, С. М. Приходько. - К.: Урожай, 1986. - 144 с. 2. Голиадзе Ж. К. Изменчивость фейхоа при генеративном размножении /Ж. К. Голиадзе, Є. Б. Тотадзе //Субтропические культуры. - 1986. - Вып. 1. - С. 126-130. 3. Гвасалия В. П. Культура фейхоа / В. П. Гвасалия, Н. В. Коваленко. - Тбилиси: Мецниереба, 1985. - 96 с. 4. Горгошидзе Г. М. Размножение фейхоа укоренением отводков /Г. М. Горгошидзе // Субтропические культуры. - 1970. - Вып. 4. - С. 105-108. 5. Дашдамиров З. Д. Влияние стимуляторов на укоренение черенков фейхоа в условиях Ленкорано-Астаринской зоны / З. Д. Дашадамиров // Субтропические культуры. - 1986. - № 1. - С. 135-138. 6. Tajlor J. B. Vegetative propagation of Feijoa sellowiana and Rhodomyrtus tomentosa as affected by various combinations of 3-indolebutyric acid, arginine, sucrose and thiamine / John B. Tajlor, Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 63369 8 Jasper N. Joiner // Florida state horticultural society. 1959. - P. 366-368. 7. Шишкина Е. Л. Вегетативное размножение фейхоа / Е. Н. Шишкина // Бюл. Гос. Никит, ботан. сада. - 2007 г. - Вып.94 - С. 45 48. 8. Кулиев Ф. А. оглы. Фейхоа / Фарман Агадада оглы Кулиев. - Баку: Азернешр, 1985. - 138 с. (прототип). 9. Довбыш Н. Ф. Использование ювенильных признаков при стеблевом черенковании древесных растений //Бюл. Гос. Никит, ботан. сада. 1999. - Вып. 79. - С. 66-70. 10. Пат. 20669 Україна. МПК (2007) A01G7/00, A01G29/00. Спосіб вегетативного розмноження клена гостролистого «Малиновий король» (Acer platanoides L. "Crimson King") / Глухов О. З., Довбиш Н. Ф., Хархота Л. В.; заявник та власник Донецький ботанічний сад НАН України. u200606133; заявл. 02.06.2006; опубл. 15.02.2007. Бюл. № 2. - 6 с. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601